Постанова № 18684620, 30.08.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

__________________ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.11 Справа № 5/14/5022-303/2011(7/70-1

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді Гнатюк Г.М.

суддів- Кравчук Н.М.

- Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль», м.Тернопіль від 30.05.2011р. №62

на рішення господарського суду Тернопільської області від 16.05.2011р.

у справі № 5/14/5022-303/2011 (7/70-1169)

за позовом Приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль», м.Тернопіль

до відповідача Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним маном Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м.Тернопіль

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м.Тернопіль

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м.Тернопіль

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «Торговий дім Тернопіль», м.Тернопіль

про скасування рішень Тернопільської міської ради від №№5/п9/2, 5/п9/3, 5/п9/4 від 07.12.2009р.

Представники сторін:

від позивача: не зявився (Радковський Т.Р. представник, був присутній в судовому

засіданні 02.08.2011р.)

від відповідача: Гірняк В.М. -представник

від третьої особи -1: не зявився

від третьої особи -2: ОСОБА_1

від третьої особи -4: ОСОБА_4 представник

від третьої особи -5: не зявився

Представникам відповідача та третіх осіб 2,3,4 розяснено їх права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України.

Представники позивача та третіх осіб 1,5 в судове засідання не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.05.2011р. у справі №5/14/5022-303/2011 (7/70-1169) (суддя Андрушків Г.З.) у позові Приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль»про скасування рішень Тернопільської міської ради №№5/п9/2, 5/п9/3, 5/п9/4 від 07.12.2009р. відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що прийняті рішення Тернопільською міською радою пятого скликання (позачергова сесія): №5/п9/4 "Про приватизацію обєктів комунальної власності" від 07.12.2009р.; № 5/п9/3 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності" від 07.12.2009р.; № 5/п9/2 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності" від 07.12.2009р. не порушують та не зачіпають охоронюваних інтересів позивача.

З даним рішенням суду не погодилася Приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль»і оскаржило його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як місцевим господарським судом безпідставно залучено до участі у справі третіх осіб, які є фізичними особами, неповно досліджено усі обставини справи, що мають значення для справи, у звязку з чим просить назване рішення скасувати та позовні вимоги задоволити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу (вх. №5809 від 18.07.2011р.) Тернопільська міська рада спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у звязку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

У письмовому поясненні на апеляційну скаргу (вх.№5979 від 25.07.2011р.) ОСОБА_1 зазначає, що доводи скаржника безпідставні, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області у даній справі без змін.

Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради спростовуючи доводи скаржника у своєму відзиві від 25.07.2011р. №820-у (вх.№6078 від 28.07.2011р.), вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а тому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

В письмовому поясненні на апеляційну скаргу від 22.07.2011р. (вх.№6039 від 27.07.2011р.) ОСОБА_2 стверджує, що доводи скаржника безпідставні, у звязку з чим просить суд апеляційну скаргу ПП «Д»Торговий дім Тернопіль»залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Тернопільської області без змін.

ОСОБА_3 у письмовому відзиві від 22.08.2011р. (вх.№6737 від 26.08.2011р.) спростовує доводи скаржника та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Враховуючи повторну неявку в судове засідання представників третіх осіб 1,5 які були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, а також те, що пояснення представника позивача було заслухано в судовому засіданні 02.08.2011р., колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності їх представників, оскільки ухвалою суду від 02.08.2011р. явка повноважних представників сторін була визнана судом на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб 2,3,4, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 16.05.2011р. у справі №5/14/5022-303/2011(7/70-1169) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішеннями Тернопільської міської ради пятого скликання (позачергова сесія), керуючись Законами України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про місцеве самоврядування в Україні, на виконання Програми приватизації обєктів комунальної власності міста Тернополя на 2008-2009роки, 2010 рік, враховуючи висновки постійної комісії міської ради з питань контролю за використанням комунального майна, затверджено до приватизації шляхом продажу на аукціоні нежитлові приміщення комунальної власності, а саме:

- рішенням від 07.12.2009р. №5/п9/2 "Про приватизацію обєктів комунальної власності" затверджено до приватизації нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, площею 45,7кв.м.;

- рішенням від 07.12.2009р. №5/п9/3 "Про приватизацію обєктів комунальної власності" затверджено до приватизації нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 площею 169,4 кв.м.

