Рішення № 18692818, 29.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.11 Справа№ 5015/156/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави: Львівської міської ради в особі:

Позивача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів;

До Відповідача-1: Західно-українське будівельно-ремонтне акціонерне товариство, м.Львів;

До Відповідача-2: ТзОВ “Еталон”, м.Львів.

Про: стягнення 482806,75грн., розірвання договору оренди та виселення.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Прокурора: Панкеви Р.В.

Позивача: не з’явився;

Відповідача-1: Сосновська О.С.

Відповідача-2: не з’явився;

Прокурору та відповідачу-1, які взяли участь у справі, роз’яснено зміст ст.ст. 20,22,29 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу прокурор, представники відповідача-1 відмовились, подавши відповідне Клопотання.

Суть спору :

Позовні вимоги заявлено Прокурором Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі позивача-1: Львівської міської ради, м.Львів та позивача-2: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів до відповідача: Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства, м.Львів про стягнення 482806,75 грн., розірвання договору оренди та виселення.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 14.01.2011р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 20.01.2011р.Розгляд справи неодноразово відкладався, відповідно до ухвал суду від 20.01.2011р., 09.02.2011р., 03.03.2011р., 14.03.2011р., 23.03.2011р., 29.03.2011р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

В судовому засіданні 29.03.2011р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.

Представники відповідачів позовні вимоги в частині стягнення заборгованості зі сплати орендної плати визнали; у позовних вимогах прокурора Личаківського району м.Львова в частині розірвання договору та виселення просять відмовити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

31.10.2008р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Західноукраїнським будівельно-ремонтним закритим акціонерним товариством укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Л-6718-8, у відповідності до п.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Зелена, 9 загальною площею 747,0 кв.м.

Договір укладено на строк до 31.10.2009р. (п.4.1 Договору). Згідно з п.4.3 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Враховуючи те, що сторонами не надано суду доказів припинення дії договору в порядку його п.4.3, вказаний Договір вважається чинним на момент розгляду справи.

Пункт 7.2 Договору оренди визначає обов’язком орендаря вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. Пункт 5.2 Договору передбачає, що орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 місяця за попередній місяць у встановленому нормативними документами власника майна порядку.

Згідно з доданим до матеріалів справи розрахунком, орендної плати управління комунальної власності за період з 01.11.2009р. по 01.10.2010р. у відповідача обліковується заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 482806,75 грн.

Згідно з п.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Згідно з ч.1 ст.19 цього ж Закону, орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст.286 ГК України, орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідачами у справі заборгованість визнано в повному обсязі. Одночасно подано Клопотання про розстрочення сплати боргу до кінця 2011р. рівними частинами.

У відповідності до п.1 ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, сплатити гроші та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно із ст.510 ЦК України, сторонами у зобов’язанні є боржник та кредитор.

Керуючись вимогами ст.526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону та договору.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно заявленого Клопотання про розстрочення виконання рішення до кінця 2011р.,- враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, пов’язаний з відсутністю обігових коштів на рахунках через спад виробництва та простій виробничого процесу, суд приходить до висновку про доцільність розстрочення виконання судового рішення до кінця 2011р. рівними частинами.

Стосовно позовної вимоги про розірвання договору оренди та виселення відповідача із займаних приміщень, суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне:

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.10.1 договору оренди, за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України.

В силу приписів ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до п.7 ст.193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з підстав, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім того, відповідно до п.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За вимогами ч.3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала таку пропозицію, у двадцятиденний термін після її отримання повідомляє другу сторону про результати розгляду пропозиції. Пунктом 4 вказаної норми передбачено, що заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду у разі недосягнення сторонами договору згоди щодо його розірвання або у разі неотримання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу.

З умов пп. 11.1., 11.2. Договору оренди вбачається, що даний Договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає. Даний договір може бути припинений або розірваний за згодою сторін, рішенням суду, господарського суду або з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що обов'язковою передумовою для вирішення у судовому порядку питання про розірвання договору оренди є необхідність дотримання порядку розірвання договору, визначеного ст.188 ГК України. Тобто, якщо орендодавець мав намір розірвати договір він повинен був направити орендареві пропозицію про це, і в разі недосягнення згоди щодо дострокового розірвання договору чи неотримання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, спір міг бути переданий на вирішення господарського суду.

Однак, до матеріалів справи не долучено жодних пропозицій орендодавця –Управління комунальної власності Львівської міської ради, адресованих відповідачеві щодо дострокового розірвання спірного договору, тобто позивачем не було дотримано порядку розірвання договору оренди, встановленого ст. 188 ГК України.

За таких обставин, позовні вимоги про розірвання спірного договору оренди та виселення відповідача із займаних приміщень задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 651, 762 ЦК України, ст.ст. 188, 193 ГК України, ст.ст.4, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 80, 82 - 85, 115, 116 ГПК України,

суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства (м.Львів, ідентифікаційний код 03331157) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (м.Львів, ідентифікаційний код 25558625) заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 482806,75грн. з розстроченням виконання рішення суду на 9 місяців рівними частинами.

3. Стягнути з Західно-українського будівельно-ремонтного акціонерного товариства (м.Львів, ідентифікаційний код 03331157) в користь державного бюджету 4828,06грн. державного мита і 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.