Постанова № 18684779, 09.09.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

09.09.11 Справа № 5015/1593/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Томкевич Н.,

з участю представників:

від прокурора – з”явився,

позивача – не з”явився,

відповідача – з”явився,

розглянув апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Карпатський дім”м. Трускавець

на рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2011 року, суддя Фартушок Т.Б., у справі №5015/1593/11

за позовом Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради, м.Трускавець

до відповідача закритого акціонерного товариства “Карпатський дім”, м.Трускавець

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 24.05.2011 року задоволено позовні вимоги Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради та зобов’язано закрите акціонерне товариство «Карпатський дім»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,107га по вул.Суховоля у м.Трускавець та привести її у придатний для використання стан.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт самовільного зайняття спірної земельної ділянки, доказів правомірності використання цієї земельної ділянки - правовстановлюючих документів відповідачем не подано, а судом не встановлено, що свідчить про наявність в спірному випадку передбачених ст.153, ст.212 Земельного кодексу України правових підстав для повернення спірної земельної ділянки її власнику та приведення її у придатний для використання стан.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав неповного з»ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що право на користування спірною земельною ділянкою відповідачем підтверджується рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 01.12.2009 року за №276 та договором №Д-01-04 від 24.01.2008 року про обслуговування та благоустрій земельної ділянки, що свідчить про відсутність підстав для висновку щодо самовільного зайняття спірної земельної ділянки відповідачем.

Скаржник не погоджується з висновком суду про встановлення рішенням господарського суду Львівської області від 08.09.2010р. у справі №1/64 факту самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, оскільки після прийняття вказаного рішення змінилися обставини, а саме рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 15.10.2010 року за №312 затверджено угоду про умови надання права на організацію та експлуатацію платного паркування автотранспорту та укладено договір про умови надання права на організацію та експлуатацію платного паркування автотранспорту. Таке ж право погоджено і з Головним управлінням містобудування, архітектури та просторового розвитку Львівської ОДА, що вбачається з листа №16-279 від 12.03.2010 року.

Скаржник також не погоджується з висновком місцевого суду про розташування спірної земельної ділянки в першій санітарній зоні, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази розташування першої санітарної зони, її меж та затвердження розташування у відповідності до ст.29 Закону України «Про курорти».

Скаржник покликається на те, що місцевим судом не з»ясовано ні факту наявності у відповідача правовстановлюючих документів на користування спірної земельної ділянки, зокрема, з метою облаштування автостоянки, ні факту існування між сторонами договірних правовідносин стосовно оренди спірної земельної ділянки, ні факту розміщення спірної земельної ділянки в санітарній зоні, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в даній справі.

В додаткових поясненнях щодо меж санітарної зони апелянт покликається на невідповідність доданої до матеріалів справи план-схеми меж санітарної зони фактичному розміщенню, оскільки згідно вказаного плану-схеми санітарна зона проходить по середині автостоянки, а також на місці розвороту та зупинки маршрутного транспорту №2, що суперечить Закону України «Про курорти».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки підтверджується актом перевірки Державної екологічної інспекції у Львівській області №65 від 14.04.2010 року щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, яким встановлено відсутність у відповідача будь-яких правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку.

Позивач вважає безпідставним покликання апелянта на договір №Д-04-17 від 22.04.2009 року, оскільки з його змісту вбачається лише факт передачі відповідачу в оренду земельної ділянки площею 0,02 га та для розподілення електроенергії, тобто іншої земельної ділянки та за іншим цільовим призначенням. Щодо рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 01.12.2009 року за №276 та договору №Д-01-04 від 24.01.2008 року, то такі стосуються обслуговування та благоустрою земельної ділянки, а не розташування автостоянки.

Позивач також покликається на те, що частина спірної земельної ділянки знаходиться в межах першої санітарної зони, що встановлено актом від 20.11.2009 року, а тому має особливий режим використання, передбачений Законом України «Про курорти».

В судове засідання на проголошення постанови представники позивача не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому, зважаючи на строк розгляду спору, суд вважає за можливе розгляд справи завершити за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на засіданні, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. «а», «є»ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальної громади та здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі –Закону) державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державна екологічна інспекція в Львівській області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в Львівській області, затвердженого наказом Мінприроди №55 від 19.02.2007 року, є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції України.

Згідно п. «Б»ч.1 ст.20, ч.2 ст.35 Закону, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною земель.

Судом першої інстанції обгрунтовано факт самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №65 від 14.04.2010р, проведеної у ЗАТ «Карпатський дім»Державною екологічною інспекцією в Львівській області, яким встановлено, що ЗАТ «Карпатський дім»самовільно зайнято земельну ділянку по вул.Суховоля, а саме –облаштовано автостоянку для паркування автомобілів; площа самовільно зайнятої земельної ділянки становить 0,107га., а також наявністю стягнення збитків в розмірі 8181,22 грн., присуджених до стягнення рішенням господарського суду Львівської області від 08.09.2010р., залишеним без змін постановою Львівської апеляційного господарського суду від 02.11.2010р., у справі №1/64 за позовом Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до закритого акціонерного товариства “Карпатський дім”. Разом з тим, в підтвердження даного факту покликається на листи спеціально уповноваженого органу –Державної екологічної інспекції в Львівській області №06/01-1100 від 16.04.2010р. та листи Управління Держкомзему у м.Трускавець головного управління Держкомзему у Львівській області №337 від 20.04.2010р. та №390 від 07.05.2010р.

