Рішення № 18691338, 29.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2011Справа №5002-2/5062-2010 за позовом Державного унітарного підприємства міста Москви "Московское лечебно-санаторное объединение" (Російська Федерація, м. Москва, Лубянський проспект, 15/2, 3 підїзд; 98692, м. Ялта, смт. Санаторне, вул. Гагаріна, 15)

до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) в особі Ялтинської міської електричної мережі ВАТ "Крименерго" (98604, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ДУП міста Москви Медичний центр Управління справами Мера та Уряду Москви (ДУП «Медичний центр» (Росія, м. Москва, Ленінський проспект, 20)

про спонукання до виконання певних дій, про визнання неналежним виконання зобовязань за договором, про визнання недійсними актів

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність у справі.

Від відповідача: ОСОБА_2 юрисконсульт, довіреність у справі.

Від третьої особи не зявились

Обставини справи: Державне унітарне підприємство міста Москви "Московское лечебно-санаторное объединение" звернулось у господарський суд Автономної Республіки Крим із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі Ялтинської міської електричної мережі ВАТ "Крименерго" про визнання неналежним виконання відповідачем зобовязань за договором №351 про постачання електричної енергії, у звязку із чим визнати недійсними акти порушення ПКЕЕ для юридичних та фізичних осіб СПД №109496 та №109497 від 14.9.2010р та рішення комісії ВАТ "Крименерго", як результат неналежного виконання вимог договору, а також спонукання до належного виконання вимог договору №351 про постачання електричної енергії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.5.2005р між позивачем в особі санаторію «Меллас» та відповідачем був укладений договір №351 про постачання електричної енергії. 14.9.2010р представниками відповідача проведено огляд електроустановок санаторію та по результатам огляду було складено акти про порушення ПКЕЕ №109496 та №109497 від 14.9.2010р, на підставі яких відповідачем прийняті рішення оформлені протоколами №5429 та №5430 від 20.9.2010р та предявлений рахунок №351/5 від 21.9.2010р про сплату грошової суми. Позивач вважає, що вищенаведені акти складені з численними порушеннями Правил користування електричною енергією. Вищенаведене і стало підставою для звернення із позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні 16.11.2010 року надав суду клопотання, яким просить припинити провадження у справі в частині п. 3 прохальної частини позову у звязку із відмовою від позову в цій частині.

Представник відповідача у тому ж судовому засіданні надав суду відзив, яким просить суд в ч. 2 прохальної частини позову припинити провадження у справі, стосовно спонукання відповідача до належного виконання вимог договору постачання електричної енергії №351 від 26.5.2005 року у позові відмовити.

29.11.2010 року від позивача надійшло клопотання, яким просять суд здійснити фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Клопотання позивача про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом задоволено.

16.12.2010 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме, оригінала документа з вказівкою переліку місця, які підлягають опломбуванню, якій надається електропередавальній організації, у відповідності з п. 3.16 ПКЕЕ, а його завірену копію - для залучення до матеріалів справи, витребувати у відповідача для огляду в судовому засіданні акт про опломбування ввідної ячейки трансформатора, зазначеного в акті №109496 Про порушення ПКЕЕ для юридичних осіб та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності від 14.09.2010 року, а його завірену копію - для залучення до матеріалів справи, також позивач просить суд витребувати у відповідача для огляду в судовому засіданні оригінали актів-нарядів та актів-вимог від 14.9.2010 року, актів-нарядів №257 від 26.3.2007 року та №653 від 18.7.2007 року, акти перевірок засобів обліку електроенергії споживача, а його завірену копію - для залучення до матеріалів справи.

Також представник позивача 16.12.2010 року передав письмове пояснення на відзив відповідача, у якому зазначено, що Сидоркін А.М., який брав участь в перевірці, є працівником іншого структурного підрозділу, у службовій записці Сидоркін спростовує факт участі в перевірці та підписання ним актів.

13.01.2011 року представник відповідача у судовому засіданні надала суду письмове пояснення, яким просить суд в частині позовних вимог про визнання неналежним виконання відповідачем зобовязань за договором №351 про постачання електричної енергії відмовити, у звязку із чим визнати недійсними акти порушення ПКЕЕ для юридичних та фізичних осіб СПД №109496 та №109497 від 14.9.2010р. та рішення комісії ВАТ "Крименерго", як результат неналежного виконання вимог договору припинити провадження у справі; в частині позовних вимог про спонукання до належного виконання вимог договору №351 про постачання електричної енергії у позові відмовити.

