Рішення № 18691765, 05.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.11 Справа № 26/146/2011

Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного акціонерного товариства „Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання”, м.Свердловськ Луганської області

до Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області

про стягнення 205138 грн. 72 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача юрисконсульт ОСОБА_1 довіреність №250 від 22.12.2010;

від відповідача провідний юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність №1-3/3д-38 від 11.04.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 191134 грн. 42 коп., 3% річних в сумі 3041 грн. 80 коп., інфляційних нарахувань в сумі 10962 грн. 50 коп.

Відповідач відзивом б/н від 05.09.2011 повідомив, що згідно даних бухгалтерії відповідача у нього мається заборгованість перед позивачем в сумі 191134 грн. 42 коп., а також заперечив проти розміру штрафних санкцій та надав власний розрахунок.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Державним підприємством „Ровенькиантрацит” (відповідач, покупець) та Відкритим акціонерним товариством „Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання”, яке в подальшому перейменовано в Приватне акціонерне товариство „Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання” (позивач, постачальник) 31.08.2010 був укладений договір про закупівлю №110-2248гп за результатами відкритих торгів, які відбулись 09.07.2010, відповідно до умов якого постачальник зобовязався передати у власність покупця вінці СП-202.01.051 та СП-301.803 у специфікації, надалі товар, а покупець зобовязався здійснити оплату за товар та прийняти його. Специфікація є невід”ємною частиною цього договору (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору загальна сума складає 1893600 грн. 00 коп.

Постачальник передає у власність покупця товар на умовах постачання: DDP (згідно до правил „Інкотермс”) (п.4.1).

Відповідно до п.4.2 договору виготовлення товару здійснюється на протязі 20 робочих днів з моменту одержання заявки від покупця.

Згідно п.6.1 договору покупець здійснює розрахунки з постачальником в національній валюті України шляхом перерахунку коштів на р/р постачальника за товар на протязі 50 календарних днів після постачання кожної окремої партії товару.

Позивач свої зобовязання за договором в частині поставки товару виконав повністю, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не оспорюється.

Відповідач частково оплатив поставлений товар, у звязку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 191134 грн. 42 коп., на яку позивач нарахував 3% річних в сумі 3041 грн. 80 коп., інфляційні нарахування в сумі 10962 грн. 50 коп. та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, до яких за своєю правовою природою відноситься спірний Договір, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Враховуючи викладені норми законодавства та умови договору про закупівлю №110-2248 гп від 31.08.2011, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за вказаним договором в сумі 191134 грн. 42 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховані Державному підприємству „Ровенькиантрацит” інфляційні нарахування в сумі 10962 грн. 50 коп., які і підлягають стягненню з відповідача.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, то ці вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 2994 грн. 06 коп., оскільки позивачем невірно був визначений період прострочення.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.09.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства „Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання” до Державного підприємства „Ровенькиантрацит” задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, вул.Комуністична, б.6, м.Ровеньки Луганської області, код 32320704, на користь Приватного акціонерного товариства „Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання”, вул.Інтернаціональна, б.96, м.Свердловськ Луганської області, код 19074691 заборгованість за договором №110-2848 гп від 31.08.2010 в сумі 191134 грн. 42 коп., інфляційні нарахування в сумі 10962 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 2994 грн. 06 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 2050 грн. 91 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235 грн. 94 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 09.09.2011.

Суддя С.С. Єжова