Рішення № 18690972, 23.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2011Справа №5002-17/6061-2010 За позовом Приватного підприємства «Ена»

До відповідача Торгового дому «Валенсія»

про зобовязання повернути нежитлове приміщення площею 80 кв.м., розташованого у зупиночному павільйоні по вул. Гагаріна 34-Б, м. Сімферополь, АР Крим

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - ОСОБА_1 представник, ОСОБА_3, - керівник.

Від відповідачів - ОСОБА_2, представник.

За участю експертів Герасимової Л.М. та Єсаулової Г.В.

Сутність спору: Згідно із позовом та уточненням позивач просить зобовязати відповідача повернути нежитлове приміщення площею 80 кв.м., розташованого у зупиночному павільйоні по вул. Гагаріна 34-Б, м. Сімферополь, АР Крим, у звязку з закінченням строку договору оренди від 06.04.2006р.та небажанням відповідача звільняти орендоване ним приміщення.

Відповідач у відзиві позов не визнав у звязку з тим, що до січня 2010 року договір був пролонгований , а в січні 2010 року укладений новий договір, при цьому до липня 2010 року він справно сплачував орендну плату. Одна, внаслідок понесених збитків відповідачем через протікання даху та псування товару, керівництво усно повідомило позивача про те, що в рахунок оренди з липня 2010 року зараховується сума понесених збитків в розмірі 164962,73грн., у звязку з чим відповідач заявив клопотання про призначення бухгалтерської експертизи.

Згідно статті 84 ГПК в описовій частині процесуального документу вказуються заяви та клопотання сторін, в мотивувальній частині вказуються доводи, за якими господарський суд відхилив їх.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

В судовому засіданні, що відбулося 19.09.2011р. оголошувалась перерва до 23.09.2011р. Після перерви представник відповідача, а також експерти, в судове засідання не зявився.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору оренди приміщення від 06.04.2006 року Орендодавець (ПП фірма «ЕНА») передає, а Орендар (Торговий дім «Валенсія») приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Гагаріна 34-Б, загальною площею 80 кв.м. (п. 1.1).

Згідно статуту ПП «Ена» воно є правонаступником ПП фірма «Ена».

Згідно п. 3.1 договору він дійсний з 06.04.2006р. по 06.03.2007р.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:

Згідно ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно телеграм від 20 та 21 травня 2007 року ПП «Ена» не бажає продовжувати орендні відносини та просить Торговий дім «Валенсія» звільнити орендоване приміщення.

Таким чином, з урахуванням вказаної норми договір може діяти до 06.02.2008р.

При цьому необхідно відмітити, що небажання щодо продовження орендних відносин, орендодавець може заявити не тільки протягом одного місяця після закінчення строку, але і до дати закінчення строку, що законом не забороняється, а також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищим господарським судом України та Верховним судом України.

Таким чином, згідно умов договору та заперечень орендодавця щодо продовження орендних відносин підстав для знаходження відповідача в орендованому приміщенні після 06.02.2008р. не існує.

Діючим законодавством не передбачено, що сплата орендарем коштів після закінчення орендних відносин є підставою вважати для продовження орендних відносин, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищим господарським судом України та Верховним судом України.

Про звільнення приміщення відповідач сповіщався вищезазначеними телеграмами, а також листом від 12.01.2011р.

Посилання відповідача на договір від 18.01.2010р. також не може бути прийнято до уваги.

Так, позивач заперечує щодо укладення цього договору.

Керівник позивача ОСОБА_3 пояснює, що цей договір їм не укладався.

Преведеною експертизою не доведено, що підпис у договорі ОСОБА_3

При цьому необхідно відмітить, що саме позивач для зясування істини клопотав щодо призначення експертизи відповідного підпису.

Також необхідно відмітити, що відповідно ст. 35 ГПК України неможливість надання доказів не є обставиною, що звільняє від доведення.

Крім цього, за обома договорами відсутні акти приймання-передачі приміщення, які згідно умов договорів є його невідємною частиною.

