Рішення № 18691067, 21.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2011Справа №5002-23/2994-2011 За позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Планар» (вул. 9 Травня, буд. 53, м. Євпаторія, АР Крим, 97400; ідентифікаційний код 32994709)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

про визнання недійсним положень статуту

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_3., представ. за довір. сер. ВРК № 518719 від 09.06.2011 р.; ОСОБА_4, представ. за довір. сер. ВРК № 518719 від 09.06.2011 р.

Від відповідача не зявився.

Від третьої особи ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2, ОСОБА_5., представ. за довір. від 17.07.2011р.

Суть спору: ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Планар» про визнання недійсним п. 3.3 статуту, затвердженого протоколом № 1 від 24.07.2004 р. загальних зборів учасників, зареєстрованого в державному реєстрі 28.07.2004 р. за номером 11401020000000012. Крім того, позивач просить визначити відношення учасників товариства при проведенні загальних зборів учасників ТОВ «Технічний центр «Планар» на умовах скасування п. 3.3 Статуту, в тому числі право ОСОБА_1 приймати рішення на зборах, маючи 67 із 100 загальних голосів.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 15.07.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

Ухвалою ГС АР Крим від 01.08.2011 р. ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

12.09.2011 р. до канцелярії суду третьою особою поданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого ОСОБА_2 просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції третя особа зазначає, що позивачем до статутного капіталу підприємства не внесено грошових коштів, а докази, надані ОСОБА_1 не підтверджують здійснення оплати позивачем, оскільки згідно банківської квитанції № 22 від 27.07.2004 р. платником грошових коштів виступив ОСОБА_2., який здійснив внесок до статутного капіталу за позивача. Що стосується банківської квитанції і банківської виписки за 18.03.2005 р., то ОСОБА_2 звертає увагу суду, що платником по ній є ТОВ «Технічний центр «Планар», а не позивачка. Крім того, третя особа пояснює, що ОСОБА_1 в односторонньому порядку хоче змінити статутні документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Планар», чим порушує положення ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», п. 4.1 і п. 4.5 Статуту товариства, п. 28 Установчого договору товариства.

Представники позивача в судове засідання зявилися, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з відзивом ОСОБА_2 не згодні за мотивами, викладеними у письмових запереченнях.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце слухання справи проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки не повідомив.

Третя особа та його представник в судове засідання зявилися, проти позову заперечували за мотивами, викладеними у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, третьої особи та їх представників, суд

Встановив :

24.07.2004р. загальними зборами засновників було затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Планар».

28 липня 2004 року виконавчим комітетом Євпаторійської проведена реєстрація товариства.

Згідно п.1.3 статуту Засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Техничний центр "Планар" є дві особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Пунктом 3.3 статуту передбачено, що для забезпечення своєї діяльності товариство за рахунок внесків учасників утворює статутний капітал. Статутний капітал товариства складає 20500,00грн. При цьому частки і голоси кожного з учасників є пропорційними розміру його внеску в статутний капітал і встановлюються в наступному співвідношенні:

ОСОБА_2: розмір внеску 10250,00грн., розмір частки 50% кількість голосів 50;

ОСОБА_1: розмір внеску 10250,00грн., розмір частки 50% кількість голосів 50.

Позивач просить визнати недійсним п. 3.3 статуту, затвердженого протоколом № 1 від 24.07.2004 р. загальних зборів учасників, зареєстрованого в державному реєстрі 28.07.2004 р. за номером 11401020000000012 та визначити відношення учасників товариства при проведенні загальних зборів учасників ТОВ «Технічний центр «Планар» на умовах скасування п. 3.3 Статуту, в тому числі право ОСОБА_1 приймати рішення на зборах, маючи 67 із 100 загальних голосів.

Позовні вимоги мотивовані неможливістю внесення змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Планар» в частині зменшення статутного капіталу до величини фактично оплаченої, оскільки спірний п. 3.3 Статуту не відповідає фактичним обставинам і вимогам закону, а також порушує право позивача на проведення загальних зборів за відсутності другого учасника ТОВ «Технічний центр «Планар» ОСОБА_2, а також не відповідає реальному розподілу голосів при прийнятті рішень в цілому при проведенні загальних зборів товариства. У звязку з повною оплатою ОСОБА_1 розміру статутного капіталу в сумі 10250,00 грн., всупереч сплаченим ОСОБА_2 5125,00 грн., позивач вважає, що має право на 67 % від загальної суми оплаченого статутного капіталу товариства, що, в свою чергу, надає йому право на 67 голосів зі 100 загальних при проведенні загальних зборів учасників ТОВ «Технічний центр «Планар».

Суд вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають на підставі наступного.

Пленумом Верховного суду України з метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини, були дані розяснення, викладені у постанові від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю у ѕ голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства).

У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

Відповідно до ст.58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Статтею 59 Закону та п.4.5 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Планар» передбачено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу.

Заявлена позивачем вимога про визнання недійсним п.3.3 статуту є по суті вимогою про внесення змін до статуту товариства.

У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що суди не вправі вносити зміни до статуту товариства у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства (статті 41, 42, 59 Закону про господарські товариства).

Таким чином, Законом передбачено лише одну спроможність внесення змін до статуту товариства, якщо за це проголосують учасники товариства, тобто рішенням зборів.

На підставі викладених обставин, суд приходить до висновку, що до компетенції судів не належить вирішення питань, які згідно зі статутом та законом належать до виключної компетенції зборів товариства. Ухвалення судом рішення щодо внесення змін у статут є втручанням суд в господарську діяльність товариства.

На підставі викладеного, суд у цій частині позовних вимог відмовляє.

Оскільки друга позовна вимога позивача випливає з вимоги про визнання недійсним пункту статуту, то у частині вимог про визначення відношення учасників товариства при проведенні загальних зборів учасників ТОВ «Технічний центр «Планар» на умовах скасування п. 3.3 Статуту, в тому числі права ОСОБА_1 приймати рішення на зборах, маючи 67 із 100 загальних голосів, суд також у позові відмовляє.

При таких обставинах справи позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 21.09.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 26.09.2011р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.