Постанова № 18697449, 26.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 р. Справа № 2а-38932/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства "ВО! Інструмент", Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.12.2010р. по справі№2а-38932/09/2070

за позовом Приватного підприємства "ВО! Інструмент"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "ВО! Інструмент", звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 03.10.2008р. №0001892302/0 та від 03.10.2008р. №0001882302/0, від 10.12.2008р. №0001892302/1 та від 10.12.2008р. №0001882302/1, від 25.02.2009р. №0000412302/2 та від 25.02.2009р. № 0001882302/2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що викладені в акті від 22.09.2008р. №2409/23-212/32133861 висновки податкового органу про порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” по взаємовідносинам з ТОВ “Центр технологій деревообробки” та ФОП ОСОБА_1, що спричинило заниження податку на прибуток в сумі 29600,00грн., а також про порушення п.7.2 ст.7, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.9.6 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” по взаємовідносинам з “Центр технологій деревообробки”, ФОП ОСОБА_1, ТОВ “Базальт-5”, ТОВ “Технопроміс”, що спричинило заниження 63901,00грн., є помилковими. Порушень цих норм закону ПП "ВО! Інструмент" не допускало, податок на прибуток та податок на додану вартість обраховувало правильно. Підстав для покладання обовязку по здійсненню додаткових платежів по переліченим податковим зобовязанням не має. Просить суд прийняти рішення про задоволення позову.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від14.12.2010р. позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 03.10.2008р. №0001882302/0 в частині основного платежу в сумі 60067,00грн. та штрафу в сумі 30033,50грн., від 10.12.2008р. №0001882302/1 в частині основного платежу в сумі 60067,00грн. та штрафу в сумі 30033,50грн., від 25.02.2009р. №0001882302/2 в частині основного платежу в сумі 60067,00грн. та штрафу в сумі 30033,50грн., в решті вимог адміністративний позов - залишено без задоволення.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова, не погоджується з вказаною постановою суду в частині задоволення позову, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.12.2010р. в частині задоволення позову, прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Приватне підприємство "ВО! Інструмент", також не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині залишення позовних вимог без задоволення, в апеляційній скарзі посилаючись на його незаконність та необґрунтованість просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.12.2010р. в частині відмови у позові та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга ПП "ВО! Інструмент" задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що з 26.08.2008р. по 15.09.2008р. ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова була проведена виїзна планова перевірка Приватного підприємства "ВО! Інструмент" (ідентифікаційний код 32133861) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2005р. - 31.03.2008р.

Результати перевірки оформлені актом від 22.09.2008р. №2409/23-212/32133861.

03.10.2008р. з посиланням на даний акт ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0001892302/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 44440,00грн. (основний платіж 29600,00грн.; штраф 14800,00грн.) та податкове повідомлення-рішення №0001882302/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 95851,5грн. (основний платіж 63901,00грн.; штраф 31950,5грн.).

Позивачем вказані податкові повідомлення рішення було оскаржено.

За наслідками такої процедури сума податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням рішенням №0001892302/0 від 03.10.2008р., була зменшена, у звязку з чим відповідач склав та направив на адресу позивача податкове повідомлення рішення №0000412302/2 від 25.02.2009р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 12000,00грн. (основний платіж 8000,00грн.; штраф 4000,00грн.).

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Підпунктом “б” п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

За приписами п.п.6.4.3 п.6.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

За таких обставин, вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова від 03.10.2008р. №0001892302/0 та від 10.12.2008р. №0001892302/1 задоволенню не підлягають, оскільки перелічені податкові повідомлення рішення в силу зазначеної вище норми закону є відкликаними, а відтак не мають юридичної дії.

У звязку з відхиленням поданих позивачем адміністративних скарг в іншій частині відповідач з метою доведення нового граничного строку оплати склав та направив на адресу позивача податкові повідомлення рішення від 10.12.2008р. №0001882302/1 та від 25.02.2009р. №0001882302/2.

Стосовно податкового повідомлення рішення №0000412302/2 від 25.02.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 12000,00грн. (основний платіж 8000,00грн.; штраф 4000,00грн.) встановлено, що між позивачем, ПП "ВО! Інструмент" (в якості замовника) та ТОВ “Центр технологій деревообробки”(в якості виконавця) було укладено договір №3-0501 від 05.01.2005р. на проведення технічного обслуговування та ремонту, проведення діагностики та оцінки працездатності деревообробного обладнання та інструменту.

Також, між позивачем, ПП "ВО! Інструмент" (в якості замовника) та ФОП ОСОБА_1 (в якості виконавця) було укладено договір №25-ТО від 22.01.2005р. на проведення технічного обслуговування деревообробного обладнання.

З посиланням на вказані договори позивач включив до складу валових витрат обігу та виробництва вартість послуг з технічного обслуговування та ремонту деревообробного обладання.

