Рішення № 18691927, 08.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.11 Справа № 24/65/2011

За позовом Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ в особі філії "Донецьквуглезбут", м. Донецьк

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення збитків в сумі 9494 грн. 26 коп.

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 нач. юридичного відділу, дов. від 29.12.2010 № 29-12/51-Д;

від відповідача ОСОБА_2 пров. юрисконсульт, дов. від 24.12.2010 № 1-3/3д-31.

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлена вимога про стягнення збитків в сумі 9494 грн. 26 коп., завданих поставкою неякісного вугілля.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що ДП "Ровенькиантрацит" відповідач у справі, на підставі договору поставки від 27.12.2007 № 09-08/1-ЕН з ДП "Вугілля України" позивачем, поставив на адресу вантажоотримувача Придніпровську ТЕС, що є структурним підрозділом ВАТ "Дніпроенерго", вугілля. Поставка даному субєкту господарювання здійснювалась на підставі договору між ДП "Вугілля України" і ВАТ "Дніпроенерго" від 18.07.2007 № 03-ЕН/08.

При прийманні вугілля вантажоотримувачем встановлено факт поставки неякісного вугілля. Для здійснення процедури прийомки товару за якістю, зокрема, для повідомлення і прибуття для участі у спільному випробуванні представника постачальника, приймання вугілля було зупинено, воно зберігалось на території Придніпровської ТЕС. За час затримки вагонів в очікуванні постачальника ВАТ "Дніпроенерго" було зайво сплачено плату за користування вагонами у загальному розмірі 4726 грн. 80 коп. з ПДВ. Крім того, загальна сума додаткових витрат, повязаних із повторним випробуванням якості поставленого вугілля становить 4547 грн. 46 коп., що підтверджується калькуляцією. Всього, ВАТ "Дніпроенерго" через неналежне виконання постачальником зобовязань за договором зазнало збитків у розмірі 9274 грн. 26 коп., що стало підставою для його звернення до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ДП "Вугілля України" збитків за простій вагонів з вугіллям. Рішенням господарського суду м. Києва від 23.03.2009 № 1/168 позов задоволено, стягнуто з ДП "Вугілля України" 9274 грн. 26 коп. збитків, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду виконано. Оскільки поставка неякісного вугілля є порушенням умов договору, та приймаючи до уваги те, що проведення повторних опробувань, додаткових плат залізниці відбулось з вини ДП "Ровенькиантрацит", позивач відповідно до ст. 224 ГК України просить стягнути на його користь сплачені збитки за судовим рішенням, включаючи судові витрати.

Відповідач відзивом від 30.08.2011 № 525 проти позову заперечив, посилаючись на те, що збитки, завдані поставкою неякісної продукції покупцю ВАТ "Дніпроенерго", відшкодовані позивачем при розгляді справи № 1/168 господарським судом м. Києва, до постачальника продукції позивач претензій не мав, участь у розгляді спору в господарському суді м. Києва не приймав. Претензії щодо якості вугільної продукції врегульовані цим судом, виходячи із умов договору між позивачем і ВАТ "Дніпроенерго" від 18.07.2007 № 03-ЕН/08, відповідач ніякого відношення до цього договору не має.

Відзив від 16.08.2011 № 888 до уваги не приймається, оскільки поданий від імені відповідача його структурним підрозділом ВП "Центральна збагачувальна фабрика "Комендантська", яка не є учасником спірних правовідносин.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що між Державним підприємством "Вугілля України" (покупець) та Державним підприємством "Ровенькиантрацит" (постачальник) укладено договір поставки від 27.12.2007 № 09-08/1-ЕН.

За умовами договору Постачальник зобовязується поставити Покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах і за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а Покупець - прийняти та оплатити його вартість на умовах договору.

Згідно з п. 2.1. базових умов поставки договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDР, назва місця призначення за реквізитами покупця, вказаними у додатках до договору.

Порядок приймання вугілля по кількості і якості визначений Розділом 4 договору, і здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137 - 64 “Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикети. Правила прийома по качеству”, ДСТУ 4083 - 2002 “Вугілля камяне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторного випробування”.

