Постанова № 18684814, 06.09.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

06.09.11 Справа № 5008/1116/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Котнар», с. Мужієво, Берегівський район, Закарпатська область б/н від 10.08.2011 року

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 05.08.2011 року

у справі № 5008/1116/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОТНАР-М», с. Мужієво, Берегівський район, Закарпатська область

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Котнар», с. Мужієво, Берегівський район, Закарпатська область

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Котнар Плюс», м. Рівне

про усунення перешкод в користуванні майном,

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Князев В.В. –ліквідатор;

від третьої особи: не з’явився;

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Закарпатської області (суддя Журавчак Л.С.) від 05.08.2011 року у справі № 5008/1116/2011 клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено та заборонено ЗАТ «Котнар»вчиняти будь-які дії, що перешкоджають господарській діяльності ТзОВ «Котнар-М», а саме: перешкоджати у вільному доступі працівників і представників ТзОВ «Котнар-М»до усіх приміщень окремої будівлі винзаводу, що складається з адміністративного, виробничого та складського приміщень загальною площею 4524, 6 кв.м, та окремої будівлі переробки вина, у тому числі цеху первинного виноробства площею 1218,2 кв.м, складу допоміжних матеріалів площею 69,8 кв.м, спиртосховища площею 180,4 кв.м та відкритого виносховища, а також усієї прилеглої до них території, що знаходяться за адресою: Берегівський район, с. Мужієво, вул. Ф. Ракоці ІІ, 274/а; перешкоджати ТзОВ «Котнар-М»у виконанні всіх необхідних дій для здійснення повного технологічного процесу виробництва, відвантаження та відпуску готової продукції контрагентам з території винзаводу.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, відповідач –ЗАТ «Котнар»подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відмовити позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову, оскільки вважає дану ухвалу незаконною, необґрунтованою і такою, що винесена з порушенням норм процесуального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що вжиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову є фактично вирішенням позовних вимог до прийняття судом рішення у даній справі, про недопустимість чого зазначено у листі Вищого господарського суду України № 01-8/626 від 16.10.2008 року «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)». Покликається також на те, що позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про необхідність вжиття заходів забезпечення даного позову, ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі задоволення позову при невжитті таких заходів. А також посилається на те, що господарським судом не враховано тієї обставини, що відповідача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, який вживає заходів по забезпеченню майна боржника, та не враховано порушення сторонами ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку»при укладенні договору оренди цього майна.

Позивач –ТзОВ «Котнар-М»та третя особа – ТзОВ «Торговий дім «Котнар Плюс»правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не подали і явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, при цьому, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року, про що свідчить відмітка на зворотній стороні цієї ухвали та повідомлення про вручення поштового відправлення № 05495841. Окрім того, відповідач на вимогу апеляційного господарського суду додатково повідомив позивача та третю особу про відкладення розгляду справи на 06.09.2011 року 12 год. 00 хв., докази чого представив в дане судове засідання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників позивача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про невідповідність оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду нормам чинного матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів встановлено, що ТзОВ «Котнар-М»звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом про зобов’язання ЗАТ «Котнар»в особі ліквідатора Князева В.В. не чинити перешкод ТзОВ «Котнар-М»у користуванні об’єктом оренди за договором оренди нежитлових приміщень № 02/11 від 01.01.2010 року та іншим майном, що знаходиться у володінні, користуванні та розпорядженні ТзОВ «Котнар-М»за адресою: Берегівський район, с. Мужієво, вул. Ракоці Ференца ІІ, 274/а.

Одночасно, позивачем подано заяву в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ЗАТ «Котнар»в особі ліквідатора Князева В.В. вчиняти будь-які дії, що перешкоджають господарській діяльності ТзОВ «Котнар-М»та посадовим особам і працівникам «Котнар-М»у вільному доступі до майна товариства, що знаходиться за адресою: Берегівський район, с. Мужієво, вул. Ракоці Ференца ІІ, 274/а, до вступу рішення у даній справі в законну силу. Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення даного позову призведе до неможливості виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача.

У відповідності до вимог ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення.

Оскільки забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд має право вжити заходи до забезпечення позову, визначені ст. 67 ГПК України. Одним з таких заходів є заборона відповідачеві вчиняти певні дії. Вибір заходу забезпечення позову залежить від предмета спору та способу захисту.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами (постанова Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Аналізом матеріалів справи колегією суддів встановлено, що предметом позову у даній справі є вимога про усунення перешкод у користуванні майном, що знаходиться за адресою: Берегівський район, с. Мужієво, вул. Ракоці Ференца ІІ, буд. 274/а. З метою забезпечення позову позивач просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, що перешкоджають господарській діяльності товариства та вільному доступу до майна, що знаходиться за цією ж адресою.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд не врахував, що позовні вимоги у даній справі є немайновими і виконання рішення про усунення перешкод у користуванні майном не залежить від вжиття заходів до забезпечення позову. Крім того, заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, за своєю суттю аналогічні позовним вимогам і, заборонивши відповідачеві вчиняти будь-які дії, що перешкоджають господарській діяльності позивача та доступу до його майна, суд першої інстанції фактично прийняв рішення по суті справи, не встановивши обґрунтованості позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном. Місцевий господарський суд фактично забезпечив позов у спосіб, який спрямований не на забезпечення заявлених вимог, а на відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до постановлення рішення. При цьому, застосування заходів забезпечення позову не може мати наслідків досягнення позивачем результатів, які є змістом позовних вимог.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не наведено будь-яких доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не надано будь-якого документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Отже, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення даного позову, позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими або будь-якими іншими належними доказами.

Натомість, місцевий господарський суд без дослідження дійсних обставин справи, підтверджених відповідними доказами та які були б підставою в розумінні ст. 66 ГПК України для вжиття заходів до забезпечення позову, не пересвідчившись чи дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення в разі невжиття відповідних заходів, вжив заходи до забезпечення даного позову, про які просив позивач. З’ясовані колегією суддів обставини справи всупереч висновку суду першої інстанції не вказують на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до винесення рішення у даній справі.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінивши матеріали та обставини справи в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Закарпатської області від 05.08.2011 року у справі № 5008/1116/2011 слід скасувати, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити. Інші доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не розцінюються колегією суддів як такі, що мають суттєве значення для вирішення даного спору, а тому до уваги не приймаються.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Котнар», с. Мужієво, Берегівський район, Закарпатська область б/н від 10.08.2011 року задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 05.08.2011 року у справі № 5008/1116/2011 скасувати, у задоволенні заяви ТзОВ «Котнар-М»про забезпечення позову відмовити.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Закарпатської області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.