13.01.2011 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, яким просять суд витребувати у відповідача для огляду в судовому засіданні докази, які підтверджують наявність факту самовільного зняття пломби споживачем з ввідної ячейки трансформатора (ТП-378), порушення цілісності захисної кришки блоку ЛЄМЗ (ТП-123); докази, які підтверджують наявність факту безоблікового споживання електричної енергії на протязі періоду з 14.3.2010 року по 14.09.2010 р., а також, фактів, які підтверджують наявність інших дій споживача, які привели до змін показників засобів обліку та вказаних в абз. 2 п.6.40 ПКЕЕ.

Представники позивача у судовому засіданні 13.01.2011 року наполягали на тому, що перевірка працівниками відповідача проводилась не на його обєкті, що зафіксовано за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

25.8.2011 року від позивача надійшло клопотання, яким просять суд залучити до матеріалів справи довідку Представництва ДУП «Медицинский центр» «Санаторий «Меллас» №482 від 23.08.2011 року та копії рахунків на оплату за електроенергію від 06.2.2010 року, від 06.01.2010 року, від березня 2010 року, від 06.4.2010 року, від 06.5.2010 року, від 06.7.2010 року, від серпня 2010 року, які предявлялись ВАТ "Крименерго" в особі Ялтинської міської електричної мережі ВАТ "Крименерго" САН «Мелас» ГУП г. Москвы «Медицинский центр делами мера и правительства Москви».

06.9.2011 року представник відповідача надіслав письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що є безпідставними доводи позивача стосовно того, що санаторій «Меллас» не є споживачем, так як в договорі та його додатках зазначений санаторій «Меллас», рахунки, акти також оформлені на санаторій «Меллас».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Частиною 1 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» №575/97-ВР від 16.10.1997р встановлено, що споживання електроенергії можливо лише на підставі договору.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.27 Закону України «Про електроенергетику» одним з правопорушень в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

У відповідності до Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997р. органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.7.1996р. №28 (із змінами, внесеними, зокрема, постановою НКРЕ №1449 від 25.12.2008р.), були затверджені Правила користування електричною енергією, які є чинними на даний час та підлягають обов'язковому дотриманню усіма суб'єктами господарювання.

26 травня 2005 року між ВАТ "Крименерго" (Постачальник електричної енергії) в особі начальника Алупкінського району електричних мереж ВАТ «Крименерго» Курпа С.В. та Державним унітарним підприємством міста Москви "Московское лечебно-санаторное объединение" санаторій «Меллас» (Споживач) в особі головного лікаря санаторія «Меллас» Фокіна І.О. було укладено договір про постачання електричної енергії №351. Відповідно до п. 1 договору постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі відповідно умов договору та додатків до нього, які є невідємними частинами.

До вказаного вище договору про постачання електричної енергії №351 було укладено додаткову угоду, відповідно до якої преамбулу договору змінено на: «ВАТ «Крименерго» (постачальник) в особі Начальника Ялтинської міської електричної мережі Зоріна О.Д. з одного боку та Санаторій «Меллас» ГУП м. Москви «Медицинский центр делами Мера и Правительства Москвы»(споживач) в особі В.О. директора Карпухіна К.О.». В самому тексті додаткової угоди №1 вказано, що вона оформляється до договору від 26.05.2005 року №351, ОКПО споживача, який вказаний в додатковій угоді №1, відповідає ОКПО в договорі від 26.05.2005 року №351.

Відповідно п. 2 договору сторони зобовязуються під час виконання вимог даного договору, а також рішення всіх питань, які не обумовлені цим договором, керуватись діючим законодавством України, а саме: ЗУ «Про електроенергетику, Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

14.09.2010 року постачальником електричної енергії був проведений огляд електроустановок ТП-123 та ТП-378 санаторія «Меллас».

По результатам огляду працівниками електропостачальної організації були складені акти про порушення Правил користування електричною енергією №109497 та №109496 від 14.09.2010 року.

