Постанова № 18683857, 02.08.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

02.08.11 Справа № 5010/1056/2011-2/52

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіЮрченка Я.О.

суддівЗварич О.В.

Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», м.Івано-Франківськ, в особі філії «Тлумацький район електричних мереж», м.Тлумач Івано-Франківської області

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2011р.

у справі № 5010/1056/2011-2/52

за позовом Публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», м.Івано-Франківськ, в особі філії «Тлумацький район електричних мереж», м.Тлумач Івано-Франківської області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с.Вовчинець м.Івано-Франківськ

про стягнення 2166,04 грн. вартості додаткової плати за перевищення договірних величин

за участю представників сторін:

позивача: Кашуба Л.Б.

відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2011р. у справі № 5010/1056/2011-2/52 відмовлено в позові Публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»в особі філії «Тлумацький район електричних мереж», м.Тлумач Івано-Франківської області, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Вовчинець м.Івано-Франківськ, про стягнення 2166,04 грн. вартості додаткової оплати за перевищення договірних величин.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.174,175,193,218 Господарського Кодексу України, ст.ст.11, 15-16 Цивільного кодексу України та того, що позивач не мав підстав для відмови відповідачу у корегуванні договірних величин - збільшенні ліміту обсягу очікуваного споживання електричної енергії на лютий 2011р. до 15 тис.кВт.*год. та здійсненні додаткових нарахувань у звязку з їх перевищенням, оскільки відповідачем 01.11.2010р. на адресу директора Тлумацького РЕМ було направлено заяву та Додатковий правочин про зміни до Договору Про постачання електричної енергії № 4-542 від 10.08.2007р. (про що свідчить поштова квитанція), а саме встановити обсяги постачання електроенергії на розрахункові періоди 2011р. 15 тис.кВт.*год, а відповідно до умов укладеного сторонами договору та п.4.2 Правил користування електричної енергії, електропостачальна організація приймає запропоновані позивачем обсяги очікуваного споживання електричної енергії, якщо пропозиція про це направлена до 1 грудня поточного року та може відмовити в збільшенні ліміту споживання при відсутності обгрунтування такого збільшення. Тобто, договірна величина споживання електричної енергії до 15 тис.кВт.*год. вже була узгоджена та правомірно застосовувалась відповідачем протягом серпня-грудня 2010р., а тому додаткового обгрунтування не потребувала, що спростовує доводи позивача про відсутність у нього обгрунтування щодо збільшення обсягу споживання електричної енергії на лютий 2011р.

Не погоджуючись з рішення суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неповного зясування обставин справи, порушення норм матеріального права, позовні вимоги задоволити, з мотивів у ній наведених.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи апеляційним господарським судом, про причини неявки не повідомив.

Виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вбачає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав, пояснив, що обгрунтування щодо збільшення обсягу споживання електричної енергії на адресу філії не надходило, а Додатковий правочин про зміни до Договору Про постачання електричної енергії №4-542 від 10.08.2007р. про договірні обсяги постачання електричної енергії споживачу (відповідачу) на 2011р. узгоджено обома сторонами 25.02.2011р., про що подав суду належні докази.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» в особі філії «Тлумацький район електричних мереж»- звернувся в Господарський суд Івано-Франківської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 2166,04 грн. вартості додаткової оплати за перевищення договірних величин, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач в порушення ст.26 Закону України «Про електроенергетику»та п.4.2.2 укладеного сторонами договору про постачання електричної енергії № 4-542 від 10.08.2007р. в лютому 2011р. спожив 12818 кВт*год., що підтверджується актом про використану електричну енергію за лютий 2011р., в той час як договірна величина постачання на лютий 2011р. згідно з повідомленням про встановлення договірних величин становила 9954кВт*год. Двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у лютому 2011р., як розрахував позивач, складає 2166,04 грн., яку позивач просить стягнути.

Відповідно до ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів, які встановлено ст.4 та ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти. В розумінні ст.174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Між сторонами у справі 10.08.2007р. було укладено Договір про постачання електричної енергії № 4-542. Згідно з додатком № 1 до вказаного договору обсяги постачання електроенергії на розрахункові періоди 2007р. (серпень-грудень) становили 10800 кВт.*год. в місяць.

Згідно з ст.26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору. Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі поданого відповідачем акту про використану електричну енергію за лютий 2011р. позивачем нараховано двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у лютому 2011р., оскільки відповідач спожив 12818 кВт*год., а договірна величина постачання на лютий 2011р., згідно з повідомленням про встановлення договірних величин, становила 9954кВт*год. На вказану суму був виписаний рахунок № 4-542/4 від 02.03.2011р. та направлений 04.03.2011р. відповідачу.

Згідно з п.5.5 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. із змінами та доповненнями, договірні величини споживання електричної енергії є істотною та обов'язковою умовою договору. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії оформляються додатком до договору як договірні величини (абз.6 п.4.2 Правил користування електричною енергією, абз.2 п.7 Порядку постачання електроенергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999р. № 441 із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.5.1 Договору споживач зобов'язаний подати постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік (додаток № 1 «Обсяги постачання електроенергії споживачу»).

Вказаних відомостей від споживача не надходило.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилається на те, що відповідачем 01.11.2010р. було направлено заяву та проект Додаткового правочину про зміни до Договору про постачання електричної енергії «Договірні обсяги постачання електричної енергії на 2011 рік»в філію «Тлумацький РЕМ», на підтвердження чого відповідачем подано суду квитанцію про направлення рекомендованого листа від 01.11.2010р., (реквізити квитанції: кому - ОСОБА_6, куди - м.Тлумач).

Однак, вказана квитанція є неналежним доказом у справі, оскільки не доводить обставини надіслання поштового відправлення саме позивачу в особі філії «Тлумацький РЕМ».

Більше того, шляхом співставлення наявних у матеріалах справи копій документів судом апеляційної інстанції встановлено, що заява, яка прикріплена відповідачем до квитанції від 01.11.2010р. (а.с.28,29) не містить дати і є копією з заяви, яка була направлена в Тлумацький РЕМ 21.02.2011р., зареєстрована в філії 25.02.2011р. за вх.№ 199 (а.с.58,59), Встановлене спростовує обставину надіслання 01.11.2010р. відповідачем позивачу Додаткового правочину про зміни до Договору про постачання електричної енергії «Договірні обсяги постачання електричної енергії на 2011 рік».

Помилковим є також висновок суду щодо обгрунтування збільшення обсягу споживання електроенергії. Так, відповідно до п.4.2 Правил користування електричною енергією відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику у терміни, встановлені договором. У разі відхилення від обсягів фактичного споживання за минулий рік на 15% обсяги очікуваного споживання повинні обґрунтовуються споживачем незалежно від договірних величин попередніх періодів. Оскільки заплановані до використання обсяги електроенергії на 2011р. відповідно до проекту Додаткового правочину від 01.11.2010р., на який посилається відповідач, значно вищі за фактичне споживання в 2010р. (протягом 2010р. спожито 60857 кВт.год, заплановано на 2011р. - 180000кВт.год), то висновок господарського суду про відсутність підстав для додаткового обґрунтування очікуваного обсягу споживання енергії є невірним і суперечить Правилам користування електричною енергією.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про відмову в позові, не врахував вимог чинного законодавства щодо порядку укладення договорів. Відповідно до п.1.6 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії укладається на основі типового договору. Відповідно до ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого відповідно до вимог статті 181 ГК України, за якою господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Як вбачається з долученої відповідачем до матеріалів справи копії Додаткового правочин про зміни до Договору про постачання електричної енергії «Договірні обсяги постачання електричної енергії на 2011 рік», який за твердження відповідача, був нібито направлений позивачу 01.11.2010р., такий не містить підпису та печатки постачальника електричної енергії.

Натомість вищенаведеним вимогами закону відповідає Додатковий правочин про зміни до Договору про постачання електричної енергії № 4-542 від 10.08.2007р.«Договірні обсяги постачання електричної енергії Споживачу на 2011 рік»від 25.02.2011р., який підписаний та скріплений печатками обох сторін, відповідно до якого приватний підприємець ОСОБА_2 підтвердила відсутність запланованого обсягу споживання на лютий місяць 2011р. Чинним до цього періоду залишався обсяг споживання, що встановлений у відповідності до умов договору Повідомленням про обсяги постачання електричної енергії на розрахункові періоди 2011р. від 17.12.2010р.

Отже, позивач при нарахувані відповідачу додаткової оплати за перевищення споживачем граничних величин споживання електроенергії діяв в межах чинного законодавства і позовні вимоги є законними та обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, як таке, що прийнято при неповному зясуванні обставин справи, недоведеності обставин справи, які суд визнав встановленими, з порушенням норм матеріального права.

Тому керуючись ст.ст.44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», м.Івано-Франківськ, в особі філії «Тлумацький район електричних мереж», м.Тлумач Івано-Франківської області, задоволити.

Скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.06.2011р. у справі № 5010/1056/2011-2/52 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 Банк «Універсальний»МФО 336901) на користь Публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», м.Івано-Франківськ, вул.Індустріальна, 34, в особі філії «Тлумацький район електричних мереж»(78000, Івано-Франківська область, м.Тлумач, вул.Промислова, 2, код ЄДРПОУ 25683371, поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26030300256 Івано-Франківське ОУ ВАТ «Ощадбанк»МФО 336503) 2166,04 грн. вартості додаткової оплати за перевищення споживачем договірної величини споживання електроенергії, 153 грн. у відшкодування державного мита та 236 грн. у відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддяЮрченко Я.О.

СуддяЗварич О.В.

СуддяЯкімець Г.Г.