- рішенням від 07.12.2009р. №5/п9/4 "Про приватизацію обєктів комунальної власності" затверджено до приватизації нежитлове приміщення по АДРЕСА_3, площею 195,2 кв.м.

Позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області з вимогами скасувати зазначені вище рішення, вважаючи, що вони прийняті відповідачем не у відповідності з чинним законодавством, яке регулює процес приватизації та порушують його право на приватизацію шляхом викупу, як орендаря цих приміщень, в підтвердження чого посилається на договори оренди №3082 від 12.06.2008р. (АДРЕСА_1), №6008 від 14.06.2008р. (АДРЕСА_3) та №4255 від 12.06.2008р. (АДРЕСА_2).

Договір оренди нежитлових приміщень №3082 від 18.11.1998р. укладено між Управлінням економіки Тернопільської міської ради (Орендодавець) і ПП «Торговий дім Тернопіль», за умовами п.1.1. якого Орендодавець здав, а Орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення за адресою: м.Тернопіль, вул..Б.Хмельницького,17 площею 45,7 кв.м., що знаходяться на балансі ЖЕК №3 для використання під магазин.(т.2 а.с.63-64). 23.12.2004р. між сторонами укладено додаток до договору оренди нежитлових приміщень №3082 від 18.11.1998р., яким в звязку з виготовленням нової інвентарної справи і зміною назви будинку та адреси, внесено зміни в пункт 1 даного договору оренди, виклавши його в наступній редакції: п.1.1. … за адресою АДРЕСА_1. (т.2, а.с.62) Про те, що даний обєкт оренди розташований за адресою АДРЕСА_1 підтверджує довідка №3558/07-2 від 23.12.2004р. видана Міським бюро технічної інвентаризації Тернопільської міської ради (т.2 а.с.60).

Договір оренди нежитлових приміщень комунальної власності №6008 від 26.11.1999р укладено між Управлінням економіки Тернопільської міської ради (Орендодавець) і ПП «Д»Торговий дім Тернопіль», за умовами п.1.1. якого Орендодавець здав, а Орендар прийняв в орендне користування нежитлові приміщення комунальної власності за адресою АДРЕСА_3 площею 195,2 кв.м., що знаходяться на балансі ЖЕК №6 для використання під магазин (т.1,а.с.29-32). Однак, фактично договір №6008 від 26.11.1999р укладено між Управлінням економіки Тернопільської міської ради (Орендодавець) і ПП «Торговий дім Тернопіль».

Згідно умов Договору оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності №4255 від 17.05.2001р., укладеного між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а управлінням комунального майна міста, як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди (Орендодавець) та Приватним підприємством "Торговий дім Тернопіль", Орендодавець здав, а Орендар прийняв в строкове платне користування не житлові приміщення (будівлі) комунальної власності, за адресою АДРЕСА_2 площею 346,0 кв.м., що знаходиться на балансі УЖКГ для використання під заклад торгівлі продовольчими товарами, склад, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.05.2000р. (т.2, а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст.777 ЦК України, ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Зважаючи на закінчення терміну дії Договорів оренди нежитлових приміщень №3082 від 18.11.1998р., №6008 від 26.11.1999р. та №4255 від 17.05.2001р. Приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль" неодноразово зверталося із заявами до Тернопільської міської ради, Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради про продовження терміну дії даних Договорів (заяви №18-1 від 18.01.2007р., №526-1 від 29.12.2007р., №17-1 від 18.01.2008р., №16-1 від 18.01.2008р. (т.2, а.с.4,5). Отже саме Приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль", як наймач, скористався переважним правом на укладення договорів оренди на новий строк, звернувшись до орендодавця із відповідними заявами.