На підставі актів про порушення Правил користування електричною енергією №109497 та №109496 від 14.09.2010 року комісією ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ прийняті рішення, які оформлені протоколами №5430 від 20.09.2010 року та №5429 від 20.09.2010 року відповідно вищевказаних актів.

Розглянувши акти про порушення Правил користування електричною енергією №109497 та №109496 від 14.09.2010 року комісія прийшла до висновку, що вказані акти потребують проведення перерахунку обєму споживаної електричної енергії та її вартості.

Позивач вважає, що акти про порушення Правил користування електричною енергією №109497 та №109496 від 14.09.2010 року та протоколи №5430 від 20.09.2010 року та №5429 від 20.09.2010 року не можуть бути прийняті до уваги, як документи, які обґрунтовують правомірність дій постачальника електричної енергії,так як вони складені з численними порушеннями та не відповідають законодавству. В порушення закріпленого договором порядку проведення перевірки, акти про порушення ПКЕЕ №109497 та №109496 від 14.09.2010 були складені не по відношенню позивача - Державного унітарного підприємства міста Москви "Московское лечебно-санаторное объединение", а по відношенню структурного підрозділу санаторію «Меллас», якій не являється споживачем за договором. Також позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що в порушення вимог Правил користування електричною енергією, акти складені за відсутності уповноваженого представника споживача, а вказана в актах фізична особа Сидоркін А.М. - не є уповноваженою від мені позивача на представництво інтересів та здійснення певних дій особою. Крім того, в актах про порушення ПКЕЕ №109497 та №109496 від 14.09.2010року відсутні посилання на відповідні пункти Правил, які на думку постачальника порушенні.

На підставі документів, які на думку позивача не мають юридичної сили, у звязку із тим, що складені з численними порушеннями вимог законодавства, були прийнятті рішення, оформленні протоколами №5430 від 20.09.2010 року та №5429 від 20.09.2010 року, які також на думку споживача не мають юридичної сили, так як винесені на підставі недійсних документів.

Суд вважає, що позовні вимоги Державного унітарного підприємства міста Москви "Московское лечебно-санаторное объединение" про визнання неналежним виконання відповідачем зобовязань за договором №351 від 26.05.2005 року про постачання електричної енергії не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, а стаття 16 цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обовязок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Тоді як позивач не представив суду належних та допустимих доказів правомірності вимоги до ВАТ "Крименерго" щодо визнання неналежним виконання відповідачем зобовязань за договором №351 від 26.05.2005 року про постачання електричної енергії.

Позивачем не доведена обґрунтованість та правомірність обраного способу захисту, а саме: визнання неналежним виконання відповідачем зобовязань за договором №351 про постачання електричної енергії від 26.05.2005 року, та вказаний спосіб захисту не відповідає способам захисту цивільних прав, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України.

З вищевказаного вбачається, що позивачем невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права і суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Відносно вимог позивача про визнання недійсними актів порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності №109496 та №109497 від 14.9.2010 року суд зазначає наступне:

Частиною 2 статтею 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання яких недійними передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту права та законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, встановлено, що права та законні інтереси окремих субєктів захищаються, у тому числі, шляхом визнання повністю або частково актів інших субєктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Пунктом 6.41. Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Оспорювані акти про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності №109496 та №109497 від 14.9.2010 року за своїми ознаками не відносяться до актів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Зазначені вище акти являються фіксацією порушень, які були виявленні при проведенні перевірки працівниками відповідача Правил користування електричною енергією.

А відтак, суд дійшов до висновку, що в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню на підставі частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку із тим, що спір про визнання недійсними акти порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності №109496 та №109497 від 14.9.2010 року не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Стосовно вимоги позивача про визнання недійсним рішень комісії ВАТ "Крименерго" оформлене протоколами №5430 від 20.09.2010 року та №5429 від 20.09.2010 року, суд вважає необхідним зазначити наступне:

Як вже зазначалось вище 26 травня 2005 року між позивачем та Державним унітарним підприємством міста Москви "Московское лечебно-санаторное объединение" (Споживач) в особі головного лікаря санаторія «Меллас» Фокіна І.О. було укладено договір про постачання електричної енергії №351, якій підписаний головним лікарем санаторію Фокіним, та скріплений печаттю санаторію «Меллас» Московського лікувально-санаторного обєднання Мерії Москви.

