Постанова № 18694944, 04.10.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15:32год. 04 жовтня 2011 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/2012/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Маренича І.В.

секретаря судового засідання Столяра О.О.

за участю представників позивача Аврама Ю.М., Беженаря В.П.;

представників відповідача Чмоли І.І, Ватаман О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Євротрейд ДОВ плюс" доДержавної податкової інспекції у м. Чернівціпро скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернівці №0000550231 від 28.04.2011 року та №0000540231 від 28.04.2011 року ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Євротрейд ДОВ плюс» (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2011 року №0000550231 та №0000540231.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що Відповідачем проведено перевірку позивача та складено акт перевірки №931/23-1/33336846 від 08.04.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року» (далі Акт). За наслідками розглядом Акту перевірки відповідачем 28.04.2011 року винесено податкові повідомлення - рішення №0000550231 по податку на додану вартість на суму 23112,5 грн. та №0000540231 по податку на прибуток підприємств на суму 124487,50 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивачем почергово подано скарги до державної податкової адміністрації в Чернівецькій області та державної податкової адміністрації України.

Рішеннями ДПА в Чернівецькій області від 03.06.2011 року вих. №3682/10/25-008 (отримане позивачем 08.06.2011 рою) та ДПА України від 12.08.2011 року № 14737/6/25-0115 (отримане позивачем 16.08.2011 року) скарги залишено без задоволення.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, при цьому зазначили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акту перевірки та у відповідності до вимог чинного законодавства та наполягали на відмові у задоволені позову в повному обсязі..

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства приватного підприємства «Євротрейд ДОВ плюс», про що складено акт №931/23-1/33336846 від 08.04.2011 року (далі Акт).

В ході перевірки встановлено порушення:

-п. 4.1. ст.4, п.п. 5.2.1. п.5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 ВР від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток на загальну суму 99590,0 грн. в т.ч.: за ІІІ квартал 2010 року занижено на 104867,0 грн., за ІV квартал 2010 року завищено на 5277,0 грн.;

-п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 ВР (із змінами та доповненнями) занижено ПДВ на загальну суму 18490,0 грн., в т.ч.: за липень 2010 року на 9221,0 грн., за серпень 2010 року на 3817,0 грн., за вересень 2010 року на 3043,0 грн., за листопад 2010 року на 2409,0 грн.

За наслідками розгляду Акту 28 квітня 2011 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №:

-№ 0000540231 щодо збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 99590,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 24897,50 грн.;

-№ 0000550231 щодо збільшення суми грошового зобовязання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем 18490,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 4622,50 грн..

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Акту перевірки працівниками ДПІ у м. Чернівці встановлено порушення вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), а саме.

Завищення ПП «Євротрейд ДОВ плюс» валових витрат на суму 21000,00 грн., внаслідок включення вартості транспортно-експедиційних послуг, постачальником яких являється фізична особа-підприємець ОСОБА_5 Даний висновок зроблений працівниками ДПІ у м.Чернівці на підставі того, що надані для перевірки первинні документи (на підставі яких сформовані валові витрати) на придбання послуг у приватного підприємця ОСОБА_5 не містять обов'язкових реквізитів.

Дане твердження спростовується наступним, транспортно-експедиційні послуги приватним підприємцем ОСОБА_6 надавалися на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 1-2010/МЕ/ДГ-00000021 від 05.l0.2010 року (далі договір № 1-2010/МЕ/ДГ).

У відповідності до пп. 2.2 п.2 Договору № 1-2010/МЕ/ДГ конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються замовником у Заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору. На виконання зазначеного пункту між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_5 складено заявку № 3/5 від 15.10.2010 року, в якій зазначено всі відомості, які стосуються перевезення вершків для збивання із м. Братислава (Словацька республіка) до м. Чернівці, а саме: маршрут перевозки, найменування товару, його кількість, вартість вантажу, вартість фрахту, дані про автомобіль та водія та ін. Крім того, факт надання транспортно-експедиційних послуг приватним підприємцем ОСОБА_6 підтверджується ВМД № 009720 від 22.10.2010 року, СMR № 028202 та рахунку приватного підприємця ОСОБА_5 від 22.10.2010 року та Актом виконаних робіт №1 від 22 жовтня 2010 року.

Завищення позивачем валових витрат на суму 24800,00 грн., внаслідок включення до їх складу вартості транспортно-експедиційних послуг, постачальником яких являється фізична особа-підприємець ОСОБА_7 В Акті перевірки зазначено, що для перевірки надано акт здачі-прийняття робіт від 07.07.2010 року, але в даному акті не зазначено згідно якої заявки надавалася послуги, заявка також до перевірки не надана.

Дане спростовується наступним. Транспортно-експедиційні послуги приватним підприємцем ОСОБА_7 надавалися на підставі договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 0003/6/ДГ - 0000016 від 21.06.2010 року. На виконання даного договору між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_7 сформовано заявку № 21/06 від 21.06.2010 року, в якій зазначено всі відомості, які стосуються перевезення рибних консервів із м. Калінінград (Російська федерація) до м Чернівці, а саме: маршрут перевезення, найменування товару, його кількість, вартість вантажу, вартість фрахту, дані про автомобіль та водія та ін. Крім того, факт надання транспортно-експедиційних послуг приватним підприємцем ОСОБА_7 підтверджується ВМД № 005348 від 01.07.2010 року, CMR № б/н та рахунку-фактури приватного підприємця ОСОБА_7 від 07.07.2010 року.

