Рішення № 18690750, 26.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

26.09.2011Справа №5002-33/3686-2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союз-Д2» (м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2, 95011)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Екопрофіт-К» (м. Сімферополь, вул. Обїзна, 10, 95015)

про стягнення 10746.88 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 29.08.2011 р. № 11, ТОВ «Підприємство «Союз-Д2».

Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Екопрофіт-К».

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союз-Д2» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Екопрофіт-К», та просить суд стягнути заборгованість за договором поставки від 02 січня 2010 року № 247 в сумі 10746.88 грн., в тому числі 9704.99 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу, 593.97 грн. пені, 338.54 грн. інфляційних витрат та 109.38 грн. 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором купівлі-продажу товарів № 247 від 02 січня 2010 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини відсутності суд не повідомив. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином (а.с. 53) за адресою, зазначеною в довідці з ЄДРПОУ (а.с. 38). Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО України. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

02 січня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союз-Д2» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Екопрофіт-К» (покупець) укладений договір купівлі-продажу товарів № 247, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязався поставити покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити продукцію на умовах та в строки, передбачені цим договором (а.с. 11).

Асортимент та кількість продукції, що поставляється, зазначається у заявках (пункт 2.1 договору).

Загальна сума договору складає суму всіх поставок, що здійснені на умовах цього договору (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору розрахунки за продукцію проводяться в порядку попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, або іншими, передбаченими діючим законодавством України видами розрахунків, з обовязковим зазначенням номеру та дати накладної в призначенні платежу.

У разі розрахунків з відстроченням платежу, відстрочення допускається на строк 14 днів (пункт 3.5 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за 10 днів до дати закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих саме умовах (пункти 5.1, 5.2 договору).

Як стверджує позивач, на виконання умов договору ним, протягом січня березня 2011 року поставлено на адресу відповідача продукцію на загальну суму 9704.99 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 13-24, 54).

Однак, за твердженням позивача, відповідачем систематично порушувалися взяти на себе за договором зобовязання в частині оплати вартості товару, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість в розмірі 9704.99 грн.

21 червня 2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав погасити заборгованість в розмірі 9704.99 грн. (а.с. 26).

Однак, відповідачем вимоги позивача були залишені поза увагою.

31 березня 2011 року сторонами складений акт звірення взаєморозрахунків, у якому відповідачем підтверджена наявність заборгованості в сумі 9704.99 грн. (а.с. 25).

Проте заборгованість відповідачем оплачена не була.

Невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором купівлі-продажу в частини своєчасної оплати вартості товару зявилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союз-Д2» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у звязку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вже зазначалося, 02 січня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союз-Д2» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Екопрофіт-К» (покупець) укладений договір купівлі-продажу товарів № 247, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязався поставити покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити продукцію на умовах та в строки, передбачені цим договором (а.с. 11).

Так, факт передачі позивачем товару відповідачу підтверджується видатковими накладними, а факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його представника на цих накладних та відтиском печатки (а.с. 13-24, 54).

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Аналогічні вимоги містяться в пункті 3.5 договору, відповідно до якого у разі розрахунків з відстроченням платежу, відстрочення допускається на строк 14 днів.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого товару не пізніше 14 днів з дати поставки, однак дані зобовязання відповідачем належним чином виконані не були, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 9704.99 грн.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 9704.99 грн. відповідачем суду не представлено.

Одночасно, суд звертає увагу, що 31 березня 2011 року сторонами складений акт звірення взаєморозрахунків, у якому відповідачем підтверджена наявність заборгованості в сумі 9704.99 грн. (а.с. 25).

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з приватного підприємства «Єкопрофіт-К» заборгованості за поставлений товар в сумі 9704.99 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 593.97грн. пені, нарахованої відповідачу на суму заборгованості за період з 09 лютого 2011 року по 04 серпня 2011 року.

Суд вважає, що такі вимоги також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Так, пунктом 6.2 договору купівлі-продажу, передбачено, що у разі, якщо покупець не здійснив оплату за поставлену продукцію в передбачений розділом 3 договору строк, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума пені складає 593.97 грн. (а.с. 57).

Судом перевірений розрахунок пені, наданий позивачем, який складений вірно, з огляду на що, вимоги про стягнення 593.97 грн. пені підлягають задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 109.38 грн. та 338.54 грн. інфляційних витрат за період з 09 лютого 2011 року по 04 серпня 2011 року.

Суд вважає такі вимоги такими, що також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, наданий позивачем (а.с. 57), проведений ним вірно, у звязку з чим стягненню підлягає 109.38 грн. 3% річних та 338.54 грн. інфляційних витрат.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем у звязку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 27 вересня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Екопрофіт-К» (м. Сімферополь, вул. Обїзна, 10, 95015, р\р 26003032842500 в АКІБ «Укрсіббанк», м. Сімферополь, МФО 351005, ЄДРПОУ 33849393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союз-Д2» (м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2, 95011, р\р 2600711275 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 23894566) 9704.99 грн. - заборгованості, 593.97 грн. - пені, 109.38 грн. 3% річних та 338.54 грн. інфляційних витрат, 107.47 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.