Постанова № 18683892, 03.08.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

03.08.11 Справа № 16/207

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: судді доповідача Дубник О.П. суддів Скрипчук О.С.

Процика Т.С. при секретарі судового засідання Боршовському Т. розглянув апеляційну скаргу Закарпатської обласної спілки споживчих товариств № СП 01-17/298 від 29.11.2007 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 21.11.2007 року

у справі № 16/207

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) комерційний банк “Коопінвестбанк”, м.Ужгород

за участю третьої особи, що не заявляє без самостійних вимог на предмет спору стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) “Латуж”, м.Мукачево

до Закарпатської спілки споживчих товариств, м.Ужгород

за участю третьої особи, що не заявляє без самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача: Приватного підприємства (надалі - ПП) Закарпатського розшукового бюро “Гвард”, м. Ужгород

провизнання відсутності права користування частиною приміщення та зобовязання звільнити безпідставно зайняті приміщення.

за участю представників:

від позивача: не зявився (належно повідомлений);

від відповідача: не зявився (належно повідомлений);

від третіх осіб : не зявились (належно повідомлені).

Відводів складу суду сторонами та третіми особами в порядку ст. 20 Господарського процесуального кодексу України(надалі - ГПК України) не заявлялось.

Заяв про технічну фіксацію судового процесу не надходило. Крім цього, згідно із ч. 8 ст. 81-1 ГПК України у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду, які знаходяться в справі, проведено зміни в складі судової колегії, що здійснює апеляційне провадження в даній справі.

Причини відкладення розгляду апеляційної скарги та зупинення провадження у справі, викладені в ухвалах суду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 року залучено до участі в справі правонаступника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Коопінвестбанк” - Публічне акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк».

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2007 року у справі № 16/207 (суддя Ремецькі О.Ф.) задоволено позов ТОВ комерційний банк “Коопінвестбанк” до Закарпатської спілки споживчих товариств, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПП Закарпатського розшукового бюро “Гвард”: визнано відсутність права користування відповідачем частиною третього поверху, а саме: кімнат НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 будівлі в місті Ужгороді по АДРЕСА_1. Також даним рішенням зобовязано відповідача у строк до 20.12.2007 року звільнити на користь позивача безпідставно займані приміщення, а саме: кімнати НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 будівлі в місті Ужгороді по АДРЕСА_1.

Судове рішення мотивоване нормами ст.ст. 316, 319, 386 Цивільного кодексу України. При цьому, суд виходив з того, що позивач є власником спірного майна, на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 04.03.1996 року, укладеного між сторонами, що встановлено рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 4/333, та оформленим згідно реєстраційного посвідчення, виданого Комунальним підприємством «Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації»07.10.1996 року.

Не погоджуючись з цим рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Закарпатська обласна спілка споживчих товариств оскаржила його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає про те, що оскаржене ним рішення прийнято судом першої інстанції за неповного зґясування фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення поданого ним позову. В обгрунтування наведених підстав для скасування рішення місцевого господарського суду, апелянт посилається на те, що висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач придбав спірне майно на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 04.03.1996 року не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки даний договір є фіктивним. Також скаржник вказує на безпідставність посилання суду першої інстанції на факти, встановлені судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі № 4/333, оскільки вони оскаржені в касаційному порядку.

В листі № СП 01-12/248 від 27.07.2011 року (вх. № 6142 від 01.08.2011 року) апелянт, посилаючись на те, що позивач не є власником спірного майна за адресою: м.Ужгород, АДРЕСА_1, а тому просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 21.11.2007 року у справі № 16/207 та прийняти нове рішення, яким відмовити в поданому до нього позові.

Третя особа, що не заявляє без самостійних вимог на предмет спору стороні позивача: ТОВ “Латуж” у відзиві на апеляційну скаргу № 129 від 27.07.2011 року (вх. № 6051 від 27.07.2011 року) зазначило, що Закарпатською обласною спілкою споживчих товариств не спростовано доводів позивача про правомірність володіння приміщеннями кімнат НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що розташовані по АДРЕСА_1 в місті Ужгороді. Просить залишити без змін оскаржене рішення місцевого господарського суду від 21.11.2007 року.

Від сторін та третіх осіб представники в судове засідання не з'явились.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи повідомлення сторін та третіх осіб належним чином про час та місце розгляду справи, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення їм копій ухвали суду від 12.07.2011 року, необов'язковість явки їх представників в судове засідання згідно вказаної ухвали апеляційного господарського суду, якою вже відкладався розгляд справи для залучення до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Латуж»і надання можливості сторонам та третім особам реалізувати свої права, передбачені ст.ст. 22, 27 ГПК України, вважає, що судом забезпечено право всіх учасників судового процесу на участь в судовому засіданні, а тому, виходячи з достатності матеріалів справи для здійснення апеляційного провадження, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з матеріал справи, Товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Коопінвестбанк” просило Господарський суд Закарпатської області визнати відсутність в Закарпатської обласної спілки споживчих товариств права користування частиною третього поверху будівлі, а саме: кімнат НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що знаходяться за адресою: м.Ужгород, АДРЕСА_1, та зобовязати Приватне підприємство Закарпатське розшукового бюро “Гвард” звільнити безпідставно зайняті ним приміщення: кімнати НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що знаходяться за адресою: м.Ужгород, АДРЕСА_1.

