Рішення № 18692032, 12.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.11 Справа № 4/140пд(13/126пд)

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Обєднання підприємств "Український музичний альянс", м. Київ

до Дочірнього підприємства ТОВ "Трейд-Експрес", м. Первомайськ Луганської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Асоціація "Укртелемережа", м. Донецьк

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова телевізійна група", м. Київ

про зобовязання укласти договір

в присутності представників:

від позивача ОСОБА_1, дов. б/н від 01.08.11,

від відповідача ОСОБА_2, дов. б/н від 25.08.11, ОСОБА_3, дов. б/н від 25.08.11,

від 3-ї особи, Асоціації "Укртелемережа" не прибув,

від 3-ї особи, ТОВ "Нова телевізійна група" не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем подано позов про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційно метою та їх примірників.

Відповідач, ДП ТОВ "Трейд-Експрес", відзивом на позовну заяву, поданим у судовому засіданні 12.09.11, проти позову заперечує з наступних підстав.

1) обовязковість укладення спірного договору не відповідає вимогам ст.ст. 179, 187 ГК України.

2) використання фонограм, відеограм без використання матеріальних носіїв, на яких записані звуки або зображення, практично неможливо, що випливає з положень ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі Закон про авторське право).

3) відповідач не погоджується із зауваженнями ВГСУ, які містяться в постанові від 15.12.09, оскільки вони не відповідають суті спірних правовідносин.

4) щодо змісту запропонованого позивачем договору:

- всупереч положенню ст. 43 Закону про авторське право позивач виклав умови п. 1.2, пп. 2.1.2 договору про обовязок сплачувати винагороду не тільки за комерційне використання фонограм, відеограм, виконань без згоди виробників та виконавців, а й у всіх без виключення випадках, навіть тоді, коли використання цих обєктів суміжних прав у програмах організацій мовлення, а також відповідачем, здійснюється за згодою субєктів цих суміжних прав,

- проектом договору не визначає спосіб, в який відповідач повинен використовувати певні обєкти суміжних прав (ч. 1 ст. 43 Закону про авторське право),

- умовою п. 3.1 договору не визначено права на використання яких саме виконань, яких саме виконавців або фонограм, відеограм та яких саме виробників надаються відповідачу,

- умови пп. 2.1.1, п. 3.2 проекту договору щодо сповіщення каналів мовлення не відповідають приписам ст. 43 Закону про авторське право та постанові КМУ Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 71 від 2 квітня 2009 року № 450 (далі Постанова КМУ), які не мають ніякого відношення до спірних відносин,

- умовою п. 6.1 договору позивач необґрунтовано встановлює штрафні санкції за ненадання відповідачем звіту про сповіщені канали.

3-ті особи проти задоволення заперечують з підстав викладених у відзивах, які містяться у матеріалах справи.

Як свідчать матеріали справи, позивач є уповноваженою організацією, яка здійснює збір і розподіл винагороди (роялті) за такі види комерційного використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою:

- публічне сповіщення, в ефір,

- публічне сповіщення по проводах (через кабель).

Це підтверджується свідоцтвом про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією № 6/У0 від 02.04.09 та № 2 від 07.10.03.

Відповідач має ліцензію провайдера програмної послуги та надає програмні послуги абонентам з перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.

Зокрема відповідач розповсюджує телепрограми одержані за договорами від третіх осіб ТОВ "Нова телевізійна група" та Асоціації "Укртелемережа".

10 лютого 2009 року позивач листом № 01-09/02/09 звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір № 01-09/02/09/К про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників.

Предметом вказаного договору є обовязок відповідача сплачувати позивачу винагороду (роялті) за використання зафіксованих у фонограмах та відеограмах виконань, фонограм та відеограм, опублікованих з комерційною метою, ї їх примірників в розмірі та порядку, визначених законодавством України та договором, для виплати субєктам суміжних прав.

Згідно з п. 2.1 зазначеного договору відповідач зобовязаний подавати позивачу звіт з зазначенням каналів та тривалості сповіщення каналів мовлення, які публічно сповіщувалися (публічно повторно сповіщувались) відповідачем протягом звітного кварталу.

Відповідач зобовязаний щомісячно сплачувати позивачу винагороду (роялті) з публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах і відеограмах виконань, фонограм та відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників, у передачах кабельного телебачення, у розмірі 5 % відсотків доходів з того виду діяльності, у процесі якої здійснюється використання субєктів суміжних прав.

Відповідач, одержавши проект договору, з ним не погодився та не підписав його.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, який обґрунтовує тим, що укладення спірного договору є обовязковим для сторін в силу положень ст. 43 Закону про авторське право та постанови КМУ № 71 від 18 січня 2003 року "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати".

Відповідач та треті особи проти задоволення позову заперечують, посилаючись на те, що укладення договору в силу закону не є для відповідача обовязковим, умови договору не відповідають чинному законодавству, відповідач не здійснює комерційного використання і відеограм та фонограм.

Оцінивши матеріали справи, доводи та заперечення учасників судового процесу, суд вважає наступне.

