Постанова № 18694816, 04.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 жовтня 2011 р. справа № 2-а- 2008/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.,

за участі:

представника позивача Лоік О.В.,

представника відповідача Лавренчук Т.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація" в інтересах структурного підрозділу "Механізована колона №41" Відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

провизнання неправомірними дій та визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Південбудмеханізація" в інтересах структурного підрозділу "Механізована колона №41" Відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація" (далі - ВАТ "Південбудмеханізація") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова), з урахуванням уточнених позовних вимог, в якому просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення 20.11.2007 року невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з ПДВ, визнати недійсними податкові повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0002871520/0, №0002881520/0, №0002891520/0.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2008 року провадження по справі №2а-2008/08/2070 було зупинено до винесення остаточного рішення по справі №22а-3555/07 за позовом ВАТ "Південбудмеханізація" до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року було поновлено провадження у справі №2-а-2008/08/2070 за позовом ВАТ "Південбудмеханізація" до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання неправомірними дії відповідача щодо проведення 20.11.2007 року невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з ПДВ, визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 05.12.2007 року №0002871520/0, №0002881520/0, №0002891520/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві та письмових поясненнях до позову посилається на те, що 20 листопада 2007 року без відома посадових осіб, як ВАТ "Південбудмеханізація", так і Структурного підрозділу, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податкового зобовязання по податку на додану вартість. Ні ВАТ "Південбудмеханізація", ні МК №41 ВАТ "Південбудмеханізація" жодного первинного документу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова не надавало, бухгалтерський та податковий облік податковим органом за 2005-2006 роки не перевірявся. Про те, що ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова проведено невиїзну документальну перевірку, ВАТ "Південбудмеханізація" дізналася 29.11.2007 року, коли поштою разом з супровідним листом від 20.11.2007 року №18384/15-218 отримало Акт перевірки №3849/15-209/01380915 від 20.11.2007 року. Крім цього, позивач зазначив, що податок на додану вартість сплачувався своєчасно та у термін, встановлений Законом України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР). Також позивач зазначив, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова самостійно, без правових на то підстав, змінювала призначення платежу платника податків. Таким чином позивач вважає, що відповідачем були прийняті необґрунтовані податкові повідомлення - рішення та неправомірно зараховано грошові кошти, сплачені ВАТ "Південбудмеханізація" не за призначенням платежу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства. Представник ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова послався на те, що ВАТ "Південбудмеханізація" несвоєчасно здійснювало сплату узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за період 2005-2006 року, чим порушило вимоги п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2181-ІІІ) щодо несвоєчасної сплати у строки, передбачені 4.1.4 пункту 4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ. В звязку з чим було винесено податкові повідомлення рішення, а саме: сума нарахувань за відповідний місяць по повідомленню - рішенню від 05.12.2007 року №0002891520/0 склала 33912,00 грн., а сума штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.7 ст.17 Закону України №2181 склала 10% від нарахованої суми - 3391,2 грн., по повідомленню - рішенню від 05.12.2007 року №0002881520/0 склала 37307,35 грн., а сума штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.7 ст.17 Закону України №2181 склала 20% від нарахованої суми - 7461,47 грн., по повідомленню - рішенню від 05.12.2007 року №0002871520/0 склала 135899,74 грн., а сума штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.7 ст.17 Закону України №2181-ІІІ склала 50% від нарахованої суми - 67949,87 грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до Довідки та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Механізована колона №41 ВАТ "Південбудмеханізація" зареєстрована в якості субєкта без права юридичної особи (головне підприємство - ВАТ "Південбудмеханізація") Соломянскою районною у місті Києва Державною адміністрацією 09.02.1995 року.

На підставі п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України №509-XІІ) фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 20.11.2007 року була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати податкового зобовязання по податку на додану вартість Механізованої колони №41 ВАТ "Південбудмеханізація".

За результатами перевірки складено Акт №3849/15-209/01380915 від 20.11.2007 року, відповідно до якого було встановлено порушення, а саме те, що позивач несвоєчасно здійснював сплату узгодженого податкового зобовязання по деклараціям з податку на додану вартість за період 2005-2006 року, чим порушив вимоги п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ.

За наслідками вказаного акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ у розмірі 10%, 20%, 50% відповідно, а саме: повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0002891520/0 на суму податкового зобовязаня 3391,20 грн., повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0002881520/0 на суму податкового зобовязаня 7461,47 грн., повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0002871520/0 на суму податкового зобовязаня 67949,87 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копій платіжних доручень Механізована колона №41 ВАТ "Південбудмеханізація" дійсно здійснювала перерахування податку на додану вартість за відповідні періоди з вказанням чіткого періоду за який сплачувався податок на додану вартість.

Судом встановлено, що вказані кошти були спрямовані ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на сплату податку на додану вартість за іншими, ніж зазначено у платіжних дорученнях, періоди, а саме на погашення податкових зобовязань по штрафним санкціям за попередні періоди. Даний факт не заперечувався представником відповідача.

