Рішення № 18691612, 04.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 жовтня 2011 р. Справа 3/49/2011/5003

за позовом: Шепетівського підприємства теплових мереж, код ЄДРПОУ 02091981 (вул. Короленка, 1а, м. Шепетівка, Хмельницька область, 30400)

до: Публічного акціонерного товариства "Вінницяфармація", код ЄДРПОУ 01974968 (вул. Хмельницьке шосе, буд. 88, м. Вінниця, 21029)

про стягнення 6 045,75 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

позивача: не з"явився;

відповідача: Поліщук І.А. - голова правління ПАТ "Вінницяфармація"

ВСТАНОВИВ :

Шепетівським підприємством теплових мереж подано позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Вінницяфармація" 6045,75 грн.

Ухвалою суду від 16.08.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 3/49/2011/5003 та призначено до розгляду на 27.09.2011 року.

Під час судового розгляду справи не застосовуються технічні засоби звукозапису в зв'язку з тим, що представниками сторін не заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

Ухвалою суду від 27.09.2011р. розгляд справи відкладено на 04.10.2011р.

03.10.2011р. до суду від Шепетівського підприємства теплових мереж через засоби факсимільного зв'язку надійшла заява № 823 від 03.10.2011р. про уточнення (зменшення розміру) позовних вимог. Відповідно до якої на підставі ст. 22 ГПК України позивач, в зв'язку з оплатою відповідачем основного боргу в сумі 2963,75 грн., просить прийняти відмову від позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2963,75 грн. та пені в розмірі 2371,0 грн. Таким чином, просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Вінницяфармація" на користь Шепетівського підприємства теплових мереж інфляційні втрати за період з 01.04.2011р. по 01.08.2011р. в розмірі 88,91 грн., відсотки річних за період з 01.04.2011р. по 01.08.2011р. в розмірі 29,34 грн., а всього 118,25 грн. та судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.10.2011р. подав відзив на позов №б/н від 04.10.2011р. (вх. № 08-46/12770/11 від 04.10.2011р.), яким позовні вимоги в частині стягнення 88,91 грн. - інфляційних втрат та 29,34 грн. - 3 % річних визнав та просить припинити провадження в частині стягнення основного боргу та пені, у зв'язку з повною оплатою суми основного боргу в розмірі 2963,75 грн. Разом з тим, просить судові витрати, покласти на відповідача в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та додані сторонами по справі додаткові документи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01 липня 2010 року між Шепетівським підприємством теплових мереж (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Вінницяфармація" (споживач) укладено договір № 56 про надання послуг з теплопостачання, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води з використанням теплової енергії, а споживач зобов‘язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата за спожиті послуги проводиться відповідно до встановлених тарифів на підставі рахунків та/або актів виконаних робіт виконавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 4.2. договору).

Як свідчать матеріали справи, зокрема рахунки на оплату наданих послуг, відповідачем за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року включно спожито теплової енергії на суму 5451,41 грн.

Відповідач свої зобов‘язання за договором виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 2487,66 грн., що стверджується виписками банку від 25.01.2011р. на суму 737,58 грн., від 11.01.2011р. на суму 737,58 грн., від 30.03.2011р. на суму 1012,5 грн.

З врахуванням викладеного, станом на 10.08.2011р. (що є датою направлення позову до суду) за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі 2963,75 грн. (за жовтень 2010р. - квітень 2011р. включно).

Разом з тим, 11.08.2011р. відповідач повністю погасив суму основного боргу в розмірі 2963,75 грн., в підтвердження наведеного представником позивача надано суду виписку банку від 11.08.11р.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічне положення містить в ст.173 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

В силу ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Враховуючи те, що відповідач на час розгляду справи в суді сплатив повністю суму основного боргу, 03.10.2011р. позивачем подано заяву № 823 від 03.10.2011р. про уточнення (зменшення розміру) позовних вимог.

Дослідивши подану позивачем заяву про уточнення (зменшення розміру) позовних вимог, суд розцінює її як відмову від позову в частині стягнення основного боргу і пені та дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині по. п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відмова позивача від позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2963,75 грн. та пені в розмірі 2371,0 грн. приймається судом, оскільки вона не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 88,91 грн. - інфляційних втрат та 29,34 грн. - 3 % річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними.

