Ухвала суду № 18685146, 20.09.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

20.09.11 Справа № А-8/250

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Судді-доповідачаДубник О.П.

суддівСкрипчук О.С.

Процика Т.С.

при секретарі судового засідання Гуньці О.П.

розглянувши апеляційні скарги (подання) першого заступника прокурора Івано-Франківської області від 13.02.2007 року № 05/1-125вих-07 та Калуської обєднаної державної податкової інспекції (надалі - ОДПІ) від 09.02.2007 року № 2118/10/100

на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2007 року

у справі № А-8/250

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) Карпатнафтохім”, с.Мостище Калузького району Івано-Франківської області

до Калуської ОДПІ, м.Калуш

за участю Прокуратури Івано-Франківської області, м. Івано-Франківськ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002442302/0 від 20.10.2006 року.

За участю представників:

від прокуратури: Рогожнікова Н.Б. прокурор відділу представництва Прокуратури Львівської області (посвідчення № 214);

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність в матеріалах справи);

З правами та обовязками, передбаченими ст.ст. 49, 51, 59, 60 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), сторони та прокурор ознайомлені.

Відводів складу суду в порядку ст. 27, 30 КАС України сторонами не заявлялось.

Відповідно до ст. 41 КАС України здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу : програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 року змінено склад колегії, що розглядає дану справу: у звязку із зайнятістю суддів Орищин Г.В. та Якімець Г.Г. в іншому судовому процесі, замість них введено в склад колегії суддів Процика Т.С. та Скрипчук О.С.

Причини зупинення провадження у справі та її відкладення викладено в ухвалах суду, які знаходяться в справі.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2007 року в даній справі (суддя Шіляк М.А.) задоволено позов ТОВ “Карпатнафтохім” до Калуської ОДПІ, за участю прокуратури Івано-Франківської області : визнано нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.10.2006 року № 0002442302/0.

Приймаючи вищезазначену постанову, суд першої інстанції виходив з того, що Калуською ОДПІ в порушення норм п.п. 1,8 ст. 1, 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.2097 року № 168/97-ВР, п.п. 4.1.1, 4.1.4 п. 4.1, п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, безпідставно встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за липень 2006 року на 4890392,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2007 року в цій справі, перший заступник прокурора Івано-Франківської області та Калуська ОДПІ оскаржили її в апеляційному порядку.

Зокрема, в апеляційній скарзі (поданні) № 05/1-125вих-07 від 13.02.2007 року, перший заступник прокурора Івано-Франківської області вважає, що вказана постанова місцевого суду в даній справі прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові. В обґрунтування даних вимог, перший заступник прокурора Івано-Франківської області посилається на те, що в порушення п. 9.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на доданому вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, в редакції наказу від 15.06.2005 року № 213, позивачем, при поданні податкової декларації з ПДВ та розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року, не було враховано нових правил оподаткування ПДВ та не подано до податкового органу розрахунку суми бюджетного відшкодування за іншою формою, ніж та, що визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу. Також посилається на те, що відповідно до норм п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7, п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року повинен був відобразити суму податкового кредиту попереднього податкового періоду (червень 2006 року), фактично сплачену ним як отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді (червень 2006 року) постачальникам таких товарів (послуг), тоді як встановлено податковою інспекцією, позивачем в червні 2006 року оплачено ПДВ, який віднесено до складу податкового кредиту даного податкового періоду в сумі 6832158 грн., чим завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в липні 2006 року на 4890392 грн.

Калуська ОДПІ в апеляційній скарзі № 2118/10/100 від 09.02.2007 року, вважає, що вказана постанова місцевого суду в даній справі прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові. Зокрема, відповідач зазначає про те, що Калуською ОДПІ при прийнятті оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення від 20.10.2006 року було враховано зміни правил оподаткування, в звязку із внесенням в 2005 році змін до Закону України «Про податок на додану вартість», однак таких змін при поданні податкової декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2006 року не врахував сам позивач, не змінивши відповідно до п.п. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 9.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на доданому вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, в редакції наказу від 15.06.2005 року № 213, форми розрахунку суми бюджетного відшкодування з ПДВ та не подавши пояснень щодо вчинення таких дій. Також позивач посилається на відповідність формулювання рядку № 3 розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ положенням п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а тому позивач сплативши в червні 2006 року ПДВ, який віднесено до складу податкового кредиту даного податкового періоду в сумі 6832158 грн., тиким чином завищив суму бюджетного відшкодування з ПДВ в липні 2006 року на 4890392 грн. Окрім цього даний апелянт вказує на те, що ним не порушено норми ч. 2 ст. 71 КАС України, оскільки спір виник внаслідок різного тлумачення сторонами норм матеріального права, що врегулюють порядок бюджетного відшкодування ПДВ, а не оспорення фактичних обставин справи.

