Постанова № 18694569, 03.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 р. м. Львів№ 2а-4801/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представників позивача Кушнір Р.Ф., Стефановича Ю.М., представника відповідача Ортинської Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Колоски»до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Колоски»до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2011 року:

-№ 0000922321, згідно якого платнику податків збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток на 50292,50 грн. (40234 грн. за основним платежем, 10058,50 грн. за штрафними санкціями);

-№ 0000932321, згідно якого платнику податків збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на 23755 грн. (19004 грн. за основним платежем, 4751 грн. за штрафними санкціями).

Обґрунтовуючи помилковість висновків органу державної податкової служби (далі органу ДПС) позивач зазначив, що податковий кредит, сформований на підставі податкових накладних від ФОП ОСОБА_4, є наслідком наданих послуг транспортного перевезення продуктів харчування іншим субєктам господарювання, з якими ПП «Колоски»має укладені договори поставки. Позивач пояснив, що у кожному випадку такі поставки відбувались на підставі окремих талонів замовлень, сам товар постачався кожному з контрагентів позивача відповідно до видаткових накладних, де вичерпно зазначено про найменування та кількість товару, його асортимент, одиниці виміру, ціна та загальна вартість поставленої продукції. В кінці кожного місяця надані послуги перевезення оформлялись актами виконаних робіт, на підставі яких перевізник виписував податкові накладні. Факт оплати наданих транспортних послуг підтверджується платіжними дорученнями. Позивач додав, що усі згадані первинні документи в цілому дають повну інформацію про характер послуги та місця її надання, однак під час перевірки контролюючий орган не взяв їх до уваги, і як наслідок дійшов протилежного висновку. Щодо тверджень органу ДПС про відсутність податкової накладної від ФОП ОСОБА_5 на суму 3333,33 грн., то позивач не заперечив її відсутності під час проведення перевірки, однак предявив під час судового розгляду справи. Відтак, на думку позивача, висновок про включення до складу податкового кредиту зазначеної вище суми без підтвердження податковою накладною є безпідставним. Такої ж думки позивач про висновки органу ДПС про неправомірне завищення валових витрат підприємства внаслідок віднесення туди вартості капітального ремонту магазину. Позивач ствердив, що це приміщення він орендує на підставі договору і використовує у своїй господарській діяльності, а тому обґрунтовано врахував понесені витрати на його ремонот в рахунок валових витрат. З огляду на наведене вище, позивач вважає, що під час перевірки орган ДПС дійшов помилкових висновків про порушення ПП «Колоски»вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»про «Про податок на додану вартість», а тому прийняті як наслідок податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в акті перевірки, а також письмових запереченнях на позовну заяву та письмових доповненнях до них. Зокрема, представник відповідача пояснила, що господарські операції з ФОП ОСОБА_4 щодо надання послуг перевезення товару оформлені актами виконаних робіт, де відсутня інформація про характер та зміст наданої послуги, а також без товарно-транспортних накладних на кожне таке перевезення. На думку відповідача, відсутність належного документального оформлення згаданої господарської операції свідчить про необґрунтованість її фінансових результатів та показників, зокрема про неправомірність відображення валових витрат підприємства за наслідками таких операцій, а також формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_4 Віднесення до складу валових витрат вартості капітального ремонту приміщень магазину є безпідставним з огляду на те, що ці приміщення відповідно до наявних у бухгалтерському обліку відомостей, не віднесені до першої групи основних фондів підприємства. Крім того, у даному випадку витрати, повязані з поліпшенням основних фондів повинні відноситись до амортизаційних відрахувань, що збільшує балансову вартість таких основних фондів станом на початок розрахункового кварталу. Стосовно податкової накладної від ФОП ОСОБА_5, відповідач лише додав, що оскільки на час перевірки її не було надано ревізору, а в подальшому не додано до заперечень на акт перевірки, то висновок про безпідставне віднесення в січні 2010 року до податкового кредиту 3333,33 грн. є обґрунтованим.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи:

ПП «Колоски»зареєстроване як юридична особа 29.10.1999 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, 19.01.2006 року підприємство отримало свідоцтво платника податку на додану вартість (а.с. 52). Згідно з довідки з ЄДРПОУ основними видами діяльності ПП «Колоски»є, зокрема, неспеціалізована оптова та роздрібна торгівля харчовими продуктами.