В обґрунтування підстав для подання даного позову, позивач посилається на те, що приміщення, в яких перебуває відповідач, використовуються ним за відсутності відповідних правових підстав, оскільки належать позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 04.03.1996 року, що підтверджується видачею відповідним органом БТІ реєстраційного посвідчення від 07.10.1996 року на обєкт нерухомого майна: приміщення частини будівлі, що знаходиться в м. Ужгороді по АДРЕСА_1, площею 1104 кв.м., що складає 24/100 від загальної площі. Відтак, вказує на відсутність у відповідача права користування цим нерухомим майном.

Згідно вказаного договору купівлі-продажу № 1 від 04.03.1996 року, укладеного між сторонами даної справи, відповідач продав, а позивач купив частину будинку у м. Ужгороді по АДРЕСА_1 площею 1104 кв. м., що складає 24/100 від загальної площі, вартістю 16 млрд. крб. (160000 грн.), в тому числі підвал загальною площею 234,3 кв.м., І поверх 303,3 кв.м., ІІ поверх 275,3 кв.м., ІІІ поверх 291,1 кв.м., в тому числі й кімнати 139, НОМЕР_2, НОМЕР_3 (п. 1.1 договору).

10 березня 1996 року сторони підписали акт приймання-передачі у власність позивача 24/100 будівлі загальною площею 1104 кв.м., вартістю 16 млрд. крб.

Комунальним підприємством “Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації” 07.10.1996 року проведено державну реєстрацію за відповідачем права власності на 24/100 частини будинку площею 1104 кв. м. по АДРЕСА_1 в м. Ужгород, що підтверджується реєстраційним посвідченням, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.02.2009 року у справі № 4/333, залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.07.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2009 року, відмовлено в позові Закарпатської обласної спілки споживчих товариств до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк “Коопінвестбанк” про визнання за позивачем 24/100 частки будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в частині 76/100 провадження у справі припинено, та відмовлено в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1 від 04.03.1996 року та № 1 від 02.12.1996 року з поверненням сторін у попередній стан, а також про визнання недійсним свідоцтва про право власності на 24/100 частин приміщень будинку № 10 по вул. Гойди в м. Ужгороді, яке видано на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 04.03.1996 року.

Даним рішенням встановлено, що власником 76/100 частин будівлі по вул. Гойди,10 в місті Ужгороді є Закарпатська обласна спілка споживчих товариств, а решти 24/100 частин даної будівлі - ТОВ “Латуж”, яке набуло право власності на дане нерухоме майно відповідно до договору купівлі-продажу від 30.10.2007 року, укладеного з ТОВ Комерційний банк “Коопінвестбанк”. Також суд встановив відсутність підстав, з якими закон повґязує недійсність право чинів, для визнання недійсними, укладених між сторонами договорів купівлі-продажу № 1 від 04.03.1996 року та № 1 від 02.12.1996 року.

Право власності ТОВ “Латуж” на вищевказане майно підтверджується витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 16673218 від 15.11.2007 року.

Підстави придбання ТОВ “Латуж” спірного майна сторонами у встановленому порядку не оспорені та не скасовані, а відтак, дане Товариство є власником 24/100 частини будівлі в м. Ужгород по АДРЕСА_1. Даний факт підтверджено ТОВ “Латуж” у відзиві на апеляційну скаргу 27.07.2011 року. Докази протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, як встановлено апеляційним судом, станом на день прийняття оскарженого рішення від 21.11.2007 року, позивач не був власником спірного майна.

Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України передбачено, що саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, враховуючи, що на момент прийняття рішення Господарським судом Закарпатської області від 21.11.2007 року, власником оспорюваного приміщення було ТОВ “Латуж”, то під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач втратив право вимагати усунути перешкоди в користуванні приміщенням.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ “Комерційний інвестиційний банк” про визнання відсутності права користування частиною приміщення в м. Ужгород по АДРЕСА_1 та про зобовязання звільнити безпідставно зайняті зазначені приміщення є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Аналогічну правову позицію зайняв Вищий господарський суд України у справі № 16/209 між тими самими сторонами, з аналогічного предмету та підстав позову (постанова Вищого господарського суду від 17.05.2011 року).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2007 року в даній справі підлягає скасуванню. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про прийняття нового рішення, яким в позові відмовити.

Судові витрати по розгляду справи в апеляційній інстанції відповідно до норм ст.ст. 49, 105 ГПК України покласти на Публічне акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк», з якого стягнути на користь Закарпатської обласної спілки споживчих товариств 42 грн. 50 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу задоволити, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2007 року у цій справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Судові витрати покласти на Публічне акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк»:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк»(88000, місто Ужгород, вулиця Гойди, 10, код 19355562) на користь Закарпатської обласної спілки споживчих товариств (88000, місто Ужгород, вулиця Гойди, 10, код 01750565) 42 грн. 50 коп. сплаченого державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Закарпатської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Суддя-доповідач Дубник О.П.

СуддіСкрипчук О.С.

Процик Т.С.

Повне рішення складено 09.08.2011 року