Рішення № 18692358, 14.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.11 Справа № 19/103пд/2011.

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м.Луганськ

до 1-го відповідача Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ

до 2-го відповідача Луганської міської ради, м.Луганськ

про визнання договору частково недійсним

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю № б/н від 29.06.2011;

від 1-го відповідача ОСОБА_2, головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № И 01/03-30./5446/0/2-10 від 21.11.2010;

від 2-го відповідача ОСОБА_2, головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № И 01/03-30./5447/0/2-10 від 24.11.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним з моменту укладення пункту 2.3 договору оренди землі від 31.05.2000, державна реєстрація за № 3261 від 09.06.2000, зі змінами від 26.12.2006, державна реєстрація від 07.08.2007 за № 040740200191, в частині: у разі зміни земельного податку, ціни земельної ділянки пропорційно змінюється й розмір орендної плати, про що Орендодавець письмово повідомляє орендаря.

В судових засіданнях 20.07.2011 та 07.09.2011, згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України, були оголошені перерви.

23.08.2011 представник відповідачів надав відзив на позовну заяву, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує, зазначивши, що акти законодавства, які, на думку позивача, порушені, були прийняті набагато пізніше, ніж був укладений договір, а тому і не могли бути застосовані під час його укладання, тобто ці акти законодавства не могли бути порушені, оскільки на момент укладення договору їх ще не існувало. Також представник відповідачів зазначив, що позивач мав право звернутися з позовом до 31.05.2003, а відповідно позивач пропустив строк звернення до суду більш, ніж на 8 років, у зв"язку з чим відповідачі наполягають на застосуванні до даних відносин позовної давності.

Позивач в своїх поясненнях від 07.09.2011 на відзив відповідачів вважає доводи відповідачів необгрунтованими та суперечливими з наступного. Передбачені п. 2.3 договору умови є такими, що регулюють право орендодавця на зміну в односторонньому порядку однієї із істотних умов договору умови про розмір орендної плати, тобто є порушенням Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним Законом, та який регулює відносини, пов"язані з укладенням, зміною, розірванням договору оренди землі. Також умови п.2.3 договору оренди суперечать умовам, закріпленим в п.4.2 договору. Позивач зазначає, що ним не оспорюється факт безпосередньої залежності розміру орендної плати від грошової оцінки земельної ділянки у разі її зміни, а вказує на необхідність дотримання в таких випадках порядку внесення до договору оренди землі відповідних змін. В п.5 рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.03.2000 № 77/4 також передбачено, що орендна плата може змінюватися за узгодженням сторін. Стосовно пропуску строку позовної давності позивач вважає днем порушення свого права дату отримання даних для розрахунку орендної плати на 2009 рік № 2343 від 27.01.2009, які свідчили про значне збільшення орендної плати.

В судовому засіданні 14.09.2011 представник позивача надав письмові пояснення, в яких, посилаючись на аналогічну справу № 28/113пд/2011, додатково зазначив, що строк позовної давності був перерваний поданням позову до Ленінського районного суду м.Луганська з приводу оскарження неправомірних дій Управління нерухомим майном Луганської міської ради по наданню даних для розрахунку орендної плати, тобто він звернувся з даним позовом в межах строку позовної давності.

Представник відповідачів також надав письмові пояснення, де повідомив, що у оскаржуваному пункті договору немає жодних посилань на будь-які положення договору, які мають бути змінені та на текст таких змін. Оскаржуваний пункт договору встановлює лише порядок виконання зобов"язань за договором, які встановлені іншими положеннями договору. Також він звертає увагу на те, що договір не містить жодних посилань на конкретні розмірі нормативної грошової оцінки, земельного податку, річної орендної плати, чи будь-яких інших положень, до яких мали б бути внесені зміни. Щодо позовної давності, посилається на рішення Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10, яким затверджена нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, що набрала чинності 01.03.2008. Зазначене рішення було опубліковано у міській щотижневій громадсько-політичній газеті "Жизнь Луганска" від 27.02.2008 № 9(919), а відповідно і позивач з цього часу знав про застосування оскаржуваного пункту договору та, взагалі, позивачу було відомо про положення оскаржуваного пункту договору з 31.05.2000, і саме з цього часу він повинен був знати про наслідки його застосування.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець, 1-й відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" (орендар, позивач) 31.05.2000 був підписаний договір оренди земельної ділянки № 692, державна реєстрація за № 3261 від 09.06.2000, за умовами якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.03.2000 за № 77/4 за плату передає в оренду, а орендар приймає земельну ділянку загальною площею 0,0169 га, розташовану в місті Луганську, вулиця Шелкового, згідно з проектом відведення земельної ділянки (п.1.1 договору).

Земельна ділянка надається на умовах оренди строком на сорок дев"ять років під проектування, будівництво та розміщення магазину (п.1.2 договору).

В п.2.1 договору сторони домовились, що орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 2,5.

Відповідно до п.2.2 договору орендна плата сплачується щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

З п.2.3 договору вбачається, що сторони договору дійшли згоди стосовно того, що розмір орендної плати розраховується орендарем самостійно. А у разі зміни земельного податку, ціни земельної ділянки пропорційно змінюється й розмір орендної плати, про що орендодавець письмово повідомляє орендаря, або робить оголошення в місцевих засобах масової інформації. Орендна плата за кожний наступний рік сплачується орендарем з урахуванням індексу інфляції за попередній рік, згідно з діючим законодавством.

26.12.2006 між Луганською міською радою (орендодавець, 2-й відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" (орендар, позивач) був підписаний договір № 2175 про внесення змін в договір оренди землі, зареєстрований 07.08.2007 за № 040740200191, за умовами якого на підставі рішення Луганської міської ради № 11/35 від 28.11.2006 в договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Рябовою І.Г. 31.05.2000 за реєстром № 692, зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 09.06.2000 за № 3261, внесено відповідні зміни та доповнення, у тому числі: в п.2.2 розділу 2 договору слова та цифри "щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця ГОРФО:254293000156 в ЛОД АППБ "Аваль" МФО 304007, код платежу 13050200, код 02311909" замінити на слова та цифри "рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця".

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на норми діючого законодавства, які передбачають зміну умов договору лише за згодою сторін в договорі або за рішенням суду, тобто зміна умов договору в односторонньому порядку, на думку позивача, суперечить нормам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, до спірних правовідносин сторін застосовуються положення Цивільного кодексу УРСР 1963 року, оскільки договір оренди земельної ділянки було укладено до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року. Відповідно до ст.5 чинного Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину».

Таким чином до правочину, який укладений до 01.01.2004 необхідно застосовувати правила Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 року.

Відповідно до ст.153 Цивільного кодексу УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Оскільки предметом позову є визнання угоди частково недійсною до спірних правовідносин необхідно застосовувати ст.48 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, відповідно до якої недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст.60 Цивільного кодексу УРСР недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, оскільки можна припустити, що угода була б укладена і без включення недійсної її частини.

Оскільки спірна угода укладена 31.05.2000, до неї необхідно застосовувати положення Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990 року та Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року станом на момент укладення договору.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); термін договору оренди; орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Приписами ч.1 цієї ж статті передбачено, що умови договору оренди земельної ділянки не можуть суперечити законам України.

За згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки можуть бути зазначені й інші умови (якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення договору оренди тощо) (ч.4 ст.14 Закону України "Про оренду землі").

Умови договору оренди земельної ділянки діють у випадках, коли після набрання договором чинності законами України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені договором, крім випадків, визначених статтею 21 цього Закону, а також випадків, визначених законами України, якщо вони підвищують рівень захисту прав орендарів, орендодавців, третіх осіб (ч.5 ст.14 Закону України "Про оренду землі").

В ст.19 цього ж Закону зазначено, що орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди.

Умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін.

У разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди (ст.21 Закону України "Про оренду землі".

Як вбачається з договору оренди, а саме з п.2.1-2.3, сторони не визначили конкретного розміру у грошовій формі ні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ні земельного податку, ні орендної плати або будь-яких інших положень, до яких повинні були б бути внесені зміни.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що п.2.3 договору оренди земельної ділянки від 31.05.2000, в частині: "у разі зміни земельного податку, ціни земельної ділянки пропорційно змінюється й розмір орендної плати, про що орендодавець письмово повідомляє орендаря" відповідає вимогам закону, тобто підстави для визнання його недійсним відсутні.

Крім того, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого нібито порушеного права 29.06.2011 (а.с.2), в той час, як про можливість такого порушення він мав знати вже в момент укладення договору, тобто 31.05.2000.

Згідно п.28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК до позовів про визнання заперечуваного правочину недійним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред"явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Згідно ст.71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до ст.76 цього ж кодексу перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін (ст.75 Цивільного кодексу УРСР).

Зміна осіб у зобов'язанні не тягне за собою зміни строку позовної давності (ст.77 Цивільного кодексу УРСР), тобто зміна орендодавця в 2006 році не змінює строку позовної давності.

Статтею 80 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

У судовому засіданні 14.09.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м.Луганськ, до 1-го відповідача Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ, до 2-го відповідача Луганської міської ради, м.Луганськ, відмовити.

2. Судові витрати по справі № 19/103пд/2011 покласти на позивача по справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття".

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 19.09.2011.

Суддя Т.В.Косенко

Помічник суддіВ.О.Маркєлова

Надруковано 4 примірника:вих.№

1-до справи3

2-позивачу (простою)

3-1-му відповідачу (простою)

4-2-му відповідачу (простою)19.09.2011