З 25 лютого по 18 березня 2011 року державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова (далі орган ДПС) провела планову виїзну документальну перевірку ПП «Колоски»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, про результати якої складено акт № 453/23-209/30583609 від 25.03.2011 року (далі акт перевірки). Відповідно до акта перевірки орган ДПС виявив наступні порушення положень закону.

Перевіркою повноти визначення валових витрат встановлено їх завищення на загальну суму 160933,00грн. Орган ДПС зазначив, що для доставки товару покупцям ПП «Колоски»укладає угоду від 01.10.2008р. № 01 з ФОП ОСОБА_4 Протягом жовтнягрудня 2009, вересня-грудня 2010року складено акти виконаних робіт про надання ФОП ОСОБА_4 послуг перевезення товару (на загальну суму 94020 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 15670,01 грн.), в яких відсутня інформація щодо характеру послуги, місця її надання(адреса, обєкт, місце, обєми робіт, цілі т.п.), а також без товарно-транспортних накладних. Згідно з даними бухгалтерського обліку придбання послуг відображено проведенням Дт рах.84 «інші операційні витрати»Кт рах. 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»на суму 78350,00грн. З покликанням на норми ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»щодо вимог до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, а також на норми Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88, орган ДПС зазначив, що представлені до перевірки акти виконаних робіт не можуть вважатися первинними документами в розумінні зазначених вище нормативних актів, оскільки не містять всіх необхідних реквізитів, зокрема не передбачають змісту та обсягу операцій та одиниць їх виміру. Відсутність необхідної інформації у актах виконаних робіт, зазначив орган ДПС, не дає можливості встановити: який товар переміщувався, а відповідно чи повязаний даний товар із господарською діяльністю підприємства; який обсяг перевезеного вантажу та кількість кілометражу, а відповідно чи адекватною є вартість послуг по перевезенню такого вантажу; який пункт відправки та прибуття вантажу, чи поставлено товар контрагентам (покупцям) позивача, а відповідно чи повязані такі перевезення із господарською діяльністю позивача. Таким чином, оскільки відсутнє підтвердження надання послуг та їх звязок з підготовкою, організацією, веденням господарської діяльності підприємства, продажем продукції, то відсутня підстава для включення даної суми до валових витрат без підтвердження відповідними первинними документами, складеними згідно з чинного законодавства. З цього приводу орган ДПС, з покликанням на норми Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зазначив, що є єдиним та обовязковим для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи є товарно-транспортна накладна.

Відтак орган ДПС дійшов висновку, що ПП «Колоски»в порушення п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 пп.11.2.1 п.11.2 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями завищило показник у рядку 04.1. Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 на загальну суму 78350,00грн.

Далі в акті перевірки йдеться про те, що у І кварталі 2010 року ПП «Контракши Груп»згідно з договору № 5 від 25.02.2010року провело капітальний ремонт магазину по вул. О.Мішуги 5/73 на загальну суму 99100,0 грн. в тому числі ПДВ - 16517,0 грн. згідно з акта № 1 приймання підрядних робіт за березень 2010 року. ПП «Колоски»по бухгалтерському обліку І група основних засобів не рахується. Згідно з даних бухгалтерського обліку отримана послуга відображена проведенням Д-т рах.84 «інші операційні витрати»К-т рах. 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»на суму 82583,00грн. і віднесено на валові витрати в І кварталі 2010 року не створивши І групи основних фондів, чим порушено вимоги пп. 8.7.1, пп..8.8.1 п.8.7 і п.8.8 ст8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.94р. в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.97р. (із змінами та доповненнями).

У висновках щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток орган ДПС зазначив, що за період з 01.10.2009 по 31.12.2010 встановлено його заниження всього у сумі 40234,00 грн. в тому числі по податкових звітних періодах: за 2009 рік 9059,0грн. (4 квартал 2009року в сумі 9059,00грн.), за 1 кв. 2010року в сумі 20646,00грн., за 3 квартали 2010 року - 23354,00грн. (3 квартал 2010року в сумі 2708,00 грн.) за 2010 рік - 31175,00грн. (4 квартал 2010року в сумі 7821,00грн) в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.,3.1.2 розділу 3 акта перевірки.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2009 по 31.12.2010року встановлено його завищення на загальну суму 19004,0 грн. В порушення п.п. 7.4.1, п7.4 ст7, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ПП «Колоски»безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 15671,00 грн. по послугах перевезення, наданих ФОП ОСОБА_4, що описані вище, на підставі актів виконаних робіт та податкових накладних: від 31.10.2009р. № 19 на суму 12300,00 грн. в т.ч. ПДВ 2050,00грн., від 30.11.2009р. № 20 на суму 12330,00 грн. в т.ч. ПДВ 2055,00 грн., від 31.12.2009р. № 21 на суму 18850,00 грн. в т.ч. ПДВ 3141,67грн., від 30.09.2010 р. № 30 на суму 13000,00 грн. в т.ч. ПДВ 2166,67 грн., від 31.10.2010р. № 31 на суму 11500,00 грн. в т.ч. ПДВ 1916,67 грн., від 30.11.2010 р. №32 на суму 12000,00 грн. в т.ч. ПДВ 2000,00 грн., від 31.12.2010р. № 33 на суму 14040,00 грн. в т.ч. ПДВ 2340,00 грн.

Крім того, в акті перевірки йдеться про те, що ПП «Колоски»до складу податкового кредиту за січень 2010 р. включило податок на додану вартість в сумі 3333,33 грн. без підтвердження податкової накладної ФОП «ОСОБА_5» (ЄДРПОУ- НОМЕР_1). До перевірки ПП «Колоски»надало податкову накладну № 17 від 28.01.2010 року на суму 22000,0 грн. в тому числі ПДВ - 3666,67грн. від ФОП «ОСОБА_5», а в податкову декларацію по податку на додану вартість за січень 2010 року (вх. №6229 від 19.02.2010 року) в податковий кредит віднесено суму 7000,0 грн. Фактично, на момент проведення перевірки сума податку на додану вартість, що включена до складу податкового кредиту в січні 2010р. в розмірі 3333,33 грн. не підтверджено відповідним первинним документом. Таким чином, в порушення п.п.7.2.1., п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1., п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, ПП «Колоски»завищило суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 3333,0 грн. в тому числі за січень 2010 р. в сумі 3333,0 грн., внаслідок безпідставного формування податкового кредиту.

На підставі висновків акта перевірки орган ДПС виніс два податкових повідомлення-рішення від 08.04.2011 року: № 0000922321, згідно з якого платнику податків збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток на 50292,50 грн. (40234 грн. за основним платежем, 10058,50 грн. за штрафними санкціями), та №0000932321, згідно з якого платнику податків збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на 23755 грн. (19004 грн. за основним платежем, 4751 грн. за штрафними санкціями), які ПП «Колоски»оскаржило до суду. Позивач не погоджується з наведеними вище висновками контролюючого органу про завищення валових витрат та безпідставне формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ФОП ОСОБА_4, ПП «Контракши Груп»та ФОП ОСОБА_5

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався наступним.

До набрання чинності Податковим кодексом України відносини, повязані зі справлянням податку на прибуток та відносини щодо внесення до бюджету податку на додану вартість регулювались Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334) та «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Відповідно до п. 5.1., підп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно з підп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу), відповідно до підп. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону № 334, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 1) або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; 2) або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За змістом ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підп. 7.2.3., 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до підп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд встановив, що ПП «Колоски»та ФОП ОСОБА_4 уклали між собою договір послуг по автоперевезенню вантажів від 01.04.2008 року, за змістом якого ФОП ОСОБА_4 («Перевізник») зобовязується перевозити вантажі ПП «Колоски»(«Замовника») по завданню Замовника по місту і в межах України. Відповідно до п. 3 умов названого договору вартість перевезення встановлюється окремо для кожного рейсу і враховує ряд факторів: дальність маршруту, час, терміновість доставки, ступінь ризику на маршруті, простої, погодні умови і т.д. та оформляється актом виконаних робіт (том І, а.с. 55).

Господарські операції на підставі названого договору, як встановлено під час судового розгляду справи, відбувались у такій послідовності: Замовник оформляв талон замовлення (відповідно до форми № 1-ТЗ, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346) у якому, зокрема, зазначено: кількість поїздок, що їх повинен здійснити Перевізник і така ж кількість «ТТН», часовий проміжок цих поїздок, тариф, згідно з якого оплачується одна година їзди та загальна вартість наданих послуг, розрахована пропорційно до виконаної роботи. Конкретні відомості про те, скільком і кому з контрагентів позивача та куди слід доставити товар згідно з конкретного талону-замовлення зазначені у видаткових накладних, які оформлялись у тій же кількості, яка, як уже згадувалось, зазначалась у талонах замовленнях. Тут заодно слід зауважити, що позивач у деяких випадках назвав їх товаро-транспортними накладними, однак зважаючи, що їх форма та зміст не відповідають типовій формі № 1-ТН, затвердженій наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346, суд не бере до уваги назви цих первинних документів, а лише враховує їх зміст, що в даному випадку має значення для оцінки спірних правовідносин. Отже, накладні, якими позивач оформляв свої поставки продукції містять відомості про зміст та обсяг поставок, що їх на замовлення ПП «Колоски»здійснював ФОП ОСОБА_4, а саме: дату поставки, найменування та місцезнаходження як постачальника так і отримувача товару, місце поставки, назву товару, що його ФОП ОСОБА_4 привозив контрагентам ПП «Колоски»на замовлення останнього, асортимент такого товару, одиниці його виміру, кількість, ціна одиниці продукції та загальна вартість поставленого і отриманого товару. Усі видаткові накладні місять особисті підписи осіб, які брали участь у здійсненні конкретної господарської операції як зі сторони постачальника, так і отримувача товару, а також перевізника ФОП ОСОБА_4, та скріплені печатками постачальника і перевізника та штампами отримувача.