Згідно п. 4.4. договору перевірка якості вугілля у партіях здійснюється шляхом проведення її аналізу атестованою хімічною лабораторією вантажоотримувача.

За умовами п. 4.5. договору фактичні значення показників якості вугілля в партії для розрахунків за поставками визначаються на підставі посвідчення про якість вугілля в партії і результатів приймання вугілля за якістю у покупця таким чином: якщо різниця між показниками Ad, Wtr в межах допустимої похибки випробування за посвідченням про якість; якщо різниця між показниками Ad, Wtr більша за допустиму похибку випробування в обидві сторони, згідно з ДСТУ 4096-2002 за результатами сумісного випробування вугілля за якістю у покупця.

У п. 4.9. договору обумовлено, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії Вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину, більше допустимої похибки випробовування, Покупець або Вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів зобовязаний викликати Постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника Постачальника протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості, визначені лабораторією Вантажоотримувача.

Вартість перевезення вугілля залізницею відповідно до п. 5.5. договору оплачує Покупець.

Розділом 6 договору визначена відповідальність сторін. Так, Постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов, що узгоджені в цьому договорі (п. 6.1.). В п. 6.4. договору сторони обумовили, що за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, Постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та Вантажоотримувача, повязаних із постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складування, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

На виконання умов договору та додатку до нього від 29.07.2008 № 08/08-2 відповідач у 2008 році відвантажив вугілля за залізничними накладними:

- № 500780580 (у вагонах №№ 66722620, 68802834, 64338361);

- № 50078587 (у вагонах №№ 68064765, 66000175);

- № 50828734 (у вагонах №№ 67385468, 67867523, 67695270, 67842633);

- № 50828726 (у вагонах №№ 68777606, 68686229, 68607746, 68618354);

- № 50828733 (у вагонах №№ 67858753, 68501915, 65786873);

- № 50078576 (у вагонах №№ 68557586, 65258584, 66710773).

Якість вугілля була підтверджена посвідченнями якості від 27.08.2008 № 795, від 28.08.2008 № 798, від 30.08.2008 №№ 1190, 1193, 1194.

Відправниками продукції були структурні підрозділи відповідача ГЗФ "Вахрушевська" та ГЗФ "Ровеньківська".

Вантажоотримувачем вказаної вугільної продукції є Придніпровська ТЕС, структурний підрозділ ВАТ "Дніпроенерго" згідно договору поставки, укладеного між ДП "Вугілля України" та ВАТ "Дніпроенерго" від 18.07.2007 № 03-ЕН/08.

При прийманні вугілля на Придніпровській ТЕС виявлено невідповідність вугілля якісним характеристикам, що не відповідає умовам договорів та не може бути використане в технологічному процесі виробництва електроенергії, оскільки поставлена продукція не відповідала даним, зазначеним у посвідченнях, про що свідчать акти відбору, обробки проб і приймання вугілля з якості від 31.08.2008 №№ 3113, 3115, від 01.09.2008 №№ 3133, 3134, 3135.

Вантажоотримувачем, з метою забезпечення організації приймання вугілля за якістю, затримані зазначені вагони, про що відповідно до п. 4.9. договору було повідомлено Постачальника телеграмами від 31.08.2008 №№ 643458/1534/24, 643458/1535/24, 643458/1536/24, від 01.09.2008 №№ 643458/154924, 643458/1550/24, 643458/1551/24, від 02.09.2008 №№ 643458/1557/24, 643458/1558/24, 643458/1559/24.

До прибуття представників приймання вугілля по якості було зупинено, вугілля зберігалось на території Придніпровської ТЕС у залізничних вагонах.

01.09.2008 та 02.09.2008 проведено повторне спільне випробування поставленого вугілля, про що складено акти спільного відбору, обробки проб та приймання вугілля за фактичною якістю від 01.09.2008 №№ 3113 с/о, 3115 с/о, від 02.09.2008 №№ 3140, 3141, 3142. Зазначене спільне випробування підтвердило поставку неякісного вугілля.

Представник відповідача, що приймав участь у спільному випробуванні, підписав акти із запереченням щодо висновків стосовно невідповідності якості вугілля.

