Постанова № 18685448, 21.09.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.11 Справа № 5008/793/2011

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГалушко Н.А.

суддівКраєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Хуст б/н від 27.07.2011р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 29.07.2011р.

у справі №5008/793/2011

за позовом: Хустської міської ради, м.Хуст

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Хуст

про зобов»язання звільнити нежитлові приміщення ресторану «Верховина»заг.пл. 881,0 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 16108,10грн., 275,60грн. пені та 5484,16грн. заборгованості за фактичне використання об»єкта після закінчення договору оренди

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3-представник

від відповідача: не з»явився

Права та обовязки представнику позивача відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України розяснено.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ГПК України, учасником судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.07.2011р. у справі №5008/793/2011 (суддя Кадар Й.Й.) позовні вимоги задоволено частково. Зобовязано приватного підприємця ОСОБА_2, м.Хуст звільнити нежитлові приміщення ресторану «Верховина», заг. пл. 881,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; стягнено з приватного підприємця приватного підприємця ОСОБА_2, м.Хуст на користь Хустської міської ради суму 10 667,47грн. орендної плати за лютий березень 2011 року, а також суму 35,99грн. пені. У решті позовних вимог відмовлено.

ФО-П ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу б/н від 27.07.2011р., в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, посилаючись на те, що судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що заява скаржника про відкладення розгляду справи залишена судом без задоволення, що позбавило останнього можливості прийняти участь у розгляді справи та подати зустрічну позовну заяву, вимоги якої пов»язані із первісним позовом, оскільки звільнення приміщення передбачає складення акту прийому-передачі орендованого приміщення із зазначенням ступеню вартості приміщення, його пошкоджень чи покращень на момент повернення та стосовно визначення вартості виконаних робіт, що позивачем зроблено не було.

Хустська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, судовою колегією встановлено наступне.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 18.03.2011р. у справі №5008/215/2011 за позовом Хустської міської ради, м. Хуст та Управління з питань майна комунальної власності виконавчого комітету Хустської міської ради, м. Хуст до приватного підприємця ОСОБА_2, м. Хуст про стягнення 28 826,04грн. та розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу №91 від 02.09.1998р. (яке набрало законної сили 01.04.2011р.) розірвано договір оренди цілісного майнового комплексу №91 від 02.09.1998р. (а.с.16-19), укладеного між представництвом Фонду Державного майна України в м.Хуст (орендодавець) (правонаступником якого є Управління з питань майна комунальної власності виконавчого комітету Хустської міської ради)) та підприємцем ОСОБА_2, м.Хуст (орендар), у відповідності до предмету якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування цілісний майновий комплекс ресторан „Верховина”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-13).

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із п.3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У відповідності до п. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно із п.1 ст.27 „Про оренду державного та комунального майна” також передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Зазначена норма кореспондується також з п. 1 ст. 785 ЦК України, яким передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вищенаведених норм законодавства, приватний підприємець ОСОБА_2 орендоване приміщення ресторану „Верховина” орендодавцеві не повернув.

Матеріалами справи, а саме листами №М13/045 від 21.04.2011р. та №М13/054 від 16.05.2011р., направленими Управлінням з питань майна комунальної власності виконавчого комітету Хустської міської ради рекомендованою кореспонденцією на адресу приватного підприємця ОСОБА_2 та отриманими ним особисто відповідно 23.04.2011р. та 18.05.2011р. (а.с.22-31), відповідача було повідомлено про наявну заборгованість зі сплати орендної плати за лютий березень 2011 року в сумі 10 868,65 грн. та заборгованість у справі №5008/215/2011 у розмірі 19 926,04 грн.; орендної плати за лютий квітень 2011 року у сумі 16 512,24грн. і заборгованість у справі №5008/215/2011 у розмірі 12 926,04 грн., а також запропоновано у строк до 10.05.2011р. та відповідно до 31.05.2011р. сплатити зазначені кошти на вказаний рахунок місцевого бюджету, а також звільнити обєкт оренди та передати його власнику майна.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості по орендній платі приватним підприємцем ОСОБА_2, а також докази, що обєкт оренди цілісний майновий комплекс Хустської міської комунальної власності ресторан „Верховина”, що знаходиться за адресою: м.Хуст, м-н Незалежності, 2 передано власнику.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає правомірним задоволення позовних вимог в частині зобовязання звільнити нежитлові приміщення ресторану „Верховина” заг. пл.881,0 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Хуст, м-н Незалежності, 2.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 01.02.2011р. по 11.04.2011р. в розмірі 16 108,10грн., 275,60 грн. пені, а також 5 484,16 грн. заборгованості за фактичне використання обєкта після закінчення договору оренди, судова колегія зазначає наступне.