Завищення ПП «Євротрейд ДОВ плюс» валових витрат на суму 94865,00 грн., внаслідок включення вартості транспортно-експедиційних послуг, постачальником яких являється ТОВ «Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі» м. Одеса. Відповідачем зазначено, що в ІІІ кварталі 2010 року по бухгалтерському та податковому обліку ПП «Євротрейд ДОВ плюс» відображено придбання у ТОВ «Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі» м. Одеса транспортно-експедиційних послуг на загальну суму 113356,00 грн. в тому числі ПДВ 18490,00 грн. Даний висновок зроблений працівниками ДПІ у м. Чернівці на підставі, що надані для перевірки первинні документи, на підставі яких сформовані валові витрати на придбання послуг у ТОВ «Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі» м. Одеса, не містять обов'язкових реквізитів.

Дане спростовується тим, що акти виконаних робіт TOB «Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі» м. Одеса виставлені безпосередньо на кожну господарську операцію, а саме загрузкою в порту для транспортування від порту м. Іллічівськ до м. Чернівці індивідуально кожного контейнера. Окремо маршрут доставки зазначений згідно CMR, де відмічено номер автомобіля, яким перевозився вантаж, а також ПІП водія і фірму перевізника. Крім того, до кожного акту виконаних робіт додається заявка на здійснення транспортування та експедирування вантажів та довіреність на здійснення TOB «Юні-Оріент Шиппінг Ейдженсі» м. Одеса експедирування, отримання, доставку та митне оформлення вантажів, що прибувають для ПП «Євротрейд ДОВ плюс».

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненій господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 (із змінами) первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 (із змінами) документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Згідно з п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 (із змінами), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. У цьому ж пункті зазначено, що документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що надані для перевірки первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства.

Також ПП «Євротрейд ДОВ плюс» укладено договір про надання послуг з приватним підприємцем ОСОБА_8 № ДГ - 00000022 від 04.01.2010 року, у відповідності до якого приватний підприємець ОСОБА_8 зобов'язується надати ПП «Євротрейд ДОВ плюс» наступні послуги: проводити передпродажну підготовку упаковки товарів відповідно до обумовлених вимог, а саме скотчування та палетування товару (товар викладається на спеціальний (стандарт ЄВРО) піддон, перераховується та обмотується стрейч - плівкою). Для перевірки були надані 6 актів виконаних робіт на загальну суму 475984,00 грн. та розрахунок вартості виконаних робіт окремо для кожного із актів виконаних робіт.

ПП «Євротрейд ДОВ плюс» правомірно включено до складу валових витрат витрати на оплату послуг приватного підприємця ОСОБА_8 так як:

-скотчування та палетування проводилося того товару, який в подальшому реалізовувався, тобто наявний прямий зв'язок із господарською діяльністю приватного підприємства;

-наявні договори про надання послуг, акти виконаних робіт та розрахунок вартості виконаних робіт, у відповідності до яких можна визначити конкретний перелік здійснених господарських операцій.

Висновок відповідача про те, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 відсутні трудові ресурси, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби не є аргументованим. Даний висновок працівниками ДПІ м. Чернівці документально не підтверджений, тобто носить характер суб'єктивних припущень осіб, котрі проводили перевірку.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 даної статті.

Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено особливий порядок податкового обліку. Зокрема, абзацом першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Отже, втрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зокрема, послуги по розміщенню продукт продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів стелажах, розміщення інформації про товар тощо). При цьому, відповідно до вказаного підпункту Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником.

Щодо нікчемності правочину у зв'язку з тим, що він суперечить моральним засадам суспільства і не спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним, то згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, нікчемним є лише той правочин, недійсність якого встановлена законом. У всіх інших випадках діє презумпція правомірності правочин, так як відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Працівниками ДПІ м. Чернівці не доведено безтоварності господарських операцій та відсутності економічного ефекту при їх здійсненні. Придбані у вказаних вище контрагентів транспортно-експедиційні послуги прямо пов'язані із здійсненням господарської діяльності, товар який доставлявся даними контрагентами в подальшому реалізовувався, а також ці операції знайшли своє відображення в податковому обліку та належним чином оподатковані.

Отже, висновок, щодо нікчемності угод між товариством і постачальниками товарно-експедиційних послуг, не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже немає жодної підстави для твердження про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач при прийнятті спірних рішень діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спірні рішення прийняті не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень. Тому вказані рішення як протиправні підлягають скасуванню, що відповідає суті заявлених вимог та передбаченому законом способу захисту порушеного права.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 КАС України.

У відповідності до п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень.

Таким чином, суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, тому адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати судовий збір в сумі 3.40 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 71, 72, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000550231 від 28.04.2011 року та №0000540231 від 28.04.2011 року винесені ДПІ у м. Чернівці.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 09 жовтня 2011 р.

Суддя Маренич І.В.