На вимогу суду позивач надав для долучення до матеріалів справи товарно-транспортні звіти (талони замовлень та видаткові накладні, якими обліковувались відомості щодо поставленого товару), на підставі яких сторони за договором транспортного перевезення в кінці кожного місяця складали акти виконаних робіт, а саме:

1) товарно-транспортні звіти за жовтень 2009 року (том ІІ, а.с. 1-296) включають 22 талони замовника з порядковими номерами починаючи з № 607438 по № 607459 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у всіх талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість видаткових накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у жовтні 2009 року послуг перевезення становить 12300 грн., про що сторони підписали акт виконаних робі від 31.10.2009 року (том І, а.с. 56). На підставі акта виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 виписав податкову накладну № 19 від 31.10.2009 р. на 12300 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2050,00 грн. (том І, а.с. 65);

2) товарно-транспортні звіти за листопад 2009 року (том ІІІ, а.с. 1-291) включають 20 талонів замовлень з порядковими номерами починаючи з № 607560 по № 607480 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у всіх талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість видаткових накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у листопаді 2009 року послуг перевезення становить 12330 грн., про що сторони підписали акт виконаних робі від 30.11.2009 року (том І, а.с. 57). На підставі акта виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 виписав податкову накладну № 20 від 30.11.2009 р. на 12330 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2055,00 грн. (том І, а.с. 66);

3) товарно-транспортні звіти за грудень 2009 року (том IV, а.с. 1-308) включають 23 талони замовлень з номерами 607481 по 607507 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість видаткових накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у грудні 2009 року послуг перевезення становить 18850 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт від 31.12.2009 року (том І, а.с. 58). На підставі акта виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 виписав податкову накладну № 21 від 31.12 2009 р. на суму 18850 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3141,67 грн. (том І, а.с. 66);

4) товарно-транспортні звіти за вересень 2010 року (том V, а.с. 1-276) включають 22 талони замовлень з порядковими номерами починаючи з № 607675 по № 607696 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість товаро-транспотрних накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у вересні 2010 року послуг перевезення становить 13000 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт від 30.09.2010 року (том І, а.с. 59). На підставі акта виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 виписав податкову накладну № 30 від 30.09.2010 р. на суму 13000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2166,67 грн. (том І, а.с. 65);

5) товарно-транспортні звіти за жовтень 2010 року (том VІ, а.с. 1-243) включають 22 талони замовлень з номерами починаючи з 607697 по 607717 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість товаро-транспотрних накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у жовтні 2010 року послуг перевезення становить 11500 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт від 31.10.2010 року (том І, а.с. 60). На підставі акта виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 виписав податкову накладну № 31 від 31.10.2010 р. на суму 11500 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1916,67 грн. (том І, а.с. 67);

6) товарно-транспортні звіти за листопад 2010 року (том VІІ, а.с. 1-273) включають 22 талони замовлень з номерами починаючи з 607718 по 607739 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість товаро-транспотрних накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у листопаді 2010 року послуг перевезення становить 12000 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт від 30.11.2010 року (том І, а.с. 61). На підставі акта виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 виписав податкову накладну № 32 від 30.11.2010 р. на суму 12000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2000 грн. (том І, а.с. 67);

7) товарно-транспортні звіти за грудень 2010 року (том VІІІ, а.с. 1-314) включають 23 талони замовлень з номерами починаючи з 607740 по 607761 включно. У кожному випадку кількості поїздок, зазначених у талонах-замовленнях, відповідає така ж кількість товаро-транспотрних накладних на товар, який постачався контрагентам позивача. Загальна вартість наданих у грудні 2010 року послуг перевезення відповідно до замовлень становить 14040 грн., про що сторони підписали акт виконаних робіт від 31.12.2010 року (том І, а.с. 62). На підставі акта виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 виписав податкову накладну № 33 від 31.12.2010 р. на суму 14040 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2340,00 грн. (том І, а.с. 68).

