Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.11 Справа № 15/134/2011
За позовом
Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева», м. Краматорськ Донецької області
до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний завод», м. Алчевськ Луганської області про стягнення 703 876 грн. 90 коп.
Суддя господарського суду Луганської області
Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність № 26/12 від 21.03.2011;
від відповідача - ОСОБА_2, провідний юрисконсульт, довіреність № 01-026-1021 від 16.05.2011.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 10.09.2009 № 45/52-015/1063 в сумі 703876 грн. 90 коп., що складається з: основного боргу в сумі 470529 грн. 00 коп., пені в сумі 124906 грн. 92 коп., 3% річних в сумі 24175 грн. 50 коп. та інфляційних втрат в сумі 84265 грн. 48 коп. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву від 28.07.2011 № 026-79исх/11, де зазначив, що в бухгалтерському обліку рахується заборгованість перед позивачем на суму 470529 грн. 00 коп., та проти задоволення вимог щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних заперечив, заявивши про застосування строку позовної давності щодо вимоги про стягнення пені.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Між відкритим акціонерним товариством «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева», як продавцем, та відкритим акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат»(у звязку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства»був перейменований на Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат»), як покупцем, укладено договір № 45/52-015/1063 від 10.09.2009 (далі - Договір).
Згідно предмету даного договору продавець (позивач у справі) продає, а покупець (відповідач у справі) купляє товар, марка, кількість, ціна, умови та строки поставки якого зазначені в специфікаціях, що додаються до договору та є невідємною частиною (п. 1.1 договору).
На виконання договору сторонами договору підписано наступні специфікації (а.с. 14-16):
№ 1 на суму 348 000 грн. 00 коп.,
№ 2 на суму 59 508 грн. 00 коп.;
№ 3 на суму 41 760 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки за поставлений товар проводяться в національній валюті України протягом 7 банківських днів з моменту отримання документів на оплату.
Постачальник виконав прийняті на себе зобов'язання за договорами, а саме, Боржнику було відпущено товар, що підтверджується наступними квитанціями про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів: № 51751143; № 51751150; № 51751160; № 51751164; № 51896992; № 51896999; № 51897060; № 52078815. За поставлений коксовий дрібязок на суму 470529 грн. 00 коп. позивачем відповідачу були предявлені наступні рахунки-фактури:
№ 34/531 від 15.09.2009 на суму 62 130 грн. 12 коп.;
№ 34/537 від 16.09.2009 на суму 61482 грн. 84 коп.;
№ 34/538 від 17.09.2009 на суму 62140 грн. 80 коп.;
№ 34/539 від 18.09.2008 на суму 60574 грн. 80 коп.;
№ 34/540 від 21.09.2009 на суму 61413 грн. 24 коп.;
№ 34/541 від 22.09.2009 на суму 61072 грн. 20 коп.;
№ 34/621 від 02.10.2009 на суму 58744 грн. 32 коп.;
№ 34/634 від 21.10.2009 на суму 42970 грн. 68 коп., що підтверджується реєстрами рекомендованої кореспонденції від 22.09.2009, 17.10.2009, 09.10.2009 та 05.11.2009 (а.с. 59-61, 81).
Відповідачем грошові зобовязання за договорами не виконувалися належним чином, внаслідок чого утворився борг у загальній сумі 470 529 грн. 00 коп.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Факт наявності заявленого до стягнення боргу станом на день подачі позову до суду підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобовязань у повному обсязі, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.
Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню частково в сумі 470 529 грн. 00 коп.
На підставі пункту 5.4 договору позивачем нарахована пеня у сумі 124 906 грн. 92 коп. Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із п. 5.4 договору у разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару.
Позивачем (з урахуванням уточненого розрахунку пені а.с.55) до стягнення заявлена пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за поставлений товар з урахуванням положень чинного законодавства щодо її максимального розміру та періоду нарахування.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу).
Позовна заява подана позивачем до суду 14.07.2011 (відповідно до поштового штемпеля на конверті), тобто після спливу строку позовної давності відносно вимог по стягненню пені за визначений позивачем період.
