Постанова № 18705484, 21.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 липня 2011 року 10:16 № 2а-6972/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метан»

до відповідача Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001531702/0 від 31.12.2010 р.

суддя Добрянська Я.І.

секретар судового засідання Юзина О.В.

представники: від позивача: Борисюк Г.М. (директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Метан»)

від відповідача: ОСОБА_5 (довіреність б/н від 27.10.2010 р.)

ОСОБА_6 (довіреність № 22/10 від 27.04.2011 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.07.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Метан»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001531702/0 від 31.12.2010 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-6972/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, та просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області № 0001531702/0 від 31.12.2010 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.9 «г»п. 4.2 ст. 4, пп. 6.4.2, пп. 6.1.2 ст. 6 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв'язку з чим відповідачем було безпідставно визначено суму податкового зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції та винесено податкове повідомлення-рішення №0001531702/0 від 31.12.2010 р.

Представники відповідача позов не визнали, та зазначили, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки податковим органом було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0001531702/0 від 31.12.2010 р., з підстав порушення позивачем пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.9 «г»п. 4.2 ст. 4, пп. 6.4.2, пп. 6.1.2 ст. 6 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме щодо несплати позивачем податку з доходів фізичних осіб при наданні додаткових благ своїм працівникам, зокрема позивачем неоподатковано дохід, отриманий платником податку (співробітником) від його працедавця (позивача), як додаткове благо у вигляді грошового відшкодування витрат платників податків: не утримано податок з доходів фізичних осіб із доходу, отриманого платником податку від свого працедавця як додаткове благо у вигляді придбання автомобільних запасних частин на автомобіль », згідно накладної №081121108 від 21.11.2008 року ОСОБА_7 на загальну суму 460, 01 грн, а також не утримано податок з доходів фізичних осіб із доходу, отриманого платником податку від свого працедавця як додаткове благо у вигляді відшкодування коштів по авансовим звітам за придбання стрейч карток мобільного звязку працівнику позивача ОСОБА_8 на загальну суму 600 грн.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Бердичівською ОДПІ Житомирської області була здійснена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Метан»щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, за результатами якої складено акт перевірки № 3660/23-01/31434314 від 30.11.2010 р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, начальником Бердичівської ОДПІ Самборською І.В. 31 грудня 2010 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001531702/0, згідно якого ТОВ «Метан»було визначено податкове зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 477,00 грн., в т.ч. основний платіж 159,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції в сумі 318,00 грн.

Як видно з матеріалів справи, зазначене податкове повідомлення-рішення №0001531702/0 від 31.12.2010 р. було оскаржено ТОВ «Метан»в адміністративному порядку.

Рішенням ДПА у Житомирській області вих. № 6003/Б-С/25-009 від 21.03.2011 р. про результати розгляду первинної скарги, в задоволенні первинної скарги ТОВ «Метан»було відмовлено.

Рішенням ДПА України вих. № 75457/6/25-0513 від 21.04.2011 р. про результати розгляду повторної скарги, в задоволенні повторної скарги ТОВ «Метан» було відмовлено.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001531702/0 від 31.12.2010 р.

Як видно з матеріалів справи, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено, що актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Метан»пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.2.9 «г»п. 4.2 ст. 4, пп. 6.4.2, пп. 6.1.2 ст. 6 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 477,00 грн., в т.ч. основний платіж 159,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції в сумі 318,00 грн.

В акті перевірки № 3660/23-01/31434314 від 30.11.2010 р. відповідачем зазначено, що:

- на порушення вимог пп. 3.1.3 п. 3 ст. 3. «г»пп. п. 4.2 ст. 4 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб із доходу, отриманого платником податку від свого працедавця як додаткове благо у вигляді придбання запчастин на автомобіль »згідно накладної № 081121108 від 21.11.2008 р., доручення сер. ЯНШ № 507475 на ОСОБА_7 на суму 460,01 грн. На балансі підприємства автомобіль марки »в перевіряємому періоді не обліковується. В результаті донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 69,00 грн.

- в порушення пп. 3.1.3 п. 3 ст. 3, «г»пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не утримано податок з доходів фізичних осіб, додаткового блага у вигляді відшкодування коштів по авансовим звітам за стрейч картки мобільного зв'язку працівнику ОСОБА_8, ід.н. НОМЕР_1. В результаті донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 90,00 грн.

Позивач наголошує на безпідставності таких висновків податкового органу, оскільки вважає, що згідно накладної № 081121108 від 21.11.2008 р. та доручення сер. ЯНШ № 507475 на ОСОБА_7 на суму 460,01 грн., останнім були придбані не запасні частини на автомобіль enault», як зазначено в акті перевірки, а два автомобільні комплекти, що включають медичну аптечку, знак аварійної зупинки, вогнегасник, буксиру вальний канат, та зазначені комплекти можуть використовуватися на будь-якому транспорті, а не виключно на автомобілі », а відповідно не були передані ОСОБА_7, та крім того сума витрат в розмірі 600, 00 грн., що була понесена ОСОБА_10 на придбання карток поповнення рахунку «СтарТайм»зумовлена необхідністю забезпечення мобільного звязку не для особистих цілей працівника позивача, а для корпоративних цілей всього підприємства позивача.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Пунктом 1.2. статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість.

