Рішення № 18691211, 03.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

03.10.2011Справа №5002-7/3790-2011

За позовом: Заступника військового прокурора Сімферопольського гарнізону (м. Сімферополь, вул. Казанська, 27) в інтересах держави в особі: 1) Міністерства Внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольна, 10); 2) Військової частини 3009 ВВ МВС України (95015, м. Сімферополь, вул. Субхі, 1, ідентифікаційний код 23313842)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 32370,77 грн.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний

представники:

Від позивачів 1) ОСОБА_2 предст., дов. №69/2010 від 08.10.2010р.

2) ОСОБА_3, дов. № 67 від 13.01.2011р.

Від відповідача не зявився

Прокурор не зявився.

Сутьспору: Заступник військового прокурора Сімферопольського гарнізону звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства Внутрішніх справ України та Військової частини 3009 ВВ МВС України з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 25176,34 грн., заборгованість за спожиті комунальні послуги в сумі 5405,66 грн., заборгованість по сплаті компенсації податку на землю в розмірі 671,85 грн. та пеню за несвоєчасну оплату орендної плати та комунальні послуги в розмірі 1116, 92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.07.2010 р. між Військовою частиною 3009 ВВ МВС України та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди нерухомого військового майна №45, який за згодою сторін був розірваний 26.07.2011 р. Прокурор стверджує, що відповідачем неналежним чином виконувалися свої обовязки за договором, що призвело до утворення заборгованості по внесенню орендних платежів за квітень-липень 2011 року в розмірі 25176,34 грн., заборгованості за теплопостачання за травень 2011 року в сумі 698,85 грн. заборгованості за водопостачання за червень-липень 2011 року в розмірі 213,20 грн., заборгованості з електропостачання за травень-липень 2011 року в сумі 4493,61 грн., заборгованості з компенсації земельного податку в сумі 671,85 грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення боргу в примусовому порядку. Крім того, прокурор також просить стягнути з відповідача на користь Військової частини 3009 ВВ МВС України пеню за несвоєчасну оплату послуг з оренди майн в сумі 766,91 грн. та 350,01 грн. пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг.

Відповідач у судове засідання жодного разу не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. При цьому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

05.07.2010 р. між Військовою частиною 3009 внутрішніх військ МВС України (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди №45, пунктом 1.1 якого передбачено, що Орендодавець (Балансоутримувач) передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно вбудовані нежилі приміщення їдальні загальною площею 350,9 кв. м. будівлі №20 (ГП), що знаходиться на балансі військової частини 3009, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Субхі, 1, вартість якого визначена на 01.04.2010 р. за експертною оцінкою та становить згідно акта оцінки 1453706 грн.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

В пункті 3.1 Договору сторони визначили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та за результатами конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2010 року) 4955 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс за наступний місяць (п. 3.2 Договору).

Згідно з пунктом 3.3 Договору орендна плата в розмірі 100% перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок (Балансоутримувача) в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 5.11 Договору Орендар зобовязаний понад орендну плату за нерухоме майно сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загально-експлуатаційні витрати на його утримання (додаток №7)

Крім того, пунктом 5.12 Договору передбачено, що Орендар зобовязаний щомісячно компенсувати Орендодавцю (Балансоутримувачу) кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площа землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, що використовується Орендарем.

Згідно з пунктом 10.1 Договору він укладений терміном до 31.07.2011 р., однак 26.07.2011 р. між сторонами була укладена №38 про розірвання договору оренди №45 від 05.07.2010 р. В цей же день між сторонами був підписаний акт приймання-передачі майна.

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідачем не була сплачена орендна плата за період з квітня по липень 2011 року, на оплату якої були виставлені наступні рахунки:

-№268 від 10.05.2011 р. на суму 6487,55 грн.;

-№368 від 07.06.2011 р. на суму 6539,45 грн.;

-№399 від 07.07.2011 р. на суму 6565,61 грн.;

-№437 від 25.07.2011 р. на суму 5583,73 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача з орендної плати становить 25176,34 грн.

Крім того, відповідачем не були компенсовані фактичні комунальні та загально-експлуатаційні витрати Орендодавця (Балансоутримувача), а також частина податку на землю, пропорційну зайнятій площі.

Так, відповідачем не в повному обсязі був сплачений рахунок №291 від 10.05.2011 р., заборгованість за яким складає 698,85 грн.

За послуги водопостачання Військовою частиною 3009 були направлені наступні рахунки:

-№361 від 07.06.2011 р. на суму 90,20 грн.;

-№427 від 07.07.2011 р. на суму 98,40 грн.;

-№442 від 26.07.2011 р. на суму 24,60 грн.

Вказані рахунки відповідачем сплачені не були, через що заборгованість за спожиті послуги з водопостачання складає 213,20 грн.

Крім того, не в повному обсязі оплачені відповідачем і рахунки за електроенергію №290 від 10.05.2011 р., №351 від 07.06.2011 р., №418 від 07.07.2011 р., №441 від 26.07.2011 р., заборгованість за якими складає 4493,61 грн.

Для компенсації земельного податку Військовою частиною 3009 були направлені на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 рахунки №335 від 07.06.2011 р. та №443 від 26.07.2011 р. на загальну суму 671,85 грн., яка також сплачена не була.

Вказані обставини стали приводом для звернення до суду з позовом про примусове стягнення боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Однак, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості по внесенню орендних платежів в розмірі 25176,34 грн., заборгованості за теплопостачання в сумі 698,85 грн., заборгованості за водопостачання в розмірі 213,20 грн., заборгованості з електропостачання в сумі 4493,61 грн., заборгованості з компенсації земельного податку в сумі 671,85 грн.

З урахуванням цього, вимоги прокурора про примусове стягнення вказаних сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 3.5 Договору оренди №45 від 05.07.2010 р. сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з пунктом 11.3 Договору плата за надані комунальні послуги, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розглянувши наведені позивачем розрахунки пені за несвоєчасне внесення орендних платежів та компенсації комунальних витрат в розмірах 766,91 грн. та 350,01 грн. відповідно, суд погоджується з їх правомірністю та вважає, що пеня в загальній сумі 1116,92 грн. також підлягає стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Військової частини 3009 ВВ МВС України.

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд покладає на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Військової частини 3009 ВВ МВС України (95015, м. Сімферополь, вул. Субхі, 1, ідентифікаційний код 23313842) заборгованість з орендної плати в розмірі 25176,34 грн., заборгованість за спожиті комунальні послуги в сумі 5405,66 грн., заборгованість з компенсації земельного податку в розмірі 671,85 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати та несвоєчасну оплату комунальних послуг в загальній сумі 1116,92 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) державне мито в сумі 323,71 грн.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ЄДРПОУ 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 04.10.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.