Постанова № 18685296, 27.09.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.11 Справа № 5010/1102/2011-3/41

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Регіональна торгова компанія”, м. Івано-Франківськ

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2011р.

у справі № 5010/1102/2011-3/41.

за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь”

м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна торгова компанія”, м. Івано-Франківськ

до відповідача 2: Закритого акціонерного товариства “Зірниця”, м. Івано-Франківськ

про стягнення 935865,01грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Чапляк І.Р.- представник

від відповідачів: не з’явилися

Позивачу роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Відповідачі явку повноважних представників в судове засідання двічі не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2011р. у справі №5010/1102/2011-3/41 (суддя Фрич М.М.) позов задоволено частково. Стягнено в солідарному порядку з товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" та Закритого акціонерного товариства "Зірниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" 591690,00грн. простроченої заборгованості по кредиту, 155 815,18 грн. простроченої заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 12 955,86 грн . нарахованих відсотків за період з 01.05.11 р. по 29.05.11, 11 419,89 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 14738,46грн. збільшення заборгованості на індекс інфляції, 41 668,83 грн. штрафу за несвоєчасне погашення кредиту, 8282,88 грн. держмита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк"Київська Русь" 107576,79 грн. строкової заборгованості по кредиту та 1075,77 грн. держмита. В стягненні з ЗАТ "Зірниця" 107576,79 грн. строкової заборгованості - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТзОВ “Регіональна торгова компанія” оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права, та, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також суд зробив висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи, у зв’язку з чим просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема скаржник зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що у позивача наступило право вимоги за кредитним договором №52-08/1 від 06.08.2008р., оскільки кредитним договором визначено вичерпний перелік підстав з настанням яких у позивача виникає право вимагати дострокового повернення кредиту. При цьому кредитний договір не містить додаткових посилань про виникнення у позивача права вимоги дострокової сплати кредиту з інших передбачених законом підстав. Натомість позивач не довів настання обставин передбачених п. 4.4. кредитного договору, а задоволення позову з урахуванням приписів ч. 2 статті 1050 ЦК України є необгрунтованим, так як в даному випадку підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є кредитний договір, а не акт цивільного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 27.09.2011р. (вх. №7455 від 27.09.2011р.) ПАТ «Банк Київська Русь»та його представник в судовому засіданні доводи скаржника спростовує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Враховуючи, що ухвалою суду від 06.09.2011р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів, які були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2011р. у справі №5010/1102/2011-3/41 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між АБ "Київська Русь" та ТзОВ "Регіональна торгова компанія" 06.08.08р. укладено кредитний договір № 58-08/1, згідно якого, позивач надав відповідачу 1 кредит в розмірі 700 000,00грн. строком до 05.08.11р. зі сплатою 23 % річних. (п.1.1 договору).

Кошти у повній сумі були надані відповідачу-1, що підтверджується меморіальними ордерами (а.с.9-15).

Згідно умов п.8.3 кредитного договору відповідач 1 зобов’язався здійснювати погашеня кредиту щомісячно, згідно наступного графіку: починаючи з січня 2009 року по серпень 2011 року позичальник сплачує по 22580,00 грн. Решту суми позичальник сплачує в кінці терміну дії договору. Відсотки за користування кредитом, позичальник, відповідно до п.8.1 договору, зобов’язувався сплачувати щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця. 19 січня 2009 року, шляхом укладення договору про внесення змін до кредитного договору, графік погашення кредиту змінено наступним чином: позичальник здійснює погашення кредиту щомісячно, починаючи з липня 2009 року по серпень 2011 по 26895,00 грн. Решту суми кредиту - в кінці терміну дії договору.

Пунктом 4.4. кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадках: реорганізації або ліквідації позичальника (заставодавця, поручителя, гаранта); порушення заставодавцем (поручителем, гарантом) зобов’язань за договором, що забезпечує виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором; вчинення заставодавцем дій на припинення застави, що забезпечує виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, в т.ч. щодо розірвання депозитного договору та/або дострокової вимоги повернення вкладу за депозитним договором, майнові права за яким є забезпечення виконання зобов’язань позичальником за кредитним договором; незгоди позичальника зі зміною розміру процентної ставки, запропонованої банком; не сплати плати за надання кредиту (в т.ч. неналежної сплати); у разі виникнення у банка права на звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), що одночасно забезпечує виконання зобов'язань, як за цим кредитним договором, так і будь - якими іншими кредитними договорами, укладеними з банком.

Відповідач зобов'язався повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісії, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору (п.п.4.1, 4.2, 9.1,9.2,9.3 договору).

Однак, відповідач-1 належним чином не виконував договірних зобов'язань по погашенню кредиту та сплаті відсотків у визначені договором терміни, у зв’язку з чим, станом на 30.05.11 борг складає: 591691,00грн. заборгованість по кредиту; 155815,18 грн. - по відсотках за користування кредитом.

