Постанова № 18694548, 05.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2011 р. № 2а-7733/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря Галійчук А.В.,

за участю представника позивача Хомин Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до Львівської міської партійної організації політичної партії «Народно-трудовий союз України»про стягнення заборгованості в сумі 1700,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова (надалі-ДПІ) звернулася з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до

Львівської міської партійної організації політичної партії «Народно-трудовий союз України»про стягнення заборгованості в сумі 1700,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просить задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце проведення судових засіданнь у справі був неодноразово повідомлений належним чином; надав суду клопотання, в якому просив слухати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причини неявки не повідомив, належним чином повідомлений, проти заявленого позову заперечив з підстав викладених у запереченні.

Згідно ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

При цьому суд зазначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами та відсутністю представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків:

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Позивач - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова в силу норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст. 3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень, право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом надано згаданому суб'єкту владних повноважень п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки норми Кодексу адміністративного судочинства України не встановлюють виключення з наведеного правила, то суд вважає, що дане правило підлягає застосуванню, в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.

Матеріалами справи підтверджено, що Львівська міська партійна організація політичної партії «Народно-трудовий союз України» зареєстрована Виконавчим комітетом Львівської міської ради 04.06.2007 року та у відповідності до довідки форми 4-ОПП взяте ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на облік як платник податків 08.06.2007 року за № 117.

У відповідності до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу обєднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоровя населення або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про політичні партії в Україні" політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

Частиною 2 статті 14 Закону України "Про політичні партії в Україні" встановлено, що політичні партії є неприбутковими організаціями.

Пунктом 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначаються особливості оподаткування, обліку та порядок подання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями. Крім того, встановлено види доходів, які звільняються у таких організація від оподаткування.

Згідно підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 вказаного Закону визначено неприбуткові організації, до яких застосовуються положення вказаної статті, пунктом "б" якої положення даної статті поширено на політичні партії.

У відповідності до частини 2 підпункту 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при її первісній реєстрації.

Відповідно до підпункту 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій.

Пунктом 2.2. Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України за №232 від 11.07.1997 року для внесення до Реєстру неприбуткова організація або установа повинні подати (надіслати) до податкового органу за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою № 1-РН згідно з додатком 1 до цього Положення, а також копію статутних і установчих документів.

Згідно до пункту 1.3 Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за № 233 від 11.07.1997 року податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями складається за формою, що додається, і подається неприбутковою установою за кожний звітний період.

Відповідно до абзацу першого пункту 11.1 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Пунктом 16.4 статті 16 вказаного Закону податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком.

Згідно пункту “б” підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Враховуючи вищевказані норми суд зазначає, що неприбуткова організація зобовязана подати податковий звіт про використання коштів неприбутковими організаціями, а інші підприємства декларацію з податку на прибуток підприємства щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

З матеріалів справи випливає, що відповідач не подав документів, передбачених наказом Державної податкової адміністрації України за №232 від 11.07.1997 року для внесення його до Реєстру неприбуткових організацій та установ, а тому не внесений до даного Реєстру і перебуває на загальній системі оподаткування. Крім того, судом встановлено, що відповідачем за період 2008 та І кварталу 2010 років взагалі не складались та на адресу позивача не направлялись декларації з податку на прибуток чи звіти про використання коштів неприбутковою організацією.

Як випливає з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі міста Льова було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності Львівською міською партійною організацією політичної партії «Народно-трудовий союз України»(код ЄДРПОУ 35186654) по податку на прибуток, про що складено акт від 18.06.2010 року №302/15-1.

В ході перевірки виявлені порушення п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами»зі змінами та доповненнями, п. 16.4. ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, а саме: організацією у встановлений строк не подано (несвоєчасно подано) до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток підприємств за Іквартал 2008 року, за 6 місяців 2008 року, за 9 місяців 2008 року, за 11 місяців 2008 року, за 2008 рік, за І квартал 2009 року, за 6 місяців 2009 року, за 9 місяців 2009 року, за 2009 рік, за І квартал 2010 року.

За вказане порушення, на підставі п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якої платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку, начальником ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 року №0005541501/0/14237, про визначення податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в розмірі 1700,00 грн.

За наслідками розгляду скарги відповідача на вказане податкове повідомлення-рішення ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2010 року №0005541510/1/21059.

Оглянувши перелічені податкові повідомлення - рішення, суд відзначає, що за формою, змістом, підставами прийняття оглянуті рішення відповідають повноваженням органів державної податкової служби України та способу їх реалізації, які визначені п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та ст.ст.4, ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а за процедурою ухвалення відповідають порядку дій, який визначений Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459) та Порядком направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758).

Відтак підстав для висновку про неправомірність оглянутих податкових повідомлень-рішень не вбачається.

В матеріалах справи відсутні докази втрати юридичної дії переліченими податковими повідомленнями-рішеннями внаслідок здійснення відповідачем передбаченої п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедури адміністративного оскарження рішень податкових органів щодо наведених вище податкових повідомлень-рішень, а також внаслідок їх оскарження до суду. Судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України ознак існування таких доказів не виявлено.

Судом також не виявлено у спірних правовідносин наявності обставин, з якими законодавець у ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” повязує припинення обовязку платника податків по оплаті податку, збору (обовязкового платежу) стосовно перелічених вище податкових повідомлень-рішень.

Доказів оплати перелічених податкових повідомлень рішень відповідач до суду не подав, належних та допустимих доводів, які б достеменно засвідчували відсутність такого обовязку в ході судового розгляду справи не навів.

Підпунктом 6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону № 2181 - ІІІ від 21.12.2000 року передбачено, що у разі коли платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно вищезазначеного, позивачем 30.09.2010 року поштою було направлено відповідачу першу податкову вимогу від 30.09.2010 року №1/979 про сплату податкового боргу.

Другу податкову вимогу від 16.11.2010 року №2/1175 було також направлено позивачем поштою відповідачу.

Матеріалами справи доведено, що встановлені ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ від 21.12.2000 року строки оплати як сум податкових зобовязань, так і сум нарахованих штрафів та пені є закінченими.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки визначені Законом визнається сумою податкового боргу платника податків. Окрім того, за визначення п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" під податковим боргом (недоїмкою) розуміється податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Приписи ст. 95 Податкового кодексу України визначають, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 1700,00 грн. або доказів оскарження боргу у порядку, передбаченому законодавством України, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати з відповідача, оскільки позивачем не понесені.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Львівської міської партійної організації політичної партії «Народно-трудовий союз України» на користь Державного бюджету України податок на прибуток підприємств у розмірі 1700грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.)

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Гулкевич І.З.