Згідно із пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктами «г»і «є» підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 зазначеного Закону визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятком, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом. Вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.

Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно накладної № 081121108 від 21.11.2008 р., виписаної ТОВ «Фірма «Кий Авто»працівник позивача ОСОБА_7 отримав (придбав) автомобільний комплект для автомобілю enault»у кількості 2 шт. загальною вартістю 460,01 грн.

В зазначеній видатковій накладній вказано, що ОСОБА_7 отримав ТМЦ на підставі довіреності сер. ЯНШ № 507475, на що також посилається позивач в позовній заяві, однак, як видно з матеріалів справи, позивачем не було надано суду зазначеної довіреності, хоча судом зупинялося провадження у справі та надавалась можливість позивачу надати всі необхідні документи в підтвердження заявлених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, суду не відомо про наявність чи відсутність такої довіреності, на підставі якої від імені ТОВ «Метан»діяв ОСОБА_7 при придбанні автомобільних комплектів для автомобіля »у кількості 2 шт. загальною вартістю 460,01 грн., на що посилається позивач, а відтак доводи позивача з цього приводу є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються допустимими доказами.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Метан»було відшкодовано кошти працівнику позивача ОСОБА_7 за придбання останнім в ТОВ «Фірма «Кий Авто» автомобільних комплектів для автомобілю «Renault»у кількості 2 шт. загальною вартістю 460,01 грн., шляхом перерахування зазначених коштів ТОВ «Фірма «Кий Авто», оскільки також, як було зазначено в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, в позивача ТОВ «Метан»відсутній в його господарській діяльності автомобіль марки «Renault».

Посилання позивача, що працівником ОСОБА_7 були придбані не комплекти для автомобіля », як зазначено в акті перевірки, а автомобільні комплекти, які включають медичну аптечку, знак аварійної зупинки, вогнегасник, буксиру вальний канат, що можуть використовуватися на будь-якому транспорті суд не може взяти до уваги, оскільки в видатковій накладній № 081121108 від 21.11.2008 р., виписаної ТОВ «Фірма «Кий Авто»- працівник позивача ОСОБА_7 отримав (придбав) саме автомобільний комплект для автомобілю »у кількості 2 шт. загальною вартістю 460,01 грн., наявність якого, як зазначено в акті перевірки та не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні в господарські діяльності позивача відсутня.

Також, з матеріалів справи вбачається, що працівником позивача ОСОБА_8 (абонентом компанії «Київстар») було поповнено рахунок мобільного звязку на суму 200 грн. та придбано 4 картки поповнення рахунку мобільного звязку абонента компанії «Київстар»номіналом 100 грн. кожна на загальну суму 400 грн.

Зазначені кошти за використання мобільного звязку на загальну суму 600 грн. були відшкодовані позивачем своєму працівнику ОСОБА_8 згідно звітів про використання коштів від 31.08.2009 р. та від 03.02.2010 р., та як зазначає позивач в позовній заяві, сума витрат в розмірі 600, 00 грн., що була понесена ОСОБА_8 на придбання карток поповнення рахунку «СтарТайм»та електронного поповнення була зумовлена необхідністю забезпечення мобільного звязку не для особистих цілей працівника позивача, а для корпоративних цілей всього підприємства позивача.

Однак, як вбачається з рахунків-фактур від компанії «Київстар», виписаних за надані послуги мобільного звязку ТОВ «Метан», зазначені рахунки стосуються виключно абонента ТОВ «Метан»з абонентським номером НОМЕР_2 , проте в квитанції, що підтверджує купівлю електронних одиниць абонентом компанії «Київстар»на суму 200 грн., що надана позивачем в якості доказу по справі, зазначено номер абонента НОМЕР_3 , відносно якого позивачем не було надано суду доказів укладення договору абонентського обслуговування між позивачем та компанією «Київстар»відносно номеру абонента НОМЕР_3, що був поповнений працівником позивача ОСОБА_8 на загальну суму 600 грн., а тому доводи позивача, що використання зазначених коштів ОСОБА_8 для поповнення рахунку мобільного завязку була зумовлена необхідністю забезпечення мобільного звязку не для особистих цілей працівника позивача, а для корпоративних цілей всього підприємства позивача суд вважає необґрунтованими та такими що не підтверджуються допустимими доказами.

Також позивачем не було надано доказів щодо перерахування зазначених коштів в розмірі 600 грн. компанії «Київстар»саме для поповнення корпоративного номеру позивача НОМЕР_2, а прийняті квитанції за поповнення рахунку номеру абонента НОМЕР_3, що не є корпоративним номером позивача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, працівниками позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не писалися заяви на компенсування їм коштів, які були витрачені ними на придбання автомобільних комплектів для автомобіля ult»та на поповнення рахунку мобільного звязку абонента компанії «Київстар», що, як зазначає позивач були використані працівниками для задоволення потреб товариства, а відтак є підстави вважати, що позивачем були надані додаткові блага своїм представникам.

З огляду на вказані вище обставини у сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутності підстав для задоволення позову

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.71, 94, ст.ст. 158-163, ст. 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В позві відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 25.07.2011 р.