Рішення № 18692206, 13.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.11 Справа № 24/76/2011

За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 27150 грн. 75 коп.

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 заст. нач. юридичного відділу, дов. від 21.07.2011 № 12-01-135/1136 (08.09.2011, 13.09.2011);

від відповідача ОСОБА_2 предст. за дов. від 08.09.2011 б/н (08.09.2011).

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлена вимога про стягнення основного боргу за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 30.05.2002 № 223 в сумі 15013 грн. 02 коп., пені в сумі 11563 грн. 94 коп., 3% річних в сумі 122 грн. 39 коп., інфляційних втрат в сумі 451 грн. 40 коп., всього 27150 грн. 75 коп.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що відповідно до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 30.05.2002 № 223 поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді за період з липня 2010 року по квітень 2011 року на загальну суму 15013 грн. 02 коп. Відповідач за отримані послуги не розрахувався. Позивачем надсилались претензії з вимогами про оплату заборгованості, але відповідач відповіді на них не надав, борг не оплатив. У звязку з простроченням грошових зобовязань відповідачу відповідно до п.п. 7.2.3. договору та Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" нараховано пеню в сумі 11563 грн. 94 коп., а відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 122 грн. 39 коп. та інфляційні втрати в сумі 451 грн. 40 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надав. У судовому засіданні 08.09.2011 представник відповідача зазначив про визнання вимог в частині стягнення боргу, проти вимог щодо стягнення штрафних санкцій заперечив, посилаючись на те, що заявлена до стягнення сума пені є занадто великою в порівнянні з сумою боргу, та заявив усне клопотання про зменшення розміру пені.

У судовому засіданні 08.09.2011 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 13.09.2011 для обґрунтування відповідачем заявленого клопотання.

Після перерви відповідач у судове засіданні не зявився, обґрунтування заявленого ним клопотання не надав.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.05.2002 між Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" (споживач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 223, за умовами якого позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

На виконання зобовязань за договором позивач за період з липня 2010 року по квітень 2011 року включно поставив теплову енергію в гарячій воді в сумі 15013 грн. 02 коп.

За поставлену теплову енергію були виставлені рахунки: за липень 2010 року на суму 222 грн. 52 коп., за жовтень 2010 року на суму 632 грн. 78 коп., за листопад 2010 року на суму 1703 грн. 09 коп., за грудень 2010 року на суму 2238 грн. 99 коп., за січень 2011 року на суму 2839 грн. 10 коп., за лютий 2011 року на суму 3056 грн. 28 коп., за березень 2011 року на суму 3189 грн. 34 коп., за квітень 2011 року на суму 1030 грн. 92 коп., які отримані відповідачем нарочно.

Згідно п.п. 4.2.2. договору споживач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії споживачем в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за платіжними дорученнями, виписаними на підставі показників приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць).

Пунктом 6.5. договору передбачено, що якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Відповідач взяті на себе зобовязання по оплаті послуг не виконав, у звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 15013 грн. 02 коп.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про оплату заборгованості, але відповідач відповіді на них не надав, борг не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

У звязку з простроченням грошових зобовязань відповідачу відповідно до Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та п.п. 7.2.3. договору нарахована пеня в розмірі 1% в сумі 11563 грн. 94 коп. за загальний період з 05.08.2010 по 15.06.2011, а відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 122 грн. 39 коп. за період з 05.08.2010 по 15.06.2011 та інфляційні втрати в сумі 451 грн. 40 коп. за період з вересня 2010 року по травень 2011 року включно.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пункт 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач документально обґрунтував наявність боргу з боку відповідача, відповідач надані докази не спростував.

Наявність заборгованості підтверджена матеріалами справи, у звязку з чим борг в сумі 15013 грн. 02 коп. підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Тобто, позивачем обґрунтовано нараховано пеню в сумі 11563 грн. 94 коп. за загальний період з 05.08.2010 по 15.06.2011.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 122 грн. 39 коп. з 05.08.2010 по 15.06.2011 та інфляційних втрат в сумі 451 грн. 40 коп. за період з вересня 2010 року по травень 2011 року включно підлягають задоволенню.

Усне клопотання відповідача, заявлене у судовому засіданні 08.09.2011, підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. Статтею 233 ГК України також передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Представник позивача проти клопотання про зменшення розміру пені не заперечує.

Суд приймає до уваги неспіврозмірність додаткових нарахувань, з урахуванням положень п. 6 ст. 3 ЦК України щодо справедливості, добросовісності та розумності умов цивільних правовідносин.

З огляду на викладене, господарський суд зменшує розмір пені на 20%. Отже розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 9251 грн. 15 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються витрати по сплаті державного мита в сумі 271 грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до ст. 47 ГПК України та ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивачу слід повернути надміру сплачене державне мито в сумі 2 грн. 99 коп., підставою для повернення є дане рішення, засвідчене гербовою печаткою суду.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 47, 49, 82, п. 3 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 22, ідентифікаційний код 21804317 на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 00131050 борг в сумі 15013 грн. 02 коп., пеню в сумі 9251 грн. 15 коп., 3% річних в сумі 122 грн. 39 коп., інфляційні втрати в сумі 451 грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 271 грн. 51 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Повернути Державному підприємству "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 00131050 з Державного бюджету України надміру сплачене державне мито в сумі 2 грн. 99 коп. за платіжним дорученням від 13.07.2011 № 3825. Підставою для повернення є дане рішення, засвідчене гербовою печаткою суду.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Повне рішення складено і підписано - 19.09.2011.

Суддя О.В.Рябцева