Постанова № 18705502, 28.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 липня 2011 року № 2а-6814/09/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:

судді Добрянська Я.І.,

розглянувши, відповідно до вимог ч.6 ст.128 КАС України в порядку письмового провадження справу

за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Трейд»

про стягнення отриманого за нікчемним договором

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув (заява про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження)

від відповідача 1: не прибув (заява про розгляд справи без участі представника відповідача в порядку письмового провадження)

від відповідача 2: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва звернулася в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Трейд»про стягнення отриманого за нікчемним договором.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2009 р. було відкрито провадження у справі № 2а-6814/09/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В позовній заяві позивач просить суд:

Стягнути в дохід держави кошти, одержані за договором про надання маркетингових послуг від 01.03.2007 р., вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у звязку з його нікчемністю:

- з відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь»в дохід державного бюджету вартість маркетингових послуг у сумі 119000, 00 грн.;

- з відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Трейд»в дохід державного бюджету суму 119000, 00 грн., отриману за спірним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні господарські зобовязання між відповідачами були вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на створення взаємних прав та обовязків. Натомість метою було ухилення від сплати обовязкових податків та зборів, що безперечно суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки, відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків та зборів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановленим законом терміни. Несплата податків тягне за собою спричинення шкоди економічним інтересам суспільства.

Відповідач 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптекарь» проти позову заперечив, зокрема з тих підстав, що Окружним адміністративним судом м. Києва було прийнято постанову по повязаній справі № 2а-15701/09/2670 від 03.06.2010 р., якою позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.05.2009 р. № 0000992301/0, від 05.05.2009 р. № 0001002301/0, від 27.11.2009 р. № 0000992301/3 та від 25.11.2009 р. №0001002301/3 задоволено в повному обсязі.

Зважаючи на те, що на момент розгляду даної справи постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2010 р. по повязаній справі № 2а-15701/09/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.05.2009 р. № 0000992301/0, від 05.05.2009 р. № 0001002301/0, від 27.11.2009 р. № 0000992301/3 та від 25.11.2009 р. №0001002301/3 було оскаржено в апеляційному порядку, а отже рішення по повязаній справі не набрало законної сили, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2010 р. за письмовим клопотанням позивача та відповідача було зупинено провадження у справі № 2а-6814/09/2670 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-15701/09/2670, оскільки дані справи є пов'язаними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2011 р. провадження у справі № 2а-6814/09/2670 було поновлено за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь», оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 р. в задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва було відмовлено та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2010 р. залишено без змін, а отже рішення по справі № 2а-15701/09/2670 набрало законної сили.

Також, 28.07.2011 р. до канцелярії суду позивачем та відповідачем були подані заяви про розгляд справи за відсутності представників в порядку письмового провадження, згідно вимог ч.6 ст.128 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач просить суд стягнути в дохід держави кошти, одержані за нікчемним договором та посилаючись на статті 203, 215, 216,236 Цивільного кодексу України, статті 207, 208 Господарського кодексу України вважає, що укладені між ТОВ «Аптекарь»та ТОВ «Інтекс Трейд», зокрема договір про надання маркетингових послуг від 01.03.2007 року (далі - Договір-1) та договір про надання маркетингових послуг від 04.06.2007 року (далі - Договір-2) є нікчемними, такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, спрямовані на незаконне формування валових витрат та податкового кредиту, та у зв'язку з цим просить суд застосувати наслідки нікчемного правочину та стягнути з відповідачів в дохід Державного бюджету усе одержане ними за Договором-1 та Договором-2.

Окружним адміністративним судом м. Києва також було розглянуто справу № 2а-15701/09/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.05.2009 р. № 0000992301/0, від 05.05.2009 р. № 0001002301/0, від 27.11.2009 р. № 0000992301/3 та від 25.11.2009 р. №0001002301/3.

Предметом спору зазначеної справи № 2а-15701/09/2670 було визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь», з підстав встановлення порушення ТОВ «Аптекарь» вимог п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині віднесення до складу валових витрат витрати, повязані з виконанням господарських договорів зокрема з контрагентом ТОВ «Інтекс Трейд» , а також про порушення вимог п.4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за тими ж господарськими операціями.

Як вбачається з огляду повязаної справи № 2а-15701/09/2670, зазначених висновків ДПІ у Деснянському районі м. Києва дійшло в звязку з тим, що контрагенти позивача, зокрема ТОВ «Інтекс Трейд», відсутні за місцем знаходження, доказів дійсності цих угод не надали (не має підтверджень від контрагентів), та крім того, відносно ТОВ «Інтекс Трейд»було порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків службовими особами, а також штат ТОВ «Інтекс Трейд»складається з однієї особи, тому здійснення того обєму господарської діяльності, яка визначена в договорах про надання послуг, не дає підстав стверджувати про належне ведення такої діяльності субєктами господарювання, а отже контрагент ТОВ «Аптекарь», зокрема ТОВ «Інтекс Трейд»має ознаки фіктивності, а господарські угоди між ними мають ознаки нікчемного правочину.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2010 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь»було задоволено в повному обсязі, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 05.05.2009 р. № 0000992301/0, від 05.05.2009 р. № 0001002301/0, від 27.11.2009 р. № 0000992301/3 та від 25.11.2009 р. №0001002301/3.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 р. в задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва було відмовлено та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2010 р. залишено без змін, а отже рішення по справі № 2а-15701/09/2670 набрало законної сили.

З рішення по справі № 2а-15701/09/2670, що є повязаною з даною справою, та набрало законної сили, вбачається що підстави для прийняття Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень (що є скасованими в судовому порядку) за результатами проведеної перевірки, оформленої актом від 17.04.2009 року № 3033/23-5/34183689 є тотожними підставам заявлення позовних вимог позивачем до відповідачів ТОВ «Аптекарь»та ТОВ «Інтекс Трейд», що є предметом судового розгляду в межах даної справи.

Крім того рішенням по справі № 2а-15701/09/2670 встановлено, що, як вбачається з матеріалів справи, позивачем (ТОВ «Аптекарь») були надані всі первинні документи, які підтверджують виконання господарських операцій, а саме податкові накладні, договори, акти виконаних робіт, банківські виписки (копії в матеріалах справи). Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптекарь»укладаючи договори із своїми контрагентами, зокрема ТОВ «Інтекс Трейд»мало всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності сторони договору - здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд вважає, що відсутні підстави для застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення з відповідачів в дохід Державного бюджету коштів одержаних за договорами, оскільки в судовому порядку було встановлено відсутність порушень відповідачами вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності, та зазначене рішення набрало законної сили.

Статтею 6 Господарського кодексу України визначено, що загальними принципами господарювання в Україні є забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

У відповідності до ст. 19 Господарського кодексу України, субєкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську, що не суперечить законодавству.

Згідно ст. 43 Господарського кодексу України, підприємництво в Україні здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, остання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Зважаючи на викладене, в повній мірі дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, непідтверджені допустимими доказами та задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем не підтверджують обставини, на які він посилається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач 1 надав суду докази, що підтверджують безпідставність заявленого позову, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 28.07.2011 р.