Рішення № 18690928, 27.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

27.09.2011Справа №5002-22/3460-2011 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»; АДРЕСА_3

про стягнення 8450,02 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1., паспорт НОМЕР_1

від відповідача ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2

Обставини справи:

Позивач Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8450,02 грн., мотивуючі позовні вимоги невиконанням з боку відповідача умов договору консигнації від 01.01.2009 року.

В судовому засіданні відповідач пояснив суду, що згоден з сумою позовних вимог у повному обсязі, але, просить суд надати розстрочку виконання рішення по даній справі, посилаючись на важкий фінансовий стан та відсутність матеріальних активів, достатніх для погашення суми заборгованості у повному обсязі.

Позивач надав суду заяву, відповідно до якої не заперечував проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення по даній справі, зі сплатою суми заборгованості у розмірі 8450,02 грн. рівними частками.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд

встановив:

01 січня 2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір консигнації, відповідно до пункту 1.1. якого консигнант (позивач) передає консигнаторові (відповідач) товари згідно з доданим до договору актом, який є його невідємною частиною, для зберігання на консигнаційному складі, демонстрації та продажу третім особам на умовах даного договору.

Відповідно до пункту.2.1. договору строк консигнації товарів установлюється протягом 20 банківських днів з дня передання їх консигнаторові.

Пунктом 2.2. визначено, що термін починає спливати з моменту відвантаження консигнаторові товарів та закінчується з моменту передачі його покупцю.

Згідно п.2.3. укладеного договору у випадку неможливості реалізації товару у зазначений термін консигнатор зобов'язаний повернути товар консигнанту, або продовжити дію консигнації товарів згідно домовленості.

Відповідно до п. 4.4. договору, консигнатор зобов'язаний перерахувати грошові кошти консигнанту в термін 3-х банківських днів після реалізації товарів.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем було передано відповідачу товар загальною вартістю 8450,02 грн., що підтверджується специфікацією від 01.01.2009 року, а.с. 11 (зворотній бік).

Як пояснив суду відповідач, він здійснив реалізацію товарів в січні 2009 року.

Однак, відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань не здійснив перерахування коштів за реалізований товар у випадку такої реалізації, щодо продовження дії консигнації до позивача не звертався.

Таким чином, на момент вирішення спору, сума боргу відповідача складає 8450,02 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не заперечує проти суми боргу, з позовними вимогами згоден.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 8450,02 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

Крім того, в судовому засіданні відповідач просив суд надати розстрочку виконання рішення по даній справі, посилаючись на важкий фінансовий стан та відсутність матеріальних активів, достатніх для погашення суми заборгованості у повному обсязі.

Позивач надав суду заяву, відповідно до якої не заперечував проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення по даній справі, зі сплатою суми заборгованості у розмірі 8450,02 грн. рівними частками.

Згідно ч. 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, суд вважає за можливе надати відповідачу розстрочку виконання рішення суду, згідно наступного графіку сплати платежів:

До 27.11.2011 року 704,16 грн.

До 27.12.2011 року 704,16 грн.

До 27.01.2012 року 704,16 грн.

До 27.02.2012 року 704,16 грн.

До 27.03.2012 року 704,16 грн.

До 27.04.2012 року 704,16 грн.

До 27.05.2012 року 704,16 грн.

До 27.06.2012 року 704,16 грн.

До 27.07.2012 року 704,16 грн.

До 27.08.2012 року 704,16 грн.

До 27.09.2012 року - 704,16 грн.

До 27.10.2012 року - 704,26 грн.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»; АДРЕСА_3, рахунок НОМЕР_3 в філії КБ «Приватбанк» м. Євпаторія, МФО 384436, ІПН НОМЕР_6) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок НОМЕР_4 в філії АБ «АвтоЗАЗбанк» м. Запоріжжя, МФО 313407, ІПН НОМЕР_5) заборгованість в сумі 8450,02 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»; АДРЕСА_3, рахунок НОМЕР_3 в філії КБ «Приватбанк» м. Євпаторія, МФО 384436, ІПН НОМЕР_6) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок НОМЕР_4 в філії АБ «АвтоЗАЗбанк» м. Запоріжжя, МФО 313407, ІПН НОМЕР_5) 85,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»; АДРЕСА_3, рахунок НОМЕР_3 в філії КБ «Приватбанк» м. Євпаторія, МФО 384436, ІПН НОМЕР_6) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок НОМЕР_4 в філії АБ «АвтоЗАЗбанк» м. Запоріжжя, МФО 313407, ІПН НОМЕР_5) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»; АДРЕСА_3, рахунок НОМЕР_3 в філії КБ «Приватбанк» м. Євпаторія, МФО 384436, ІПН НОМЕР_6) до місцевого бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 17,00 грн. недоплаченого державного мита.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7.Надати Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1»; АДРЕСА_3, рахунок НОМЕР_3 в філії КБ «Приватбанк» м. Євпаторія, МФО 384436, ІПН НОМЕР_6) розстрочку виконання рішення по даній справі зі сплатою суми боргу у розмірі 8450,02 грн. згідно наступного графіку сплати заборгованості:

До 27.11.2011 року 704,16 грн.

До 27.12.2011 року 704,16 грн.

До 27.01.2012 року 704,16 грн.

До 27.02.2012 року 704,16 грн.

До 27.03.2012 року 704,16 грн.

До 27.04.2012 року 704,16 грн.

До 27.05.2012 року 704,16 грн.

До 27.06.2012 року 704,16 грн.

До 27.07.2012 року 704,16 грн.

До 27.08.2012 року 704,16 грн.

До 27.09.2012 року - 704,16 грн.

До 27.10.2012 року - 704,26 грн.

Повне рішення складено 28.09.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.