Тобто, згідно ст. 638 ЦК України та п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», договори є неукладеними, тобто не можуть породжувати прав та обовязків.

При цьому необхідно зазначити, що згідно ст. 129 Конституції України сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також зазначається в постанові Верховного суду України від 20.05.2002р. №02/132 (справа №Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996р. «Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя» вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, які надані зацікавленими особами.

Неуважність сторін, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про що також прямо вказується в постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (п. 19).

Таким чином, у відповідача немає будь-яких правових підстав для користування нежитловим приміщенням площею 80 кв.м., розташованого у зупиночному павільйоні по вул. Гагаріна 34-Б в м. Сімферополь, АР Крим.

При цьому необхідно зазначити, що сам факт знаходження відповідача у зазначеному приміщенні підтверджується матеріалами справи.

Так, на цьому наполягає згідно позову позивач, та сам відповідач це підтверджує. Так, про це відповідач вказує у відзиві, та наданими до нього документами (актами списання продукції по зазначеному адресу).

Однак на час прийняття рішення докази повернення приміщення відсутні.

Якщо приміщення буде повернуто у добровільному порядку це не є підставою для скасування рішення суду, оскільки щодо вказаної обставини, суд ні матеріального, ні процесуального законодавства не порушує. У даному випадку зацікавлена особа вправі звернутись із заявою в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

При викладених обставинах позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

Клопотання про призначення бухгалтерської експертизи суд відхиляє, оскільки предметом позову не є вимоги щодо стягнення Торгового дому «Валенсія» збитків із ПП «Ена».

Окрім цього, відповідач посилається на усне повідомлення позивача про спірні відносини щодо збитків.

Однак, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України таке повідомлення не може впливати на взаємовідносини сторін.

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем з держмита в сумі 85,00грн., з судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. та з судових витрат по оплаті за почеркознавчу експертизу (висновок №1568 від 06.06.2011р.) в сумі 1406,40грн.

Судові витрати позивача підтверджуються квитанцією № ПН4898 від 16 грудня 2010 року на суму 85,00 грн. (з державного мита), та квитанцією № ПН4900 від 16 грудня 2010 року на суму 236,00 грн. (на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), із сплати почеркознавчої експертизи квитанцією №392 від 07.04.2011р.

Судові витрати по сплаті за проведення технічної експертизи документів (висновок №1569 від 21.06.2011р.) відшкодуванню не підлягають, оскільки на час заяви клопотання про призначення експертизи та визначення питання щодо експертизи печатки, її вже не існувало.

Тобто, щодо ч. 2 ст. 49 ГПК України щодо вказаної обставини неправильні дії позивача.

При цьому необхідно зазначити, що відповідно до рахунків вартість почеркознавчої експертизи складає 1406,40грн., а вартість технічної експертизи документів (висновок №1569 від 21.06.2011р.) складає 1968,96грн., в той час коли позивачем сплачено лише 843,84грн.

Таким чином, позивач повинен відшкодувати експертній установі 1125,12грн.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобовязати Торговий дім «Валенсія» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дацуна 21-А, ідентифікаційний код: 24870622) повернути Приватному підприємству «Ена» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна 34-Б, ідентифікаційний код: 31038762) нежитлове приміщення площею 80 кв.м., розташоване у зупиночному павільйоні по вул. Гагаріна 34-Б, м. Сімферополь, АР Крим.

Стягнути з Торгового дому «Валенсія» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дацуна 21-А, ідентифікаційний код: 24870622) на користь Приватного підприємства «Ена» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна 34-Б, ідентифікаційний код: 31038762) судові витрати з державного мита в сумі 85, 00 грн., та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу в сумі 236,00 грн., судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи (висновок №1568 від 06.06.2011р.) в сумі 1406,40грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Ена» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна 34-Б, ідентифікаційний код: 31038762) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а, ЄДРПОУ 26225794, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь р/р 31252272210502) 1125,12грн. судових витрат за проведення технічної експертизи документів (висновок №1569 від 21.06.2011р.).

Видати накази.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.