Рішення № 18699988, 02.09.2011, Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа 2-552/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2011 року Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді - Єрохіної І.В.

при секретарі - Солодченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Чорноморське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Венолар»про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 09 січня 2007 року вона перебувала у трудових відносинах із комунальним підприємством “Венолар”, працювала на посаді головного бухгалтера, а 01 липня 2008 року її було звільнено з роботи за власним бажанням. Заборгованість по заробітній платі на момент звільнення складав 8291,49 грн. Оскільки відповідач не виплатив йому заробітну плату, позивач просив стягнути з останнього на його користь 8 291 грн. 49 коп. заборгованість по заробітній платі та 22292,5 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 липня 2008 року до 26.01.2009 року день звернення до суду.

Позивачка неодноразово уточнювала позовні вимоги.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, викладені в клопотанні про зміну позовних вимог від 22.04.2011 року (а.с. 256-257) та пояснили згідно до вищевикладеного. Крім того, пояснила, що вона отримала через ВДВС Чорноморського РУЮ 21544 грн. 15 коп., але що це за гроші, вона не знає. Просила стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 01.07.2008 року з моменту звільнення по 01.07.2010 року до моменту фактичної виплати заборгованості в сумі 84454,38 грн, заборгованість по заробітній платі - 7887,04 грн..

Представники відповідача Пепа А.С. та Дацюк В.А. позовні вимоги не визнали та пояснили, що працівник мав право звернутись до суду з даним позовом в трьохмісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. Таким днем представник відповідача вважає 01.07.2008 року день звільнення позивача з роботи. Але позивач звернувся до суду лише 28.01.2009 року тобто з пропуском строку. Крім того, на даний час заборгованість по зарплаті згідно судового наказу погашена, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій до відповідача. Крім того, зазначив, що підприємство знаходилось в скрутному становищі, не вистачало грошей на погашення заборгованості по зарплати.. Просив в позові відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка з 09 січня 2007 року перебувала у трудових відносинах із комунальним підприємством “Венолар”, працювала на посаді головного бухгалтера, а 01 липня 2008 року її було звільнено з роботи за власним бажанням. Заборгованість по заробітній платі на момент звільнення складала 7887,04 грн., що підтверджується відомістю (а.с. 138-140). З позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачка звернулась до суду 28.01.2009 року. Рішенням Чорноморського районного суду від 27.03.2009 року позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто на користь позивачки 8291,49 грн., заборгованість по заробітній платі та 13468,14 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Ухвалою Чорноморського районного суду від 17.03.2011 року рішення № 2-146/2009 від 27.03.2009 року скасовано у звязку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до принципів змагальності і диспозитивності, встановлених ст.ст.10,11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, з наданням відповідних доказів.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Частиною 1 ст. 233 ЦПК України встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Однак, згідно абзаца 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 " Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Позивач звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Венолар»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 28.01.2009 року.

Як вбачається з інформації ВДВС Чорноморського РУЮ № 03-24/5210 від 10.08.2010 року, № 03-24/5633 від 25.08.2010 року № 03-24/3011 від 18.05.2010 року останній розрахунок з позивачкою був проведений 19.08.2010 року. Тому суд вважає, що перебіг тримісячного строку звернення до суду починається саме з цього моменту. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом ще раніше, то визначений строк ним не пропущений.

Згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", суд зясовує всі обставини справи, права й обов'язки сторін.

За доводами відповідача відсутня вина підприємства у невиплаті заборгованості по заробітній платі позивачу, оскільки підприємство знаходилось в скрутному становищі. Суд вважає, що відсутність грошових коштів у відповідача не звільняє його від обовязку своєчасної сплати заробітної плати за нормами КЗпП України. А тому відповідач повинен нести відповідальність, передбачену ст.. 117 КЗпП України.

Заборгованість по заробітній платі в сумі 7887,04 грн. підлягає стягненню в безспірному порядку відповідно до ст.. 116 КЗпП України.

Вирішуючи питання про розмір сум, які підлягають стягненню, як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.

Позивачка просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.07.2008 року по 01.07.2010 року в сумі 84454,38 грн..

Стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є штрафною санкцією, яка застосовується до роботодавця, тому суд вважає за необхідне застосувати принцип пропорційності сум компенсації заборгованій сумі.

Суд вважає, що при заборгованості по заробітній платі у розміру 7887,04 грн. штрафні санкції до комунального підприємства в сумі 84454,38 грн. є надмірними.

Рішенням Чорноморського районного суду від 27.03.2009 року позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто на користь позивачки 8291,49 грн., заборгованість по заробітній платі та 13468,14 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

З урахуванням розяснень, викладених у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.199 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при наявності спору про розмірі належним сум, суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням розміру спірної суми, частки, яку вона становила в заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Суд також враховує, що згідно інформації ВДВС Чорноморського РУЮ № 03-24/5210 від 10.08.2010 року, № 03-24/5633 від 25.08.2010 року № 03-24/3011 від 18.05.2010 року останній розрахунок з позивачкою був проведений 19.08.2010 року на виконання рішення Чорноморського райсуду від 27.03.2009 року. Позивачка в судовому засіданні не заперечувала, що отримала 21544 грн. 19 коп. Оскільки позивачка зменшила суму заборгованості по заробітній платі до 7887,04 грн., то середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивачці виплачений в розмірі 13657 грн. 15 коп.

Суд вважає цю суму достатньою штрафною санкцією за несвоєчасний розрахунок по заробітній платі з позивачкою.

З відповідача підлягають стягнення судові витрати.

Керуючись ст.ст. 202, 203, 212-218 ЦПК України, 116, 117, 233 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Венолар»про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з КП «Венолар»(р/р 26007301324385 в б/о № 4 КЦО ПIБ смт. Чорноморське МФО 324430 ОКПО 30553375) с. Медведево Чорноморського району на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 7887 грн. 04 коп. та середнiй заробiток за час затримки розрахунку при звiльненнi в сумi 13657 грн. 15 коп., а всього 21544 грн. 19 коп.

Стягнути з КП «Венолар»(р/р 26007301324385 в б/О № 4 КЦО ПIБ смт. Чорноморське МФО 324430 ОКПО 30553375) с. Медведево Чорноморського району на користь держави (р\рахунок 26068301323422, МФО 824026, код ЕДРПОУ 30932876, одержувач мiсцевий бюджет Чорноморського району АР Крим) судовий збiр у розмiрi 215 грн. 44 коп.

Стягнути з КП «Венолар (р/р 26007301324385 в б/о № 4 КЦО ПIБ смт. Чорноморське МФО 324430 ОКПО 30553375) с. Медведево Чорноморського району на користь держави (р\рахукок 26068301323422, МФО 824026, код ЕДРПОУ 30932876, одержувач мiсцевий бюджет Чорноморського району АР Крим), призначення платежу - оплата за iнформацiйно-технiчне забезпечення розгляду цивiльних справ в Чорноморському районному судi АРК у розмiрi 30 (тридцять) гривен.

Зарахувати в рахунок стягнених сум за даним рішенням суми, отримані ОСОБА_1 на виконання рішення Чорноморського районного суду від 27.03.2009 року в сумі 21544 грн. 19 коп. та судові витрати в дохід держави.

Рiшення може бути оскаржено в апеляцiйному порядку до апеляцiйного Суду АРК через Чоркомореький районний суд АРК в 10-ти денний строк з дня проголошення рiшення.

Суддя: І.В. Єрохіна