Рішення № 18692739, 20.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.11 Справа № 5/115/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” в особі філії «Алчевське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства» м.Алчевськ, Луганської області

до Приватного підприємства «Житл-промбуд», м. Алчевськ, Луганської області

про стягнення 11153 грн. 02 коп.

Суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність №509 від 20.12.2010

від відповідача не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії «Алчевське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожитий природний газ у сумі 7478 грн. 80 коп., інфляційних нарахувань у сумі 2438 грн. 11 коп., пені у сумі 780 грн. 02 коп. та 3% річних у сумі 483 грн. 14 коп.

20.09.2011 позивачем подана заява №01-08/1197 від 19.09.2011, в якій він просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природний газ у сумі 7478 грн. 80 коп., інфляційні нарахування у сумі 2505 грн. 91 коп., пеню у сумі 668 грн. 57 коп. та 3% річних у сумі 499 грн. 74 коп.

Подана заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог та відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом і подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, яка визначена в довідці ЄДРПОУ від 05.08.2011 № 10732566, суд дійшов висновку, що відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судових засіданнях представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

29.12.2008 між відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації «Луганськгаз»в особі філії «Алчевське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства»(постачальник, позивач) та приватним підприємством «Житл-промбуд»(покупець, відповідач) було укладено договір №2п-307пр на постачання природного газу (далі за текстом договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого постачальник зобовязується продати покупцю природний газ, надалі газ, а покупець, у свою чергу, зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 4.8 договору сторони передбачили обов'язок покупця надавати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у розмірі 100% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за 7 (сім) банківських днів до початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за звітним (п. 6.1 договору).

Позивач належним чином виконав умови даного договору та передав у власність покупця протягом січня - березня 2009 року природний газ на загальну суму 8678 грн. 80 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками від 31.01.2009; від 28.02.2009 та від 31.03.2009. Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Відповідач свої обовязки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за поставлений газ у розмірі 7478 грн. 80 коп., який підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Вказану заборгованість позивачем заявлено до стягнення за даним позовом.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у сумі 2438 грн. 11 коп., пеню у сумі 780 грн. 02 коп. та 3% річних у сумі 483 грн. 14 коп.

Заперечень проти позову відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обовязковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт належного виконання позивачем своїх договірних зобовязань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті поставленого йому природного газу встановлений судом і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 7478 грн. 80 коп., основного боргу.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми цивільного законодавства та виходячи з того, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобовязання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості за кожною з поставок природного газу, що відбулись протягом січня - березня 2009 року в загальному розмірі 2505 грн. 91 коп. та 3% річних в розмірі 499 грн. 74 коп., які нараховані за період з лютого 2009 по травень 2011 (включно).

Окрім того, статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Приписами пункту 7.2 договору сторони передбачили, що у разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 7.2 договору нараховано за період з 06.02.2009 по 06.08.2009, згідно наданого розрахунку та заявлено до стягнення пеню у розмірі 668 грн. 57 коп.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань, 3% річних та пені, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідач під час судового розгляду справи заперечень на позов не надав, а також не скористався правом участі в судових засіданнях у даній справі.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів повного виконання зобовязань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з віднесенням судових витрат на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Житл-промбуд”, м. Алчевськ, Луганська область, провулок Московський, 2, ідентифікаційний код 33758673 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії «Алчевське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства», м. Алчевськ, вул. Фрунзе, 34а, ідентифікаційний код 20188269, заборгованість в сумі 7478 грн. 80 коп., пеню в сумі 668 грн. 57 коп., інфляційні нарахування в сумі 2505 грн. 91 коп. та 3% річних в сумі 499 грн. 74 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 111 грн. 53 коп. та 235 грн. 43 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2011

Суддя М.О.Москаленко