Рішення № 18691590, 06.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

06.10.2011Справа №5002-32/3539-2011

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Феодосійської міської ради (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Земська, 4 ідентифікаційний код 34740709)

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про зміну умов договору оренди землі

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_2., довіреність № 02-29-2526 від 01.09.2011р. у справі.

Від відповідача ОСОБА_3., довіреність № 1955 від 26.08.2011р. у справі.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Феодосійська міська рада звернулась до господарського суду Автономної республіки Крим з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про зміну умов договору оренди землі, та просить суд змінити умови договору оренди землі від 09.12.2002р., виклавши пункти договору в наступній редакції:

П.1.1 доповнити словами «з 01.01.2009р. економіко-планувальна зона № 9»

П. 3.1 читати в наступній редакції : «орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюються орендарем починаючи з :

01.01.2008р. по 31.12.2008р. у грошовій формі із зазначенням 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 13392, 98 грн. за рік.

01.01.2009р. по 31.12.2009р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 32374, 87 грн. за рік.

01.01.2010р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 34 284, 99 грн. за рік.

Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету з коду бюджетної класифікацій « Орендна плата з юридичних ( фізичних) осіб.» Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством»

Пункт 3.3 читати у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить:

З 01.01.2008 по 31.12.2008 334824, 48 грн.

З 01.01.2009 по 31.12.2009 1079162, 30 грн.

З 01.01.2010 1142832, 88 грн.»

Доповнити пункт 5.9 наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод , які являються невідємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку .

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.»

Доповнити пункт 6 та читати у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситись до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».

Ухвалою господарського суду від 25.05.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 06.06.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував, посилаючись на норми Земельного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду землі" та тим, що Рада, на виконання вимог законодавства України, 14.01.2011 року звернулась до відповідача з листом із додатковою угодою до договору оренди .

Проте відповідач до теперішнього час будь-яких дій щодо підписання додаткової угоди не здійснив.

Представник відповідача у судових засіданнях та у відзиві на позов із позовними вимогами не погодився, наполягаючи на тому, що зміни повинні бути внесені з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2002р. між Феодосійською міською радою ( Орендодавець) ( позивач) та Фізичною особою підприємцем Демянович Наталією Володимирівною ( Орендар) ( відповідач) укладено договір оренди землі, згідно умов якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться : м. Феодосія, вул.. Кримська, № 48, 50 -а ( а.с. 12).

Термін дії договору оренди землі встановлено пунктом 2.1 Договору та становить до 22.02.2012р.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, орендна плата вноситься орендарем в розмірі 4331, 03 грн. за рік.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що грошова оцінка земельної ділянки становить 314690, 58 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції, позивач посилається на те, що рішенням 41 сесії Феодосійської міської ради № 1842 від 28.11.2008р. встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки «для інших видів використання» в розмірі 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, яке було винесене на підставі статті 21 Закону України «Про оренду землі», статей 124, 125 Земельного Кодексу України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до частин 1-3 статті21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доЗакону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Крім того, позивач зазначає, що рішенням 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008р. № 1698 затверджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Феодосії у відповідності до приписів статті 18 Закону України «про нормативну грошову оцінку земель».

Також зазначеним рішенням затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія», відповідно до якої з 01.01.2009р. замість «зона» застосовується «економіко-планувальна зона» .

Частиною другою статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.

Тобто грошова оцінка землі передує укладенню цивільно-правових угод, в тому числі договорів оренди землі, а тому встановлення Феодосійською міською радою нової грошової оцінки земель, після укладення договору оренди земельної ділянки від 29.11.2007 р., породжує правові наслідки стосовно договорів оренди землі, укладених після її складання, та не є обов'язковою підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 09.08.2004р., в частині розміру орендної плати.

Окрім того, згідно з частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Отже, нормативна чи експертна грошова оцінка землі не входить до переліку істотних умов договору оренди землі, які можуть змінюватися сторонами та потягнути зміну інших істотних умов, зокрема, орендної плати.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, а позивачем не спростовано факт відсутності передбачених законом та договором оренди від 04.12.2002 р., підстав для внесення змін до цього договору в частині збільшення грошової оцінки землі починаючи з 01.01.2008р., отже суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки лише частково.

Щодо вимог позивача відносно збільшення орендної ставки починаючи з 01.01.2008р., суд зазначає наступне:

Положення Закону України від 03.06.2008 № 309-УІ щодо внесення змін до частин четвертої та пятої статті 21 Закону України «Про оренду землі» можуть і повинні бути застосовані до орендних відносин, які виникають після набрання ним чинності, тобто до договорів (і, відповідно, розмірів орендної плати), які укладаються після набрання чинності зазначеним законом.

Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом прямо встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Суд вважає, що в силу вимог статті 58 Конституції України норма частин 4, 5 статті 21 Закону України "Про оренду землі" не має зворотної дії до спірних орендних правовідносин, оскільки стосується договорів оренди землі, укладених після набрання ним чинності.

19.01.2011р. позивачем на адресу відповідача була направлена додаткова угода до договору оренди землі.( а.с. 15).

Відповідно до частин 2-4 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором . Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється у письмовий формі за взаємною згодою сторін.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до пункту 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами", установивши, що законодавче змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений, але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання позивача на те, що повинні бути внесені зміни до діючого договору оренди землі в частині збільшення розміру орендної плати за землю виходячи з нової нормативно-грошової оцінки, починаючи з 01.01.2008 р. суд приходить до висновку про хибність даних тверджень, оскільки частиною 3 статті 653 ЦК України, яка кореспондується із пунктом 5 статті 188 Господарського кодексу України, встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (Лист Вищого господарського суду України від 01.01.2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами").

