Постанова № 18684911, 08.09.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

08.09.11 Справа № 5010/992/2011-18/35

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

судді - доповідача Дубник О.П.

суддів Давид Л.Л..

Желіка М.Б.

при секретарі судового засідання Лагутіні В.

розглянув апеляційні скарги: Публічного акціонерного товариства (надалі - ПАТ) “Мегабанк” № 92-256 від 08.07.2011 року та Івано-Франківської міської ради № 972/09-15/в від 08.07.2011 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2011 року

у справі № 5010/992/2011-18/35

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) фірма "Калина ІФ" ЛТД, м. Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство фірма (надалі ППФ) "Спіка", м. Івано-Франківськ

до Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство (надалі - ВАТ) "Прикарпатагробуд", м. Івано-Франківськ.

про визнання права власності на нерухоме майно - офісне приміщення по вул. Національної Гвардії, 14, в м. Івано-Франківську, а саме: адміністративно-офісні приміщення другого поверху по літері «А», загальною площею 167,3 кв.м., надбудова мансардного поверху по літері «А», загальною площею 109,6 м. кв.

За участю представників:

апелянта - ПАТ “Мегабанк” - ОСОБА_1 (довіреність в матеріалах справи);

від сторін та третіх осіб : не зґявились (належно повідомлені);

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року проведено зміни в складі судової колегії, що здійснює апеляційне провадження в даній справі.

Судом розґяснено представнику апелянта права та обов»язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось.

В судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2011 року у справі № 5010/992/2011-18/35 (суддя Гриняк Б.П..) визнано за ТОВ фірма "Калина ІФ" ЛТД право власності на нерухоме майно - офісне приміщення, а саме: - адміністративно-офісні приміщення другого поверху по літері "А", загальною площею 167,3 м. кв.м.; надбудова мансардного поверху по літері "А", загальною площею 109,6 кв.м.

Вказане рішення мотивовано нормами ст.ст. 328, 331, 376, 778 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», з посиланням на те, що здійснене ТОВ «Калина ІФ»ЛТД самочинне будівництво не порушує прав та охоронюваних законом інших осіб.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач - Івано-Франківська міська рада оскаржила його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі від 08.07.2011 року, Івано-Франківської міської ради вважає, що оскаржене в даній справі рішення прийнято місцевим господарським судом за неповного зясовання фактичних обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в поданому до нього позові.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано норм ч.ч. 4, 5 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 року, якими передбачено поетапність отримання особою, яка бажає здійснити будівництво обєкту нерухомого майна, дозвільно-погоджувальної документації у сфері будівництва, яких позивачем не було дотримано, та здійснено самовільне будівництво без відповідних погоджень органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Також даний апелянт вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норму ст. 376 Цивільного кодексу України, оскільки не було враховано, що у позивача відсутні документи на право власності чи користування на земельну ділянку, на якій розташований спірний обєкт. Зокрема, продовжує відповідач, Івано-Франківською міською радою відповідно до норм ст.ст. 79, 83, 125 Земельного кодексу України не приймалось рішень про надання в користування чи у власність ТОВ фірма "Калина ІФ" ЛТД та ППФ "Спіка" земельної ділянки під спірним обєктом.

Також рішення місцевого господарського суду від 23.06.2011 року в даній справі також оскаржено ПАТ “Мегабанк”, яке в апеляційній скарзі від 08.07.2011 року вважає, що воно прийнято за неповного зясовання фактичних обставин справи, неправильного застосування та порушення норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ фірма "Калина ІФ" ЛТД в позові. В обґрунтування вказаних підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції ПАТ “Мегабанк” зазначає про те, що суд не зґясував чи фактично було передано ППФ "Спіка" нежитлове приміщення першого поверху будинку по вулиці Національної гвардії, 14 в місті Івано-Франківську, в оренду позивачу. Також вказує на те, що ППФ "Спіка" було передано ПАТ “Мегабанк” в іпотеку по договору від 23.07.2008 року приміщення інженерно-лабораторного комплексу, площею 180,5 кв.м. та кафе під літ «А», площею 88,5 кв.м., за адресою: вул. Національної Гвардії, 14, в м. Івано-Франківську, однак при цьому, в порушення вищевказаного договору та норми ст. 3 Закону України «Про іпотеку», не було повідомлено про те, що вказане приміщення кафе перебуває в оренді ТОВ фірма "Калина ІФ" ЛТД. Також даний апелянт зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм ст. 331, ч. 2 ст. 376, ст. 778, ч.ч. 2-4 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем фактично було не здійснено поліпшення орендованого майна, а створено нову річ внаслідок самовільного будівництва, і суд першої інстанції в порушення норми ст. 376 Цивільного кодексу України визнав право власності на нього за позивачем, без врахування факту відсутності у позивача права на земельну ділянку, на якій знаходиться спірний обєкт, відведеної для цієї мети, без належних дозволів уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, без належно затвердженого проекту.