Суд зазначає, що саме нарахування вказаних штрафних (фінансових) санкцій за 2003 - 2005 року було предметом розгляду по справі №22а-3555/07 за позовом ВАТ "Південбудмеханізація" до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В силу пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно враховуючи припис п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону України - платник податків зобовязаний самостійно сплатити суми податків. Джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків, згідно п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України №2181-ІІІ визнаються будь-які власні кошти, операції з якими платник здійснює самостійно без їх узгодження з податковим органом відповідно до п.п.8.6.2 п.8.6 ст.8 Закону.

Як зазначено в ст.4 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" №2346-III від 05.04.2001 року, для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно п.п.7.1.1 п.7.7 п.7 Закону України №2181-ІІІ джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Пунктом 6 статті 7 Закону України „Про Національний банк України" №679-XIV від 20.05.1999 року, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Виконуючи власні повноваження, Національний Банк України постановою Правління від 21 січня 2004 року №22 затвердив „Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76. Згідно п.3.8 цієї Інструкції, реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, належить виключно платнику податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України №2181-ІІІ, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Статтею 7 цього ж Закону передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг.

Виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що законодавством України врегульовано питання оподаткування і встановлено порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів відсутні зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Тому, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тому, при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку припиняється зі сплатою цих податків за конкретний період. Згідно з пунктом 2 статті 12 вказаного Закону, фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що сплачені грошові кошти відповідач неправомірно зараховував на погашення заборгованості за інші, ніж зазначено періоди, самостійно змінивши призначення платежу платника податків.

Окрім цього суд зазначає, що провадження у справі зупинялось до винесення остаточного рішення по справі №22а-3555/07 за позовом ВАТ "Південбудмеханізація" до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому оскаржувались податкові повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне здійснення сплати податкового зобовязання по деклараціям з податку на додану вартість за період 2003 - 2005 роки. Вказане рішення повязане з розглядом даної справи через встановлення факту наявності або відсутності прострочення по сплаті узгодженого податкового зобовязання за період, що передує досліджуємому. З матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2008 року було встановлено відсутність заборгованості Механізованої колони №41 ВАТ "Південбудмеханізація" перед ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за період 2003-2005 роки. Суд звертає увагу на те, що відсутність заборгованості або штрафних санкцій за період з 2003 по 2005 рік, свідчить про відсутність факту несвоєчасного здійснення сплати узгодженого податкового зобовязання по деклараціям з податку на додану вартість за період 2005-2006 роки.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідачем в порушення зазначених норм законодавства України було здійснено зарахування всупереч призначення платежу, яке було вказане Механізованою колоною №41 ВАТ "Південбудмеханізація" у платіжних дорученнях та неправомірно винесено податкові повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0002871520/0, №0002881520/0, №0002891520/0, щодо нарахування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податкових повідомлень - рішень від 05.12.2007 року №0002871520/0, №0002881520/0, №0002891520/0 про визначення суми штрафних (фінансових) санкцій за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та як наслідок, їх недійсність.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова щодо проведення 20.11.2007 року невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість Механізованої колони №41 ВАТ "Південбудмеханізація" суд зазначає наступне. Як вбачається з акту перевірки №3849/15-209/01380915 від 20.11.2007 року, під час перевірки підприємства було використано компютерні автоматизовані інформаційні системи податкового органу. Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.1 ст.11 Закону України №509-XІІ, невиїзна документальна перевірка проводиться на підставі поданих податкових декларацій звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням та сплатою податків та зборів, а не на підставі компютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, у підприємства жодного документу для зясування фактичних обставин справи щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобовязань, не було витребувано і останнім не надано, що унеможливлює визнати дії по проведенню перевірки правомірними.

Також, посилання відповідача на відсутність документів, що підтверджують правомірність проведення перевірки, через залиття підвалу будівлі ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова суд не приймає до уваги через те, що залиття трапилось 10.02.2011 року, а справа слухається з 2007 року, тобто у ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було достатньо часу для надання обґрунтованих заперечень та відповідних доказів правомірності проведення 20.11.2007 року невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість Механізованої колони №41 ВАТ "Південбудмеханізація".

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова щодо проведення 20.11.2007 року невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість Механізованої колони №41 ВАТ "Південбудмеханізація".

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ВАТ "Південбудмеханізація" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує ВАТ "Південбудмеханізація" всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 8-14, 71, 159, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація" в інтересах структурного підрозділу "Механізована колона №41" Відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про визнання неправомірними дій та визнання недійсними податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова щодо проведення 20.11.2007 року невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення від 05.12.2007 року №0002871520/0, №0002881520/0, №0002891520/0.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління державного казначейства в Жовтневому районі міста Харків Головного управління Державного казначейства у Харківській області, код 24134113, 61010, м.Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Відкритого акціонерного товариства "Південбудмеханізація" (вул. Сирецька, 33, м. Київ, 04073, код 01380890) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 11.10.2011 року.

Суддя Біленський О.О.