Положеннями ст. 267 Цивільного кодексу України визначено наступне:
- заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності;
- позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення;
- сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачем заявлено про застосування позовної давності у відзиві на позов, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних за наступні періоди:
рахунок-фактура № 34/531 від 15.09.2009 на суму 62 130 грн. 12 коп. з 07.10.2009 по 01.07.2011;
рахунок-фактура № 34/537 від 16.09.2009 на суму 61482 грн. 84 коп. з 07.10.2009 по 01.07.2011;
рахунок-фактура № 34/538 від 17.09.2009 на суму 62140 грн. 80 коп. з 26.10.2009 по 01.07.2011;
рахунок-фактура № 34/539 від 18.09.2008 на суму 60574 грн. 80 коп. з 26.10.2009 по 01.07.2011;
рахунок-фактура № 34/540 від 21.09.2009 на суму 61413 грн. 24 коп. з 26.10.2009 по 01.07.2011;
рахунок-фактура № 34/541 від 22.09.2009 на суму 61072 грн. 20 коп. з 26.10.2009 по 01.07.2011;
рахунок-фактура № 34/621 від 02.10.2009 на суму 58744 грн. 32 коп. з 02.11.2009 по 01.07.2011;
рахунок-фактура № 34/634 від 21.10.2009 на суму 42970 грн. 68 коп. з 20.11.2009 по 01.07.2011.
При цьому, позивачем помилково визначено строк виконання зобовязання та період прострочення виконання зобовязання з оплати.
Так, відповідно до п. 3.2 договору розрахунки за поставлений товар проводяться в національній валюті України протягом 7 банківських днів з моменту отримання документів на оплату.
Позивачем відповідачу були направлені рахунки-фактури, що підтверджується реєстрами рекомендованої кореспонденції від 22.09.2009, 17.10.2009, 09.10.2009 та 05.11.2009 (а.с. 59-61, 81).
Доказів отримання відповідачем вказаних рахунків позивачем не надано.
Проте, у відповіді на претензію від 25.01.2010 № 026-127пр/09 (а.с. 18) відповідач вказує, що в бухгалтерському обліку комбінату рахується заборгованість в сумі 470529 грн. 00 коп., що підтверджує отримання відповідачем вказаних рахунків-фактур.
Відповідно до п. 2.1.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 12.12.2007 № 1149, національний оператор поштового зв'язку організовує виймання простих листів та поштових карток із поштових скриньок у строки, що забезпечують їх обробку та відправку за призначенням у день виймання (крім вихідних та святкових днів): у містах обласного підпорядкування, районних центрах - не менше п'яти днів на тиждень.
Згідно із п. 4.1.3 вказаних нормативів нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
За п. 4.2 цих нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Враховуючи вказані приписи рахунки-фактури були отримані відповідачем наступним чином:
№ 34/531, № 34/537 28.09.2009;
№ 34/538, № 34/539, № 34/540, № 34/541 15.10.2009;
№ 34/621 24.10.2009;
№ 34/634 11.11.2009.
При цьому, прострочення виконання зобовязань починається:
за рахунками-фактурами № 34/531, № 34/537 09.10.2009;
за рахунками-фактурами № 34/538, № 34/539, № 34/540, № 34/541 27.10.2009;
за рахунком-фактурою № 34/621 04.11.2009;
за рахунком-фактурою № 34/634 21.11.2009.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги по стягненню 3% річних та інфляційних нарахувань (з урахуванням їх уточнених розрахунків) підлягають задоволенню частково за обґрунтовані періоди їх нарахування в сумах 23734 грн. 39 коп. та 82564 грн. 58 коп. відповідно. Таким чином, оцінивши доводи сторін та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню борг у сумі 470 529 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 82 564 грн. 58 коп. та 3% річних у сумі 23 734 грн. 39 коп. (Всього 576 827 грн. 87 коп.). В задоволенні решти позовних вимог щодо стягненню інфляційних втрат та 3% річних слід відмовити за необґрунтованістю, а щодо стягнення пені за спливом строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно задоволених вимог у складі: 5 768 грн. 28 коп. державного мита, а також 193 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, б. 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 05441447, на користь Відкритого акціонерного товариства «Краматорський металургійний завод імені Куйбишева», м. Краматорськ Донецької області, вул. М. Тореза, б. 18, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00191187: борг у сумі 470 829 грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 82 564 грн. 58 коп., 3% річних у сумі 23 734 грн. 39 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 5 768 грн. 28 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 193 грн. 40 коп. Наказ видати позивачу. 3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. В судовому засіданні 13.09.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 19.09.2011.
СуддяЄ.Ю. Пономаренко
Судове рішення № 18692207, Господарський суд Луганської області було прийнято 13.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/134/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: