Постанова № 18694707, 03.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 р.                                                                                 № 2а-9004/11/1370

о 11 год., 30 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Голуб О.Є.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області, представник –не прибув

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Док кедр», представник –не прибув

простягнення заборгованості в сумі 15741,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Самбірському районі Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Док кедр»про стягнення заборгованості в сумі 15741,90 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю», п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав 03.10.2011 року клопотання у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив. На адресу суду повернувся направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовий конверт по причині незнаходження за зазначеною адресою. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

02.06.2004 року Самбірською районною державною адміністрацією Львівської області проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Док кедр», що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 464414. Відповідача перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, що підтверджується копією Довідки з реєстру № 307 від 11.07.2007 року.

03.06.2004 року відповідач узятий на облік ДПІ у Самбірському районі Львівської області за № 34, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 02.08.2011 року за № 10661/7/29-007/2107.

31.01.2011 року ДПІ у Самбірському районі Львівської області отримано за вхідним № 1260 податкову декларацію відповідача з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), згідно якої відповідачем нараховано орендну плати за землі державної або комунальної власності на 2011 рік всього 38212,43 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.1992 року із змінами і доповненнями (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ПК України, КАС України.

Згідно ст. 13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст. 14 цього ж Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Згідно ст. 15 цього ж Закону, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 15 цього ж Закону, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Згідно ст.ст. 18, 20 цього ж Закону, платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки.

Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеномуБюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно ст. 27 цього ж Закону, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 цього ж Кодексу, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 41.5. ст. 41 цього ж Кодексу, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно п. 57.3 ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму

грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п.п. 1, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують, крім інших, такі функції - здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи становить 15741,90 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою про заборгованість за період з 03.03.2011 року по 04.08.2011 року, витягом зворотного боку картки платника станом на 31.07.2011 року, є узгодженою, а відтак підлягає стягненню. Докази які підтверджують сплату заборгованості відповідачем у справі відсутні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Док кедр»(ЄДРПОУ 32703864, вул. Шевчука, 33, м. Самбір, Львівська область) до бюджету кошти в сумі 15741,90 грн.

          Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини

третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 10.10.2011 року.

Суддя                                                             Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя                                                             Гавдик З.В.