Вугілля фактично прийнято за показниками якості, отриманими в результаті спільного випробування та проведення хіманалізу відповідно до п. 5.2. договору.

Відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 "Ставки плати за користування вагонами і контейнерами Укрзалізниці", введеними в дію розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2004 № 706, за час затримки вагонів в очікуванні постачальника ВАТ "Дніпроенерго" зайво сплачено плату за користування вагонами, що надійшли від відправника ДП "Ровенькиантрацит", у розмірі 2515 грн. 20 коп., 944 грн. 40 коп., 1267 грн. 20 коп., всього 4726 грн. 80 коп. з ПДВ, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами №№ 02099256, 02099260, 08099261 та накопичувальною карткою №№ 02092394, 08092441.

В результаті спільного випробування з якості ВАТ "Дніпроенерго" понесло додаткові витрати з транспортування вагонів з вугіллям по території станції в загальній сумі 4547 грн. 46 коп., що підтверджується калькуляцією.

Вказана сума була стягнута з позивача рішенням господарського суду м. Києва від 23.03.2009 № 1/168 за позовом ВАТ "Дніпроенерго" до ДП "Вугілля України" про стягнення 9274 грн. 26 коп. Вказаним рішенням також було стягнуто судові витрати 102 грн. 00 коп. державне мито та 118 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Всього з ДП "Вугілля України" стягнуто 9494 грн. 26 коп. Дане рішення виконано, стягнута сума перерахована платіжними дорученнями від 11.06.2009 №№ 16448, 16449, 16450.

Позивач просить стягнути понесені збитки відповідно до ст.ст. 224, 228 ГК України.

Спірні відносини, що склалися між сторонами, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обовязків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобовязання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, причинного звязку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Нормами статей 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Склад збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений приписами ч. 1 ст. 225 ГК України, і включає: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків зобовязана довести факт порушення господарського зобовязання контрагентом, наявність та розмір понесених збитків, причинно-наслідковий звязок між правопорушенням та збитками.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що Постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків Покупця та Вантажоотримувача, повязаних із постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складування, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

Матеріалами справи підтверджено і не спростовано відповідачем факт поставки неякісного вугілля, що свідчить про неправомірну поведінку відповідача при виконанні взятих на себе зобовязань за договором з ДП "Вугілля України". В результаті поставки неякісного вугілля були проведені повторні опробування якості, що потягло додаткові витрати у вантажоотримувача. Вказані витрати на його користь були стягнуті рішенням господарського суду м. Києва від 23.03.2009 № 1/168 з позивача у даній справі.

Відповідно до ст. 228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частиною 2 статті 35 ГПК України передбачено, що факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки відповідач, Державне підприємство “Ровенькиантрацит”, не був учасником судового процесу у справі № 1/168, то рішення у справі в силу зазначеної норми не має преюдиціального значення для вирішення даного спору. Втім, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто проти України" зазначено, що одним із основних елементів права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, що набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

За таких обставин, заявлені вимоги щодо стягнення збитків в сумі 9274 грн. 26 коп., завданих позивачу внаслідок проведення повторних опробувань якості вугілля у вигляді додаткових витрат за користування вагонами та транспортування вагонів, підлягають задоволенню.

Що стосується заявленої вимоги про відшкодування судових витрат за рішенням від 23.03.2009 № 1/168, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки це не передбачено договором між сторонами за цим позовом, ці витрати не є збитками, в розумінні ст. 22 ЦК України, про що зазначалось у постановах Вищого господарського суду України за аналогічними позовами (від 21.04.2010 № 6/162, від 10.02.2011 № 17/197, від 22.02.2011 № 17/250, від 02.03.2011 № 17/113).

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам: з державного мита в сумі 99 грн. 64 коп., з витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230 грн. 53 коп. В решті судові витрати покладаються на позивача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит", Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, ідентифікаційний код 32320704 на користь Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 32709929 в особі філії "Донецьквуглезбут", м. Донецьк, вул. Університетська, 36а, ідентифікаційний код 35210979 збитки в сумі 9274 грн. 26 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 99 грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230 грн. 53 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Повне рішення складено і підписано 13.09.2011.

Суддя О.В.Рябцева