Постанова № 18684960, 15.09.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.11 Справа № 16/5027/832-б/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Суддя-доповідачДавид Л.Л.

СуддівГриців В.М.

Мурської Х.В.

при секретарі судового засіданняКіт М.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Чернівці від 26.08.2011 р. №9874/10-014

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 23.08.2011 р.

у справі №16/5027/832-б/2011 (суддя Бутирський А.А.)

за заявою Прокурора Садгірського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівці, м. Чернівці

до МПП «ТКФ «Люма», м. Чернівці

про банкрутство

за участю представників сторін:

від заявника: ОСОБА_1 представник (довіреність від 26.04.2011 р. №2322/10-012);

від боржника: не з»явились;

прокуратура: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.08.2011 р. припинено провадження у справі №16/5027/832-б/2011 за заявою Прокурора Садгірського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівці, м. Чернівці до МПП «ТКФ «Люма», м. Чернівці про банкрутство.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що при подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ініціюючим кредитором не надано доказів безспірності вимог та неплатоспроможності боржника. Грошовими зобов»язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, яка виникла внаслідок лише застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, що відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не може бути підставою для порушення справи про банкрутство, а відтак провадження у справі припинено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 вищезазначеного Закону та п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Державна податкова інспекція у м. Чернівцях, не погодившись з винесеною ухвалою, подала апеляційну скаргу від 26.08.2011 р. №9874/10-014, в якій посилається на прийняття такої з порушенням норм матеріального права, а саме:

Скаржник зазначає, що МПП ТКФ «Люма»не подає податкової звітності до ДПІ у м. Чернівці більше року, що підтверджується довідкою. Крім того, вказує, що відповідно до п.п.14.1.175, п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов»язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов»язання. Згідно розрахунку заборгованості за боржником МПП «ТКФ «Люма»станом на день звернення до суду сума боргу становить 1699,51 грн. Даний борг виник на підставі податкового повідомлення рішення №0001720152/0 від 13.05.2010 р. прийнятого на підставі акту перевірки №1088/15-2/22851460 від 01.04.2010 р. за несвоєчасну подачу податкової звітності з податку на додану вартість.

Крім цього, вказує, що судом не взято до уваги положення Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з аналізу якого вбачається, як вказує Скаржник, що суми пені, штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій повинні враховуватися окремо при розв»язанні питання про склад вимог за податками і зборами (обов»язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та передачі справи на розгляд Господарського суду Чернівецької області.

В судове засідання 15.09.2011 р. з»явився лише представник ДПІ у М.Чернівцях, яка підтримала доводи апеляційної скарги. Інші учасники судового процесу участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомленні про час та місце розгляду справи (а.с.40-42).

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані докази, вислухавши думку представника Скаржника, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали Господарського суду Чернівецької області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Ініціюючи питання про порушення провадження по справі про банкрутство МПП «ТКФ «Люма»ДПІ у м. Чернівці обґрунтовує свої вимоги тим, що Боржник більше року не подає до органів ДПІ звітність, припинив свою діяльність та не сплатив суму податкового боргу.

У відповідності до вимог ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 р. № 2343-XII (із змінами та доповненнями) у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, яка регулюється ст. 52 Закону в площині безспірності грошових вимог, а саме - справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження. Всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", регулюються загальними нормами Закону.

Згідно ст. 1 Закону від 14.05.1992 р. № 2343-XII (із змінами та доповненнями) грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Матеріалами справи встановлено, що звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство Боржника, Заявник вказував на наявність у Боржника податкового боргу у розмірі 1699,51 грн., який підтверджується постановою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №2а-3651/10/2470 від 24.01.2011 р. (а.с.10), і з якої вбачається, що податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій.

У відповідності до ст. 1 Закону України від 14.05.1992 р. № 2343-XII (із змінами та доповненнями) до складу грошового зобов»язання, що складає кредиторські вимоги до боржника (у тому числі безспірні), не зараховується недоїмка (пеня та штраф).

Відповідно до цього, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду, що заборгованість по сплаті штрафних санкцій, не може бути основним грошовим зобов»язанням боржника, в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 р. № 2343-XII (із змінами та доповненнями) та слугувати відповідно самостійною підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника.

Відповідно до цього, місцевим господарським судом правомірно припинено провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України від 14.05.1992 р. № 2343-XII (із змінами та доповненнями) та п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 23.08.2011 р. у справі №16/5027/832-б/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці від 26.08.2011 р. №9874/10-014 - без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4.Справу № 16/5027/832-б/2011 повернути Господарському суду Чернівецької області.

Суддя-доповідачДавид Л.Л.

СуддяГриців В.М.

СуддяМурська Х.В.

Повний текст постанови складено та підписано 16.09.2011 р.