Постанова № 18693155, 17.10.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"17" жовтня 2011 р. Справа № 12/5007/75/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Маціщук А.В. , суддя Гулова А.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Богуш А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Державного підприємства "Одеська залізниця" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.08.11 р.

у справі № 12/5007/75/11 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця"

до Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство"

про стягнення в сумі 69 270 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.08.2011р. у справі №12/5007/75/11 відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Одеська залізниця" до Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" про стягнення в сумі 69 270 грн. 00 коп.

При прийнятті вищевказаного рішення, місцевий суд виходив з того, що із дорожніх відомостей № 32230807 та № 32233033 вбачається, що в лютому 2011 року зі станції Бережесть Південно-Західної залізниці ДП "Овруцький спецлісгосп" (відповідач) були відправлені вагони №64015944 та №66565250 з вантажем "пиловник хвойний" масою 57800кг. та 58200 кг. відповідно, станція призначення Одеса-Пересип Одеської залізниці, для вантажоодержувача ТОВ "Продовольча компанія АМ". При цьому, маса вантажу була визначена умовно.

Місцевим судом було враховано те, що пунктом 9 Наказу Мінтранс "Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів" №644 від 21.11.2000р. встановлено, що маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно, при цьому в накладній повинно бути відображено кількість штабелів і їх висоту.

Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що відповідачем було визначено масу вантажу у встановленому порядку, згідно чинних нормативних актів.

Суд першої інстанції у своєму рішенні також погоджується з доводами відповідача, що розрахунок маси вантажу здійснено у відповідності до діючих правил, а саме ГОСТ 2708-75 "Лісоматеріали круглі. Таблиця об'ємів". Вантаж було завантажено по митній декларації в тій же кількості і на ту ж суму, поставлений кінцевому вантажоотримувачу з перевіркою правильності оформлених документів і тоннажу митними та іншими контролюючими органами.

Позивачем не спростовується право відповідача на визначення маси вантажу умовно.

Суд першої інстанції також дійшов до висновку про те, що складання акту загальної форми виключає складання комерційного акту , і навпаки.

Разом з тим, місцевий суд зазначає, що такий висновок підтверджується також затвердженою Наказом Мінтрансу №334 від 28.05.02р. формою ГУ-23 акту загальної форми (додаток №6 Наказу), яка містить застереження 1, згідно якого, за цією формою акти складаються, якщо немає потреби складати комерційний акт або акт іншої спеціальної форми.

Місцевий суд звертає увагу на те, що невідповідність маси вантажу, яка була визначена відповідачем умовно, фактичній масі була встановлена ще на станції Коростень Південно-Західної залізниці, про що було складено акт загальної форми № 7324 (а.с. 17). Тобто, на станції Коростень Південно-Західної залізниці, склавши акт загальної форми виключили можливість складання комерційного акту та обмежилися добором тарифу, що вбачається з телеграми (а.с. 16) та , що відповідає вказівці начальника головного управління у листі №ЦМКО-1/242 від 16.03.07р. адресованого начальникам служб комерційної роботи та маркетингу залізниць України.

Аналогічні акти № 011 А/С від 14.02.11 та №012 А/С від 14.02.11р. були складені на станції призначення Одеса-Пересип Одеської залізниці (а.с. 18, 19).

Місцевий суд зазначає, що складання актів загальної форми виключає можливість складання актів іншої спеціальної форми, проте позивачем були складені комерційні акти, що суперечить нормам Наказу Мінтрансу №334 від 28.05.02р. про затвердження Правил складання актів.

Як вказує місцевий суд, позивачем не було доведено правомірність складання за одне й те саме порушення актів різної форми.

Враховуючи викладене вище, місцевий суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач - Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 15.08.2011р. у справі №12/5007/75/11 та прийняти нове, яким задоволити позов в повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також висновки суду викладені у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи.

На підтвердження своїх доводів скаржник вказує наступне.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

З огляду на вказане, скаржник зазначає, що суд взагалі не застосував норми ст. 122, 118 Статуту залізниць України. Ст. 122 Статуту залізниць України не пов'язує застосування штрафу з навантаженням вагону лише понад його вантажопідйомність, відповідно до п. 3.15 Роз'яснення Президії Вищого Господарського Суду України від 29.09.08р. № 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»штраф підлягає застосуванню за факт зазначення вантажовідправником у накладній неправильної маси вантажу.

Судом були порушені норми процесуального права, а саме ст. 43 ГПК України, що виразилося у тому, що відповідно до висновку господарського суду складання акту загальної форми виключає можливість складання комерційного акту, що призвело до порушення вимог ст. 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, скаржник наголошує на тому, що відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.02 №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02р. за №567/6855, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Відповідно до вказаних Правил, складання актів, 14.02.11р. на станції Одеса-Пересип Одеської залізниці відбулась комісійна видача вантажу з вагону № 64015944 у результаті чого було складено комерційний акт серії АА № 055233/4, яким засвідчено, що при переважуванні вантажу на 100 т. тензометричних вагонних вагах ТОВ «Продовольча компанія АМ»(повірка 03.08.10р., контроль придатності 03.02.11р.) виявлено перевантаження у вагоні № 68804244 більше ніж в документі на 7500 кг.

Також 14.02.11р. на станції Одеса-Пересип Одеської залізниці відбулась комісійна видача вантажу з вагону № 66565250 у результаті чого було складено комерційний акт серії АА № 055234/5, яким засвідчено, що при переважуванні вантажу на 100 т. тензометричних вагонних вагах ТОВ «Продовольча компанія АМ»(повірка 03.08.10 р., контроль придатності 03.02.11) виявлено перевантаження у вагоні № 66565250 більше ніж в документі на 4700 кг.

Таким чином, скаржник вказує на те, що станція Одеса-Пересип правомірно склала вищезазначені комерційні акти, які є єдиним можливим засвідченням невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Враховуючи викладені вище аргументи на підтвердження своєї позиції, апелянт вважає, що рішення суду першої інтанції суперечить нормам закону, тому останнє слід скасувати.

В свою чергу, від відповідача - Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, з якому відповідач зазначає, що рішення господарського суду Житомирської області від 15.08.2011р. у даній спарві прийняте з з'ясуванням всіх обставин справи, при дотриманні норм матеріального та процесуального права, просить залишити оскаржуване рішення без змін а апеляційну скаргу без задоволення. .

17 жовтня 2011 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ДП "Одеська залізниця".

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення місцевого суду слід скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно накладних та дорожніх відомостей № 32230807, № 32233033 в лютому 2011 року зі станції Бережесть Південно-Західної залізниці ДП "Овруцький спецлісгосп" (відповідач) були відправлені вагони №64015944 та №66565250 з вантажем "пиловник хвойний" масою 57800кг. та 58200 кг. відповідно, станція призначення Одеса-Пересип Одеської залізниці, для вантажоодержувача ТОВ "Продовольча компанія АМ" (а.с.14,15,35,36). З накладних вбачається, що маса вантажу була визначена умовно.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

08.02.2011р. станцією Коростень Південно-Західної залізниці було складено акт загальної форми № 7324, яким засвідчено, що по прибуттю поїзду і одночасному контрольному зважуванні на електронних тензометричних вагах виявлено, вага у вагоні №64015944 нетто по документу 57800 кг, фактично 65300 кг., що більше від маси вказаної в накладній на 7500 кг. У вагоні № 66565250 в накладній вказано вагу 58200 кг, фактично 62900 кг, що більше проти документа на 4700 кг.

14.02.2011р. на станції Одеса-Пересип Одеської залізниці відбулась комісійна видача вантажу з вагону №64015944, у результаті чого було складено комерційний акт серії АА № 055233/4 (а.с. 10), яким засвідчено, що при переважуванні вантажу на 100 т. тензометричних вагонних вагах ТОВ "Продовольча компанія АМ" (повірка 03.08.10 р., контроль придатності 03.02.11) виявлено: перевантаження у вагоні № 68804244 більше ніж в документі на 7500 кг.

Також, 14.02.2011р. на станції Одеса-Пересип Одеської залізниці відбулась комісійна видача вантажу з вагону №66565250, у результаті чого було складено комерційний акт серії АА № 055234/5 (а.с. 11), яким засвідчено, що при переважуванні вантажу на 100 т. тензометричних вагонних вагах ТОВ "Продовольча компанія АМ" (повірка 03.08.10 р., контроль придатності 03.02.11) виявлено: перевантаження у вагоні № 66565250 більше ніж в документі на 4700 кг.

Отже, вказаними актами підтверджено, що вага у вагоні № 66565250 більща ніж у документі на 4700 кг., у вагоні № 68804244 більше ніж в документі на 7500 кг.

По факту виявлення надлишку вантажу були складені акти загальної форми № 011 А/С від 14.02.11 та №012 А/С від 14.02.11 станції Одеса-Пересип Одеської залізниці, яким нараховано штраф по 34635,00 грн., що в сумі склало 69270 грн. (а.с. 18, 19).

Відповідно до пункту 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної й дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови у позові, з огляду на таке.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Як передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. №644, правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 863/5084: “1.1. На кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.98 N 460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.

Пунктом 1.2 Правил передбачено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи (надалі - перевізний документ) заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.”

Відповідно до п. 7 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 862/5083, вантаж разом з накладною видається на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній, після внесення ним усіх належних залізниці платежів. Видача імпортних вантажів провадиться після митного оформлення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наявними в матеріалах справи накладними № 32233033, №32230807 (а.с.14-15) підтверджується факт здачі вантажу з зазначеною масою перевізнику, а саме перевезення та його здача вантажоотримувачу - ТОВ "Продовольча компанія "Ам" підтверджується дорожніми відомостями (а.с.35-36) і не заперечується самим відповідачем.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними в накладний.

Відповідно до ст.129 Статуту залізниць, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Статтею 122 Статуту залізниць України, передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць, вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць України.

Статтею 118 Статуту залізниць України, передбачено штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезення або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до п.3.15 Роз'яснення президії Вищого господарського суду від 29.05.2002 року за №04-5/601 (із змінами і доповненнями, внесеними рекомендацією президії Вищого господарського суду від 18.11.2003 року №04-5/1429) при застосуванні ст. 118 Статуту залізниць України слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Як було зазначено вище, результати комісійного зважування вантажу у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України, п. 2 Правил складання актів підтверджуються актами загальної форми № 011 А/С від 14.02.11р. та №012 А/С від 14.02.11р., комерційними актами серії АА № 055233/4 та серії АА № 055234/5.

Відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Відповідно до вказаних Правил складання актів, 14.02.2011р. на станції Одеса-Пересип Одеської залізниці відбулась комісійна видача вантажу з вагону № 64015944 у результаті чого було складено комерційний акт серії АА № 055233/4 (а.с.10), яким засвідчено, що при переважуванні вантажу на 100 т. тензометричних вагонних вагах ТОВ «Продовольча компанія АМ»(повірка 03.08.10 р., контроль придатності 03.02.11) виявлено: перевантаження у вагоні № 68804244 більше ніж в документі на 7500 кг

Поряд з тим, 14.02.11р. на станції Одеса-Пересип Одеської залізниці відбулась комісійна видача вантажу з вагону №66565250 у результаті чого було складено комерційний акт серії АА № 055234/5 (а.с.11), яким засвідчено, що при переважуванні вантажу на 100 т. тензометричних вагонних вагах ТОВ «Продовольча компанія АМ»(повірка 03.08.10 р., контроль придатності 03.02.11) виявлено: перевантаження у вагоні № 66565250 більше ніж в документі на 4700 кг.

З огляду на зазначене, станція Одеса-Пересип правомірно склала вищезазначені комерційні акти, які є можливим засвідченням невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Отже, місцевим господарським судом безпідставно зроблено висновок, що складення позивачем актів спеціальної форми суперечить положенням чинного законодавства, так як було складено акти загальної форми по факту виявлення надлишку вантажу.

Таким чином, зазначені судом першої інстанції обставини, не можуть бути підставою для того, щоб не брати до уваги комерційні акти, складені працівниками позивача, а також підставою для відмови у позові. .

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що судом першої інстанції не враховано право залізниці здійснювати перевірку маси вантажу на станції призначення визначено ст. 52 Статуту залізниць України та пунктом 12 Правил видачі вантажів.

Таким чином, господарський суд Житомирської області в оскаржуваному рішенні дійшов до неправильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності —на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Матеріали справи свідчать про те, що рішення місцевого господарського суду вказаним вимогам не відповідає, оскільки прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, що відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК Україн, є підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що доводи апелянта є цілком обгрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, відповідають нормам закону, в зв'язку з чим рішення господарського суду Житомирської області від 15.08.2011р. у справі №12/5007/75/11 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ДП "Одеська залізниця" задоволити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство".

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 15.08.2011р. у справі №12/5007/75/11 скасувати.

3. Прийняти нове рішення. Позов задоволити.

Стягнути з Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (11102 м. Овруч. вул. Житомирська,35, код 00991893) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315) - 69 270 грн. 00 коп. штрафу, 693,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу позову до суду першої інстанції, 346 грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Господарському суду Житомирської області видати наказ.

5. Справу №12/5007/75/11 направити до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

01-12/14118/11