Судом проведено перевірку правильності нарахування 3% річних та інфляційних втрат, внаслідок чого встановлено, що позивачем допущено помилки під час проведення підрахунків, які полягають у тому, що останнім не вірно визначено суму заборгованості станом на 01.04.2011р.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата за спожиті послуги проводиться відповідно до встановлених тарифів на підставі рахунків та/або актів виконаних робіт виконавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Таким чином, станом на 01.04.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 2232,88 грн. (3708,04 - 1475,16).

В березні 2011р. відповідачу виставлено рахунок № 127 від 22.03.2011р. за теплову енергію за березень 2011р. на суму 1012,50 грн., як вбачається за наданої позивачем виписки банку, зазначений рахунок був оплачений 30.03.2011р.

Рахунок № 160 від 26.04.2011р. за теплову енергію за квітень 2011р. в сумі 730,87 грн. позивачем відповідно до умов п. 4.1. договору не був оплачений.

Таким чином, станом на 21.05.2011р. загальна заборгованість склала 2963,75 грн. (2232,88 грн. + 730,87 грн.)

При перерахунку 3% річних за період з 01.04.2011р. по 01.08.2011р. ( період нарахування визначений позивачем в розрахунку), з врахуванням вищенаведеної помилки, сума річних складає 26,96 грн. згідно наведеного розрахунку:

За період з 01.04.11р. по 20.05.11р. сума 3% річних згідно боргу в розмірі 2232,88 грн. складає 9,18 грн. (2232,88*3 / 100 * 50 днів / 365).

За період з 21.05.11р. по 01.08.11р. сума 3% річних згідно боргу в розмірі 2963,75 грн. складає 17,78 грн. (2963,75 * 3 / 100 * 73 днів / 365).

9,18 грн. +17,78 грн. = 26,96 грн.

Позивачем заявлено в позові вимога на стягнення 29,34 грн. 3% річних, а тому, позов в частині стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 26,96 грн., а в решті суми - 2,38 грн. слід відмовити.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та наданих рахунків, позивачем нараховано збитки від інфляції за порушення відповідачем договірних зобов'язань за період з 01.04.2011р. по 01.08.2011р.

При перерахунку інфляційних втрат за період з 01.04.2011р. по 01.08.2011р., з врахуванням вищенаведеної помилки у розмірі заборгованості станом на 01.04.2011р., сума інфляційних втрат складає 26,79 грн. згідно наведеного розрахунку:

За період з 01.04.11р. по 01.08.11р. сума інфляційних втрат згідно боргу в розмірі 2232,88 грн. складає 26,79 грн.

2232,88 * 1,012 (середній індекс інфляції за період з квітня 2011р по липень 2011р. включно) = 2259,67 (сума боргу з урахуванням індексу інфляції);

2259,67 - 2232,88 = 26,79 (інфляційні втрати).

По заборгованості згідно рахунку № 160 від 26.04.2011р. за період з 21.05.2011р. по 01.08.2011р. інфляційні втрати відсутні, оскільки середній індекс інфляції за червень - липень 2011р. склав 0,99 (100,4 * 98,7 / 100).

Позивачем заявлено вимоги на стягнення 88,91 грн. інфляційних втрат, а тому, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в сумі 26,79 грн., а в решті суми - 62,12 грн. слід відмовити.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки спір доведено до суду з вини відповідача та зважаючи на те, що останній не заперечує щодо покладення на нього судових витрат (відзив на позов №б/н від 04.10.2011р.), державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України.

04.10.2011р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Вінницяфармація", код ЄДРПОУ 01974968 (вул. Хмельницьке шосе, буд. 88, м. Вінниця, 21029) на користь Шепетівського підприємства теплових мереж, код ЄДРПОУ 02091981 (вул. Короленка, 1а, м. Шепетівка, Хмельницька область, 30400) 26,79 грн. - інфляційних втрат; 26,96 грн. – 3 % річних; 102 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита, 236 грн. - відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2963,75 грн. та пені в розмірі 2371,0 грн. припинити.

5. В позові в частині стягнення 2,38 грн.- 3% річних та 62,12 грн. - інфляційних втрат відмовити.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 жовтня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Короленка, 1а, м. Шепетівка, Хмельницька область, 30400)

3 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, буд. 88, м. Вінниця, 21029)