Постанова № 18684074, 09.08.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.11 Справа № 5015/1456/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2011р.

у справі № 5015/1456/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», м.Донецьк

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м.Львів

про зобов’язання ліквідатора вчинити дії

За участю представників:

позивача: не з’явився

відповідача: Татух М.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.05.2011р. у справі № 5015/1456/11 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», м.Донецьк, зобов'язано ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»(79017, м.Львів, вул.Переяславська, 6а, код ЄДРПОУ 19159542) включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ»(83050, м.Донецьк, пр-т Миру, 5Б. Код ЄДРПОУ 26444836) за Договором № 27022009/МБ про міжбанківськйй кредит від 27.02.2009р. на загальну суму 2486027,39 грн. до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»окремо, що підлягають задоволенню в позачерговому порядку та здійснити дії щодо надання вказаних змін до Переліку (реєстру) вимог кредиторів на затвердження Національному Банку України; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ»85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.52 Закону України «Про заставу», ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, неповного з’ясування обставин справи, в позові відмовити, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що судом першої інстанції порушено вимоги п.2 ст.80 ГПК України та вважає, що суд повинен був припинити провадження у справі, так як є рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2001р. у справі № 2/180, відповідно до якого суд вирішив спір між тими ж сторонам, про той же предмет і з тих же підстав; стверджує про порушення судом ст.590 ЦК України та ст.23 Закону України «Про заставу»; вважає, що погашення вимог кредитора повинно відбуватись у межах ліквідаційної процедури банку в порядку 7-ї черги, а не в порядку позовного провадження.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, яке підлягає задоволенню виходячи з приписів ст.101 ГПК України.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 27.02.2009р. між сторонами у справі укладено Договір № 27022009/МБ про міжбанківський кредит від 27.02.2009р., на виконання умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 2000000,00 грн. строком до 11 год. 02.03.2009р. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 90% річних. Відповідачем 03.03.2009р. здійснено часткове погашення кредиту в розмірі 700000,00 грн. До Договору неодноразово вносилися зміни в частині строку повернення кредиту, зокрема востаннє додатковою угодою від 16.04.2009р. строк повернення кредиту встановлено до 11 год. 17.04.2009р.

Згідно з ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст.49 Закону України «Про заставу»заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором, між сторонами було укладені наступні договори:

- Договір застави майнових прав № 27022009/Z/2 від 27.02.2009р., відповідно до п.1.2 якого відповідач (Заставодавець) передав в заставу позивачу (Заставодержателю) право вимоги повернення грошових коштів згідно з Кредитним договором № 261/32 від 28.11.2008р., укладеним між відповідачем та ТзОВ «СГС плюс», за яким відповідач виступає кредитором, що належать заставодавцю на момент укладення договору, а також право вимоги за зобов'язаннями по вказаному договору, які можуть виникнути в майбутньому.

- Договір застави майнових прав № 27022009/Z/4 від 06.03.2009р., відповідно до п.1.2 якого відповідач передав в заставу позивачу право вимоги повернення грошових коштів згідно з Договором № 2917/1 про надання споживчого кредиту від 04.09.2008р., укладеного між відповідачем та Пищолка Юрієм Олексійовичем, що належать заставодавцю на момент укладення договору, а також право вимоги за зобов'язаннями по вказаному договору, які можуть виникнути в майбутньому.

- Договір застави майнових прав № 27022009/Z/1 від 27.02.2009р., відповідно до п.1.2 якого відповідач передав в заставу позивачу право вимоги повернення грошових коштів згідно з Договором про відкриття кредитної лінії №12071/9 від 04.03.2008р., укладеного між відповідачем та ТзОВ «Технопак», що належать заставодавцю на момент укладення договору, а також право вимоги за зобов'язаннями по вказаному договору, які можуть виникнути в майбутньому.

- Договір застави майнових прав № 27022009/Z/3 від 06.03:2009р., відповідно до п.1.2 якого відповідач передав в заставу позивачу право вимоги повернення грошових коштів згідно з Договором про відкриття кредитної лінії № 3658/2 від 22.09.2008р., укладеного між відповідачем та ВАТ «Парафіївський цукровий завод», що належать заставодавцю на момент укладення договору, а також право вимоги за зобов'язаннями по вказаному договору, які можуть виникнути в майбутньому.

17.03.2010р. в газеті Голос України опубліковано оголошення про ліквідацію ВАТ «СКБ «Дністер»згідно з Постановою Правління НБУ від 13.03.2010р. № 128 з 15.03.2010р. прийнято рішення про ініціювання процедури ліквідації ВАТ «СКБ «Дністер».

Рішенням Комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків № 631 від 22.09.2010р. затверджено Перелік (реєстру) вимог кредиторів ВАТ «СКБ «Дністер»акцептованих ліквідатором, з розміром акцептованих вимог ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»1303561,64 грн., віднесених до 7 черги погашення.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.01.2011р. у справі № 2/180, яке набрало законної сили, частково задоволено позовні вимоги ПАТ “КБ “Український фінансовий світ” та зобов’язано ліквідатора ВАТ “СКБ “Дністер” визнати грошові вимоги ПАТ “КБ “Український фінансовий світ”, включити до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ “СКБ “Дністер” та здійснити дії щодо надання Національному Банку України на затвердження зміни до Переліку (реєстру) вимог кредиторів, акцептованих ліквідатором, з розміром акцептованих вимог позивача на загальну суму 2486027,39 грн.

Вказаним рішенням господарського суду встановлено, що зобов’язання фізичної особи Пищолки Юрія Олексійовича перед відповідачем, які виникли за договором № 2971/1 про надання споживчого кредиту від 04.09.2008р., а також зобов’язання ТОВ “СГС плюс” перед відповідачем, які виникли за кредитним договором № 261/32 від 28.11.2008р., виконані в повному обсязі, що підтверджується довідками відповідача по позичкових рахунках вказаних позичальників. У зв’язку з цим договори застави, укладені в забезпечення виконання відповідних кредитних зобов’язань перед відповідачем, а саме Договір застави від 04.09.2008р., укладений між відповідачем та Сенченко Олександром Миколайовичем; Договір застави майнових прав № 261/32-27 від 28.11.2008р., укладений між відповідачем та ТОВ “СГС плюс”; Договір застави № 261/32-28 від 28.11.2008р., укладений між відповідачем та ТОВ “СГС плюс”; Договір застави № 679 від 22.07.2009р., укладений між відповідачем та ТзОВ “СГС плюс” слід вважати припиненими. Також при розгляді справи № 2/180 судом встановлено, що у зв’язку з повним виконанням Пищолкою Ю.О. та ТзОВ “СГС плюс” кредитних зобов’язань перед відповідачем, на підставі поданих останнім заяв в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано вилучення записів про реєстрацію обтяжень рухомого майна, що було предметом відповідних договорів застав, укладених між відповідачем та, відповідно, Пищолкою Ю.О. та ТзОВ “СГС плюс” в забезпечення виконання зобов’язань за договором № 2971/1 про надання споживчого кредиту від 04.09.2008р. та кредитним договором № 261/32 від 28.11.2008р.

Згідно з ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Договорами застави, укладеними між сторонами у даній справі, а саме п.1.7 Договору застави майнових прав № 27022009/Z/2 від 27.02.2009р., п.1.6 Договору застави майнових прав № 27022009/Z/4 від 06.03.2009р., п.1.7 Договору застави майнових прав № 27022009/Z/1 від 27.02.2009р., п.1.6 Договору застави майнових прав № 27022009/Z/3 від 06.03.2009р. передбачено, що у випадку якщо до виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, боржник по заставлених майнових правах виконає свої зобов’язання, все одержане при цьому заставодавцем (ВАТ “СКБ “Дністер”), стає предметом застави лише в межах заставної вартості, про що відповідач зобов’язаний негайно повідомити позивача та надати підтверджуючі документи.

Вищенаведені пункти договорів кореспондуються із положеннями ст.52 Закону України «Про заставу», якою передбачено, що якщо боржник заставодавця до виконання заставодавцем зобов'язання, забезпеченого заставою, виконає своє зобов'язання, все, одержане при цьому заставодавцем, стає предметом застави, про що заставодавець зобов'язаний негайно повідомити заставодержателя. При одержанні від свого боржника в рахунок виконання зобов'язання грошових сум заставодавець зобов'язаний за вимогою заставодержателя перерахувати відповідні суми в рахунок виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, якщо інше не встановлено договором застави.

Проте, про виконання боржниками своїх зобов’язань перед ВАТ “СКБ “Дністер” відповідач позивача не повідомив.

