Постанова № 18695020, 05.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2011 року № 2а-9763/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.в. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макфоксі"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення №0002782305 від 18.03.2011 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МакФоксі»звернулось до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002782305 від 18.03.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення позивачем пп. 2.6 п. 2, п.п. 4.2, п.п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004. Не погоджуючись з висновками про не оприбуткування у касах готівки, позивач посилається на те, що всі готівкові кошти оприбутковувались шляхом здійснення обліку зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. В якості безпідставності позовних вимог відповідач посилається на висновки перевірки, під час якої було встановлено наявність в касі позивача готівкових коштів, які не підтверджені відповідними касовими ордерами, відсутність аркушів касової книги та касових ордерів за 01.03.-03.03.2011, тобто порушення позивачем пп. 2.6 п. 2, п.п. 4.2, п.п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 та зазначає, що висновки перевірки є обґрунтованими.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою адміністрацією в м. Києві було проведено фактичну перевірку господарської одиниці ресторан ТОВ «МакФоксі», результати якої оформлені Актом №219/26/00/23/36470918 від 04.03.2011 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем пп. 2.6 п. 2, п.п. 4.2, п.п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004, а саме не оприбуткування готівкових коштів, відсутність аркушів касової книги період з 01.03.2011 по 03.03.2011 року та касових ордерів на вказані дні.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002782305 від 18.03.2011, яким згідно п.1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.95р. № 436/95 до товариства позивача застосована штрафна санкція згідно рішення відповідача на суму 51050 грн. (11491,34х5).

На підставі п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002782305 від 18.03.2011 до ДПА у місті Києві, за результатом якого скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено копії наступних документів:

-видатковий касовий ордер № 118 від 28.02.2011, прибутковий касовий ордер № 701 від 28.02.2011, видатковий касовий ордер № 118 від 28.02.2011, прибутковий касовий ордер № 117 від 28.02.2011 та копія супровідної відомості №30/2 від 28.02.2011. -видатковий касовий ордер № 120 від 01.03.2011, прибутковий касовий ордер № 120 від 01.03.2011, видатковий касовий ордер № 121 від 01.03.2011, прибутковий касовий ордер № 119 від 01.03.2011 та копія супровідної відомості № 30/3 від 01.03.2011. -видатковий касовий ордер № 122 від 02.03.2011, прибутковий касовий ордер № 122 від 02.03.2011, видатковий касовий ордер № 123 від 02.03.2011, прибутковий касовий ордер № 121 від 02.03.2011 та копія супровідної відомості №30/2 від 02.03.2011. -видатковий касовий ордер № 124 від 03.03.2011, прибутковий касовий ордер № 123 від 03.03.2011, видатковий касовий ордер № 125 від 03.03.2011, прибутковий касовий ордер № 124 від 03.03.2011 та копія супровідної відомості №30/3 від 03.03.2011. Вказані документи, на думку позивача, були в наявності при проведенні перевірки та спростовують висновки акту перевірки.

Також, позивач зазначив, що відповідно до записів касової книги за 03.03.2011 залишок грошових коштів на початок дня складав 10489,98 грн. Цього ж дня 03.03.2011 інкасатору АБ «Південний»для зарахування на розрахунковий рахунок були передані грошові кошти у сумі 6489,98 грн. Таким чином, після видачі інкасатору готівкових коштів у касі залишилися грошові кошти у сумі 4000,00 гри., про що свідчить видатковий касовий ордер № 125 від 03.03.2011. Оприбуткування готівкових коштів 03.03.2011 було здійснено в кінці робочого дня, відповідно до видаткового касового ордеру № 125 від 03.03.2011, видаткового касового ордеру № 124 від 03.03.2011, прибуткового касового ордеру № 123 від 03.03.2011, копії супровідної відомості № 30/3 від 03.03.2011, прибуткового касового ордеру № 124 від 03.03.2011, отже висновок Відповідача, що прибуткові та видаткові ордери не складались не відповідає дійсності.

Суд не приймає доводи позивача щодо неправомірності висновків податкового органу з наступних підстав.

Позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження наявності при проведенні перевірки вищевказаних документів.

Так, з Акту перевірки вбачається, що до перевірки надано наказ №10 від 01.03.2010, відповідно до якого ліміт залишку готівки 4000,00грн. та касова книга за 2011 на 59-ти аркушах, останній звіт на 59 аркуші за 28.02.2011.

Згідно з касовим звітом залишок готівки на кінець дня 28.02.2011 складає 9041,50 (а.с. 65).

01.03.2011 до банківської установи Позивачем здана виручка у сумі 5041,53грн (копія супровідної відомості від 01.03.2011 а.с. 66) 02.03.2011 Позивачем до банківської установи здана виручка у сумі 5001,33грн. (копія супровідної відомості від 02.03.2011 а.с. 66), 03.03.11 Позивачем до банківської установи здана виручка у сумі 6489,98грн. (копія супровідної відомості від 03.03.2011 а.с. 66).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Позивачем, видаткових та прибуткових касових ордерів за період з 01.03.2011 по 03.03.2011 року до перевірки не надано.

Також, під час проведення перевірки було встановлено, що в касі відокремленого підрозділу підприємства було виявлено готівкові кошти в сумі 4000,00. Як вбачається з матеріалів справи, прибуткового касового ордеру на сказану суму коштів до перевірки не надано, тобто вказані кошти оприбутковані не були.

Відповідно до п. 7.19 Положення про ведення касовий операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, під час перевірки органи контролю мають брати до уваги те, що за наявності в касі підприємства готівки. Яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не оприбуткованою та зараховується в доход підприємства.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія розписки від 03.03.2011 (а.с. 64), якою помічник директора ресторану ОСОБА_1, яка була присутня при проведенні перевірки, підтвердила що в касі відокремленого підрозділу зберігаються кошти в сумі 4000,00 грн. Останні роздрукованій роздрукований касовий звіт за 28.02.2011 року, за березень місяць звіти на паперових носіях не оформленні. Прибуткові та видаткові касові ордери за період з 01.03.2011 по 03.03.2011 не оформлені.

В судовому засіданні представник Позивача підтвердив, що ОСОБА_1 є працівником відокремленого підрозділу Позивача.

Пунктом 2.6 розділу 2 Положення про ведення касовий операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Також, пунктом 3.1. Положення про ведення касовий операцій у національній валюті в Україні встановлено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Крім того, відповідно до п. 4.1 розділу 4 Положення про ведення касовий операцій у національній валюті в Україні, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Виходячи з того, що готівкові кошти в сумі 11491,34 не підтверджені касовими ордерами та відповідними записами в касовій книзі відокремленого підрозділу підприємства, суд приходить до висновку, що обґрунтованості висновків перевірки щодо порушення Позивачем пп. 2.6 п. 2, п.п. 4.2, п.п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні

Господарським кодексом України передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, статтею 217 ГК України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 218 ГК України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (ст. 238 ГК України).

Пунктом 1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

На підставі викладених норм Закону, враховуючи, що факт порушення правил здійснення господарської діяльності товариством позивача є доведеним, суд приходить до висновку про правомірності застосування Відповідачем п. 1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»при винесенні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002782305 від 18.03.2011.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «МакФоксі»задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МакФоксі»повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.І. Келеберда