За висновками акту перевірки від 22.09.2008р. №2409/23-212/32133861 позивач за переліченими господарськими операціями допустив завищення розміру валових витрат обігу та виробництва на суму 118500,00грн. за рахунок вартості послуг з технічного обслуговування та ремонту деревообробного обладання, які не використовувались у власній господарській діяльності позивача.

Встановлено, що до спірної суми податкового зобовязання з податку на прибуток структурно входять епізоди порушень по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 у вересні 2005р. (вартість послуги 1500,00грн., сума заниженого податку 375,00грн., обставини наявності цього порушення визнані представниками позивача в судовому засіданні), по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1 у жовтні 2005р. (вартість послуги 1900,00грн., сума заниженого податку 475,00грн., обставини наявності цього порушення визнані представниками позивача в судовому засіданні суду першої інстанції що не оспорюється в апеляційній скарзі), по взаємовідносинам з ТОВ “Центр технологій деревообробки”(вартість послуги за актом №ЦТ-8 від 29.07.2005р. 7500,00грн., вартість послуги за актом №ЦТ-91 від 31.08.2005р. 2500,00грн., вартість послуги за актом №ЦТ-7 від 30.09.2005р. 7833,33грн., вартість послуги за актом №ЦТ-10 від 28.10.2005р. 583,33грн., вартість послуги за актом №ЦТ-11 від 30.11.2005р. 4666,67грн., вартість послуг за актом №ЦТ-14 від 30.12.2005р. 5833,33грн.; сума заниженого податку 7150,00грн.; обставини наявності цих порушень заперечувались представниками позивача в судовому засіданні суду першої інстанції).

Встановлено, що технічні та ремонті роботи проводились ТОВ “Центр технологій деревообробки” на обладнанні та інструменті, що вже вибув з власності позивача, ПП "ВО! Інструмент" і на момент проведення згаданих робіт належав іншим субєктам господарювання.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З приписів наведених норм закону слідує, що валовими витратами обігу та виробництва є лише ті витрати платника, необхідність у яких обєктивно спричинена потребами процесу виробництва або продажу продукції.

У спірних правовідносинах процес поставки товару був проведений позивачем без участі ТОВ “Центр технологій деревообробки” і організація цього процесу послуг ТОВ “Центр технологій деревообробки” не потребувала.

Довід позивача про те, що до вартості поставленого деревообробного обладнання та інструмента ПП "ВО! Інструмент" заздалегідь була включена вартість послуг ТОВ “Центр технологій деревообробки” з проведення технічного обслуговування та ремонту є необґрунтованим, оскільки на момент укладання договору купівлі продажу обладнання продавець такого обладнання обєктивно не має змоги встановити ані вид, ані обсяг, ані вартість робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання і інструменту.

Доказів отримання від послуг ТОВ “Центр технологій деревообробки” доходу позивач не надав.

Окрім того, згідно з ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінюючи надані позивачем на підтвердження отримання послуг за договором з ТОВ “Центр технологій деревообробки” документи, необхідно керуватись ст.86 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3), і доходить до висновку, що перелічені вище акти приймання-передачі послуг носять загальний характер, що не дозволяє визначити зміст та обсяг господарської операції, на підтвердження якої ці акти були складені. А відтак, ці акти не можуть підтверджувати факту отримання позивачем послуг, вартість яких була включена до складу валових витрат обігу та виробництва.

За таких обставин, вимоги позову в цій частині слід визнати необґрунтованими, внаслідок чого позов в цій частині вимог належить залишити без задоволення.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, вважає, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не доведеними, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому в цій частині підстав для скасування рішення не має.

Стосовно податкових повідомлень рішень від 03.10.2008р. №0001882302/0, від 10.12.2008р. №0001882302/1, від 25.02.2009р. № 0001882302/2, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 95851,5грн. (основний платіж 63901,00грн.; штраф 31950,5грн.), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З приводу епізоду формування ПП "ВО! Інструмент" податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ “Центр технологій деревообробки”, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, необхідною первинною умовою для набуття платником ПДВ права на збільшення податкового кредиту з ПДВ звітного податкового періоду на суму цього податку, нарахованого (сплаченого) у звязку з придбанням/виготовленням товарів (робіт, послуг) є чітко визначена законодавцем мета придбання або виготовлення таких товарів (робіт, послуг) подальше їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Закон України “Про податок на додану вартість” не містить визначення терміну “господарська діяльність”, однак п.1.15 ст.1 означеного закону передбачено правило, в силу якого інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.

За таких обставин, є можливим застосувати до спірних правовідносин визначення терміну “господарська діяльність”, яке наведено в п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Так, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б показували на те, що послуги ТОВ “Центр технологій деревообробки” з проведення технічного обслуговування та ремонту поставленого позивачем на користь інших субєктів господарювання деревообробного обладнання та інструмента, є повязаними з отриманням позивачем доходу від продажу обладнання і інструмента.

