Рішення № 18690885, 27.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

27.09.2011Справа №5002-12/3294-2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» (07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 152; 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 11 )

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (95053, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17а)

про стягнення 2033,16 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність від 02.09.2011 р.

Від відповідача не зявився

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» про стягнення 2033,16 грн. заборгованості за договором поставки №531ю від 01.03.2010 р., а саме: 1780,14 грн. основного боргу, сума процентів 67,89 грн., індексу інфляції у сумі 185,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.03.2010 року між сторонами був укладений договір поставки № 531ю, за яким позивач зобовязався поставляти товар, відповідно заявки (замовлення) відповідача, а відповідач мав прийняти та оплатити товар на умовах, визначених дійсним договором. Однак, оплата товару належним чином не проводилась, у звязку з чим виникла заборгованість у сумі 1780,14 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму процентів у розмірі 67,89 грн., індексу інфляції у сумі 185,13 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, сповіщений належним чином, про причини незявлення суд не повідомив, письмового відзиву на позов не надав.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» (Покупець) був укладений договір поставки № 531ю , пунктом 1.1. якого передбачено, що Постачальник зобовязується поставити товар, згідно заявки (замовленню) Покупця. Покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених дійсним договором.

01 березня 2010 року між сторонами був підписаний протокол розбіжностей до договору поставки №531ю від 01.03.2010 р., згідно якого сторони домовились, що умови договору, викладені в дійсному договорі розбіжностей, діють в редакції Постачальника (а.с.10)

Відповідно пункту 1.2. право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару та підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно транспортної ) накладної або інших, маючих юридичну силу, документів.

Згідно пункту 2.1 Договору, Постачальник здійснює поставку товару в пункт доставки згідно заявки (замовленню) Покупця своїми транспортними засобами та за свій рахунок.

Відповідно до умов Договору позивач 24 березня 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 1780,14 грн., що підтверджується видатковою накладною №0324000889 від 24.03.2010 р. ( а.с.11).

Відповідно пункту 5.1. Договору, загальну суму Договору складає вартість товару, отриманого по всім накладним.

Пунктом 5.6. Протоколу розбіжностей до договору поставки №531ю від 01.03.2010 року передбачено, що Покупець зобовязується повністю оплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок Постачальника протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту підписання відповідної витратної накладної , яка підтверджує факт отримання товару та є невідємною частиною договору.

Проте відповідач своєчасно не провів оплату товару, у звязку з чим, заборгованість по сплаті вартості поставленого позивачем товару складає 1780,14 грн., що й стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, позначених у ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів проведення оплати за поставлений товар відповідачем надано не було, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості, яка відповідно до розрахунку, наданому позивачем складає 1780,14 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань у розмірі 185,13 грн. та 67,89 грн. 3% річних.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд»інфляційних витрат у розмірі 185,13 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обовязку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Джонаголд» 3% річних у розмірі 67,89 грн. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 1780,14 грн., індексу інфляції у розмірі 185,13 грн., 3% річних у розмірі 67,89 грн.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49,82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Джонаголд”(96053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 17а, ідентифікаційний код 34700645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародна група морепродуктів ”(01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 11, ідентифікаційний код 32248136) заборгованості за договором поставки №531ю від 01.03.2010 р. у розмірі 2033,16 грн., а саме: 1780,14 грн. основного боргу, 185,13 грн. інфляційних втрат, 67,89 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.