В судовому засіданні представник ПАТ “Мегабанк” підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги та просив її задоволити та скасувати рішення місцевого господарського суду від 23.03.2011 року та прийняти нове рішення про відмову в позові.

07.09.2011 року на адресу суду надійшли клопотання від позивача - ТОВ фірма "Калина ІФ" ЛТД (вх. № 6993) та третьої особи на стороні відповідача - ВАТ "Прикарпатагробуд" (вх. № 6994) про відкладення розгляду справи в звязку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.

Колегія суддів апеляційного суду розглянувши дані клопотання, заслухавши думку представника ПАТ “Мегабанк”, враховуючи достатність матеріалів справи, необовязковість явки представників учасників судового процесу в дане судове засідання згідно ухвали суду від 21.07.2011 року, а також враховуючи встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги, зробила висновок про їх відхилення.

Також 08.09.2011 року ПАТ “Мегабанк” подано суду заяву (вх. № 7048) про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яка задоволена судом.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому, суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з позовної заяви, ТОВ фірма "Калина ІФ" ЛТД просить визнати за ним право власності на нерухоме майно - офісне приміщення по вул. Національної Гвардії, 14, в м. Івано-Франківську, а саме: адміністративно-офісні приміщення другого поверху по літері «А», загальною площею 167,3 кв.м., надбудова мансардного поверху по літері «А», загальною площею 109,6 м. кв. При цьому, позивач в обгрунтування підстав поданого позову, посилається на те, що ним за згодою власника майна по вул. Національної Гвардії, 14, в м. Івано-Франківську - ППФ "Спіка" здійснено поліпшення вказаного орендованого нежитлового приміщення здійснено надбудову другого та мансардного поверхів. Також позивач зазначає, що оскільки в нього відсутні затверджений проект та відповідний дозвіл на будівництво, то він не має можливості зареєструвати своє право власності, а тому відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України просить визнати за ним право власності на спірне майно.

Суд першої інстанції погодився зі вказаними доводами позивача, та задоволив поданий ним позов.

Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції.

Так, апеляційним судом встановлено, що 02.05.2007 року між ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД та ППФ "Спіка" укладено Договір оренди № 02-05/07, згідно якого ППФ "Спіка" передало позивачу в оренду нежитлове приміщення першого поверху будинку по вул. Національної Гвардії, 14 в. м. Івано-Франківську, загальною площею 88 кв.м.

Вказане приміщення, як вбачається з копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9486348 від 30.12.2005 року, знаходилось у власності ППФ "Спіка" з 30.12.205 року.

Умовами п.п. 2.2 та 6.2 вищевказаного договору оренди № 02-05/07 від 02.05.2007 року передбачено, що передача майна в оренда не тягне за собою виникнення в орендаря право власності на це приміщення. Проте, орендар має право з дозволу орендодавця здійснювати поліпшення, зокрема, реконструкцію.

Листом № 092/06/07 від 13.06.2007 року ТОВ Фірма "Калина ІФ" звернулось до ППФ "Спіка" з проханням дозволити здійснити надбудову другого та мансардного поверхів до орендованого ним приміщення першого поверху будинку по вул. Національної Гвардії, 14 в. м. Івано-Франківську.

Листом-відповіддю № 312/06 від 15.06.2007 року, ППФ "Спіка" не заперечило проти здійснення позивачем надбудови до орендованого ним майна з подальшим набуттям права власності на нерухоме майно після завершення будівництва.