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту за даним епізодом 3834,00грн. ПДВ, нарахованого на вартість послуг ТОВ “Центр технологій деревообробки” з проведення технічного обслуговування та ремонту є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджуючись з вказаним висновком суду першої інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги позивача в цій частині також не спростовують висновків суду першої інстанції.

З приводу епізоду формування ПП "ВО! Інструмент" податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ “Базальт-5” на суму податку в розмірі 32900,00грн. та по взаємовідносинам з ТОВ “Техпроміс” на суму податку в розмірі 27167,00грн., колегія суддів частково погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо скасування в цій частині податкових повідомлень-рішень вважає за необхідне зазначити наступне.

Викладені в акті від 22.09.2008р. №2409/23-212/32133861 судження податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту мотивовані виключно посиланням на п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Встановлено, що претензій до право і дієздатності ТОВ “Базальт-5” і ТОВ “Технопроміс”, до реальності господарських операцій за правочинами позивача з цими субєктами господарювання, до відповідності правочинів вимогам закону, до відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду, до фізичної наявності товару та дійсності його територіального переміщення, до використання позивачем отриманого за правочинами з переліченими субєктами господарювання товару у власній господарскій діяльності, до відсутності збитків від господарських операцій ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Перевіряючи обґрунтованість судження ДПІ про порушення ПП "ВО! Інструмент" вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” виключно з мотивів включення до складу податкового кредиту податкових накладних, що були виписані особами, які не мають статусу платників ПДВ, колегія суддів зазначає, що до складу податкового кредиту позивач включив податкові накладні, що були виписані ТОВ “Базальт-5”: №БТ01280905 від 28.09.2005р. на суму ПДВ 10333,33грн., №БТО1201005 від 20.10.2005р. на суму ПДВ 15900,00грн., №БТ01031005 від 03.10.2005р. на суму ПДВ 2666,67грн., №БТ01011105 від 01.11.2005р. на суму ПДВ 4000,00грн., а також податкову накладну, що була виписана ТОВ “Технопроміс” № 345 від 19.04.2006р. на суму ПДВ 27166,67грн.

За матеріалами справи встановлено, що акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ “Базальт-5” було складено податковим органом - 15.09.2006р., тобто рішення про анулювання реєстрації ТОВ “Базальт-5” як платника ПДВ було прийнято податковим органом хронологічно після виписування спірних податкових накладних і завершення господарських операцій за ними.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” реєстрація діє до дати її анулювання.

Правила здійснення процедури анулювання реєстрації особи як платника ПДВ деталізовані Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429; далі за текстом Положення №79).

За правилами п.п.5.5.1 розділу V Положення №79 дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою N 6-РЖ (додаток 7). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Згідно норм Закону України “Про податок на додану вартість” та приписів Положення №79, субєкт права не може втратити статусу платника ПДВ раніше від дати прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, оскільки фактична реалізація згаданого рішення наслідком чого є видалення субєкта права з Реєстру платників ПДВ і втрата ним права та виписування податкових накладних обєктивно неможлива до здійснення податковим органом відповідного волевиявлення у спосіб складання акту про анулювання реєстрації платника ПДВ.

У спірних правовідносинах акти анулювання реєстрації ТОВ “Базальт-5” як платника ПДВ були складені податковими органами значно пізніше від виписування спірних податкових накладних, а оскільки акти анулювання реєстрації осіб як платників ПДВ згідно з законом не мають зворотньої дії в часі, то на момент виписування спірних податкових накладних і ТОВ “Базальт-5” значилось в Реєстрі платників ПДВ і мало право на виписування податкових накладних.

З огляду на викладене, судження відповідача про порушення п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” по епізодам формування податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ “Базальт-5” не обґрунтовані.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості порушення позивачем п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” по епізодам формування податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ “Технопроміс”, оскільки як встановлено з матеріалів справи ТОВ “Технопроміс” 19.04.2006р., тобто на момент виписування податкової накладної ТОВ “Технопроміс” № 345 від 19.04.2006р. на суму ПДВ 27166,67грн., не мав свідоцтва платника ПДВ і відповідно не був платником ПДВ.

За правилами п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на зазначений епізод порушень накладається штраф в розмірі 13583,34 грн..

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в цій частині враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у позові.

В іншій частині колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що доводи апеляційних скарг не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВО! Інструмент" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.12.2010р. скасувати в частині скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова від 03.10.2008р. №0001882302/0 в частині основного платежу в сумі 27166,67грн. та штрафу в сумі 13583,34 грн., від 10.12.2008р. №0001882302/1 в частині основного платежу в сумі 27166,67грн. та штрафу в сумі 13583,34 грн., від 25.02.2009р. №0001882302/2 в частині основного платежу в сумі 27166,67грн. та штрафу в сумі 13583,34 грн..

В цій частині прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від14.12.2010р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Григоров А.М. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.