Вимоги Хустської міської ради щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за лютий березень 2011 року у розмірі 10 667,47 грн. належним чином підтверджені нормативно та матеріалами справи.

Заявлені вимоги щодо стягнення пені не виходять за межі шестимісячного строку для їх нарахування, передбаченого ч. 5 ст. 232 ГК України, є належним чином підтверджені нормами права та матеріалами справи, однак, підлягають задоволенню частково з огляду на те, що строк оплати за спірним договором оренди передбачався сторонами до 15 числа наступного місяця, отже, до задоволення підлягає 35,99грн. пені за прострочення орендної плати за лютий 2011 року, яка підлягає нарахуванню з 16 березня 2011 року до дати розірвання договору.

Щодо стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі за квітень 2011 року у розмірі 5 440,63 грн. та 239,61грн. пені, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні вищезазначених сум з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди цілісного майнового комплексу №91 від 02.09.1998р. розірвано за рішенням господарського суду Закарпатської області №5008/215/201 від 18.03.2011р.

Законодавчо передбачено, що договір вважається розірваним з дня набрання чинності рішення суду, якщо останнім не встановлено іншого строку.

Відповідно до ч.5 ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду №5008/215/2011 від 11.04.2011р. апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 залишено без розгляду у звязку з її поданням після закінчення строків, передбачених ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (а.с.14), у зв»язку із чим зазначене рішення суду набрало законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, визначеного ч. 1 ст. 93 ГПК України, а саме, через десять днів з дня винесення рішення, з урахуванням того, що у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Матеріалами справи встановлено, що повний текст рішення господарського суду Закарпатської області №5008/215/201 від 18.03.2011р. складено та підписано 21.03.2011р. Отже, воно набрало законної сили 01.04.2011р.

З огляду на викладене, не підлягає задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 орендної плати за квітень 2011 року в сумі 5 440,63 грн., оскільки фактично договір оренди цілісного майнового комплексу №91 від 02.09.1998р. станом на 01 квітня 2011 року вже був розірваний.

Також, не підлягає стягненню сума нарахованої пені у розмірі 239,61грн. (за березень та квітень 2011 року, а саме, за вимогами, строк оплати яких настав після розірвання договору), оскільки ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Враховуючи той факт, що договір оренди №91 від 02.09.1998р. в квітні 2011 року вже був розірваний, тобто договірних відносин між сторонами не існувало, позивач не мав правових підстав для її нарахування.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги Хустської міської ради щодо стягнення з відповідача 5 484,16грн. заборгованості за фактичне використання обєкта після закінчення договору оренди, оскільки в матеріалах справи відсутні докази заявлення позивачем вимоги про стягнення з наймача саме неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з посиланням на п. 2. ст. 785 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржником не надано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Не беруться до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що заява скаржника про відкладення розгляду справи, залишена судом без задоволення, що позбавило останнього можливості прийняти участь у розгляді справи та подати зустрічну позовну заяву, вимоги якої пов»язані із первісним позовом, оскільки сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідач мав право після одержання ухвали про порушення провадження у справі надати (надіслати поштою) відзив на позовну заяву і всі документи. Скаржник судом був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, розгляд справи відкладався. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 29.07.2011р. зустрічна позовна заява повернена заявнику без розгляду. Скаржником дана ухвала не оскаржена та набрала законної сили. Правові підстави прийняття вищезазначеної ухвали судовою колегією у даному провадження не розглядаються. Окрім того, відповідач не надав суду витребуваних документів, не забезпечив явку уповноваженого представника в суд апеляційної інстанції, отже скористався наданими йому правами на власний розсуд.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення суду прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 29.07.2011р. у справі №5008/793/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити у господарський суд Закарпатської області.

Головуючий-суддяГалушко Н.А.

СуддяКраєвська М.В.

СуддяОрищин Г.В.