Загальна вартість наданих послуг транспортного перевезення відповідно до перелічених вище актів виконаних робіт становить 94020 грн., у т.ч. ПДВ 15670 грн.; вартість витрат на перевезення товару без урахування податку на додану вартість, сплаченого у ціні отриманих послуг становить 78350 грн.

На підтвердження оплати вартості отриманих послуг транспортного перевезення позивач долучив платіжні доручення (том І, а.с. 70-73).

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік і на даних якого, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи з відображенням господарських операцій є основою і для податкового обліку. Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

За даних обставин суд погоджується з тим, що позивач та перевізник не склали на кожну поїздку товарно-транспортних накладної типової форми. Однак ця обставина, сама по собі, не є достатньою підставою для висновку про відсутність інформації, необхідної для встановлення факту надання послуг, їх характеру та змісту, а також їх звязку з підготовкою, організацією, веденням господарської діяльності підприємства, як про це написано в акті перевірки. Зважаючи на те, що відомості, зазначені у згаданих вище первинних документах (договорі, місячних актах виконаних робіт, щоденних талонах-замовленнях та накладних з відмітками поставщика, отримувача вантажу та перевізника) у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між ПП «Колоски»та ФОП ОСОБА_4 впродовж жовтня-грудня 2009 року та вересня-грудня 2010 року. Суд вважає надуманими мотиви, з яких орган ДПС не взяв вказані первинні документи до уваги на підтвердження факту понесення платником податку витрат та їх повязаності з його господарською діяльністю. З огляду на це, суд прийшов до висновку, що зазначені в акті перевірки висновки контролюючого органу про завищення валових витрат підприємства внаслідок віднесення до їх складу вартості послуг транспортного перевезення є безпідставними та помилковими. Такими ж, відповідно, є твердження органу ДПС про завищення податкового кредиту на 15671,00 грн., сформованого на підставі зазначених вище податкових накладних від ФОП ОСОБА_4, виписаних за наслідками таких господарських операцій. Тому прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення від 08.04.2011 року є протиправними, а саме податкове повідомлення-рішення № 0000922321 в частині збільшення грошового зобовязання за платежем податок на прибуток на 24485 грн., в т.ч.: 19588 грн. основне зобовязання (78350 грн.*25%), 4897 грн. штрафна (фінансова) санкція (пропорційно до основної суми), та податкове повідомлення-рішення № 0000932321 в частині збільшення грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на 19589 грн., в т.ч. 15671 грн. основне зобовязання (згідно з актів виконаних робіт та податкових накладних), 3918 грн. - штрафна (фінансова) санкція (пропорційно до основної суми).

З приводу виявленого під час перевірки завищення валових витрат внаслідок віднесення до їх складу вартості капітального ремонту магазину по вул. О.Мішуги 5/73 у м. Львові на загальну суму 99100,0 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до підп. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

У підп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 названого закону зазначено, що під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Згідно з норм тієї ж статті основні фонди підлягають розподілу за чотирма групами, де група 1 це будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі. Витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів підлягають амортизації (підп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону). Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу (п. 8.7.1. п. 8.7 ст.8 Закону № 168).

Згідно з пп.8.8.1 п.8.8 ст. 8 Закону, у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості: відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди); створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).

Суд встановив, що на підставі договору № 5 від 05.11.2010 року (том IX, а.с. 19) ПП «Контракши Груп»здійснило капітальний ремонт приміщення магазину по вул. Мишуги, 5/73 у м. Львові, яке ПП «Колоски»використовує у свій господарській діяльності на підставі договору оренди, укладеного з директором ПП «Колоски»Кушніром Р.Ф. (том ІХ, а.с. 37) Вартість виконаних ПП «Контракшн Груп»підрядних робіт згідно з довідки та актом їх приймання за березень 2010 року (том IX а.с. 20,21-22) становить 99100 грн. і цю суму позивач відніс до складу валових витрат у І кварталі 2010 року (графа 04.1 декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року, том І, а.с. 75).