При цьому, матеріали справи містять ряд інших доказів того, що орендарем згідно договорів оренди №3082 від 12.06.2008р. (АДРЕСА_1), №6008 від 14.06.2008р. (АДРЕСА_3) та №4255 від 12.06.2008р. (АДРЕСА_2) було саме приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль". Зокрема: листи Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" №182-2 від 28.05.2008р., №59, №60, №61 від 03.09.2009р. направлені на адресу Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради з проханням надіслати на адресу позивача рахунок на підставі якого його підприємство здійснить перерахунок орендної плати за користування нежитловими приміщенням, що знаходяться за адресами АДРЕСА_1 площею 45,7 кв.м., АДРЕСА_3 площею 195,2 кв.м., АДРЕСА_2, площею 169,40 кв.м., листи Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" №152-1 від 30.04.2009р. та від 19.05.2009р. про зарахування коштів сплачених в період з 01.01.2007 року по 15.04.2009р. як плату за оренду в рахунок плати за користування нежитловими приміщеннями по укладених договорах оренди: - від 12.06.2008р. №3082; - від 14.06.2008р. №6008; - від 12.06.2008р. №4255, що є фактичними конклюдентними діями з боку Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" по схваленню укладених договорів оренди від 12.06.2008р. №3082, від 14.06.2008р. №6008, від 12.06.2008р. №4255; рахунки на оплату по договорах оренди: - від 12.06.2008р. №3082; - від 14.06.2008р. №6008; - від 12.06.2008р. №2021; - від 12.06.2008р. №4255 виписані саме Приватному підприємству "Торговий дім Тернопіль" (код ЄДРПОУ 14035686); лист Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради №1086/18 від 06.05.2011р., в якому останній повідомляє, що між ним та ПП "Д"Торговий дім Тернопіль" договори на надання послуг з теплопостачання по приміщеннях в м. Тернополі за адресами: АДРЕСА_3 (площею 195,2 кв.м.), АДРЕСА_1 (площею 45,7 кв.м.) та АДРЕСА_2 (площею 169,4 кв.м.) не укладались, а два із вказаних приміщень на АДРЕСА_3 та на АДРЕСА_2, опалювались згідно договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеному з ПП "Торговий дім Тернопіль".

При цьому, позивачем не надано і належних доказів оренди спірних приміщень: акту приймання-передачі майна в оренду, доказів сплати орендної плати.

Матеріали справи не містять жодних рішень органів місцевого самоврядування щодо передачі в оренду вищезазначених приміщень позивачу ПП «Д»Торговий дім Тернопіль», оскільки, як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, такі не приймались.

Крім цього, судовими актами у справах 15/25-1368, 15/149-2305, 15/150-2306, №15/151-2307, №17/Б-1197, які в установленому законом порядку набрали законної сили, встановлено, що договори оренди №3082 від 12.06.2008р. (АДРЕСА_1), №6008 від 14.06.2008р. (АДРЕСА_3) та №4255 від 12.06.2008р. (АДРЕСА_2) укладені між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а управлінням комунальної власності (правонаступником якого з 21.08.2008р. є Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном), як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди (Орендодавець) та Приватним підприємством "Торговий дім Тернопіль" (Орендар).

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, позивач у справі ніколи не являвся орендарем приміщень по АДРЕСА_1, площею 45,7кв.м.; АДРЕСА_2 площею 169,4 кв.м, АДРЕСА_3 - 195,2 кв.м., тому відповідно і не наділений правом на приватизацію майна шляхом викупу, а отже оспорювані ним рішення Тернопільської міської ради не порушують його прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 143 Конституції України, територіальні громади міста безпосередньо або через утворювані ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міські ради є органами місцевого самоврядування що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України цим Законом та іншими Законами України.

Пунктом 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності віднесені до виключної компетенції міських рад.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000р. у справі №1-16/2000 про офіційне тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради є органами, які здійснюють функції, відповідно, щодо розпорядження державною власністю, майном Автономної Республіки Крим і комунальною власністю (ч.2 п4 рішення).

Продавцями об'єктів приватизації згідно зі статтею 4 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", як визначив Конституційний Суд України у своєму рішенні (ч.З п4) є Фонд державного майна України, його органи на місцях, органи приватизації, що створюються місцевими радами, та органи по управлінню майном, створювані Верховною Радою Автономної Республіки Крим, які в Законі мають узагальнену назву - "органи приватизації", яким в даному випадку виступає Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради.

Зокрема, як встановлено вищезгаданим рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000р. у справі № 1-16/2000, пропозиція покупця щодо способу приватизації не є обов'язковою для органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації, доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається самостійно органом, який затверджує перелік об'єктів приватизації.

У відповідності до ч.І ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.

Як передбачає ч.З ст.7 включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації покупців.

Відповідно до п. 7.1 Програми приватизації об'єктів комунальної власності міста Тернополя на 2008-2009 роки., затвердженої рішенням Тернопільської міської ради від 23.11.2006р. № 5/15/13, міська рада самостійно визначає доцільність застосування того чи іншого способу приватизації.

Таким чином, орган місцевого самоврядування вправі самостійно визначати перелік об'єктів, що підлягають чи не підлягають приватизації з відповідним забезпеченням права на приватизацію, передбаченого ст.ст. 5, 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та його реалізацію.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, але лише якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Зважаючи на викладене вище, а також на те, що оспорювані рішення Тернопільської міської ради від 07.12.2009р. за №5/п9/2, №5/п9/3 та №5/п9/4 про приватизацію об'єктів комунальної власності, прийняті компетентним органом в межах наданих повноважень , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для їх скасування - відсутні.

Щодо доводів скаржника про те, що господарським судом Тернопільської області безпідставно і неправомірно залучено до участі у справі третіх осіб, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються переможцями аукціону, затверджених до приватизації нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 площею 44,1кв.м, АДРЕСА_2 площею 169,4кв.м та АДРЕСА_3 площею 183,7кв.м, що слугувало виконанням оспорюваних рішень Тернопільської міської ради від 07.12.2009р. за №5/п9/2, №5/п9/3 та №5/п9/4., а отже рішення господарського суду у даній справі безпосередньо буде впливати на права та обов'язки останніх та в свою чергу, визначає наявність обґрунтованих підстав для залучення судом першої інстанції до участі у справі, зокрема в якості фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, в порядку, передбаченому ч.2 ст. 1 ГПК України. При цьому слід зазначити, що згідно ч.3 п.1.6 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", відповідно до статті 21 ГПК сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Це правило встановлено лише для сторін в судовому процесі і не стосується третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Отже, такими особами можуть бути і громадяни, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Матеріалами справи також спростовано твердження скаржника із приводу відсутності в Департаменту економіки, підприємництва та управління майном повноважнь щодо розгляду заяв на приватизацію. Згідно ст..4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», органом приватизації обєктів, що перебувають у комунальній власності Тернопільської міської ради є Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради, повноваження якого передбачені Положенням. Саме на адресу Департаменту скаржником і подавалася заява на приватизацію.

Однак, оскільки позивач ніколи не являвся орендарем приміщень за адресами: АДРЕСА_3 (площею 195,2 кв.м.), АДРЕСА_1 (площею 45,7 кв.м.) та АДРЕСА_2 (площею 169,4 кв.м.), а тому і не наділений був правом на приватизацію майна шляхом викупу.

Знаючи про проведення аукціону, позивач міг реалізувати своє право викупу, взявши участь в аукціоні, чого ним зроблено не було.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком господарського суду Тернопільської області, що посилання позивача (скаржника) на постанову окружного адміністративного суду м.Києва від 13.09.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2010р. у справі №2-а-7099/10/2670, де, як зазначає позивач встановлено факт чинності договорів в оренду, а тому дані обставини в порядку ст.35 ГПК України повинні обовязково враховуватись господарськими судами при вирішенні даної справи безпідставне, та як сторони по справі №2-а-7079/10/2670 та по даній справі різні, а відповідно застосування ст.35 ГПК України неправомірне. Крім того судовими актами не було встановлено факту укладення договорів оренди саме з позивачем, а на час їх прийняття власниками приміщень були вже переможці аукціону ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено наявності тих обставин, на які він посилається, як на підставу заявлених вимог.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати по розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на позивача.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,

Постановив:

1.Рішення господарського суду Тернопільської області від 16.05.2011 року у справі №5/14/5022-303/2011 (7/70-1169) залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Д»Торговий дім Тернопіль»залишити без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Матеріали справи повернути в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий суддяГнатюк Г.М.

СуддяКравчук Н.М.

СуддяМирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 05.09.2011р.