В п. 9.1 кредитного договору сторони встановили відповідальність у разі несвоєчасного повернення кредиту, згідно якого позичальник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої суми. Згідно розрахунків позивача станом на 30.05.11р. сума штрафу за прострочення повернення кредиту становить 41668,83 грн.

Пунктом 9.2 кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання. При визначенні розміру пені суд враховує те, що відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В даному випадку в п. 9.2 кредитного договору передбачено, що при простроченні заборгованості, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань. Згідно розрахунків позивача станом на 30.05.11р. сума пені за несвоєчасну сплату відсотків становить 11419,89 грн.

Відповідно до ст. 546, ст. 549 ЦК України, ст. ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі штрафу або пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, п. 4 ст. 231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене, позивачем за прострочення виконання грошових зобов’язань нараховано відповідачеві 14 738,46 грн. - інфляційних втрат.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, виконання зобов'язань відповідача 1 за кредитним договором забезпечено договором поруки № 43-08/П від 06.08.08р., який укладені між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та Закритим акціонерним товариством "Зірниця" та за умовами якого, поручитель зобов'язався перед банком відповідати за невиконання позичальником в повному обсязі зобов'язань, що випливають з кредитного договору, а саме за повернення кредиту, сплату відсотків та комісії за користування ним, сплату неустойки, а також відшкодування збитків. При цьому обсяг відповідальності поручителів є однаковим.

Позивач звертався до відповідачів з вимогою за вих. № 02/434 та № 02/435 від 05.04.11 р., про повернення всієї суми кредитних коштів.про дострокове повернення кредиту та процентів у зв'язку з неналежним виконанням кредитного договору. Проте, відповідачі залишили вимогу позивача без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.(ст.1054 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.345 ГК України - кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.(ч.3 ст.346 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог та солідарне стягнення з відповідачів 83221,95грн. основного боргу, 26392,53грн. процентів, 1767,45 грн. комісії, 12871,06грн. пені, 5000,00грн. штрафних санкцій та відшкодування судових витрат.

Щодо доводів скаржника, слід зазначити наступне. Пунктом 2 статті 1050 ЦК України, передбачено, що: якщо договором встановлений обов'язок позичальник повернути позику частинами (з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати належних йому процентів. Згідно до ч.2 статті 530 ЦК України, боржник зобов'язаний в семиденний строк з дати отримання повідомлення банку достроково виконати зобов'язання, викладені у вимозі банку. Таку вимогу Боржнику було надіслано 06.04.2011 р., та отримано ним 11.04.2011р. Отже, у позивача наступило право вимоги за кредитним договором № 52-08/1 від 06.08.2008 року, а тому в цій частині доводи скаржника безпідставні.

Помилковими є також доводи скражника про те, що позивач вчасно не скористався своїм правом вимоги до Поручителя, оскільки з позовом до суду звернувся в травні 2011 року, а не в січні 2010 року, зважаючи на наступне. Пунктом 1 статті 553 ЦК України, встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Пунктом 4.2. договору поруки №43-08/П від 06.08.2008 року, укладеного з ЗАТ «Зірниця», передбачено що дія цього договору припиняється з моменту погашення в повному обсязі Боржником або Поручителем зобов'язань за Кредитним договором. Однак, як було зазначено в позовній заяві, починаючи з липня 2009 року, позичальник належним чином не виконує зобов'язання щодо сплати кредиту, а з травня 2010 року - щодо належної сплати відсотків за користування кредитом. Крім цього, згідно пункту 4.3 договору поруки, згідно з яким, порука також припиняється, якщо Кредитор протягом 6 місяців з дня настання строку виконання зобов'язання за Кредитним договором не пред'явить позову до Поручителя. При цьому, пунктом 1 статті 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, предметом Кредитного договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) на таких умовах: на строк до 05 серпня 2011 року.

Отже, позивач скористався своїм правом вимоги дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, що передбачено п.2 статті 1050 ЦК України, а тому доводи викладені скаржником, як підстава для скасування рішення колегією суддів відхилено за їх необґрунтованістю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати державного мита при поданні апеляційної скарги, що підтверджується актом канцелярії господарського суду Івано-Франківської області №45 від 08.08.2011р., державне мито в сумі 4679,33грн. підлягає стягненню із скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.07.2011 року у справі №5010/1102/2011-3/41 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ “Регіональна торгова компанія” залишити без задоволення.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгова компанія" (Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул.Кобилянської, буд.22, р/р 2600703369001 в ІФФ ПАТ"Банк"Київська Русь", МФО 336462, код ЄДРПОУ 32604887) в дохід державного бюджету 4679,33грн. державного мита.

3. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 28.09.2011р.