Постанова № 18683761, 03.08.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.11 Справа № 5015/3143/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів: Гриців В.М.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління МВС України у Львівській області від 29.06.11 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.06.2011 року про залишення без змін судового рішення від 25.06.2010 року по справі № 26/34

у справі № 5015/3143/11

за позовом: Головне управління МВС України у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів

за участю третьої особи: АТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Львівського обласного управління, м. Львів

про визнання незаконним свідоцтва про право власності та реєстраційного посвідчення та зобов’язання до вчинення дій

За участю представників сторін:

від позивача: Здинянчин Р.Т. –представник

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: Романова Н.В. –представник

Права та обов’язки сторін та третьої особи, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.06.2011 року у справі № 5015/3143/11 (головуючий суддя –Морозюк А.Я., судді –Ділай У.І., Синчук М.М.) залишено рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2010 року по справі № 26/34 без змін, а заяву Головного управління МВС України у Львівській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами –без задоволення.

При винесенні ухвали, суд першої інстанції виходив із того, що у Постанові Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих № 26 від 07 серпня 1944 року не зазначено номера будинку, а лише вулицю 3-го Травня, тобто не доведено приналежність цієї постанови саме до будинку № 9 по вул. 3-го Травня (потім –вул. 17-го вересня, нині –вул. Січових Стрільців), а лист Управління пограничних військ НКВС Українського округу від серпня 1944 року не є допустимим доказом виникнення у позивача права власності на примішення; Постанова Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих № 179 від 25.09.1944 року (на підставі якої видані Свідоцтво на право власності від 14.07.1951 р. № 2094 та реєстраційне посвідчення від 05.03.1992 р. № 317), яка є більш пізньою по часу, не містить посилання ані на Постанову № 26 від 07 серпня 1944 року, ані на те, що частина приміщення по будинку № 9 по вул. 3-го Травня закріплена за управлінням Погранвійськ НКВС Української округи. Крім цього, місцевий господарський суд у рішенні зазначає, що обставини, на які посилається позивач у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні господарського суду Львівської області від 25.06.2010 року по справі № 26/34, та не спростовують фактів, які судом було покладено в основу судового рішення.

Головним управлінням МВС України у Львівській області подано апеляційну скаргу від 29.06.11 року, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги останнього задоволити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що на момент винесення господарським судом Львівської області рішення від 25.06.2010 року по справі № 26/34 позивачу не було відомо, і не могло бути відомо про існування листа начальника погранвійськ НКВС Українського округу генерал-майора Бурмака та постанови Виконкому Львівської міської ради від 07.08.1944р., що спростовують факти, покладені в основу вказаного рішення суду першої інстанції, а отже ці обставини є нововиявленими в розумінні положень ст. 112 ГПК України; суд першої інстанції не надав оцінки доказам в сукупності та посилаючись на ст. 34 ГПК України, необґрунтовано та безпідставно не прийняв як докази, які мають значення для справи архівні документи, що підтверджують закріплення за органами НКВС приміщення під клуб за адресою: м. Львів, вул. 3-го Травня, 9, а саме лист з резолюцією Голови Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих Бойко П.В. та постанови № 26 від 07.08.1944 р..

Представник третьої особи в судовому засіданні та у поданому відзив на апеляційну скаргу № 25-08/5358 від 18.07.2011 року, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції у даній справі без змін з підстав необґрунтованості доводів апеляційної скарги. А саме, вказує на те, що зі змісту заяви та підстав викладених в ній вбачається, що апелянт і на даний час не надав доказів, яким чином порушені його права при видачі Свідоцтва про право власності Банку на будинок у м. Львові по вул. Січових Стрільців, 9 та Реєстраційного посвідчення, всі обґрунтування апелянта щодо порушення прав Головного управління МВС у Львівській області відповідачем при видачі Ощадному банку свідоцтва та реєстраційного посвідчення зводяться виключно до припущень, що апелянт є правонаступником органів НКВС Української РСР. При цьому жодного доказу в підтвердження своїх припущень останній не додає.

Таким чином, надані скаржником докази не свідчать про факт порушення будь-яких його прав, оскільки жодного відношення до набуття права власності банком на будинок у м. Львові, по вул. Січових Стрільців, 9 не мають, а тому не впливають на вирішення даної справи по суті та не спростовують обставин встановлених в рішенні господарського суду Львівської області від 25.06.2010 року.

Відповідач у справі участь уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (долучене до матеріалів справи).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача та третьої особи, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду слід залишити без змін, виходячи з наступного:

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.06.2010 року по справі № 26/34 відмовлено в позові Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі Філії-Львівського обласного управління, про визнання незаконним Свідоцтва на право власності від 14.07.1951 р. № 2094 на будинок № 9 по вул. 17-го вересня у м. Львові в існуючій редакції яким засвідчено, що вказане домогосподарство належить на праві власності Львівському облуправлінню Держтрудзберкас і Держкредиту; визнання незаконним виданого Ощадному банку України 05 березня 1992 року за № 317 реєстраційного посвідчення на будинок № 9 по вул. Січових Стрільців у м. Львові в існуючій редакції яким засвідчено, що вказаний будинок в цілому з приналежними до нього будівлями та спорудами зареєстрований на праві державної власності за Ощадним банком України; зобов’язання Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»видати документ встановленого взірця в якому врахувати відсутність підстав для реєстрації будинку № 9 по вул. Січових Стрільців у м. Львові в цілому за Ощадним банком України.

За результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2010 року рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2010 року по справі № 26/34 залишено без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.

Приймаючи рішення від 25.06.2010 року по справі № 26/34, господарський суд Львівської області в його основу поклав той факт, що позивач не має відношення до однієї залі, яка зайнята в/ч під клуб та права чи інтереси Головного управління МВС України у Львівській області при видачі свідоцтва та реєстраційного посвідчення не були порушені.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з заявою про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 26.06.2010 року та посилається на те, що 02.06.2011 року позивачу стало відомо про наявність в Державному архіві Львівської області оригіналу листа начальника погранвійськ НКВС Українського округу генерал-майора Бурмака, в якому останній просить голову виконкому закріпити під клуб приміщення по вул.3-го травня будинок 9 в Залізничному районі, яке до окупації займалось Управлінням. Також позивач (заявник) зазначає, що на підставі цього листа з відповідною резолюцією було видано постанову Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих № 26(25) від 07 серпня 1944 року про закріплення у м. Львові приміщення по вул.3-го травня за Управлінням погранвійськ НКВС Української округи. На момент винесення господарським судом рішення від 25.06.2010 року по справі № 26/34 позивачу не було відомо і не могло бути відомо про існування листа та постанови Виконкому Львівської міської ради від 07.08.1944 року, що спростовують факти, покладені в основу вказаного рішення суду, ці обставини, на думку позивача, є нововиявленими в розумінні положень ст. 112 ГПК України.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Відповідно до ст.114 ГПК України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

На підтвердження фактів викладених у заяві про перегляд рішення господарського суду, позивачем надано копію датованого серпнем 1944 року листа Управління пограничних військ НКВС Українського округу (за підписом начальника погранвійськ НКВС Українського округу генерал-майора Бурмака та начальника штабу полковника Сухарєва), адресованого голові Львівської міської ради депутатів трудящих, в якому Управління пограничних військ НКВС Українського округу просить закріпити під клуб приміщення по вул.3-го травня будинок 9 в Залізничному районі, яке займалось до окупації Управлінням пограничних військ НКВС Львівського округу (том ІІ, а.с. 74) та копію Постанови Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих № 26 від 07 серпня 1944 року, в якій зокрема зазначено: «Виконком Львівської міської ради депутатів трудящих постановляє: І. Закріпити за управлінням Погранвійськ НКВС Української округи такі будинки і приміщення в місті Львів: 1. Під службові приміщення: а) приміщення по вул. 3-го Травня що його раніш займало Управління погранвійськ під клуб; …»(том ІІ, а.с. 75).

Відповідно до п. 1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Пункт 1.1 вищенаведеного Роз’яснення визначає, що на підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Згідно пункту 1.2 Роз’яснення, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Як зазначив господарський суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний господарський суд, що у Постанові Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих № 26 від 07 серпня 1944 року не надруковано номера будинку, а лише вулицю 3-го Травня, тобто не доведено приналежність цієї постанови саме до будинку № 9 по вул. 3-го Травня (потім –вул. 17-го вересня, нині –вул. Січових Стрільців).

Також, Постанова Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих № 179 від 25.09.1944 року (на підставі якої видані Свідоцтво на право власності від 14.07.1951 р. № 2094 та реєстраційне посвідчення від 05.03.1992 р. № 317) (том І, а.с. 15), яка є більш пізньою по часу, не містить посилання, а ні на Постанову № 26 від 07 серпня 1944 року, а ні на те, що частина приміщення по будинку № 9 по вул. 3-го Травня закріплена за управлінням Погранвійськ НКВС Української округи.

Окрім цього, господарським судом обґрунтовано зазначено, що лист Управління пограничних військ НКВС Українського округу, датований серпнем 1944 року, не може розглядатися в якості допустимого доказу виникнення у позивача права на приміщення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з господарським судом першої інстанції, що обставини, на які посилається позивач у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні господарського суду Львівської області від 25.06.2010 року по справі № 26/34, та не спростовують фактів, які судом було покладено в основу судового рішення.

Посилання скаржника не те, що органи внутрішніх справ України певною мірою можна вважати правонаступниками органів НКВС Української РСР, колегія суддів вважає, необґрунтованим та безпідставним, оскільки дані твердження апелянта є його припущеннями та не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доводи наведені позивачем у апеляційній скарзі не спростовують фактів викладених в ухвалі господарського суду Львівської області від 23.06.2011 року.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 23.06.2011 року залишити без змін, апеляційну скаргу Головного управління МВС України у Львівській області –без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..

суддя Гриців В.М.

суддя Мурська Х.В.