У запереченні № 53-Юр-74 від 10.04.2007 року на апеляційну скаргу, ТОВ Карпатнафтохім” спростовує доводи скаржників та зазначає про обгрунтованість та мотивованість постанови місцевого господарського суду, у звязку з чим просить апеляційні скарги першого заступника прокурора Івано-Франківської області та Калуської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову господарського суду Івано-Франківаської області від 16.01.2007 року в даній справі без змін.

Львівський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що постанова Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2007 року у справі № А-8/250 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги заступника прокурора Івано-Франківської області та Калуської ОДПІ без задоволення, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Карпатнафтохім»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, напрям нарахування на рахунок платника у банку за липень 2006 року, за результатами якої складено акт № № 974/23-2/33129683 від 20.10.2006 року. На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № №0002442302/0 від 20.10.206 року, яким встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2006року в розмірі 4890392,00грн.

Податкова декларація позивача з податку на додану вартість з додатками за липень 2006 року прийнята Калуською ОДПІ без застережень 21.08.2006 року за вх.№ 21588.

Також в матеріалах наявні копії банківських виписок за червень 2006 року, якими підтверджується сума податку сплачена постачальникам товарів ( послуг) в червні 2006 року , яка дорівнює сумі, що зазначена в рядках "25", "25.1" декларації з ПДВ за липень та графах "3", "4" розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації).

Відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі Закон № 168/97-ВР), бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, Закон № 168/97-ВР не обмежує термін «попередній період»лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

В свою чергу, в назві рядка № 3 форми «Розрахунку суми бюджетного відшкодування», що є додатком № 3 до податкової декларації з податку на додану вартість, форма якої затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) зазначається, що відшкодуванню підлягає не фактично сплачена сума податку на додану вартість, з якої утворилось відємне значення (що в поточному періоді може утворитись за рахунок відємних значень декількох попередніх періодів), а лише податковий кредит попереднього податкового періоду, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Тобто, формулювання рядка № 3 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування»не відповідає повною мірою положенням підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР, оскільки, як вказано вище, даною нормою передбачено право на здійснення бюджетного відшкодування в тій його частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів, а не сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, сплаченого в такому податковому періоді.

Крім того, форма Розрахунку суми бюджетного відшкодування не може змінювати порядку бюджетного відшкодування, визначеного абзацом «а»підпунткту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Такий ж висновок зроблено й Вищим адміністративним судом України у справах: № А-8/261 (постанова від 29.03.2011 року № К-11049/09); № А-8/31 (постанова від 27.04.2011 року № К-11088/09) між тими самими сторонами, з аналогічним предметом позову, лише за інший період бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме: за жовтень 2006 року та травень 2007 року.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції встановлено наявність у позивача документального підтвердження розміру сплаченого в ціні товару податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відсутність доказів порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, та не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відомості, які містяться у документах, на підставі яких був сформований податковий кредит, не відповідають дійсності, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ “Карпатнафтохім” та визнання нечинним, винесеного Калуською ОДПІ податкового повідомлення-рішення № 0002442302/0 від 20.10.2006 року.

Відповідно до частини 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2007 року у цій справі є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 ч.ч. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, Львівський апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скаргу та подання першого заступника прокурора Івано-Франківської області та Калуської обєднаної державної податкової інспекції відхилити Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2007 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідачДубник О.П.

суддяСкрипчук О.С.

суддяПроцик Т.С.

У повному обсязі ухвалу складено

23.09.2011 року