Постанова № 18684601, 01.09.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.11 Справа № 5015/1310/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Суддя-доповідачаДавид Л.Л.

СуддівГриців В.М.

Мурської Х.В.

при секретарі судового засіданняЮрчук О.В.

розглянувши матеріали апеляційної Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, б/н від 09.06.2011 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2011 р.

у справі № 5015/1310/11 (суддя Станько Л.Л.)

за позовом Державного підприємства “Старосамбірське лісомисливське господарство”, м. Старий Самбір, Львівська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с. Засадки, Старосамбірський район, Львівська область

про стягнення 129551,38 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з»явились;

від відповідача: ОСОБА_3 паспорт (серія КА НОМЕР_1 виданий Старосамбірським РВ УМВС України у Львівській області 10.10.1997 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.05.2011 р. у справі №5015/1310/11 задоволено позовні вимоги Державного підприємства “Старосамбірське лісомисливське господарство”, м. Старий Самбір, Львівська область (надалі Позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с. Засадки, Старосамбірський район, Львівська область (надалі Відповідач) про стягнення 129551,38 грн. Стягнуто з Відповідача на користь ДП «Старосамбірське лісомисливське господарство»129551,38 грн. заборгованості, 1295,51 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач Фізична особа підприємець ОСОБА_3, не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а саме: допущено порушення норм ст.. 601 Цивільного кодексу України та ч.3 ст. 203 Господарського кодексу України , оскільки не було оцінено належним чином заяву Відповідача від 06.05.2011 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог , так як вказані у зазначеній заяві вимоги є однорідними, зустрічними , строк виконання яких настав , відсутні обставини при наявності яких не допускається зарахування, а тому Відповідачем правомірно здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 128800,08 грн., що має наслідком припинення зобов»язань між сторонами. Однак, як вказує, Скаржник, судом на його думку зроблено помилковий висновок про те, що зарахування не відбулось , оскільки Позивач заперечує проти цього, а тому зарахування можливе лише за рішенням суду за наслідками розгляду спору про це. Також, Скаржник посилається, на порушення судом норми п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, посилаючись на те, що зарахування зустрічних вимог між сторонами, тягне за собою припинення взаємних зобов»язань сторін між собою, в тому числі й того , невиконання якого є предметом даного позову , а тому вважає, що між сторонами відсутній предмет спору. На думку Скаржника також порушено п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України , оскільки судом не дано оцінки клопотанню Позивача від 05.05.2010 р. про відмову від позову про стягнення 8745,66 грн. та припинення провадження в цій частині.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення та припинення провадження у справі.

Позивач ДП «Старосамбірське лісомисливське господарство»- у відзиві за вих. №348 від 23.06.2011 р. заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що Відповідач помилково вважає, що судом не надано жодної правової оцінки клопотанню Позивача від 28.04.2011 р. №258 про відмову від позову в частині стягнення 8745,66 грн., тому що Позивачем 11.05.2011 р. було дано заяву про відмову зарахування зустрічних однорідних вимог, так як по бухгалтерських даних позивача жодних зобов»язань перед Відповідачем немає. Твердження Відповідача про те, що судом безпідставно не було застосовано положення п.1-1 ст. 80 ГПК України попри те, що Відповідачем подано клопотання про припинення провадження у справі , а також докази у підтвердження припинення зобов»язання між сторонами на суму 129551,38 грн. вважає невірним, тому, що Позивачем надано суду відмову у зарахуванні зустрічних вимог та докази відсутності зобов»язань перед Відповідачем, що виключає факт зарахування зустрічних вимог. Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.

В судовому засіданні 30.06.2011 р. представник Позивача заперечив доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених у відзиві за вих. №348 від 23.06.2011 р., а Відповідач в судових засіданнях 21.07.2011 р. та 01.09.2011 р. підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених в останній.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, заслухавши пояснення представників сторін в попередніх судових засіданнях, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи вбачається, що згідно накладної №14-12 від 24.12.2009 р. (Т-1, а.с.5) по довіреності №3 від 22.12.2009 р. виданої на ім»я ОСОБА_3 (Т-1, а.с.6) ДП «Старосамбірське лісомисливське господарство»відпустило Відповідачу автошини до автомобіля Урал в кількості 6 шт. на суму 14724,00 грн.

В подальшому згідно накладних №14-12 від 31.12.2009 р. (Т-1, а.с.7) по довіреності №8 від 20.12.2009 р. виданої на ім»я ОСОБА_4.(а.с.8), №12-1 від 30.01.2010 р. (Т-1, а.с.9) по довіреності №1 від 20.01.2010 р. виданої на ім»я ОСОБА_4 (Т-1, а.с.10), №1-6 від 26.02.2010 р. (Т-1, а.с.11) по довіреності №2 від 19.02.2010 р. виданої на ім»я ОСОБА_5 (Т-1, а.с.12), №1-3 від 31.03.2010 р. (Т-1, а.с.13) по довіреності №3 від 24.03.2010 р. виданої на ім»я ОСОБА_4 (Т-1, а.с.14), №9-4 від 30.04.2010 р. (Т-1, а.с.15) по довіреності №4 від 22.04.2010 р. виданої на ім»я ОСОБА_4 (Т-1, а.с.16), №8-5 від 31.05.2010 р. (Т-1, а.с.17) по довіреності №5 від 12.05.2010 р. виданої на ім»я ОСОБА_4 (Т-1, а.с.18) ДП «Старосамбірське лісомисливське господарство»відпустило Відповідачу паливно-мастильні матеріали на загальну суму 82712,73 грн.

Крім цього, згідно товаро-транспортних накладних №000590 від 21.10.2009 р. (Т-1, а.с.19) №000770 від 22.02.2010 р. (Т-1, а.с.20), №000772 від 24.02.2010 р.(Т-1, а.с.21), № 005644 від 23.04.2010 р. (Т-1, а.с.22), №005736 від 05.05.2010 р. (Т-1, а.с.23) ДП «Старосамбірське лісомисливське господарство»відпустило Відповідачу лісоматеріали на суму 32801,87 грн.

Враховуючи вищенаведені факти, ДП «Старосамбірське лісомисливське господарство»відпустило ФО-підприємцю ОСОБА_3 товар на загальну суму 130238,60 грн.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк оплати письмово сторонами не визначено, а відтак зобов»язання повинне бути виконано в строк, передбачений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

29.12.2010 р. Позивачем надіслано на адресу Відповідача вимогу №493 від 29.12.2010 р. про оплату боргу в сумі 129551,38 грн.

Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що на день подання позову дебіторська заборгованість ФО-підприємця ОСОБА_3 перед ДП «Старосамбірське ЛМГ»становила 129800,08 грн., що підтверджується заявою про відмову в зарахуванні зустрічних однорідних вимог (Т-1, а.с.115-116), однак враховуючи те, що Позивачем не внесено змін до позовних вимог, то місцевим господарським судом правомірно розглянуто спір на заявлену вимогу про стягнення лише 129551,38 грн. боргу.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідачем подано заяву від 06.05.2011 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог і розрахунок до неї(Т-1, а.с.53-55), згідно якої, в ДП «Старосамбірське лісомисливське господарство»перед ФО-підприємцем ОСОБА_3 існує заборгованість в розмірі 181143,29 грн., а в ФО-підприємця ОСОБА_3 перед ДП «Старосамбірським лісомисливським господарством»виникла заборгованість в розмірі 129800,08 грн., а тому Відповідач вважає, що провадження у справі підлягає припиненню в зв»язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно вимог ст.. 601 ЦК України та ч. 3 ст. 203 ГК України.

Однак, судова колегія вважає дані твердження Відповідача хибними з огляду на те, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 203 ГК України та ч. 3 ст. 601 ЦК України зобов»язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги у випадку відсутності спору відносно характеру зобов»язання, його змісту, умов виконання.

В даному випадку правовідносини сторін виникли в результаті вчинення різних правочинів: відпуску товару по товарно-транспортних накладних, в результаті чого виникла заборгованість Відповідача перед Позивачем в розмірі 129551,38 грн., що сторонами і не оспорюється і на підставі договору на розробку лісових деревинних ресурсів, в результаті виконання якого, на думку Відповідача, ДП «Старосамбірське лісомисливське господарство»заборгував йому 181143,29 грн., однак дану заборгованість Позивач заперечує.

За таких обставин, судова колегія вважає, вірним висновок місцевого господарського суду про неможливість застосування наслідків ст.. 203 ГПК України , оскільки відсутня істотна умова зарахування зустрічних однорідних вимог безспірність таких.

Щодо припинення провадження у справі в частині стягнення 8745,66 грн. Позивач в заяві №271 від 11.05.2011 р. (Т-1а.с.115-116)просить суд не брати до уваги попереднє клопотання про припинення провадження у справі в цій частині, оскільки Відповідач підтвердив отримання ним лісоматеріалів та товаротранспортних накладних №№000770,000772 на загальну суму 8745,66 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин , на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін , а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази, що підтверджують виконання Відповідачем зобовязань щодо оплати розрахунків за надані Позивачем товари на суму 129551,38 грн. і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача 129551,38 грн. боргу.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого Скаржником не зроблено.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом дано вірну оцінку обставинам справи, а відтак доводи Скаржника не спростовують викладених у рішенні висновків.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 27.05.2011 р. у справі №5015/1310/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, б/н від 09.06.2011 року - без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4.Справу № 5015/1310/11 повернути Господарському суду Львівської області.

Суддя-доповідачДавид Л.Л.

СуддяГриців В.М.

СуддяМурська Х.В.

Повний текст постанови складено та підписано 05.09.2011 р.