Спірні правовідносини стосуються наявності чи відсутності правових підстав для зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав.

Відповідно до частини третьої статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 43 Закону про авторське право допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників: а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника; б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір; в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

Частинами другою і третьою цієї ж статті встановлено, що збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 18.01.03 № 71 затверджено Розмір, порядок та умови виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку він визначає процедуру нарахування і виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань без згоди осіб, які відповідно до законодавства про авторське право і суміжні права можуть управляти майновими правами на зазначені об'єкти суміжних прав, а також процедуру розподілу (виплати) зібраної винагороди (роялті) між зазначеними особами.

За приписами пункту 3 розділу ІІ Порядку до юридичних і фізичних осіб, які здійснюють комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань належать юридичні особи, у тому числі державні та комунальні телерадіоорганізації, які здійснюють публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зазначених об'єктів суміжних прав у передачах ефірного, супутникового, кабельного телебачення та радіомовлення або через Інтернет, зокрема, провайдери програмної послуги, а також інші суб'єкти господарювання.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Порядку суб'єкти комерційного використання зобов'язані до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти з уповноваженою організацією колективного управління, що визначена в установленому порядку МОН, договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань.

Існування договору вимагала й редакція Порядку, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Вирішуючи цей спір, суд враховує наступне.

ШПостановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.11 по справі № 2-а-480/10/2670 була скасована постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.03.10, якою частково був задоволений позов субєкта підприємницької діяльності Сіваченко В.М. до Кабінету Міністрів України щодо оскарження окремих положень постанови КМУ в частині зобовязання субєктів комерційного використання до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти договір з уповноваженою організацією колективного управління,

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України…

В рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 КЗпП України (справа про тлумачення терміну "законодавство") від 9 липня 1998 року № 12-рп/98 зазначено, що термін "законодавство" використовується у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права.

Таким чином до інших законодавчих актів слід відносити акти вищого і центральних органів виконавчої влади, Національного банку України та інших державних органів, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Виходячи з цього, зазначена Постанова КМУ на час розгляду цієї справи є чинною та обовязковою для застосування у спірних правовідносинах.

ШВключення фонограм і відеограм до складу таких обєктів суміжних прав, як передачі (програми) організацій мовлення, не позбавляє фонограми і відеограми статусу самостійних об'єктів суміжних прав, субєкти прав на які (виконавці творів, виробники фонограм і відеограм) також мають право на одержання відповідної винагороди (статті 35, 36, 37, 39, 40, 43 Закону про авторське право.

ШОбовязок щодо укладення спірного договору, встановлений постановою КМУ, випливає й з норми ч. 3 ст. 43 Закону про авторське право, згідно з якою розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

ШОдним із способів використання виконань (за частиною першою статті 39 Закону про авторське право фонограм і відеограм (за частиною першою статті 40 цього Закону) є їх публічне сповіщення (доведення до загального відома), тобто передача за згодою субєктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у т.ч. з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

ШЗ аналізу норм національного законодавства вбачається, що ретрансляція є повторним публічним сповіщенням, а тому обовязковим є одержання відповідної згоди субєктів суміжних прав як у випадку первинної передачі обєктів цих прав в ефір, так і для здійснення ретрансляції таких обєктів.

Щодо вказівок Вищого господарського суду України, які містяться в постанові за цим спором від 15.12.09.

Ухвалами суду по цій справі від 29.09.10 та від 05.08.10 було зобовязано відповідача надати суду угоди на використання фонограм та відеограм та докази сплати винагороди виробникам фонограм, відеограм та виконавцям, однак ці вимоги суду не виконані, що надає суду можливість дійти висновку про відсутність таких угод та фактів таких оплат.

На вимогу суду, що містилася в п. 5 ухвали від 25.05.10, Державний департамент інтелектуальної власності МОН України листом за № 16-08/3275 (Т. 4, а.с. 3) повідомив про наявність лише однієї уповноваженої організації за запитуваними способами використання обєктів суміжних прав позивача.

Заперечення відповідача щодо умов запропонованого позивачем договору зводилися до того, що певні його умови суперечать нормі ст. 43 Закону про авторське право та деяким іншим нормам чинного законодавства.

Суд звертає увагу відповідача на те, що у разі виникнення спору щодо певних умов проекту договору спірні правовідносини мали б бути вирішені у спосіб, визначений ст. 181 ГК України, чого не було зроблено зацікавленою стороною - відповідачем.

Що ж до змісту проекту договору, суд вважає, що він не суперечить вимогам чинного законодавства та в цілому відповідає вимогам Закону.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати відповідача, ДП ТОВ "Трейд-Експрес", 93200, Луганська обл., м. Первомайськ, вул. Ким, 14/36, код 32320568, укласти з позивачем, Обєднання підприємств "Український музичний альянс", 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, приміщення 814, код 31815383, договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах, відеограмах виконань, фонограм, відеограм, опублікованих з комерційно метою та їх примірників.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 14.09.11.

Суддя А.Г.Ворожцов