Сторони в пункті 4.6 Договору погодили, що Орендар зобовязаний, зокрема., додержуватись вимог статті 96 Земельного Кодексу України, пунктом 2 якої передбачено , що Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів, ніж зазначені в пункті 1 цієї ж статті ( в редакції Кодексу, що діяла на момент укладання сторонами договору).

Проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено нормами діючого законодавства України, зокрема, Законом України «Про оцінку Земель», тобто відповідач , підписуючи договір оренди землі мав би передбачати проведення процедури оцінки землі, передбаченої діючим земельним законодавством.

Не можуть бути прийняті посилання відповідача на Постанову Вищого господарського суду України у справі № 5002-5/6512-2010, з огляду на те, що як зазначив Вищій Господарський суд України жодним діючим законом не передбачено право будь-якого уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, оспорювати або не визнавати договірні ціни на оренду земельних ділянок в односторонньому порядку у зв'язку з введенням нових ставок орендної плати, нової грошової оцінки землі або граничних розмірів земельного податку.

У відповідності до приписів ч. 1 Прикінцевих положень Закону України від 03 червня 2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тобто з наведеного вбачається, що положення закону не розповсюджується на договори оренди, які були укладені до набрання чинності зазначеним законом.

А у відповідності до приписів статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Проте, в рамках даної справи, суд погоджується із позицією щодо неможливості внесення змін до договору оренди починаючи з 2008 року, аналогічну позицію виклав і Вищій Господарський суд України у вищезазначеній Постанові, проте відповідач невірно розуміє, що цією Постановою ВГСУ позбавив Феодосійську міську раду вносити зміни до договору, він лише зазначив, що невірним є одностороннє внесення змін до договору, проте зміна умов за взаємною згодою сторін є законною та можливою.

Не отримавши відповідь на пропозицію щодо зміни умов договору оренди від відповідача, Феодосійська міська рада й звернулась до суду із відповідним позовом, що чітко передбачено нормами діючого законодавства.

Хибними є твердження відповідача стосовно того, що якщо між ним та позивачем у 2002 році був укладений договір оренди землі на певних умовах, то вже до моменту закінчення терміну його дії а це аж 2012 рік, неможливо внести будь-які зміни до нього за взаємною згодою, або ж , у випадку неотримання такої згоди від однієї зі сторін, у судовому порядку.

Крім того, незмінними залишились й пункти 4.1 та 5 оспорюваного в рамках вищенаведеної справи рішення Феодосійської міської ради, якими передбачено що всі зміни в розмірі орендної плати на землю за договорами оренди землі необхідно фіксувати в додаткових угодах пункт, який прямо передбачає можливість внесення змін до договорів оренди землі . Та пункт 5, яким встановлена необхідність перерахунку орендної плати.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає зазначити, що дійсно погоджується із незаконністю та необґрунтованістю вимоги щодо внесення змін в договір оренди землі заднім числом, проте вбачає право Орендодавця змінити умови договору оренди землі на теперішній час.

За таких обставин, суд вважає за можливе позов задовольнити частково.

Неспроможними суд визнає доводи відповідача щодо невідповідності нормам діючого законодавства, зокрема частині 4 статті 9 Закону України «Про оренду землі», вимоги позивача про внесення змін до пункту 6 Договору оренди землі, відповідно до якого «право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситись до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».

Беручи до уваги, що пункт 6 Договору в дійсній редакції обумовлює лише гіпотетичну можливість власника земельної ділянки розпоряджатися нею зазначеним способом, кореспондується з правом, передбаченим частиною 5 статті 93 Земельного кодексу України, та має обмеження в його застосуванні, про що свідчить корректива цього пункту з урахуванням виключення у вигляді - «випадків, передбачених законом», до яких зокрема відноситься згода орендатора на таке відчуження в разі виникнення необхідності розпорядження цією земельною ділянкою її власником.

Таким чином, зазначений пункт не тільки не протеріче діючому законодавству, але і має чітке посилання на обмеження в його застосуванні, конкретизуєчи випадки, визначені законодавством, до яких, зокрема, може бути віднесено і пункт 4 статті 9 Закону України «Про оренду землі», на яку посилається відповідач.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вищенаведене, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Змінити умови договору оренди земельної ділянки реєстраційний номер 432 від 09.12.2002р. укладеного між Феодосійською міською радою (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Земська, 4 ідентифікаційний код 34740709) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1), виклавши пункти договору в наступній редакції:

П.1.1 доповнити словами «економіко-планувальна зона № 9»

П. 3.1 читати в наступній редакції : «орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюються орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 34 284, 99 грн. за рік.

Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету з коду бюджетної класифікацій « Орендна плата з юридичних ( фізичних) осіб.» Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством»

Пункт 3.3 читати у наступній редакції: «Розмір орендної плати переглядається щорічно в разі:

-зміни умов господарювання, передбачених договором,

-зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

-погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено до ку ментами.

-в інших випадках, передбачених законом.»

Пункт 3.3 читати у наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: 1142832, 88 грн.»

Доповнити пункт 5.9 наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод , які являються невідємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується у судовому порядку .

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.»

Доповнити пункт 6 та читати у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситись до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Феодосійської міської ради (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Земська, 4 ідентифікаційний код 34740709) 42, 50 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.10.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 07.10.2011р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Направити рішення на адресу сторінвідповідно до вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.