Судом встановлено, що в подальшому ТОВ Фірма "Калина ІФ" ЛТД здійснило надбудову другого та мансардного поверхів до орендованого ним приміщення першого поверху будинку по вул. Національної Гвардії, 14 в. м. Івано-Франківську.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17.02.2011 року № 3038-VI :

1. забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

2. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

3. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

4. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

5. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, та й не заперечується самим позивачем, ним не було дотримано передбаченого вищенаведеним Законом порядку проведення будівництва добудови другого та мансардного поверхів до орендованого ним приміщення першого поверху будинку по вул. Національної Гвардії, 14 в. м. Івано-Франківську.

Окрім цього, позивачем не подано суду доказів права власності чи користування на земельну ділянку, на якій розташований спірний обєкт. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується поясненнями відповідача, Івано-Франківською міською радою не приймалось відповідно до норм ст.ст. 79, 83, 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 13, 17 Закону України «Про оренду землі»рішень про надання в користування чи у власність ТОВ фірма "Калина ІФ" ЛТД та ППФ "Спіка" земельної ділянки по вул. Національної Гвардії, 14 в. м. Івано-Франківську.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 376 Цивільного кодексу України:

1. житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

2. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

3. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

4. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановивши факт того, що спірне майно є самочинним будівництвом, водночас в порушення норми ст. 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-7, 43, 82-85 ГПК України не врахував, що підставою для визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, права власності на дане майно, надання даній особі в установленому законодавством порядку земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано суду доказів надання йому, чи ППФ "Спіка" у власність чи користування земельної ділянки, на якій розташоване будівля по вул. Національної Гвардії, 14 в. м. Івано-Франківську, орендована позивачем у вказаної третьої особи, та до якої ним здійснено надбудову другого та мансардного поверхів.

Окрім цього, судом першої інстанції не було враховано, що позивачем не подано суду доказів звернення до позивача про надання йому в установленому порядку земельної ділянки на якій знаходиться спірне майно під уже здійснене самочинне будівництво. В матеріалах справи відсутні докази не визнання чи оспорення відповідачем права власності позивача на спірне майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В позовній заяві позивач також не зазначив, з посиланням на відповідні докази, що він звертався до відповідача з відповідною вимогою про оформлення за ним права власності на спірне майно.

За таких обставин, в суду першої інстанції буди відсутні правові підстави для задоволення позову та визнання за ТОВ фірма "Калина ІФ" права власності нерухоме майно: офісне приміщення по вул. Національної Гвардії, 14, в м. Івано-Франківську, а саме: адміністративно-офісні приміщення другого поверху по літері «А», загальною площею 167,3 кв.м., надбудова мансардного поверху по літері «А», загальною площею 109,6 м. кв.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2011 року в цій справі підлягає скасуванню. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про прийняття нового рішення, яким в позові відмовити.

Судові витрати апелянтів по розгляду справи в апеляційній інстанції відповідно до норм ст.ст. 49, 105 ГПК України покласти на позивача. Зокрема, стягнути з ТОВ фірма "Калина ІФ" ЛТД на користь ПАТ “Мегабанк” 3752,02 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Окрім цього, враховуючи, що Івано-Франківською міською радою в порушення вимог п.п. г п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачено до Державного бюджету України лише 42,5 грн., замість необхідних 3752,02 грн., то їй слід відшкодувати з позивача 42,5 грн., а решту недоплаченої суми, слід стягнути з ТОВ фірма "Калина ІФ" ЛТД в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги задоволити. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2011 року у цій справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Калина ІФ" ЛТД відмовити.

Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Калина ІФ" ЛТД :

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Калина ІФ" ЛТД (76005, місто Івано-Франківськ, вулиця Національної гвардії, 14, код 13664090) на користь Івано-Франківської міської ради (76004, місто Івано-Франківськ, вулиця Грушевського, 21, код 33644700) 42 грн. 50 коп. сплаченого державного мита за подання апеляційної скарги;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Калина ІФ" ЛТД (76005, місто Івано-Франківськ, вулиця Національної гвардії, 14, код 13664090) на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»(61002, місто Харків, вулиця Артема, 30, код 09804119) 3752 грн. 02 коп. сплаченого державного мита за подання апеляційної скарги;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Калина ІФ" ЛТД (76005, місто Івано-Франківськ, вулиця Національної гвардії, 14, код 13664090) - 3709,52 грн. державного мита в доход Державного бюджету України за розгляд справи в апеляційному порядку.

Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати накази на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Суддя-доповідач Дубник О.П.

СуддіДавид Л.Л.

Желік М.Б.

Повне рішення складено 14.09.2011 року