Постанова № 18693276, 10.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/15471/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Соколової О.А.

при секретаріФедорової А.О.

представника позивача - Чебаненка Є.О.,

представника відповідача Слупського Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Кроналайн» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році та пені у загальній сумі 33 717,28 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кроналайн» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році та пені у загальній сумі 33 717,28 грн.

Позов вмотивовано тим, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010рік, що наданий відповідачем до відділення Фонду, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 125 осіб. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 № 875 (далі Закон №875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Таким чином у 2010 році на ТОВ «Кроналайн» повинно бути працевлаштовані 5 інвалідів, фактично за даними звіту, працювало 2 інваліда. Отже, відповідач не виконав норматив по створенню 3 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Згідно розрахунку, сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році становить 32620,80 грн. Відповідачем адміністративно - господарські санкції несплачені, тому на підставі ч. 2 ст. 20 Закону та п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати, тягне за собою нарахування пені, яка складає 1096,48 грн., таким чином, з урахуванням пені, позивач просить стягнути суму боргу у розмірі 33717,28 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позовних вимог надавши письмові заперечення в яких зазначив наступне.

Підприємство щомісяця, повідомляло звітами за формою державної статистичної звітності №3-ПН міський центр зайнятості про наявність вільних робочих місць, на яких можна використовувати працю інвалідів. Відповідачем прийняті всі необхідні заходи щодо створення робочих місць для інвалідів на підприємстві та їх працевлаштування, а саме: наказом від 05.01.06 року була створена комісія по працевлаштуванню та створенню робочих місць для інвалідів; розпорядженням від 12.02.10 року поставлено завдання розробити план заходів щодо сприяння працевлаштуванню інвалідів; протоколом № 2 засідання Комісії від 14.01.10 року прийнято план заходів щодо працевлаштування інвалідів; розміщалась інформація про вакантні місця для інвалідів в мережі Інтернет та друкованих ЗМІ; розміщалися обяви на зупинках громадського транспорту про вакантні місця для інвалідів. Товариство приймало усі можливі заходи зі своєї сторони для виконання вимог Закону №875.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі надані докази за внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач - Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради,18.07.91, включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 13492430 (а.с.10).

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Кроналайн», зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської Ради, 22.09.03, ідентифікаційний код 32645517 (а.с.25), діє на підставі статуту зареєстрованого виконкомом Київської районної у м.Донецьку ради рішення № 760/2 від 22.09.03 (а.с.29).

Відповідно до поданого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 125 осіб, кількість працюючих інвалідів 2 осіб (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 19 Закону №875 у відповідача в 2010 році повинні бути працевлаштовані 5 осіб - інваліди.

Разом з тим, судом зясовано, що відповідачем з січня по грудень 2010 року до Донецького міського центру зайнятості направлялась інформація про наявність вакансій для інвалідів, що підтверджується звітами за статистичною формою №3-ПН, а саме, 13.01.10, 29.01.10, 26.02.10, 31.03.10, 30.04.10, 31.05.10, 30.06.10, 30.07.10, 31.08.10, 21.09.10, 29.10.10, 30.11.10, 29.12.10 (а.с.37-49).

Факт подання звітів відповідачем, також підтверджено центром зайнятості, зокрема відповідно листа Донецького міського центру зайнятості №02-09/2795 від 07.10.11 підприємство надавало інформацію до центру зайнятості звіти про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів (звіт-3ПН), в тому числі для працевлаштування інвалідів (а.с.73).

Крім того, товариством прийняті всі необхідні заходи щодо створення робочих місць для інвалідів на підприємстві та їх працевлаштування, а саме:

наказом від 05.01.06 створено комісії по працевлаштуванню та створенню робочих місць для інвалідів (а.с.32);

розпорядженням від 12.01.10 постановлено завдання розробити план заходів щодо сприяння працевлаштуванню інвалідів (а.с.33);

протоколом №2 від 14.01.10 засіданням комісії прийнято план заходів щодо працевлаштування інвалідів (а.с.34-35);

Також, суд зазначає, що відповідачем також були розміщені обяви в газеті «АЛЛО» в яких запрошувались на працю інваліди (а.с.50).

Слід зазначити, що статтею 18? Закону №875 передбачено, що пошук відповідної роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до ст. 18 Закону №875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Водночас, відповідно вищезазначеного листа Донецького міського центру зайнятості №02-09/2795 від 07.10.11 центр зайнятості протягом 2010 року не направляв інвалідів з метою працевлаштування до відповідача (а.с.73).

Отже, на відповідача покладено обовязок лише створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості у випадку, встановленому вищезазначеним нормативним актом.

Таким чином, фактично на підприємстві місця для інвалідів були вакантними, у звязку з не направленням уповноваженими органами інвалідів для працевлаштування.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обовязок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжуються його обовязком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно статті 20 Закону №875-XII установлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обовязковим платежем), обовязкова сплата яких передбачена Конституцією та Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.91 №1251-ХІІ, а є заходом впливу у сфері господарювання у звязку з учиненням правопорушення.

Крім того, відповідно ч.1 ст.218 Господарського кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині другої наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведене, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач вимоги закону виконав, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Кроналайн» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у загальній сумі 33717,28 грн. - відмовити повністю.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 10 жовтня 2011 року

Постанова виготовлена в повному обсязі 14 жовтня 2011 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Донецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Соколова О. А.