До вказаного договору підписані додатки, у тому числі: акти розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін (Додаток №6 до договору №351 від 26.5.2005 року) (т. 1 а.с.153-154).

Відповідно даним актам ТП-123, ТП-378 належать постачальнику, тобто відповідачу по справі. В матеріалах справи є наряди-акти прийомки точки обліку електроенергії від 26.3.2007 року №257 та від 18.7.2007 року №653 (т.1 а.с.57, 61), відповідно яким ТП-123 - установлений лічильник №12970, на клемній кришці установлені пломби 43288+2225, на панелі вводу 98674+5632. ТП-378 встановлений лічильник №14716, на клемній кришці установлені пломби - 43287+2273, на панелі вводу 14852039; В даних нарядах-актах прийомки точки обліку електроенергії є відомості про те, що електролічильники, прилади в схемі обліку та пломби на них, які перераховані в цих нарядах, приймає на відповідальне зберігання представник споживача, про що є підпис особи, яка прийняла вищевказане на відповідальне зберігання.

Дані акти суд приймає як належні та допустимі докази по даній справі.

14.09.2010 року представниками ВАТ «Крименерго» проведена перевірка дотримання позивачем Правил користування електричною енергією, по результатам якої складені акти №109497, №109496 від 14.09.2010 року. В актах перевірки вказаний договір №351, вказано, що оглянуті електроустановки ТП 123 та ТП-378 санаторія «Меллас», та виявлені порушення Правил користування електричною енергією, які відобразились в тому, що споживач порушив Правила користування електричною енергіє шляхом порушення цілісності захисної кришки блоку АЕМЗ. Є вільний доступ к токовим ланцюгам блоку АЕМЗ. РУ 0,4 КВ, самовільно зняті пломби енергопостачаючої організації з ввідної ячейки трансформатора №1 в РУ 0,4 кВ. Є вільний доступ к дообліковим ланцюгам.

В п. 3.4. актів вказані номера лічильників №12970 та №14716. Саме ці лічильники згідно нарядів-актів прийомки точки обліку електроенергії були встановлені позивачу в межах договору №351, тому доводи позивача про те, що перевірялась інша юридична особа неспроможні.

Із зафіксованих в актах порушень вбачається, що ці порушення тягли за собою можливість безоблікового споживання електричної енергії.

Відповідно п. 3.3. Правил користування електричною енергією відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Всі доводи позивача, які викладені у позові, не являються підставою для задоволення вимог позивача, так як не спростовує самого факту тих порушень, які зафіксовані в актах.

Позивач в поясненні від 16.12.2010 року на відзив відповідача вказує на відсутність актів про опломбування розрахункових засобів обліку електричної енергії, як того вимагають п. 3.16, 3.17 Правил користування електричною енергією.

В ході судового розгляду встановлено, що є наряди акти прийомки точки обліку електричної енергії за №653, 257 від 18.07.207 року та від 26.3.2007 року відповідно та ці акти містять відомості про ТП, про номер лічильника, його тип, та в тому числі, відомості про пломби, про місця встановлення пломб, запис про прийняття електролічильника, приладів в схемі обліку, пломб на них, на відповідальне зберігання та підпис споживача.

Відповідно наказу по Санаторію «Меллас» Московського лікувально-санаторного обєднання від 02 січня 2004 року, відповідальними за електрогосподарство санаторія призначений інженер з організації експлуатації Гриценко М.Н., відповідальним за електробезпеку - інженер Москаленко А.В.

Позивачем в обґрунтування своїх вимог представлена довідка про основні фонди (мережах та комунікаціях), які перебувають на балансі Представництва ДУП «Медичний центр» - Санаторій «Меллас»: електромережа 0,4 КВТ 4970 м., в тому числі, трансформаторна підстанція (літ Е), трансформаторна підстанція (літ Р).

Однак, як встановлено в ході судового розгляду в актах розмежування балансової приналежності (додаток №6 до договору від 26.5.2005 року №351) визначена балансова приналежність ТП - 378 та ТП -123 постачальника, тобто відповідача по справі (п. 3 актів т.1 а.с.153, 154).

Відповідачем представлена довідка Ялтинської міської електричної мережі №01733 від 28.9.2011 року на знаходження ТП 378 та ТП- 123 на її балансі.

