Постанова № 18694815, 06.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 жовтня 2011 р. № 2-а- 9485/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

при секретарі судового засідання - Чупіковій О.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Циганенко О.П., Скульбеди Н.М.,

відповідача - Попової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук до Фрунзенської районної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати рішення №30-01-05-09 від 11.07.2011 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФССзТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в частині застосування до Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук фінансових санкцій - штрафу за неповну сплату страхових внесків у розмірі 90821,40 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з помилкою у зазначенні нарахованого фонду оплати праці у звіті Ф4-ФСС з ТВП позивачем помилково зазначено фонд оплати праці в розмірі 913207,00 грн. та відповідно нарахованих та утриманих внесків 21916,97, однак фактично перерахував внесків у розмірі 24873,85 грн. та відобразив їх в бухгалтерському обліку. Таким чином, позивач вважав висновки перевірки щодо виявлення прихованого (заниженого) ним фонду оплати праці безпідставними.

В судовому засіданні представники позивача підтримали свої позовні вимоги та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання заперечувала проти позову, надала суду пояснення, позиція яких повністю збігається з викладеною у письмових запереченнях, де зазначила, що позивач у звіті по Ф4 ФСС з ТВП за І півріччя 2010 року - в таблиці 1 за червень 2010 року відобразив фонд оплати праці в сумі 913207 грн. та відповідно - нараховано страхових внесків (таблиця 3) 12784,90 грн. та утримано 9132,07 грн. (разом - 21916,97 грн.) Фактично, згідно даних бухгалтерської документації, фонд оплати праці складає 1 004 028,40 грн. (належало відобразити Позивачу в 1 таблиці звіту) та відповідно - нараховано та утримано страхових внесків 24096,67 грн. (належало відобразити позивачу в 3 таблиці звіту). Таким чином, перевіряючим було виявлено приховування (заниження) позивачем фонду оплати праці, у зв'язку з чим було винесено рішення №30-01-05-09 про застосування та зарахування до бюджету Фонду сум фінансових санкцій. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464 визначено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового держаного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фонами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до абз. 6 ч.7 Розділу VІІ прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 передбачено на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Спеціалістами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Харківського обласного відділення Фрунзенської районної виконавчої дирекції в період з 06.06.2011 року по 20.06.2011 року проведена ревізія по коштах ФСС з ТВП інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва Української академії аграрних наук, за наслідками якої складено акт №257 від 24.06.2011 року

Під час перевірки були встановлені порушення п.1 ч.1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року №2240, із змінами внесеними згідно із Законом України від 09.04.2004р. №1678-ІV, роботодавці сплачували страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням у відсотках - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати у установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пп.2 п.2 ст.27 Закону №2240).

За результатами перевірки Позивача за період 2010 року виявлено неправомірно витрачених страхових коштів на суму 1962,63 грн., застосовано штраф у розмірі 50% від суми неправомірно витрачених страхових коштів - 981,32 грн., нараховано пеню у розмірі - 12,92 грн., які були зараховані до бюджету Фонду згідно Рішення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 16.06.2010 року №1006 в повному обсязі (шляхом взаємозаліку у зв'язку з наявності у страхувальника дебіторської заборгованості по коштах Фонду станом на 01.06.2010 року та відображені у звіті Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2010 року.

На підставі акту перевірки Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Харківським обласним відділенням Фрунзенської районної виконавчої дирекції прийнято рішення №30-01-5-09 про застосування та зарахування до бюджету Фонду сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Нараховані і утримані страхові внески сплачувались позивачем до Фонду своєчасно як різниця між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками, зарахованими сумами до бюджету Фонду, зазначеними у п.3.3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року №116, та витратами пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до п.1 ст.23 та пп.2 п.2 ст. 27 Закону України від 18.01.2001 року №2240 в редакції, що діяла на той час.

Перерахування зазначених сум здійснюється один раз на місяць - у день виплати заробітної плати. У разі нестачі у страхувальників - роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду проводиться пропорційно до сум заробітної плати.

Отже, розрахунки з Фондом страхувальник проводить шляхом заліку в рахунок сплачених страхових внесків витрат, здійснених за рахунок коштів Фонду та перерахованих коштів на транзитний рахунок Виконавчих дирекцій.

Неперерахування страхових внесків, або перерахування (зарахування) не в повному обсязі є порушенням вказаних вище законодавчих норм.

Проаналізувавши вище наведене, суд не може погодитись з твердженнями відповідача щодо зарахування позивачем не в повному обсязі страхових внесків за червень 2010 року та наявності недоїмки у сумі 2179,70 грн. з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст.23 Закону №2240 страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Підставою для виникнення недоїмки у розмірі 2179,70 було проведення Фондом взаємозаліку застосованих до підприємства сум фінансових санкцій за рішенням Фонду №1006 від 16.06.2010 року.

Відповідно до рішення №1006 про застосування та зарахування до бюджету Фонду відображення у звіті Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 16.06.2010 року в сумі 2956,87 грн.

Зазначене рішення було отримано позивачем 22.06.2010 року, про що свідчить відповідний підпис в графі про отримання.

В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось сторонами, що заробітна плата позивачем за червень 2010 року була виплачена 30.06.2010 року, страхові внески були сплачені у розмірі 5176,86 грн.

Пп.7.3 п.7.3 розділ 7 Інструкції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, від 26.06.2001, № 16 "Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду" (далі за текстом Інструкція) страхувальники щоквартально складають у двох примірниках наростаючим підсумком з початку року звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП із зазначенням у ньому сум, нарахованих і сплачених страхових внесків та інших надходжень, а також сум, витрачених на виплату допомоги та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до пп.7.5 п.7.5 розділ 7 Інструкції один примірник звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП не пізніше 20-го числа наступного за звітним періодом місяця подається до органу Фонду, другий - залишається в бухгалтерії страхувальника.