Проте, даний висновок суду першої інстанції не знайшов свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, саме по собі встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Необхідним є встановлення обставин стосовно того, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

У розгляді таких спорів мають бути враховані обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.

В матеріалах справи наявний договір оренди землі №Д-04-17 від 22.04.2009р., укладений між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар), у п.1 якого зазначено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для розподілення електроенергії. Даний договір зареєстровано у Трускавецькому відділі Львівської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру, запис №040984600048 від 22.04.2009р. До зазначеного договору погоджено проект відведення земельної ділянки та складено і підписано акт встановлення та узгодження її меж.

Згідно укладеного між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) договору №Д-01-04 від 24.01.2008р. про обслуговування та благоустрій земельної ділянки, та рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради №276 від 01.12.2009р., відповідачу вирішено передати для обслуговування, проведення благоустрою, прибирання та належного утримання прилеглої території до готельно-оздоровчого комплексу по вул.Суховоля, 60а, що в м.Трускавець, Львівської області земельні ділянки між під’їзною дорогою по вул.Суховоля, трансформаторною підстанцією та територією міського парку.

Крім цього, згідно договору №40 на користування спеціальними конструкціями зовнішньої реклами на території м.Трускавець від 01.08.2010р., укладеного між комунальним підприємством “Парк курортний” (підприємство) та відповідачем (користувач), підприємство надає відповідачу дозвіл на встановлення спеціальних рекламних конструкцій на території м.Трускавець, а користувач встановлює та використовує ці конструкції, а саме: по вул.Суховоля, 1-ша курортна зона.

Наведені докази підтверджують факт набуття відповідачем права на отримання у користування спірної земельної ділянки, а позивачем не подано суду доказів в підтвердження факту здійснення будь-яких заходів звернення з пропозицією до відповідача про укладення договору оренди земельної ділянки, а в разі ухилення останнього - з позовом про спонукання до укладення договору оренди.

Крім того, підставою для встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення; - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); - акт обстеження земельної ділянки. Тобто, підставою для встановлення факту самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Проте, позивачем не подано, а судом не встановлено доказів складення відповідних актів в підтвердження факту самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки. Право на користування спірною земельною ділянкою відповідачем підтверджується рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 01.12.2009 року за №276 та договором №Д-01-04 від 24.01.2008 року про обслуговування та благоустрій земельної ділянки, що свідчить про відсутність підстав для висновку щодо самовільного зайняття спірної земельної ділянки відповідачем.

Покликання представника позивача на те, що вказане рішення виконавчого комітету прийнято поза межами його компетенції жодними доказами не підтверджуються.

Встановлення рішенням господарського суду Львівської області від 08.09.2010р. у справі №1/64 факту самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки не може бути підставою для задоволення позовних вимог в даній справі, оскільки не є преюдиціальним фактом в розумінні ст.35 ГПК України в зв»язку з іншим суб»єктним складом сторін у даній справі.

Крім цього, після прийняття вказаного рішення змінилися обставини, а саме рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 15.10.2010 року за №312 затверджено угоду про умови надання права на організацію та експлуатацію платного паркування автотранспорту та укладено договір про умови надання права на організацію та експлуатацію платного паркування автотранспорту. Таке ж право погоджено і з Головним управлінням містобудування, архітектури та просторового розвитку Львівської ОДА, що вбачається з листа №16-279 від 12.03.2010 року.

Помилковим є також висновок місцевого суду про розташування спірної земельної ділянки в першій санітарній зоні, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази розташування першої санітарної зони, її меж та затвердження розташування у відповідності до ст.29 Закону України «Про курорти».

Наявна в матеріалах справи план-схема не є належним доказом в розумінні ст.34 ГПК України, оскільки з її огляду вбачається невідповідність меж санітарної зони фактичному розміщенню, а саме згідно вказаного плану-схеми санітарна зона проходить по середині автостоянки, а також на місці розвороту та зупинки маршрутного транспорту №2, що суперечить Закону України «Про курорти».

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради про зобов’язання закритого акціонерного товариства «Карпатський дім»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,107га по вул.Суховоля у м.Трускавець та привести її у придатний для використання стан, оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність правових підстав для їх задоволення.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача – задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з позивача на користь відповідача належить стягнути понесені скаржником витрати в розмірі 42,5 грн. державного мита за апеляційне провадження.

Керуючись ст.ст.99,103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2011 року в справі за номером 5015/1593/11 –скасувати, а апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Карпатський дім” –задоволити.

В задоволенні позовних вимог Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Трускавецької міської ради про зобов’язання закритого акціонерного товариства «Карпатський дім»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,107га по вул.Суховоля у м.Трускавець та привести її у придатний для використання стан - відмовити.

Стягнути з Трускавецької міської ради (м.Трускавець, вул.Бориславська,2, код ЄДРПОУ 23949669) на користь закритого акціонерного товариства «Карпатський дім»(82200, Львівська обл., м.Трускавець, вул.Суховоля, 60А, ідентифікаційний код 32037555) 42,5 грн. державного мита.

Наказ видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко