Постанова № 18684579, 29.08.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

29.08.11 Справа № 6/1/5022-20/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Хабіб М.І.

суддів Юрченка Я.О.

Зварич О.В.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я .

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігань-К", б/н від 10.06.11р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 24.02.11р.

у справі № 6/1/5022-20/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) "АУЗ Факторинг" (представник позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція по управлінню заборгованістю") м. Київ.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігань-К", с.Дорофіївка, Підволочиський район, Тернопільська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Індустріально-експортний Банк», м.Київ, в особі Центрального відділення філії «Вінницька дирекція»АТ «Індустріально-експортний Банк», м. Тернопіль.

про стягнення заборгованості за кредитним договором

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1- представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не зявився (належно повідомлений);

від третьої особи: не зявився (належно повідомлений).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.02.11р. у справі № 6/1/5022-20/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) "АУЗ Факторинг" (представник позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція по управлінню заборгованістю") до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігань-К" про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігань-К" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" - 595734,83 грн. заборгованості по кредиту і відсоткам, 60560,93 грн. пені, 8862,58 грн. 3% річних, 66126,57грн. інфляційних нарахувань, 7313 грн. сплаченого держмита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу .

Рішення місцевого господарського суду мотивоване п.п. 4.1 кредитного договору, приписами ст.ст. ч.1 ст. 514, 546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бігань-К", оскаржило рішення суду, зокрема вказує, що 17.05.10р. після перегляду Львівським апеляційним господарським судом законної сили рішення господарського суду Тернопільської області за позовом Акціонерного товариства «Індустріально-експортний Банк»в особі Центрального відділення філії «Вінницька дирекція»АТ «Індустріально-експортний Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігань-К" про стягнення боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно на суму 639936 грн.87 коп., яким задоволено вимоги АТ «Індустріально-експортний Банк»до ТОВ «Бігань-К». Відтак, оскаржуваним рішенням від 24.02.11р., повторно стягнуто з відповідача заборгованість за одним і тим самим зобовязанням по кредитному договору.

Відповідач та третя особа, правом наданим ст.96 ГПК України, не скористались відзиви на апеляційну скаргу суду не направили.

Ухвалою суду від 18.07.11р. для зясування всіх обставин справи, суд апеляційної інстанції на підставі ч.1 ст.27 ГПК України, за своєю ініціативою залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерне товариство «Індустріально-експортний Банк»(м.Київ, вул. Пушкінська, 42/4) в особі Центрального відділення філії «Вінницька дирекція»АТ «Індустріально-експортний Банк»(м. Тернопіль, майдан Перемоги, 4А).

В судовому засіданні 29.08.11р. представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач та третя особа явку повноважних представників не забезпечили, хоча про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 серпня 2008 року Акціонерним товариством “Індустріально - експортний банк” (банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бігань-К" (позичальником) укладено кредитний договір №37/08-КЛ.

За умовами договору банк зобовязувався відкрити позичальнику (відповідачу) відзивну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 480 000 грн., а контрагент брав на себе зобовязання сплачувати річні (відсотки) за користування кредитом та повернути його не пізніше 31 липня 2009 року (п.п. 1.2,1.4,2.10 кредитної угоди).

Пунктом 4.1 цього договору визначено, що у разі невиконання позичальником свого обовязку, на несплачені в строк суми кредиту та відсотків нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Вимоги банку за кредитним договором були забезпечені заставою ( договір застави № 37/08- КЛ/25 від 01.08.2008р.) та іпотекою (іпотечний договір від 04.08.2008р.). Заставодавцем та іпотекодавцем майна виступило ТзОВ «Бігань-К».

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Бігань-К" отримано кредитні кошти в сумі 479 900,50грн., однак у встановлений кредитним договором строк відповідач кредитні кошти не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив, його заборгованість станом на 04.09.2009р. становила: 479 900,50грн. заборгованість по кредиту, 109774,49 грн. заборгованість по відсотках, 50261,88грн. пеня.

Про стягнення названих сум банк звернувся з позовом до відповідача, шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.12.09р. у справі 4/103-1708 за позовом Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі Центрального відділення філії "Вінницька дирекція" АТ "ІНДЕКС-БАНК" у м. Тернополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігань-К" про звернення стягнення на заставне майно на суму 639 936 грн. 87 коп., позов банку задоволено. Звернуто стягнення заборгованості ТзОВ "Бігань-К" (ідент. код 34788845) за кредитним договором №37/08-КЛ від 01.08.2008р. на користь Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" вул. Пушкінська, 42/4, в особі Центрального відділення філії "Вінницька дирекція" АТ "ІНДЕКС-БАНК" у м. Тернополі в розмірі 639 936 грн. 87 коп. по неповерненому кредиту, несплачених відсотках за користування кредитом та пені, на заставлене за договором застави обладнання та на предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс, що розташований під номером АДРЕСА_1, Підволочиського району, Тернопільської області.

Зі змісту рішення вбачається, що заборгованість за кредитним договором стягнуто шляхом звернення стягнення на майно, передане в заставу згідно укладеного договору застави № 37/08-КЛ/25 від 01.08.2008р. та на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 04.08.2008р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.10р. у справі № 4/103-1708, вищевказане рішення залишено без змін.

26 вересня 2009 року банком та позивачем у справі укладено договір факторингу № 03/09, згідно з яким Акціонерне товариство “Індустріально - експортний банк” (клієнт) зобовязується за плату відступити факторові - ТОВ "АУЗ Факторинг" вимоги, визначене в Реєстрі прав вимог, а фактор(фактора / позивача у справі) право вимоги згідно з Реєстром прав вимог. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними Додатку з реєстром прав вимог. Реєстр прав вимог має бути підписаний сторонами в термін 2 робочих днів після настання події, яка визначена в п.8.1 цього договору як відкладальна умова.

Пунктом 8.1 Договору №03/09 передбачено, що даний договір укладається під відкладальною умовою, якою є затвердження Національним банком України Плану фінансового оздоровлення клієнта, який включає укладення та виконання Клієнтом цього Договору. З моменту настання зазначеної події цей договір набуває чинності та всі права та обовязки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили, такий день набуття прав та обовязків сторін повної юридичної сили в цьому договорі іменується День набуття цим договором зобовязальної сили.

Крім того, за умовами договору факторингу клієнт зобовязаний не предявляти претензій та не подавати позовів до боржника щодо права вимоги.( п.5.1.5 договору).

Згідно з додатком №1 від 26.09.2009р. до договору факторингу, підписаним банком та позивачем, клієнт передає фактору право вимоги до боржників по сплаті суми боргу в розмірі, наведеному нижче в реєстрі прав вимог. В названому додатку відповідач та його сума боргу не вказані.

В матеріалах справи наявна ксерокопія аркуша 13 іншого додатку №1 до договору факторингу, де вказана наступна заборгованість позичальника ТОВ "Бігань-К" станом на 26 вересня 2009 року за кредитним договором №37/08-КЛ. від 01.08.2008р.: 479 900,50 грн. за основним зобовязанням та (107275,01 + 8559,32) 115 834,33 грн. за відсотками.

Названий аркуш 13 не підписаний сторонами. В матеріалах справи відсутній Реєстр прав вимог, підписаний сторонами, в якому б значився відповідач та його сума боргу за кредитним договором.

Також 26.09.2009р. ТОВ "Агенція по управлінню заборгованістю" та ТОВ "АУЗ Факторинг" укладено договір на представлення інтересів останнього по вчиненні дій щодо стягнення заборгованості фізичних і юридичних осіб.

Про відступлення Товариству “АУЗ Факторинг” права вимоги коштів за кредитною угодою №37/08-КЛ від 01.08.2008 року, відповідача було повідомлено спочатку банком (повідомлення від 28.09.2009р.), а потім і представником позивача (вимога від 04.11.2009р.).

Суд апеляційної інстанції вважає, що при винесенні рішення суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

В силу ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, мають право звертатися до господарського суду, зокрема, у разі порушених їхніх прав і охоронюваних законом інтересів

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В порядку ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

В силу частини 1ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Матеріалами справи підтверджено, що договір факторингу, на підставі якого заявлені позовні вимоги, укладений банком та позивачем під відкладальною умовою, якою є затвердження Національним банком України Плану фінансового оздоровлення клієнта, який включає укладення та виконання Клієнтом цього Договору. З моменту настання зазначеної події цей договір набуває чинності та всі права та обовязки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили, такий день набуття прав та обовязків сторін повної юридичної сили в цьому договорі іменується День набуття цим договором зобовязальної сили.

Позивач не подав доказів, які підтверджують затвердження Національним банком України Плану фінансового оздоровлення клієнта, відтак, набрання договором факторингу чинності, та набрання сторонами прав та обовязків за цим договором.

Більш того, матеріалами справи підтверджено, що банк спочатку 26.09.2009р. уклав з позивачем договір факторингу, проте в подальшому звернувся з позовом до відповідача ( боржника за кредитним договором), і рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.12.09р. у справі 4/103-1708 присуджена до стягнення з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором шляхом звернення на заставлене майно, хоча п.5.1.5.Договору Факторингу №03/09 від 26.09.09р. передбачено зобовязання Клієнта не предявляти претензій та не подавати позовів до Боржника щодо права вимоги.

Банк, який був залучений апеляційним судом до участі у справі в якості третьої особи, в судове засідання не зявився, жодних пояснень та витребуваних судом доказів щодо виконання рішення суду не подав.

Представник позивача також не надав суду жодних пояснень чи доказів щодо названого вище рішення суду та щодо набрання договором факторингу чинності.

Названі вище обставини дають підстави для висновку, що договір факторингу в частині, що стосується вимог до відповідача, не набув чинності, оскільки відсутні докази настання відкладальної обставини, відсутній реєстр вимог кредиторів, підписаний сторонами, в якому б значився відповідач та його сума боргу, та наявне рішення суду, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача на користь банку боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно.

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Слід зазначити, що представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що на виконання рішення суду від 07.12.09р. у справі №4/103-1708 судом виданий банку відповідний наказ.

Чинним законодавством України не передбачено можливості повторного стягнення за одним і тим же зобовязанням, як і не передбачено заміни кредитора чи боржника на стадії виконання судового рішення.

З огляду на викладені вище обставини справи, умови Договору факторингу, а також те, що заборгованість за кредитним договором, про стягнення якої з відповідача звернувся з позовом позивач, вже присуджена до стягнення з відповідача на користь банку рішенням суду від 07.12.09р. у справі № 4/103-1708, яке набрало законної сили в травні 2010р., колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позову, тому рішення належить скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Керуючись, ст. ст.49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу задоволити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 24.02.11р. у справі № 6/1/5022-20/2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

2.Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на позивача, з якого стягнути на користь відповідача 3656, 50 грн. - державного мита. Господарському суду Тернопільської області видати відповідний наказ.

3.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Справу повернути до господарського суду Тернопільської області .

Головуючий-суддя М.І. Хабіб

суддя О.В. Зварич

суддя Я.О. Юрченко