Рішення № 18691627, 06.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 жовтня 2011 р. Справа 9/161/2011/5003

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентиф.номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

до:Приватного підприємства "Демікс", код ЄДРПОУ 35814577 (24822, Вінницька область, Чечельницький район, с. Куренівка, вул. Першотравнева, 46)

про стягнення 15 006,80 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Шаравська Н.Л.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_2, виданий Чечельницьким РВ УМВС у Вінницькій обл. від 21.04.1997р.;

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства "Демікс" 15 006,80 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.08.11р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі №9/161/2011/5003 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 06.10.11р.

06.10.11р. в судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

На відміну від позивача, відповідач вимоги суду щодо забезпечення явки в судове засідання на визначену дату уповноваженого представника, надання відзиву на позов та витребуваних документів не виконав, письмових пояснень з обгрунтуванням поважності причин невиконання вимог суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 23.08.11р., яке повернулося до суду 26.08.11р.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

04.01.11р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Приватним підприємством "Демікс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №5. Даний договір набрав чинності з моменту його підписання із строком дії до 31.12.11р.

Відповідно до п.1.1. договору Продавець зобов"язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність Покупця, а Покупець зобов"язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

В договорі сторони визначили, що товар поставлятиметься протягом 2011 року окремими партіями, згідно заявок Покупця. Кожна партія товару оформлятиметься рахунком, накладною та податковою накладною, які передаватимуться Покупцеві (п.1.2., 1.3. договору).

Найменування нафтопродукту, кількість товару, а також ціна на кожну партію товару вказується у рахунку, який виставляється Постачальником Покупцеві та є невід"ємною частиною цього договору (п.1.4. договору).

Здача-прийняття товару проводиться уповноваженими представниками Покупця і Продавця. Датою поставки кожної окремої партії товару вважається дата накладної, оформленої на цю партію товару (стаття 4 договору).

В ході розгляду справи судом з"ясовано, що на виконання умов договору купівлі-продажу №5 від 04.01.11р. позивач передав у власність відповідача товар (диз паливо, бензин А-92, А-95) на загальну суму 20006,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000267 від 07.07.11р. (а.с.16).

В статті 2 договору сторони передбачили порядок проведення оплати, а саме розрахунки здійснюються шляхом сплати на рахунок Продавця суми згідно рахунку-фактури, виставленому Постачальником, зі 100% передоплатою.

Однак, Приватне підприємство "Демікс" всупереч вимогам договору свої зобов"язання щодо проведення з позивачем розрахунків за переданий товар належним чином не виконав. Зокрема, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, Покупець (відповідач) розрахувався з Продавцем (позивачем) 29.07.11р. частково в розмірі 5000,00 грн., що стверджується банківською випискою по рахунку (а.с.13).

Решту боргу в розмірі 15 006,80 грн. (20006,80 грн. - 5000,00 грн.) відповідач, не зважаючи на неодноразові звернення, не погасив, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків №41 від 15.07.11р. (а.с. 15) та відсутністю доказів погашення заборгованості за відпущений товар (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

За таких обставин, станом на день розгляду справи в суді у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором купівлі-продажу №5 від 04.01.11р. у розмірі 15 006,80 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги щодо стягнення 15 006,80 грн. боргу є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 10.08.11р. відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення існуючого боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст.4-5, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Демікс", код ЄДРПОУ 35814577 (24822, Вінницька область, Чечельницький район, с. Куренівка, вул. Першотравнева, 46) на користь фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1, ідентиф.номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) 15 006,80 грн. - боргу; 150,07 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою державного мита; 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 жовтня 2011 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (24822, Вінницька область, Чечельницький район, с. Куренівка, вул. Першотравнева, 46)