Оскільки, рішення фонду №1006 від 16.06.2010 року було отримано позивачем тільки 22.06.2010 року, а звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП вже було здано до Фонду, то позивач не мав можливості перебачити у звіті нараховані фінансові санкції у розмірі 2179, 70 грн., тому що на день подання звітності він не знав про дане рішення.

Пп. 3 п. 5.1 розділ 5 Інструкції не сплачені в строк страхові платежі стягуються в дохід Фонду із страхувальника, згідно Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 р. N 1387, та Угоди про інформаційне співробітництво між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державною податковою адміністрацією України від 25.04.2003 р. Указані платежі можуть стягуватись із страхувальника також у судовому порядку.

Однак, відповідач не надавши позивачу часу на узгодження суми рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, провів взаємозалік сум штрафних санкцій у страхові внески за червень 2010 року і прийшов до висновку, що позивачем не в повному обсязі сплачено страхові внески, внаслідок чого виникла недоїмка у сумі 2956,87 грн.

Таким чином, позивач сплативши 30.06.2010 року різницю у розмірі 5176,86 грн. відповідно до ч.3 ст.23 Закону №2240, належно провів сплату страхових внесків до Відповідача, що свідчить про виконання Позивачем обов'язків покладених на нього законодавством, що регламентує порядок нарахувань, утримань та сплати внесків до Фонду.

Також суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.21 Закону №2240 розмір страхових внесків для роботодавців встановлено у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Перевіркою встановлено, що Позивач у червні 2010 року були придбані путівки для відпочинку працівників на суму 90821,40 грн.

Відповідно до закону "Про оплату праці" основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлені зазначеними актами нормами.

Згідно з пп.2.3.4 п.2.3 вказаної вище Інструкції до інших заохочувальних та компенсаційних виплат включається вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства.

А отже, вартість путівок, що були придбані Позивачем для своїх працівників у розмірі 90821,40 грн. відносяться до складової фонду оплати праці, а саме: інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Абз. 4 ч.1 ст. 30 Закону №2240, за яким Фонд прийняв Рішення про застосування штрафу у розмірі 90821,40 грн., передбачено за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Оскільки, 90821,40 грн. - це вартість путівок, які відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які складають фонд оплати праці, але не є заробітною платою, то ототожнювати вказані виплати (вартість путівок), що помилково не були відображені у звітності, з прихованою (заниженою) заробітною платою є помилковим.

Крім того, слід зазначити, що законодавством не встановлено єдиного поняття що є "прихована (занижена) сума заробітної плати", зокрема:

- прихована заробітна плата - це коли заробітна плата фактично виплачена, але не відображена ні в звітності платника, ні в бухгалтерському обліку і відповідно на таку заробітну плату не нараховано ні податків ні внесків, у тому числі до Відповідача;

- прихована (занижена) сума заробітної плати - це коли заробітна плата фактично виплачена, але помилково не відображена в звітності платника, і в той же час в бухгалтерському обліку вказана заробітна плата належним чином відображена, нараховані та утримані належні податки та внески, у тому числі до відповідача;

- прихована (занижена) сума заробітної плати - це коли заробітна плата фактично не виплачувалась, але помилково відображена у звітності, і в той же час в бухгалтерському обліку така заробітна плата відсутня і відповідно ні податки, ні внески не нараховано.

З матеріалів справи судом встановлено, що в звіті по Ф4 ФСС з ТВП Інститут рослинництва ім.В.Я.Юр'єва Української академії аграрних наук за 1 півріччя 2010 року - в таблиці 1 за червень 2010 року відображено фонд оплати праці в сумі 913207,00 грн., та відповідно - нараховано страхових внесків (таблиця 3) 12784,90 грн., та утримано 9132,07 грн. (разом - 21916,97 грн.)

В судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось відповідачем, що фактично, згідно даних бухгалтерської документації, фонд оплати праці позивача складає 1004028,40 грн. та відповідно - нараховано та утримано страхових внесків в сумі 24096,67 грн.

Тобто, страхові внески позивачем були нараховані та утримані відповідно до вимог діючого законодавства.

Також, при вирішенні питання про правомірність стягнення санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

В судовому засіданні було встановлено, що фактично позивачем в бухгалтерській документації вірно визначено фонд оплати праці та відповідно нараховано та утримано страхових внесків, тобто позивачем було належно виконано сплату страхових внесків до відповідача, що свідчить про виконання Позивачем обов'язків покладених на нього законодавством..

Крім того, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що нею було проведено ревізію позивача і виявлено, що фонд заробітної плати в бухгалтерському обліку позивача вірно визначено в сумі 1004028,00 грн. та відповідно фактично сплачено з нього страхових внесків у сумі 24096,67 грн. Також свідок зазначила, що позивач 30.06.2010 року сплатив на користь відповідача 5176,86 грн., з яких Фонд провів взаємозалік за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1006 від 16.06.2010 року, хоча позивачем зазначене рішення було отримано тільки 22.06.2010 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає стягненню з державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук до Фрунзенської районної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення № 30-01-05-09 від 11.07.2011 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в частині застосування до інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук фінансових санкцій - штрафу за неповну сплату страхових внесків у розмірі 90821,40 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Української академії аграрних наук (пр. Московський, 142, м. Харків, код 00497176, 61060) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11.10.2011 року.

Суддя (підпис)< Список >М.О. Лук'яненко

З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законної сили.< Список >

Суддя М.О. Лук'яненко секретар Чупікова О.С.< Список >