Рішення № 18691476, 04.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2011Справа №5002-24/3524-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" (08154, Київська обл., м. Боярка, вул.40 років Жовтня, 36, а/с 349)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

Про стягнення 20 690,21 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача не зявився.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ергопак" з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 20 690,21 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 03.01.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № СЕ№03226, відповідно до умов якого позивач зобовязувався передати у власність товар, в строк передбачений договором, а відповідач прийняти та оплатити такий товар.

Протягом 2011 року позивачем здійснювались регулярні поставки товару на загальну суму 18848,74 грн.

15.04.2011р. відповідач відповідно до накладної на повернення № Ф07:ВзН-00062 повернув товар на загальну суму 2307,39 грн.

22.04.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 22/04/11 з проханням оплатити поставлений товар, але відповіді не отримав.

На час подання позову позивач визначає суму заборгованості відповідача у розмірі 16541,35 грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 20690,21 грн., у тому числі: 16541,35 грн. заборгованість за договором, 1077,39 грн. пеня, 3% річних 176,74 грн., інфляційні втрати 413,53 грн., 15% від загальної суми заборгованості по договору 2481,20 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, були оглянуті судом в судовому засіданні, що відбулося 20.09.2011 р.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю представників позивача та відповідача.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

03.01.2011 р. між позивачем по справі ( продавець ) та відповідачем по справі (покупець ) був укладений договір купівлі продажу № СЕ№ 03226 ( а. с. 9 12 ).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору продавець приймає на себе зобовязання передати у власність покупця матеріальні цінності, а покупець прийняти та оплатити зазначений товар.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору товар, який передається у власність покупця за даним договором супроводжується наступною документацією:

-Видаткова накладна, в якій зазначається перелік, кількість та вартість переданого за договором товару, а також сума, яку продавець повинен за нього сплатити;

-Податкова накладна ( у випадках, передбачених чинним законодавством України ).

Відповідно до п. 2.3 вказаного договору кількість та вартість замовленого покупцем товару зазначається у видатковій накладній, яка оформлюється продавцем на імя покупця і передається представнику останнього одночасно з передачею замовленого товару.

Відповідно до п. 2.4 вказаного договору прийняття представником покупця від продавця товару та документів, вказаних у п. 1.2 вказаного договору, є підтвердженням досягнення сторонами згоди щодо переліку та ціни товару, який передається продавцем у власність покупця за договором.

У виконання вищевказаних умов продавцем було передано, а покупцем прийнято у власність товар на загальну суму 18848,74 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № Ф07:РН 000311 від 25.01.2011 р. на суму 5182,93 грн., №Ф07:РН - 000412 від 31.01.2011 р. на суму 5578,33 грн., №Ф07:РН 000419від 31.01.2011 р. на суму 2593,13 грн. та №Ф07:РН 000746 від 23.02.2011 р. на суму 5494,35 грн., які були підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками ( а. с. 17 20 ).

Відповідно до п. 5.4.2 вказаного договору покупець має право відмовитися від прийнятого товару, якість якого не відповідає діючим стандартам та технічним зразкам.

У відповідності до вказаної умови відповідач повернув продавцю товар на суму 2307,39 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною на повернення №Ф07:ВзН 00062 від 15.04.2011 р., яка була підписана представниками обох сторін та завірена відповідними печатками ( а. с. 21 ).

Відповідно до п. 2.8 вищевказаного договору купівлі продажу товар, що переданий покупцеві за даним договором, повинен бути повністю сплачений не пізніше ніж через 30 календарних днів з моменту фактичної передачі товару.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити отриманий від позивача товар на загальну суму 16541,35 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України, відповідач доказів сплати заборгованості у розмірі 16541,35 грн. суду не представив.

Факт наявності заборгованості у розмірі 16541,35 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками ( а. с. 13 ).

З урахуванням всього вищевказаного позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 16541,35 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1077,39 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.3 вищевказаного договору купівлі - продажу за порушення терміну розрахунків з продавцем, передбаченого пунктом 2.8 вказаного договору, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, яка обчислюється від суми основної заборгованості за договором за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд з ним погодився та вважає, що розмір пені за період з 26.02.2011 р. по 02.08.2011 р. складає 1077,39 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 413,53 грн. та 3% річних у розмірі 176,74 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягає стягненню 3% річних за період з 26.03.2011 р. по 02.08.2011 р. у розмірі 176,74 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що з відповідача за період з 26.03.2011 р. по 02.08.2011 р. підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 198,50 грн.

При таких обставинах у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 215,03 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до п. 6.4 вказаного договору купівлі продажу за порушення терміну розрахунку з продавцем понад 30 календарних днів, покупець додатково сплачує на користь продавця штраф у розмірі 15% від суми такої простроченої заборгованості.

Оскільки судом встановлено, що покупцем ( відповідачем по справі ) було допущено порушення терміну розрахунку з продавцем за отриманий товар понад 30 календарних днів, то відповідно з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 2481,20 грн. ( 16541,35 грн. х 15% ).

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 06.10.2011 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ергопак" (08154, Київська обл., м. Боярка, вул.40 років Жовтня, 36, а/с 349, ЄДРПОУ 31364122 ) заборгованість за основним боргом у розмірі 16541,35 грн., пеню у розмірі 1077,39 грн., 3% річних у розмірі 176,74 грн., інфляційні втрати у розмірі 198,50 грн., штраф у розмірі 2481,20 грн., державне мито у розмірі 204,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 233,55 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.