Позивач не представив суду доказів розірвання з відповідачем договору про постачання електричної енергії від 26.5.2005 року №351 в установленому законом порядку, або доказів узгодження з постачальником, тобто відповідачем по справі питання про зупинення дії договору постачання електроенергії, або тимчасового зупинення постачання електричної енергії за договором.

А відтак, суд прийшов до висновку, що споживачем електричної енергії є позивач, перевірку дотримання Правил користування електричної енергії відповідач проводив по відношенню до користувача, тобто позивача по справі. Варто також відмітити, що акти про обєми переданої електричної енергії оформлялись також, як додатки №2 до договору від 26.5.2005 року №351.

Таким чином, рішення комісії оформлені протоколами №5430 від 20.09.2010 року та №5429 від 20.09.2010 року, відповідають вимогам Правил користування електричною енергією.

З огляду на викладене, позивач не довів суду обґрунтованість своїх вимог щодо визнання недійсними рішень комісії оформленими протоколами №5430 від 20.09.2010 року та №5429 від 20.09.2010 року, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Позивачем також була заявлена вимога про спонукання до належного виконання вимог договору №351 про постачання електричної енергії від 26.5.2005 року, однак, в судовому засіданні позивач заявою від 16.11.2010 року відмовився від позовних вимог у цій частині. Відмова позивача щодо спонукання до належного виконання вимог договору №351 про постачання електричної енергії від 26.5.2005 року прийнята судом, у звязку із чим, у цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

Окремо слід зазначити, що відповідно до п.3.4 статуту ПАТ ««Крименерго», зареєстрованого 19.4.2011року, Публічне акціонерне товариство «Крименерго» являється правонаступником усього майна, прав та обовязків ВАТ «Крименерго», що також підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ ««Крименерго».

А відтак, відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно прохальної частини позову позивачем заявлено 4 вимоги немайнового характеру, а державним митом оплачено дві вимоги, у звязку із чим з позивача підлягає стягненню до бюджету 170,00грн.

У звязку із тим, що спір про визнання недійсними актів про порушення Правил користування електричною енергією не підлягає розгляду в господарських судах України, державне мито в сумі 85,00грн. підлягає поверненню позивачу.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення підготовлено та підписано 04.10.2011 року.

Керуючись ст. ст. 25, 49, п. 1 ст. 80, п. 4 ст. 80, 82,84,85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Прийняти заяву позивача від 16.11.2010 року.

2.Замінити відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (95034, м. Сімферополь, вул..Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400) його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Крименерго" (95034, м.Сімферополь, вул..Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400, р/р26007301320163 у філії КЦО ПІБ України м.Сімферополь, МФО 324430).

3.В частині визнання неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Крименерго" (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) зобовязань за договором №351 про постачання електричної енергії у позові відмовити.

4.В частині визнання недійсними рішень комісії Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (95034, м.Сімферополь, вул..Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400) по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленими протоколами №5430 від 20.09.2010 року та №5429 від 20.09.2010 року у позові відмовити.

5.В частині визнання недійсними актів про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності №109496 та №109497 від 14.09.2010 року припинити провадження у справі у звязку із тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

6.В частині спонукання Публічне акціонерне товариства "Крименерго" (95034, м.Сімферополь, вул..Київська, 74/6) в особі Ялтинської міської електричної мережі ПАТ "Крименерго" (98604, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16) до належного виконання вимог договору №351 про постачання електричної енергії припинити провадження у звязку з відмовою в цій частині від позову.

7.Стягнути з Державного унітарного підприємства міста Москви "Московское лечебно-санаторное объединение" (Російська Федерація, м. Москва, Лубянський проспект, 15/2, 3 підїзд; 98692, м. Ялта, смт. Санаторне, вул. Гагаріна, 15, ОКПО 17432755) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) 170,00грн. держмита.

8.Повернути Державному унітарному підприємству міста Москви "Московское лечебно-санаторное объединение" (Російська Федерація, м. Москва, Лубянський проспект, 15/2, 3 підїзд; 98692, м. Ялта, смт. Санаторне, вул. Гагаріна, 15, ОКПО 17432755) з державного бюджету (р/р 31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) 85,00грн. державного мита.

9.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.