На вимогу суду позивач долучив відомості про свої основні засоби за 2010 рік (том IX, а.с. 15-18), але орендованого приміщення по вул. Мишуги, 5/73 серед них не передбачено, як і взагалі відсутні основні засоби першої групи. Вище уже зазначалось про те, що основою, зокрема, для податкової звітності є дані бухгалтерського обліку. Останній у свою чергу відображає усю діяльність підприємства з початку створення і в тому числі містить відомості про ресурси такого підприємства, які використовуються у процесі господарської діяльності. Тому віднесення до складу валових витрат підприємства вартості капітального ремонту приміщень, що не перебувають на балансі підприємства суперечить вимогам законодавства. Доводи позивача про те, що це приміщення він використовує виключно у своїй діяльності суд до уваги не приймає, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, суд звертає увагу на те, що вартість капітального ремонту закон зобовязує відносити до складу амортизаційних відрахувань, а не валових витрат підприємства. Відтак, в цій частині суд погоджується з доводами органу ДПС про те, що віднесення в І кварталі 2010 року на валові витрати підприємства вартість капітального ремонту приміщень без створення І групи основних фондів є порушенням вимог пп. 8.7.1 п.8.7 і пп.8.8.1 п.8.8 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Стосовно виявлених під час перевірки порушень в частині формування податкового кредиту за січень 2010 р. суд встановив наступне.

Згідно зі звітної податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року до податкового кредиту звітного періоду платник відніс тому числі суму податку на додану вартість в сумі 7000,00 грн. (рядок 16 розділу ІІ розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, том І, а.с. 90) за наслідками господарських операцій з ФОП ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1). З акта перевірки вбачається, що ПП «Колоски»на підтвердження підстав формування податкового кредиту надало ревізору податкову накладну ФОП ОСОБА_5 № 17 від 28.01.2010 року на суму 22000 грн., в тому числі ПДВ - 3666,67 грн.; податкової накладної цього ж контрагента на підтвердження підстав формування податкового кредиту на суму 3333,33 грн. позивач на час проведення перевірки не надав.

Вже під час судового розгляду справи позивач надав суду копію податкової накладної №002 від 22.01.2010 року на суму 20000,00 грн., у т.ч. ПДВ 3333,33 грн., виписану ФОП ОСОБА_5 (том І, а.с. 69). Слід зазначити, що долучений позивачем після винесення податкового повідомлення рішення документ, втім, не заперечує того факту, що на момент проведення перевірки його не було надано ревізорам. Послідовність дій платника податку за наведених обставин чітко регламентована п. 6 розділу 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року. Зокрема, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки. Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Ці заперечення, а також висновки за результатами їх розгляду, поряд з актом перевірки, враховуються під час винесення податкових повідомлень-рішень. Суд встановив, що акт перевірки від 25.03.2011 року позивач отримав того ж дня, 25.03.2011 року, свідченням чого є підпис директора підприємства ОСОБА_1 на останньому аркуші акта (том І, а.с. 46). Утім, керівник не звернувся до органу ДПС із запереченнями на акт, не долучив до заперечень податкової накладної №002 від 22.01.2010 року. З огляду на це суд не бере до уваги доводи представника позивача про те, що вказана накладка надавалася ревізору до перевірки.

Відповідно до зазначених вище норм ст.7 Закону № 168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця. Оскільки до складу податкового кредиту звітного періоду була віднесена сума ПДВ, не підтверджена під час перевірки податковою накладною, суд вважає обґрунтованим висновок органу ДПС під час перевірки ПП «Колоски»про завищення податкового кредиту за січень 2010р на суму 3333,33 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З урахуванням положень чинного законодавства України та обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими лише в частині неправомірності нарахування органом ДПС податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідками господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_4 Щодо решти позовних вимог, то для їх задоволення підстав немає.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування цього рішення (повністю або в частині).

Понесені позивачем судові витрати у формі судового збору на підставі ст. 94 КАС України присуджуються з державного бюджету пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 128, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0000922321 від 08.04.2011 року в частині збільшення грошового зобовязання за платежем податок на прибуток на 24485 грн., в т.ч.: 19588 грн. основне зобовязання, 4897 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0000932321 від 08.04.2011 року в частині збільшення грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на 19589 грн., в т.ч. 15671 грн. основне зобовязання, 3918 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Колоски»судовий збір в сумі 1 (одну) гривню 70 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 07 жовтня 2011 року.

Суддя Москаль Р.М.

З оригіналом згідно

Суддя Москаль Р.М.