Із посиланням на вищенаведені умови договорів застави, позивач вважає, що вимоги ПАТ “Комерційний банк “Український фінансовий світ” в розмірі 2486027,39 грн. є такими, що відповідно до договорів застави, забезпечені заставою –майном (грошовими коштами) відповідача, а тому відповідно до ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»позивач має право на позачергове задоволення вимог за рахунок заставленого майна —грошових коштів, тобто віднесення ліквідатором відповідача вимог позивача в переліку (реєстру) вимог кредиторів до 7 черги є неправомірним.

У зв'язку з наведеним 03.03.2011р. позивач звернувся до ліквідатора відповідача з Заявою-вимогою № 001/381 від 03.03.2011р. про здійснення дій по наданню пропозицій щодо затвердження НБУ змін до реєстру вимог в частині включення окремо до Переліку (реєстру) вимог кредиторів вимог ПАТ “Комерційний банк “Український фінансовий світ” в загальній сумі 2486027,39 грн., як вимог, що підлягають задоволенню в позачерговому порядку та дій щодо надання НБУ на затвердження вказаних змін.

У зв’язку із нездійсненням ліквідатором в першочерговому порядку задоволення вимог ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», позивач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ»звернулось з позовом в Господарський суд Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»про зобов’язання ліквідатора ВАТ «СКБ «Дністер»включити грошові вимоги ПАТ «КБ «Український фінансовий світ»за Договором № 27022009/МБ про міжбанківськйй кредит від 27.02.2009р. на загальну суму 2486027,39 грн. до Переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ «СКБ «Дністер»окремо, що підлягають задоволенню в позачерговому порядку, та здійснити дії щодо надання вказаних змін до Переліку (реєстру) вимог кредиторів на затвердження Національному Банку України, мотивуючи позовні вимоги тим, що у зв’язку із зміною предмета застави позивач має право на позачергове задоволення вимог кредиторів за рахунок заставленого майна.

Враховуючи положення п.1.7 Договору застави майнових прав № 27022009/Z/2 від 27.02.2009р., п.1.6 Договору застави майнових прав № 27022009/Z/4 від 06.03.2009р., норми ст.52 Закону України «Про заставу»та факти, встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 27.01.2011р. у справі № 2/180, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що все одержане ВАТ “СКБ “Дністер” від боржників майно (грошові кошти), в межах заставної вартості, яка становить 3400000,00 грн. (п.1.4 Договору № 27022009/Z/2 від 27.02.2009р., п.1.3 Договору № 27022009/Z/4 від 06.03.2009р.) стало предметом застави в забезпечення виконання відповідачем зобов’язань перед ПАТ “Комерційний банк “Український фінансовий світ” за Договором № 27022009/МБ про міжбанківський кредит від 27.02.2009р. При цьому суд вважає, що припинення договорів застави, майнові вимоги по яких є предметом договорів застави, укладених між сторонами у даній справі, із врахуванням положень ст.52 Закону України “Про заставу”, не зумовлює припинення дії останніх.

Ч.3 ст.96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

Відтак, виходячи із змісту наведеної правової норми, ПАТ “Комерційний банк “Український фінансовий світ” має право на позачергове задоволення кредиторських вимог до ВАТ “СКБ “Дністер” за рахунок заставленого майна —грошових коштів. А отже, з врахуванням положень ст.96 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, відповідачем неправомірно включено вимоги позивача до 7 черги. Тобто позовні вимоги є підставними та правомірно задоволені судом першох інстанції в повному обсязі.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції повинен був припинити провадження у даній справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України, так як є рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2001р. у справі № 2/180, відповідно до якого суд вирішив спір між тими ж сторонам, про той же предмет і з тих же підстав, не приймається судом до уваги, як помилкове, оскільки підстави та предмет позовних вимог у справі № 2/180 та № 5015/1456/11 є різними.

Твердження апелянта про порушення судом першої інстанції ст.590 ЦК України та ст.23 Закону України «Про заставу»є безпідставним, оскільки норми вказаних статей не підлягають застосуванню у даному випадку, так як регулюють питання звернення стягнення на предмет застави, реалізації заставлених майнових прав, тоді як предметом позову у даній справі не є звернення стягнення, задоволення вимог позивача за рахунок заставного майна чи реалізація предмету застави в зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором про міжбанківський кредит.

Тому, виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Відтак, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 18.05.2011р. у справі № 5015/1456/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», м.Львів - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Якімець Г.Г.