ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а-6291/08 Головуючий суддя у суді
категорія статобліку – 36 1-ої інстанції – Нечипуренко О.М.
(справа № 9/216/08-АП)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного судуу складі:
головуючого – судді Мартиненка О.В. (доповідач)
суддів – Поплавського В.Ю., Стежко В.А.
при секретарі судового засідання - Кочковій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 10 квітня 2008 року по справі № 9/216/08-АП за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
в с т а н о в и л а :
21 лютого 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.02.2008 року № 0003291502/0, винесене Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в частині обов’язку позивача відображати операції з поставки йому м’яса живою вагою не в загальній, а в спеціальній декларації з ПДВ, що призвело до безпідставного зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 1.185.271 грн.
Постановою господарського суду Запорізької області від 10 квітня 2008 року по справі № 9/216/08-АП позов було задоволено.
Не погодившись з рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивовано порушенням судом норм матеріального права та неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 11.02.2008 року № 0003291502/0 (а.с. 6) зазначено, що відповідачем встановлено порушення з боку позивача підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1.185.271,00 грн.
Підставою для винесення відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення з’явилися висновки, викладені в акті перевірки № 150/16/31914947 від 11.02.2008 року (а.с. 7-11).
Як вбачається з вказаного акту перевірки № 150/16/31914947 від 11.02.2008 року, відповідач, зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування у зв’язку з тим, що позивач користується пільгами сільськогосподарського підприємства згідно п.п. 6.2.6. п. 6.2. ст. 6 та п. 11.21., п. 11.29. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»
При цьому в акті зроблено висновок, що «відповідно до внесених змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України» від 28.03.2007 року № 596 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271 і від 12.05.1999 року № 805» операції з поставки переробним підприємствам м’яса живою вагою, що оподатковуються за нульовою ставкою згідно п.п. 6.2.6. п. 6.2. ст. 6. Закону України «Про ПДВ» підлягають відображенню в спеціальній декларації відповідно до п. 11.21. Закону України «Про податок на додану вартість», тому необхідно податкові зобов’язання по операціям, що оподатковуються за нульовою ставкою в сумі 8964075 грн. включити до спеціальної декларації сільськогосподарського підприємства».
Судова колегія не може погодитись з вказаними висновками відповідача з огляду на таке.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: • на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; • з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані; • обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); • безсторонньо (неупереджено); • добросовісно; • розсудливо; • з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; • пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія); • з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; • своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вказані вимоги процесуального закону є обов’язковими і для суб’єктів владних повноважень при прийнятті ними рішень, обов’язкових для виконання іншими особами.
Пунктом 11.21. статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що до 1 січня 2008 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України».
Аналіз змісту наведеної норми закону вказує на те, що заходи передбачені ним, спрямовані на підтримку вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників і полягають в тому, що переробні підприємства спрямовують суми ПДВ від реалізації ними молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів не до бюджету, а для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, у яких вони придбали молоко і м'ясо у живій вазі.
У разі появиу сільськогосподарських товаровиробників за наслідками реалізації власної сільськогосподарської продукції, сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, вказані суми податку дозволено залишити у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямувати виключно для підтримки власного сільськогосподарського виробництва. При цьому законом Кабінет Міністрів України уповноважено визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів.
У відповідності з п. 12, п. 13 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. N 596) (надалі – Порядок № 805) «сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними, зокрема, м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції. На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними, зокрема, м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Контроль за використанням коштів податку на додану вартість здійснюють, зокрема, відповідні органи державної податкової служби».
Отже, виходячи з наданих повноважень, Кабінетом Міністрів України встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставленої ними продукції власного виробництва з метою правильного нарахування і використання сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, і які законом дозволено залишити у розпорядженні вказаної категорії платників податку.
При цьому органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за використанням коштів податку, що залишається у сільськогосподарських товаровиробників.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є сільськогосподарським товаровиробником і у перевіряємому періоді здійснював поставки переробним підприємствам м’яса свиней живою вагою.
Згідно пп. 6.2.6 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» до 1 січня 2008 року поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, на відміну від інших категорій сільськогосподарських товаровиробників, позивач взагалі звільнений від сплати податку на додану вартість за результатами реалізації переробним підприємствам власної продукції в живій вазі, і у нього не можуть з’явитися суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету, і які він згідно закону може залишити у своєму розпорядженні.
За таких обставин покладання відповідачем на позивача обов’язку відображати в окремій, а не в загальній декларації з податку на додану вартість, результати господарських операцій з реалізації переробним підприємствам власної продукції в живій вазі є безпідставним і має за своїми наслідками не фінансову підтримку вітчизняного товаровиробника, а необґрунтоване вилучення у нього коштів внаслідок безпідставного зменшення бюджетного відшкодування.
У зв’язку з цим судова колегія зауважує, що недосконалість підзаконного акту - Порядку № 805– в частині конкретного визначення, в якій декларації (в загальній чи окремій) мають бути відображені результати реалізації сільськогосподарської продукції в живій вазі переробним підприємствам, не може бути підставою для необґрунтованого зменшення сільськогосподарському товаровиробнику бюджетного відшкодування.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2008 р. N 300 вказаний недолік Порядку № 805 був усунутий шляхом доповнення п. 2 цього Порядку, у якому зазначено, що сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою, реченням такого змісту: «При цьому суми податкового кредиту за звітний період включаються до податкової декларації з податку на додану вартість платника податку, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.».
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оспорюване рішення відповідача є таким, що прийняте ним не на підставі законів України, з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження надані, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно та нерозсудливо.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 10 квітня 2008 року по справі № 9/216/08-АПзалишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Повний текст ухвали виготовлено 20.06.2008 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Судове рішення № 1868810, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.06.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22а-6291/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: