Постанова № 18684451, 22.08.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

22.08.11 Справа № 5015/1876/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі судового засідання Томкевич Н.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) – не з’явився,

позивача –не з’явився,

розглянув апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Савсервіс Карпати», м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 31.05.2011 року, суддя Довга О.І., у справі № 5015/1876/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Солодкий Світ», смт.Новий Яричів Кам»яка-Бузького району Львівської області

до відповідача дочірнього підприємства «Савсервіс Карпати», м.Львів

про стягнення 1948,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 31.05.2011 року задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Солодкий Світ»про стягнення з дочірнього підприємства «Савсервіс Карпати»1900,00 грн. помилково сплачених коштів, 36,1 грн. інфляційних нарахувань та 12,02 грн. три відсотки річних, нарахованих на вартість неповернутих коштів.

Рішення суду мотивоване тим, що обов»язок відповідача повернути безпідставно отримані кошти передбачено ст.1212 ГПК України, який на вимогу позивача ним не виконано, що є підставою для стягнення таких коштів в судовому порядку.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, апелюючи тим, що місцевим судом безпідставно стягнуто з відповідача помилково перераховані кошти з посиланням на ст.1212 ЦК України, як безпідставно набуте майно, оскільки підставою для задоволення позовних вимог згідно позовної заяви вказано помилкове перерахування позивачем відповідачу коштів згідно укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №01/2002 від 20.02.2009 року.

Скаржник вважає неправомірним задоволення позовних вимог з інших підстав, ніж ті, які заявлені в позові, а також покликається на відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів згідно вимог ст.1212 ЦК України, оскільки в спірному випадку такі підстави також відсутні.

В судове засідання представники сторін не з"явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню.

Судом встановлено, що 30.12.2010 року позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 1900.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4745 від 30.12.2010 року. Оскільки вказані кошти перераховано відповідачу помилково позивач направив на адресу відповідача лист за вих. №2/10 від 10.01.2011 року з вимогою повернути йому помилково сплачені кошти.

Проте, відповідач кошти не повернув, в зв»язку з чим позивачем заявлено до стягнення 1900 грн. в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як вбачається з матеріалів справи, кошти на суму 1900,00 грн. перераховані позивачем згідно платіжного доручення №4745 від 30.12.2010 р. (а.с.8), підставою призначення яких вказано оплату за товар згідно накладної. Проте, жодних інших даних щодо призначення платежу не вказано. Скаржником також не подано доказів отримання вказаних коштів, як оплату за поставлений товар, не подано доказів існування в спірному випадку інших правомірних підстав отримання цих коштів, а тому місцевий суд прийшов до правильного висновку про перерахування їх позивачем помилково.

У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч.2 ст. 530 ЦК України).

Доказів повернення спірних коштів позивачу відповідачем суду не представлено, а тому місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1900 грн. помилково перерахованих коштів.

Покликання скаржника на відсутність в спірному випадку підстав для стягнення спірних коштів спростовується аналізом ст.1212 ЦК України, положення якої застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, що наявне в спірному випадку.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Покликання скаржника на застосування місцевим судом іншої підстави для задоволення позову, ніж вказано у позовних вимогах –за договором, не відповідає дійсності, оскільки за змістом позовної заяви позивач вказує на існування між сторонами договірних відносин, в зв»язку з чим і виникло помилкове перерахування коштів саме відповідачу. Скаржником не подано доказів існування у позивача заборгованості по вказаному договору за спірний період, що підтверджує факт такої помилки.

Щодо стягнення з відповідача 36,1 грн. інфляційних нарахувань та 12,02 грн. три відсотки річних, нарахованих на вартість неповернутих коштів згідно ст.625 ЦК України, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку стягнення з відповідача суми помилково перерахованих коштів не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а є поверненням цих коштів. За своєю суттю обов’язок щодо повернення грошових коштів, отриманих помилково, не можна розцінювати як грошове зобов’язання в розумінні статті 625 ЦК України.

З цих підстав в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 36,1 грн. інфляційних нарахувань та 12,02 грн. три відсотки річних в позові слід відмовити, скасувавши рішення місцевого суду в цій частині.

В решті рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати в розмірі 98,22 грн. державного мита (99,48 грн. в повернення держмита за задоволені вимоги за мінусом належних в повернення відповідачу в розмірі 1,26 грн. за апеляційне провадження.) та 230,17 грн. витрат за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу (пропорційно до задоволених вимог).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 31.05.2011 року в справі за номером 5015/1876/11- частково скасувати, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Савсервіс Карпати» –частково задоволити.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Солодкий Світ»про стягнення з дочірнього підприємства «Савсервіс Карпати»36,1 грн. інфляційних нарахувань та 12,02 грн. три відсотки річних відмовити.

В решті рішення господарського суду Львівської області від 31.05.2011 року в справі за номером 5015/1876/11- залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Савсервіс Карпати» –без задоволення.

Стягнути з дочірнього підприємства „Савсервіс Карпати” (79055, м. Львів, вул. Роксоляни, 59, ЄДРПОУ 30387458) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Солодкий Світ” (80465, Львівська область, Кам’янка-Бузький район, смт. Новий Яричів, вул. Шашкевича, 29, ЄДРПОУ 31075118) 98,22 грн. державного мита та 230,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р. І. Марко