Рішення № 187026, 18.10.2006, Господарський суд Закарпатської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

18.10.2006 Справа № 2/197

За позовом Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”, м. Львів в особі відокремленого підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень”, м. Львів

До відповідача Солотвинського солерудника, смт. Солотвино Тячівського району

Про стягнення суми 6250грн. штрафу за неправильно зазначені відомості в накладній №35221075

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача – Падяк Є.А. –представник за дорученням №НЮ-59 від 01.01.06р.

від відповідача – Цвейкуш С.М. –представник за дорученням

СУТЬ СПОРУ: Державним територіально-галузевим об’єднанням „Львівська залізниця”, м. Львів в особі відокремленого підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень”, м. Львів заявлено позов до Солотвинського солерудника, смт. Солотвино Тячівського району про стягнення суми 6250грн. штрафу за неправильно зазначені відомості в накладній №35221075.

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, у підставу своїх доводів вказує на те, що відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній. Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчується комерційними актами або актами загальної форми. Таким актом позивачем було підтверджено неточності у накладній Вважає, що статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість, місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Таким чином, уклавши з залізницею договір перевезення вантажу, відправник взяв на себе зобов'язання, які передбачені Статутом залізниць України, а саме правильно заповнювати графи перевізного документу -накладної.

З приводу поданого відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення терміном до 01.03.207р. заперечує з огляду на те, що такий термін є занадто

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.10.2006 року по справі №2/197

великий та його задоволення судом в повному обсязі порушуватиме права та охоронювані законом інтереси позивача у справі.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та у поданому суду письмовому поясненні на позов вказує на те, що неправильні відомості були надані платником вантажовідправнику, а також не були йому відомі і внесені до накладної відповідно станцією Солотвино при відправленні товару. Вважає, що оскільки такими діями вантажовідправника не було заподіяно позивачу шкоди, не можливо застосовувати до відповідача штрафні санкції за неправильно зазначені відомості в накладній.

Водночас, відповідачем подано суду клопотання в порядку вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України про надання відстрочки виконання рішення суду терміном до 01.03.2007р., в обґрунтування якого вказує на важкий фінансово-господарський стан підприємства, подавши відповідну довідку про це.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Солотвинським солерудником 13.02.2006р. зі станції Солотвино-2 Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” за накладною №35221075 був відправлений вагон №67900639 з вантажем сіль до станції призначення Соснівка Львівської залізниці, одержувач –Управління „Західвуглепостач” та вантажовідправником в накладній був зазначений чотирьохзначний цифровий код одержувача –2372.

Після прибуття вагона на станцію Соснівка Львівської залізниці позивачем була проведена перевірка правильності відомостей зазначених в накладній №35221075, за результатами якої встановлено, що зазначений відповідачем код одержувача є неправильним. Факт неправильного зазначення коду одержувача у перевізному документі –накладній №35221075 засвічдений актом загальної форми станції Соснівка Львівської залізниці №98 від 16.02.2006р. відповідно до виог статті 129 Статуту залізниць України та пункту 5.5 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.02 №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за N 567/6855, де встановлено, що факт неправильного зазначення відправником відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за таким фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до Інструкції по кодуванню вантажовідправників і вантажоодержувачів, затвердженої Укрзалізницею від 20.04.2004р. Управлінню „Західвуглепостач” ДП „Львіввугілля” 15.07.2004р. присвоєний код орендувача 1940, що підтверджується довідкою Технологічного центру з обробки перевізних документів ІСЦ (ТехПД-1) Львівської залізниці №253 від 16.05.2006р.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними у накладній а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, що зазначаються у накладній.

Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчується комерційними актами або актами загальної форми.

Судом встановлено, що наданий позивачем акт загальної форми від 16.02.0р. №98 відповідає вимогам Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.02 №334, зареєстрованих в

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.10.2006 року по справі №2/197

Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за N 567/6855 і підтверджує невідповідність відомостей про код одержувача і фактичною.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість, місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Таким чином, уклавши з залізницею договір перевезення вантажу, відправник взяв на себе зобов'язання, які передбачені Статутом залізниць України , а саме правильно заповнювати графи перевізного документу -накладної.

Доводи відповідача стосовно того, що залізниця прийняла вагони без зауважень та посилання на безпідставне складання акту не може бути прийнято до уваги виходячи з наступного.

Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Наданий позивачем акт загальної форми від 16.02.0р. №98 відповідає вимогам Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.02 №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за N 567/6855. Тому складання залізницею акту загальної форми у випадках, коли залізниця не зобов'язана була видавати вантаж з перевіркою, не може бути підставою для визнання відповідного акта таким, що не має доказового значення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначається цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають Із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). За неправильно визначені в накладній відомості, відповідно до статті 122 Статуту, п.5.5 Правил штраф встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 118 Статуту, за порушення розділу 2 Правил якого складає суму 6250грн., тобто суму позовних вимог.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.10.2006 року по справі №2/197

За таких обставин, суд вважає за необхідне до даних правовідносин сторін застосувати Статут залізниць України як спеціальний нормативний акт та позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Разом з тим, подане відповідачем в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України про надання відстрочки виконання рішення суду терміном до 01.03.2007р., в обґрунтування якого вказує на важкий фінансово-господарський стан підприємства, подавши відповідну довідку про це, підлягає задоволенню частково до 01.01.2007р. з урахуванням обґрунтованості доводів відповідача про стан підприємства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85, 121 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Солотвинського солерудника, смт. Солотвино, вул. Шахтарська, 36 Тячівського району (код ЄДРПОУ 00383544) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”, м. Львів в особі відокремленого підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень”, м. Львів, вул. Листопадового Чину, 22 (рах. №26009005760 в ЛФ АБ „Експерс-Банк”, МФО 325956, код ЄДРПОУ 25256137) суму 6250грн. штрафу за неправильно зазначені відомості в накладній №35221075, а також суму 102грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відстрочивши виконання рішення терміном до 01.01.2006р.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі