Рішення № 18693049, 14.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.11 Справа № 5015/3726/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю помічника прокурора Лотошинської Л.І., представників позивача Жовтонецького В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ та Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця”, м. Львів до відповідача-1 Львівської міської ради та відповідача-2 виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів про визнання права державної власності на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В:

Львівський міжрайонний транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ та Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1 Львівської міської ради та відповідача-2 виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів про визнання права державної власності на нерухоме майно.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 07.07.2011 р. призначив розгляд справи на 20.07.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 03.08.2011 р., 17.08.2011 р., 14.09.2011 р. За клопотанням представника сторони строк вирішення спору був продовжений на 15 днів до 20.09.2011 р.

В судових засіданнях прокурор та представники позивача позов підтримали, просили задоволити. З приводу заявленого позову пояснили, що за адресою м. Львів, вул. Механічна, 6 знаходиться обєкт нерухомого майна. Зазначений обєкт був побудований Львівською залізницею і відображений на балансі Відокремленого підрозділу “Підзамчівська дистанція колії”. Однак, звернувшись із листами до відповідачів про реєстрацію права власності на вказане майно, позивачу було відмовлено з підстав відсутності документів, передбачених Положенням про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №114 від 27.02.2009 р. Оскільки такі документи у позивача відсутні, у відповідності до ст. 328 ЦК України прокурор та представник позивача просили визнати за державою в особі Міністерства інфраструктури України право власності на будівлю пункту обігріву на станції Підзамче, зазначену під літерою “Щ-1”, загальною площею 59,8 кв. м., які знаходяться у м. Львові, вул. Механічна, 6.

В судових засіданнях представник відповідачів проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що відповідачі жодним чином не порушили право позивача на нерухоме майно. Листом позивачу не було відмовлено в оформленні права власності, а лише повідомлено про відсутність передбачених для оформлення права власності документів. Також зазначив, що відсутність в позивачів дозволу на будівництво та дозволу на виконання будівельних робіт вказує на самовільне будівництво. Згідно ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво не набуває права власності на нього. Таким чином, на думку представника відповідачів, позовні вимоги безпідставні та до задоволення не підлягають.

Прокурору, представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 14.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На балансі відокремленого підрозділу “Підзамчівська дистанція колії” Державного територіально-галузевого обєднання “Львівська залізниця” згідно інвентарних карток обліковується обєкт нерухомого майна, а саме: будівля пункту обігріву на станції Підзамче, зазначена під літерою “Щ-1”, загальною площею 59,8 кв. м., що знаходиться у м. Львові, вул. Механічна, 6.

ДТГО “Львівська залізниця” звернулося до відповідачів з листом про проведення державної реєстрації права власності на зазначену будівлю.

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради листом за вих. №2-3275\2302 від 22.10.2009 р. повідомило ДТГО “Львівська залізниця”, що у звязку із відсутністю документів, передбачених Положенням про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №114 від 27.02.2009 р., звернення про оформлення права власності було повернуто без вирішення по суті. В листі зазначено, що ДТГО “Львівська залізниця” не було подано: рішення про надання дозволу на будівництво або про прийняття у державну власність; акт державної комісії про прийняття в експлуатацію обєкту та рішення про затвердження цього акту, копію свідоцтва про відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Факт неподання зазначених у листі за вих. №2-3275\2302 від 22.10.2009 р. документів представник позивача не заперечував з огляду на їх відсутність, оскільки обєкт нерухомого майна збудований та введений в експлуатацію 1975 році.

Згідно довідки Державного архіву Львівської області за вих. №Ч-42 від 02.06.2011 р., відомостей про введення в експлуатацію вищевказаної будівлі не виявлено.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Статтею 141 ГК України передбачено, що до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні субєктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо обєктів права власності Українського народу, зазначених у частині 1 статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 5 статті 22 ГК України, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо субєктів господарювання, що належать до цього сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 326 ЦК України до державної власності відноситься майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими субєктами.

Положеннями ст. 1 Закону України “Про управління обєктами державної власності” передбачено, що управління обєктами державної власності це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими субєктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких обєктів, повязаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Стаття 9 Закону України “Про транспорт” визначає, що транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, обєднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про залізничний транспорт” майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.

Положеннями ч. 2 ст. 73 ГК України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом субєкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у встановлених випадках. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений вище обєкт нерухомого майна складає інфраструктуру залізничного транспорту та розташований на території відокремленого підрозділу “Підзамчівська дистанція колії” ДТГО “Львівська залізниця”, обліковується на його балансі, що підтверджується інвентарними картками. Вказана будівля знаходиться на земельній ділянці площею 0,1047 га, наданій для обслуговування будівель та споруд технічного обслуговування вагонів станції “Підзамче”, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ №177005 від 27.06.2008 р.

Відповідно до ст. 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та звязку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Технічний паспорт на вказаний обєкт нерухомості виготовлений Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” за зверненням ДТГО “Львівська залізниця”.

Відокремлений підрозділ “Підзамчівська дистанція колії” за рахунок власних коштів утримує і експлуатує зазначену будівлю, самостійно здійснює її обслуговування та ремонти, що є відповідно до п. 7 Розяснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/225 від 02.04.1994 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з судовим захистом права державної власності” одним із основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, листа Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та пояснень представників сторін, єдиною причиною відмови в оформленні права державної власності на вказані будівлі є недостатність, на думку відповідачів, правовстановлюючих документів. У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності не тільки якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, але й у разі втрати документа, який засвідчує його право власності. Як зазначив прокурор та представник позивача та встановлено судом, правовстановлюючі документи на вищевказані обєкти нерухомості відсутні.

Листом №12/5-126 від 23.03.1999 р. Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України розяснено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів було передбачено постановою Кабінету Міністрів України №449 від 05.08.1992 р. По обєктах, що збудовані до 05.08.1992 р., тобто до прийняття урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, при їх реєстрації для оформлення права власності наявність акту прийняття в експлуатацію не вимагається.

Частиною 5 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” встановлено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. А частиною 8 цієї ж статті обовязок щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень покладений на місцевий орган державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина. Статтею 4 цього ж Закону передбачено обовязковість державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме, право власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.1. Тимчасового положення передбачено, що дане положення визначає порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав. Відповідно до п. 6.1. Тимчасового положення оформлення права власності на обєкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування. Тимчасовим положенням передбачено обовязкову реєстрацію права власності на підставі правовстановлюючих документів (згідно Додатку № 1 до даного Тимчасового положення), одним з яких є рішення суду про визнання права власності на обєкти нерухомого майна (п. 2.1 Тимчасового положення).

Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 19-32/2 від 11.01.2007 “Розяснення порядку реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна залежно від форм власності” власником майна, закріпленого за державним комерційним підприємством є держава в особі органу влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, та при реєстрації прав власності робиться відмітка про правовий режим майна, а саме, належність майна підприємству на праві господарського відання.

Згідно ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України кожен субєкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

У відповідності до ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими поданими доказами, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 326, 328 ЦК України, ст. 22, 73, 136, 141 ГК України, ст. 1 Закону України “Про управління обєктами державної власності” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Визнати за державою в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ, пр. Перемоги, 14 (ідентифікаційний код 00017584), як органу управління майном, право державної власності на обєкт нерухомого майна, який закріплений за Державним територіального-галузевим обєднанням “Львівська залізниця”, м. Львів, вул. Гоголя, 1 (ідентифікаційний код 01059900) на праві повного господарського відання та обліковані на балансі відокремленого підрозділу “Підзамчівська дистанція колії”, а саме:

-будівлю пункту обігріву на станції Підзамче, під літерою “Щ-1”, загальною площею 59,8 кв. м., що знаходиться у м. Львові, вул. Механічна, 6.

Суддя Мазовіта А.Б.